Індустріальний парк у Чорткові на Тернопільщині отримає 7,79 млн грн з державного фонду регіонального розвитку. Про це повідомляє Zaxid.net.

Комісія міністерства розвитку громад і регіонів схвалила виділення цих коштів для комунального індустріального парку у Чорткові. Гроші будуть спрямовані на завершення будівництва водопровідних та каналізаційних мереж.

Які роботи плануються в індустріальному парку?

Для індустріального парку Chortkiv-West передбачено будівництво водогону, самопливної господарсько-побутової та напірної каналізації, а також споруд на них. Наразі триває будівництво каналізаційно-насосної станції. Загальна вартість проєкту становить близько 14,7 млн грн, з яких 7,79 млн грн надійде від ДФРР.

Чортківська міська рада повідомила, що у 2023–2025 роках з бюджету громади вже було профінансовано частину будівництва мереж на 8,29 млн грн. Прокладенням мереж займається тернопільське ТзОВ “Тернопільбуд”, яке виграло тендер на виконання робіт від Чортківської міської ради восени 2023 року.

Хто стоїть за компанією “Тернопільбуд”?

За даними YouControl, компанія “Тернопільбуд” належить до місцевої групи компаній, яку очолює ексдепутат Тернопільської міської ради Василь Лило. Основними напрямами діяльності групи є будівництво та виготовлення виробів з бетону, пластмаси, металу для будівництва.

Як повідомлялося раніше, протягом 2017-2024 років фірма “Тернопільбуд” натендерила 1,6 млрд грн, що є найбільшим показником серед будівельників Тернопільської ОДА.

Індустріальний парк Chortkiv-West (м. Чортків Тернопільської області) був зареєстрований у жовтні 2019 року. Загальна площа ділянки становить 87,7 га, а заявлений термін роботи – 30 років. Ініціатором його створення є міська рада.

У серпні 2025 року на території індустріального парку розпочнеться будівництво заводу з рафінації рослинних олій, який має виготовляти 54 тис. пляшок на добу.

Нагадаємо, що раніше повідомлялося про будівництво індустріального парку “БІО-ЛАН” в Лановецькій міській територіальній громаді. За останні три роки кількість індустріальних парків в Україні подвоїлася та перевищила сотню, але проблемою залишається створення виробництв на цих територіях.

Також повідомлялося, що “Бюро інвестиційних програм”, керуюча компанія в індустріальних парках “Володимир” та “Нововолинськ”, ініціювала створення в Харкові першого в Україні підземного індустріального парку.

В Україні імпорт електроенергії у вересні 2025 року знизився на 47% у порівнянні з попереднім місяцем, до майже 140 тис. МВт-год. Про це свідчать дані ExPro. Найбільшу частку у структурі імпорту і надалі займає Угорщина – 58%.

Загалом, імпорт знизився за усіма напрямами, і практично були відсутні поставки зі Словаччини через ремонт лінії. Суттєво, на 80%, знизився імпорт електроенергії з Молдови. У порівнянні з вереснем 2024 року імпорт скоротився майже на 70%.

Які обсяги експорту електроенергії в Україні?

У вересні 2025 року Україна експортувала 635 тис. МВт-год електроенергії, що на 41% більше за обсяги серпня. Показник є рекордним з початку інтеграції з ENTSO-E. Найбільше електроенергії було експортовано до Угорщини, 40% від усіх обсягів.

Найбільше зросли поставки до Польщі після тимчасового призупинення транскордонної торгівлі зі Словаччиною через ремонт на лінії Вельке Капушани-Мукачево. Експорт до Польщі у вересні становив 97,3 тис. МВт-год, що майже в 5 разів більше за показник попереднього місяця. Для порівняння, експорт електроенергії у вересні 2024 року був мінімальним – лише 764 МВт-год.

Нагадаємо: У серпні Україна збільшила експорт електроенергії на 60% у порівнянні з попереднім місяцем – до 450 тис. МВт-год. Імпорт електроенергії до України у серпні, у порівнянні з липнем, зріс на 2,5% – до 264 тис. МВт-год.

Угорщина підписала найбільший в історії контракт на закупівлю зрідженого природного газу з французькою компанією Engie. Це вже друга угода за останні два місяці, яка має на меті диверсифікацію постачання та зменшення залежності від Росії. Про це повідомляє агентство Reuters.

Минулого місяця президент США Дональд Трамп заявив, що закликатиме Угорщину припинити закупівлі російської нафти в рамках тиску на союзників по НАТО, щоб вони скорочували енергетичні зв’язки з Москвою через її війну проти України. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відповів, що відмова від російських енергоносіїв стала б “катастрофою” для угорської економіки.

Які умови нового контракту?

У четвер угорський оптовий трейдер природного газу MVM CEEnergy домовився купувати по 400 млн кубометрів газу на рік у Engie з 2028 по 2038 роки. Ця угода доповнює контракт, укладений минулого місяця з Shell, за яким із січня 2026 року Угорщина купуватиме 200 млн кубометрів газу на рік, що становить близько 2,5% попиту.

Що говорить угорське керівництво?

Глава МЗС Петер Сійярто на церемонії підписання з Engie зазначив, що це – найдовший в історії Угорщини контракт на постачання LNG, який стане “опорою енергетичної безпеки країни”. Водночас Engie не уточнила походження газу для Угорщини. Європейські покупці і трейдери LNG зазвичай формують портфель із кількох джерел – США, Близького Сходу, Африки, Австралії та іноді Росії.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп виступив на Генасамблеї ООН і попередив Росію про готовність запровадити “дуже потужні мита”, якщо вона не зробить кроків для завершення війни проти України.

Польща майже повністю переорієнтувалася на імпорт залізної руди з України, відмовившись від російських поставок. Про це повідомляє польське видання Wprost, на яке посилається GMK Center.

За даними Польського економічного інституту (PIE), у 2024 році 93,6% усієї руди, яку закуповували польські металурги, надійшло саме з України. Для порівняння, ще у 2015 році цей показник становив 70,1%, тоді як Росія займала вагому частку – понад 12%. Сьогодні російські поставки повністю усунули з польського ринку.

Яка ситуація в ЄС?

У масштабах ЄС ситуація із забезпеченням залізною рудою залишається складною. Власні запаси майже вичерпані, а єдиним великим виробником у спільноті залишається Швеція, яка в 2024 році експортувала 7,5 млн тонн сировини. Основними постачальниками для Європи залишаються Канада (25,4 млн тонн), Бразилія (16,6 млн тонн), Україна (14 млн тонн) і ПАР (8,9 млн тонн).

Які технології використовуються у виробництві сталі?

Залізна руда є базовим ресурсом для технології доменних печей, яка традиційно використовується у виробництві сталі. Водночас дедалі більшого значення набувають електродугові печі (ЕДП), що працюють переважно на металобрухті. Ця технологія потребує значно менше руди, а також вважається більш екологічною.

PIE зазначає, що процес декарбонізації промисловості в Європі неминуче пришвидшить перехід на електродугові печі, що зменшить попит на залізну руду у наступні роки. “Для Польщі це означає, що нинішня домінуюча роль українських поставок може поступово знизитися”, – йдеться у повідомленні.

Найбільший виробник сталі в країні – ArcelorMittal – уже оголосив про плани інвестувати в “зелений” перехід, що докорінно змінить структуру імпортних потреб. Але конкретних термінів запуску поки не названо.

Нагадаємо, що Європейський Союз за підсумками січня-липня 2025 року імпортував 3,37 млн тонн (+0,6% р./р.) металургійної сировини російського походження. Металургійні компанії України за підсумками січня-серпня 2025 року скоротили експорт плоского металопрокату на 1,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,1 млн тонн. За підсумками січня-липня українські металурги скоротили експорт сталевих напівфабрикатів на 36,3%, але збільшили експорт чавуну на 55% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

Раніше повідомлялося, що українські металургійні підприємства за підсумками січня–липня 2025-го збільшили виробництво чавуну, тоді як виробництво сталі та прокату знизилися. За даними об’єднання “Укрметалургпром”, було вироблено чавуну 4,36 млн тонн (106,7% відносно січня-липня 2024 року), сталі 4,26 млн тонн (93,0%), прокату 3,62 млн тонн (97,2%).

Офіційний курс євро до гривні в п’ятницю, 3 жовтня, збільшиться на 13 копійок до 48,50 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ.

Зі свого боку, курс долара подорожчає на 5 копійок до 41,27 грн. Офіційні курси на п’ятницю, 3 жовтня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,27 грн (41,22 грн станом на 2 жовтня);
• 1 євро – 48,50 грн (48,37 грн станом на 2 жовтня).