Виконавчий директор “Спілки молочних підприємств України” Арсен Дідур повідомив, що за умов повної вільної торгівлі частка експорту української молочної продукції до ЄС може перевищити 50%. Цю інформацію він озвучив під час щорічного експортного форуму “Український експорт: крізь терни до ЄС”.

Яка частка експорту молочки до ЄС зараз?

За словами Дідура, за 8 місяців цього року частка ЄС в експорті молочної продукції становила 47%, тоді як 53% йшли в інші країни світу. Це пов’язано з тим, що 6 червня закінчилися умови автономних торговельних преференцій, і за півтора місяця молочна продукція вичерпала квоти, які випливають з угоди про асоціацію з ЄС.

Що буде далі з експортом?

“Зараз ми можемо постачати тільки ті позиції, які не підпадають під квоти. Тому ми змушені переправляти експорт на інші країни”, – зазначив Дідур. Він також додав, що українська молочна продукція та партнери в ЄС виступають за повну лібералізацію ринку молочної продукції. “Якщо в нас буде зона вільної торгівлі з ЄС, суттєва частка українського експорту, 50 і вище відсотків, йтимуть до ЄС”, – стверджує він.

Однак, якщо квоти залишаться, частка ЄС в експорті України становитиме 30-35%.

Нагадаємо, що 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився, і для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Перші автономні торговельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року, тимчасово скасувавши мита, квоти і торговельні обмеження для українських товарів. Ці заходи двічі продовжували – 6 червня 2023 року і 6 червня 2024 року. Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році.

В Україні вже цього року розпочне працювати нова електронна система, куди виробники та імпортери вноситимуть повну інформацію про кожен косметичний засіб. Про це повідомив керівник ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець під час eHealth Day.

“Система електронної нотифікації інформації про косметичну продукцію – це євроінтеграційна вимога і крок до побудови прозорого та безпечного ринку косметики в Україні за європейськими стандартами. Ми підводимо наші реєстри та системи під стандарти Євросоюзу. Це полегшить українським виробникам косметики виходити на європейський ринок, адже вони будуть стандартизовані відповідно до вимог і правил ЄС”, – зазначив Ємець.

Чому важлива електронна система?

Він також підкреслив, що досі в Україні не було єдиної бази, де б збиралася інформація про всю косметику на ринку. Зокрема, креми, шампуні, помади та інші засоби просто потрапляли на полиці магазинів без централізованого обліку, що ускладнювало контроль за якістю та безпечністю продукції.

Які зміни чекають на виробників?

За його словами, з появою системи електронної нотифікації інформації про косметичну продукцію для кожного косметичного засобу створюється своєрідний “електронний паспорт”. Виробники будуть зобов’язані внести кожен свій продукт у цю систему, перш ніж він потрапить до споживача.

Нагадаємо, що у кінці 2024 року повідомлялося, що ціни на косметику внутрішніх виробників в Україні зростуть на 20-50% через гармонізацію із законами ЄС.

Депутатка Європарламенту Карін Карлсбро заявила, що причиною високих квот на торгівлю українською агропродукцією є аграрне лобі в ЄС. Про це вона повідомила під час щорічного експортного форуму “Український експорт: крізь терни до ЄС” від ЕП та ЄП.

Чому аграрне лобі впливає на торгівлю?

Карлсбро зазначила, що різниця між торгівлею сталлю та агропродукцією полягає у тому, що в органах ЄС працює сильне аграрне лобі, яке впливає на рішення щодо торгівлі аграркою з Україною. “Ми розібрались зі сталлю, але моя амбіція була вищою, досягти більшої лібералізації з Україною, але фермерське лобі у Брюсселі диктує торгові умови”, – підкреслила вона.

Які наслідки для України та ЄС?

Вона додала, що Україна і ЄС отримують вигоду від вільної торгівлі, і європейські фермери також отримують багато. “Коли ми говоримо про аграрку, ми маємо велике фермерське лобі у ЄС, яке диктує умови… Ми повинні мати більше сміливих політиків, які говорять правду”, – зазначила Карлсбро.

Нагадаємо, що 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Перші автономні торговельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти і торговельні обмеження для українських товарів. Тому їх двічі продовжували – 6 червня 2023 року і 6 червня 2024 року.

Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році. Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропозицій з України.

У другій половині вересня внутрішній попит на молочну продукцію в Україні залишався обмеженим, що призвело до скорочення реалізації товарів торгівельними мережами. Проте, незважаючи на це, ціни на молочні продукти зросли.

Згідно з даними Асоціації виробників молока, молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в плівці в середньому коштує 48,21 грн за кг, що на 2,75 грн (+6%) більше порівняно з попереднім місяцем, а також на 8,89 грн (+23%) більше відносно минулорічного періоду.

Молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в пластиковій пляшці в середньому коштує 65,42 грн/кг, що на 1,25 грн (+1,9%) більше порівняно з попереднім місяцем і на 12,50 грн (+24%) більше відносно минулорічного періоду.

Кефір жирністю 2,5% в плівці в середньому коштує 56,74 грн за кг, що на 97 коп. (+2%) більше ніж місяць тому, але на 9,53 грн (+20%) дорожче ніж торік. Кефір жирністю 2,5% в пластиковій пляшці в середньому коштує 76,45 грн за кг, що на 2,57 грн (+3%) більше ніж місяць тому і на 14,55 грн (+25%) більше ніж торік.

Сметана жирністю 15% в стаканах в середньому коштує 187,22 грн за кг, що на 93 коп. (+0,5%) більше порівняно з попереднім місяцем, але на 37,79 грн за кг (+25%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на йогурт питний жирністю від 1,6% до 2,8% в пластикових пляшках становила 115,79 грн за кг, що на 1,39 грн (+1,2%) більше відносно попереднього місяця, але на 20,12 грн (+21%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на сир кисломолочний жирністю 9% становила 293,44 грн за кг, що на 7,41 грн (+3%) більше відносно попереднього місяця і на 64,38 грн (+28%) більше відносно минулорічного періоду.

Вершкове масло жирністю від 72,5% до 73% вітчизняного виробництва в середньому коштує 586,64 грн за кг, що на 7,58 грн (+1,3%) більше відносно попереднього місяця, але на 123,36 грн (+27%) дорожче ніж торік. Сир Український жирністю 50% в середньому коштує 590,66 грн за кг. Порівняно з попереднім місяцем товар подешевшав на 17,45 коп. (+3%), але зріс в ціні на 121,13 грн (+26%) відносно минулорічного періоду.

Які фактори впливають на ціни?

Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі зазначив: “В умовах призупинення молочного експорту в ЄС молокопереробні підприємства працюють на склад, що разом зі зниженням цін на біржові товари на експортних ринках, зокрема на вершкове масло, може тиснути на ціни в перспективі”.

Нагадаємо, що ціни на молоко в Україні залишаються стабільними в умовах падіння попиту та зниження цін на біржові товари.

Російські провладні боти почали масово переконувати росіян у тому, що в Росії немає дефіциту бензину, а зростання цін на паливо – це “нормально”. Про це пише The Moscow Times із посиланням на “Верстку”.

Згідно з даними проекту “Ботнагляд”, з початку тижня боти залишили в російській соцмережі “ВКонтакте” понад 1300 коментарів під публікаціями на тему паливної кризи. Загалом в інформаційній кампанії було задіяно понад 550 акаунтів. Вони зосередилися на коментуванні постів переважно в регіональних пабліках і групах на автомобільну тематику.

Чи дійсно в Росії немає дефіциту бензину?

“Одна АЗС перестала продавати бензин, до того ж незрозуміло, які причини там, а роздмухують так, нібито вже в усій країні бензину немає й уся Росія ходить пішки”, – йдеться в одному з коментарів. Автор іншого заспокоює: “Уже все налагоджується, запаси на заправках поповнюються, все норм”.

“На одній зі станцій однієї мережі одного міста немає палива, а в інтернеті вже через це пустили чутки, що вся Росія без бензину”, – написав ще один бот.

Чому зростають ціни на бензин?

При цьому у ботів не було єдиного пояснення зростання цін на бензин. Паливо дорожчає “з об’єктивних причин, тому що у світі відбувається безліч подій, і вони впливають на економіку країни”, йдеться в одному коментарі. В іншому зазначається, що в усьому винні українці, вони б’ють по НПЗ. У третьому стрибок цін пояснюється “модернізацією” НПЗ і необхідними для цього інвестиціями, а в четвертому – тим, “що нафта і газ дорожчають”.

Нагадаємо: У 20 регіонах Росії і тимчасово окупованих територій України спостерігався дефіцит палива після обстрілу російських нафтопереробних заводів українськими дронами. З 24 вересня в анексованому Криму на автозаправках повністю зникли всі марки бензину, зокрема найдорожча А100.

Станом на кінець минулого тижня в Росії кількість АЗС в умовах перебоїв із постачанням палива скоротилася на 2,6%, або на 360 АЗС із кінця липня, а в окремих регіонах проблеми вже мають масштабніший характер. 29 вересня в тимчасово окупованому Севастополі на тлі дефіциту палива ввели обмеження на продаж бензину.

Уряд Російської Федерації продовжив тимчасову заборону на експорт бензину і ввів обмеження для інших видів пального до кінця 2025 року. Росії загрожує масштабне закриття приватних АЗС.