Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропозицій з України. Про це повідомила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа на щорічному експортному форумі “Український експорт: крізь терни до ЄС”.

За її словами, для 21 з 34 товарних позицій, які наразі підпадають під квотування, межі будуть підвищені. Нові ліміти перевищать найбільші обсяги поставок, яких Україна досягала в період дії автономних торговельних преференцій ЄС. Питання винесуть на засідання Ради ЄС 13 жовтня. “І, як очікується, це рішення набуде чинності через 15 днів після ухвалення”, – додала Підласа.

Які зміни очікуються в митних квотах?

Готовність до такого кроку підтвердив і заступник глави Представництва ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас. “Планується нова угода про додаткові квоти – і це є ознакою більш преференційного ставлення до України”, – підтвердив він.

Коли набудуть чинності нові квоти?

Нагадаємо, 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Перші автономні торговельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти і торговельні обмеження для українських товарів. Тому їх двічі продовжували – 6 червня 2023 року і 6 червня 2024 року. Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році.

За 8 місяців 2025 року морські порти України обробили 134 191 TEU, що є найбільшим показником з початку повномасштабної війни. Про це повідомила Асоціація міжнародних експедиторів України.

Згідно з інформацією асоціації, у січні-серпні морські порти України обробили 134 191 TEU, що на 3,3% більше річного показника 2024 року. За весь 2024 рік було оброблено 129 902 TEU. Структура перевезень за 8 місяців виглядає так: експорт – 66 892 TEU, імпорт – 63 042 TEU, транзит – 4 257 TEU.

Які фактори впливають на стабільність українських портів?

“Попри війну, обстріли та численні виклики світової логістики – українські морські порти продовжують демонструвати стійкість і стабільне зростання”, – йдеться в повідомленні. “Такі результати – важливий сигнал для бізнесу, що українські порти залишаються надійними навіть у кризових умовах та здатні обслуговувати експортно-імпортні вантажі”, – додали в АМЕУ.

Які виклики стоять перед українськими портами?

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією продовжують йти через Прибалтику. Для того, щоб порти повернули довоєнний обсяг перевалки, ще потрібні зусилля. “Ціль — 200 000 TEUs. Але і до 1 048 691 у 2021 ще треба попрацювати”, – написав він у Facebook.

АМЕУ говорить про необхідність оптимізувати митні процедури для транзиту й імпорту та пришвидшити обробку вантажів.

Нагадаємо, обсяг перевезень вантажів у контейнерах залізницею упродовж січня–серпня 2025 року склав 151 тис. 897 ДФЕ, що на 15% менше минулорічних показників. У липні цього року до “Чорноморська” вперше з початку війни зайшло лінійне контейнерне судно.

Також повідомлялося, що у січні – червні 2025 року в морських портах України було оброблено близько 40 млн т вантажів. Хоча спостерігається певне падіння обсягів, ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою.

Білгород-Дністровський морський порт підписав меморандум з Batumi International Container Terminals LLC і претендує на роль великого хабу для вантажів з Китаю. Вагонний оператор група “Лемтранс” та компанія “Рейл Транс Інвестмент” завершили перший етап будівництва “Контейнерного Терміналу Фастів”.

Раніше повідомлялося, що дочірня компанія контейнерної компанії Mediterranean Shipping Company придбала 50% українського оператора інтермодальної логістики N’UNIT та 25% у терміналі “Мостиська”. Транскордонний термінал “Мостиська драй порт” у 2021 році почала будувати компанія “Лемтранс” з партнером поблизу залізничної станції “Мостиська-2” за кілька кілометрів від кордону України та Польщі. МТД може відвантажувати вантажі на колії двох стандартів – 1520 на 1435 мм (європейський).

Правоохоронці та прокурори забезпечили відшкодування державі збитків, завданих лікеро-горілчаним заводом Черкащини. Директора можуть звільнити від кримінальної відповідальності.

Про це йдеться у повідомленні Офісу Генерального прокурора: “Виконувачу обов’язків директора лікеро-горілчаного заводу повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах”.

Слідство встановило, що впродовж двох років службові особи державного підприємства умисно ухилялись від сплати податку на додану вартість (ПДВ), відображаючи безтоварні операції. Це підтверджується висновками акту документальної планової виїзної перевірки та матеріалами досудового розслідування.

Внаслідок цього до державного бюджету не надійшли понад 20 мільйонів гривень. Порушення підтверджено також актом податкової перевірки, за результатами якої нараховано штрафні санкції та пеню – понад 5 мільйонів гривень.

Однак, у ході досудового розслідування підприємство відшкодувало державі всю суму податкових зобов’язань та штрафів. “Наразі до суду прокурори скерували клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України у зв’язку з повним відшкодуванням збитків”, – йдеться у повідомленні ОГП.

Які ще розслідування тривають?

Нагадаємо, детективи Бюро економічної безпеки у Полтавській області вважають, що службовець Регіонального офісу водних ресурсів причетний до розкрадань 10,5 млн грн бюджетних грошей. Бюро економічної безпеки під час моніторингу публічних закупівель виявило порушення у тендері вартістю 49 млн грн.

САП та НАБУ направили до суду справу щодо 6 учасників злочинної організації, яка діяла на Чернівецькій митниці і завдала державі збитки на 290 мільйонів гривень.

СБУ, Держприкордонслужба та Бюро економічної безпеки викрили групу осіб у Львові та області, які у змові з керівниками різних благодійних організацій налагодили протиправну схему імпорту автомобілів та ухилилися від сплати понад 15 млн грн митних платежів та податків.

Відновлення газопостачання в мікрорайоні Корабел (Острів) у Херсоні наразі неможливе через складну безпекову ситуацію. Про це в ефірі телемарафону “Єдині новини” повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

“Цей мікрорайон залишився без газопостачання і електропостачання”, – зазначив він.

Чому неможливе відновлення газопостачання?

Очільник ОВА розповів, що фахівці провели технічне обстеження газопроводу та мосту, який з’єднує мікрорайон з іншими частинами міста. Однак через безпекові ризики відновлення газопостачання неможливе, оскільки для робіт потрібна важка техніка.

“Без великої техніки відновлення газопостачання неможливе. Електропостачання немає, але відновлювальні роботи ми продовжуємо. Це дуже складний процес через постійну загрозу російських атак”, – зазначив Прокудін.

Скільки людей залишилося в небезпечному мікрорайоні?

Після авіаударів російських військ по мосту з мікрорайону Корабел, який знаходиться на острові, евакуювали понад 1700 людей, зокрема 56 дітей і 171 маломобільну особу.

“Наразі в небезпечному мікрорайоні залишаються приблизно 200 жителів, дітей серед них немає. Гуманітарна ситуація складна”, – констатував очільник адміністрації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що внаслідок чергової російської атаки мікрорайон Корабел в Херсоні знову залишився без електропостачання. На тимчасово окупованій частині Херсонщини стрімко погіршується ситуація з водою: рівень води у свердловинах впав, врожайність різко знизилася, а окупаційна влада не вживає жодних заходів.

В Києві з 3 жовтня розпочнеться опалювальний сезон для лікарень, шкіл, дитсадків та інших закладів соціальної сфери. Мер Києва Віталій Кличко поки не оголосив дату підключення житлових будинків до опалення.

Про це міський голова столиці повідомив у Телеграм. Він зазначив, що з п’ятниці, 3 жовтня, соціальна сфера вже має можливість підключатись до опалення, зважаючи на похолодання.

“Щодо початку опалювального сезону в житлових будинках. Перш ніж ухвалити таке рішення, маємо зважити всі фактори: раціональне використання енергоносіїв, недоцільність зайвих витрат на тепло мешканцями, а також ситуацію в енергосистемі. До уваги слід брати не тільки поточні, а й прогнозні температурні показники. Щоб економити і кошти мешканців міста, і енергоресурси”, – розповів Кличко.

Нагадаємо: у 2024 році столиця розпочала опалювальний сезон для лікарень, шкіл, дитячих садків та інших закладів соціальної сфери міста 14 жовтня.