На зустрічі у Копенгагені лідери країн ЄС не змогли досягти консенсусу щодо виділення Україні 140 мільярдів євро позики за рахунок заморожених російських активів. Про це повідомляє Financial Times.

Причиною цьому стала відмова Бельгії зняти своє заперечення на використання російських активів, а Франція і Люксембург висловили занепокоєння щодо юридичних наслідків. План “мегапозики” передбачав, що Україна має повернути кредит після того, як Росія зупинить війну і виплатить післявоєнні репарації. Після цього ЄС поверне кошти Euroclear. Якщо Росія не виплатить Україні репарації після війни, то втратить права на ці активи.

Чому виникли труднощі з узгодженням?

У матеріалі FT йдеться, що під час короткої дискусії щодо пропозиції низка лідерів ЄС висловили думку, що, хоча вони готові прийняти загальний принцип, Єврокомісія повинна додатково оцінити юридичні та фіскальні наслідки. Єврокомісія навряд чи встигне підготувати офіційну юридичну пропозицію для лідерів ЄС до їхньої зустрічі в Брюсселі за три тижні, зазначили джерела видання, пояснюючи це обсягом потрібної технічної роботи.

Яка позиція Бельгії та інших країн?

Премʼєр Бельгії Барт Де Вевер на закритій зустрічі лідерів ЄС виступив проти пропозиції щодо нового кредиту. Де Вевер закликає ЄС забезпечити більший правовий захист на випадок, якщо Москва подасть позов проти Бельгії. “Ми маємо значно детальніше опрацювати повну пропозицію. Абсолютно очевидно, що ризик має бути покладений на плечі всіх нас”, — сказала журналістам після саміту глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Хоча представники ЄС заявляють, що використання російських активів може бути “єдиним виходом”, для забезпечення позики Києву за рахунок цих активів необхідна згода всіх 27 держав Союзу.

Нагадаємо: 24 вересня ЄС може надати Україні так звану “репараційну позику” обсягом до 140 млрд євро, але остаточний розмір фінансування визначать після оцінки потреб України у 2026-2027 роках, яку проведе МВФ. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримує використання заморожених російських активів для України та закликає ЄС розблокувати кредит у розмірі 140 млрд євро.

Митниця Казахстану розпочала огляд 99% вантажних автомобілів, які перевозять товари з Китаю до Росії, що можуть підпадати під санкції. Про це повідомляє російське видання “Комерсант”.

З середини вересня на казахсько-російському кордоні утворилася багатокілометрова черга.

Чому виникають черги на кордоні?

Багато перевізників, побоюючись потрапити під огляд, повертають вантажі у відстійники, щоб “зачекати кращого моменту”, — зазначив заступник керівника відділу логістики СЛК Максим Ємелін. За його словами, вантажі, які не підпадають під санкції, в середньому проходять кордон за 3–5 днів, що також довше, ніж було раніше.

Труднощі з проходженням вантажів через кордон Казахстану пов’язані з посиленням контролю на прикордонних переходах. Митники виявляють недобросовісних вантажовідправників і перевізників, каже директор з міжнародних транспортних операцій FM Logistic в Росії Ярослав Білоусов.

Скільки вантажівок накопичилося на кордоні?

За даними Білоусова, на цей час машини поруч з прикордонними переходами зайняли всі найближчі парковки і стоять на узбіччях. Всього, за даними “Комерсанту”, на кордоні Казахстану і Росії накопичилося близько 7,5 тис. вантажівок.

Нагадаємо, що китайські експерти з безпілотників неодноразово літали в Росію, щоб брати участь у технічній розробці військових дронів “Гарпія” на державному заводі ІЕМЗ “Купол”, який перебуває під санкціями Заходу.

З 1 жовтня 2025 року по 1 квітня 2026 року у Вінницькій області оновлено графіки погодинного відключення електроенергії (ГПВ). Ці графіки можуть бути задіяні лише у разі розпоряджень від “Укренерго”, а також у випадку ворожих масованих вражень енергосистеми дронами чи ракетами. Про це повідомляє АТ “Вінницяобленерго”.

“Іншими словами, графіки – це запобіжний механізм, що дозволяє підтримати стабільність енергопостачання та уникнути масштабних аварійних відключень. Якщо ж енергосистема працює у штатному режимі, електропостачання здійснюється без обмежень”, – наголосили в обленерго.

Споживачі можуть заздалегідь ознайомитись з графіками на офіційному сайті. Нагадаємо: 1 жовтня після обстрілів енергетичної інфраструктури у Чернігівській області ввели графіки відключення світла.

У Чернігові, внаслідок атаки ворога на енергетичну інфраструктуру 1 жовтня, більшість котелень АТ “Облтеплокомуненерго” зупинили свою роботу через знеструмлення міста. Про це повідомила пресслужба Чернігівської міськради.

Компанія вже 1 жовтня перезапустила шість котелень у тих районах, де вдалося відновити електропостачання. Після відновлення енергоживлення фахівці вмикають і решту котелень. Відповідно, поступово відновлюється й послуга гарячого водопостачання для мешканців, – йдеться в повідомленні.

Що сталося 1 жовтня?

Нагадаємо, що 1 жовтня після обстрілів енергетичної інфраструктури у Чернігівській області ввели графіки відключення світла.

У Росії відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу, що сталося після майже річної перерви, яка розпочалася восени 2024 року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки.

Як зазначають у повідомленні, за період з липня по вересень 2025 року на торгах реалізовано 96,9 тис. тонн білоруських нафтопродуктів, що на 36 % більше, ніж за аналогічний період попереднього року. У вересні продажі бензину з білоруських НПЗ зросли на 168 % порівняно з серпнем, дизельного пального – на 83 %.

“Москва дедалі активніше змушує Мінськ підтримувати російську економіку та оборонний сектор, використовуючи білоруські ресурси для покриття власних критичних потреб”, – додали у розвідці.

Які проблеми з постачанням пального в Росії?

Нагадаємо, що у 20 регіонах Росії та тимчасово окупованих територій України спостерігався дефіцит пального після обстрілів російських нафтопереробних заводів українськими дронами. З 24 вересня в анексованому Криму на автозаправках повністю зникли всі марки бензину, в тому числі найдорожча А100.

Станом на кінець минулого тижня в Росії кількість АЗС в умовах перебоїв з постачанням палива скоротилося на 2,6%, або на 360 АЗС з кінця липня, а в окремих регіонах проблеми вже мають масштабніший характер.

Які обмеження введено на продаж пального?

29 вересня в тимчасово окупованому Севастополі на тлі дефіциту палива ввели обмеження на продаж бензину. Уряд Російської Федерації продовжив тимчасову заборону на експорт бензину і ввів обмеження для інших видів пального до кінця 2025 року. Гауляйтер Криму Сергій Аксьонов повідомив, що на півострові ввели ще більш жорсткі обмеження продажу пального на АЗС.