Державний виробник мікросхем “Ангстрем” очолив рейтинг найбільш збиткових компаній Росії, який склав російський Forbes. Про це повідомляє The Moscow Times.

У 2024 році чистий збиток компанії досяг 236,3 млрд рублів. Головною причиною гігантських втрат “Ангстрема” стало визнання зобов’язань перед своїм власником — держкорпорацією ВЕБ — у розмірі 238,2 млрд рублів: в результаті при виручці близько 5 млрд рублів компанія отримала чистий збиток у 47 разів більше.

Які компанії ще потрапили до рейтингу?

“Ангстрем” випередив за збитковістю банк “Траст” (130,7 млрд рублів), “Россеті” (116,9 млрд рублів), Московський метрополітен (107,7 млрд рублів). Загальний обсяг збитку держкомпаній у топ-10 становить 652,8 млрд рублів або 70% від загального збитку учасників рейтингу.

Що стало причиною таких збитків?

Історія багатомільярдного збитку “Ангстрема”, що належав структурам колишнього міністра зв’язку і радника президента Леоніда Реймана, почалася ще в 2008 році. Тоді завод залучив кредит ВЕБа на 815 млн євро для організації випуску процесорів, смарт-карт і електронних паспортів. Проєкт позиціонувався як стратегічний: він мав стати найбільшим вітчизняним виробником мікрочіпів. Ініціативу підтримували уряд і Рада безпеки. Однак завод так і не запрацював.

До 2014 року “Ангстрем” фактично втратив можливість вести діяльність. До січня 2019 року ВЕБ забрав обладнання та акції заводу і подав позов про банкрутство. Загальний обсяг вимог на цей момент сягав близько 1,3 млрд євро.

Минулого тижня суд розірвав договір поруки заводу за зобов’язаннями, що обтяжували компанію боргом у 1,3 млрд євро. Держкорпорація ВЕБ.РФ отримала майно боржника за символічний рубль в рахунок погашення боргу.

Нагадаємо: За підсумками 2023 року російський “Газпром” отримав рекордний чистий збиток у розмірі 6,1 млрд дол. За оцінкою Forbes, тоді компанія стала найзбитковішою в Росії.

Обвинувальні акти щодо експосадовців Міністерства оборони України, які завдали державі збитків на 2,4 млрд гривень, направлено до суду. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.

“Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо двох колишніх посадовців Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, дії яких завдали державі збитків на понад 2,4 млрд грн”, – йдеться у повідомленні.

Протягом 2023 року посадовці уклали 95 договорів із суб’єктами господарювання на постачання мастильних матеріалів, нафти та дистилятів для техніки спеціального призначення на загальну суму понад 19 млрд грн.

“У порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 та статті 195 Податкового кодексу України, до вартості постачань було необґрунтовано включено податок на додану вартість у розмірі понад 2,4 млрд грн”, – повідомляє ДБР. Це призвело до завдання державі тяжких наслідків на відповідну суму.

Під час досудового розслідування Міністерству оборони України відшкодовано збитки на суму понад 2,2 млрд грн, говориться у повідомленні.

Які обвинувачення висунуті?

Один із колишніх посадовців обвинувачується у недбалому ставленні до військової служби. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Іншого обвинувачують у службовій недбалості та підробленні офіційних документів. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.

Що відомо про інші справи?

Нагадаємо, раніше Державне бюро розслідувань завершило розслідування щодо спільника львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який завдав збитків державі на понад мільярд гривень. Він організував постачання неякісного військового спорядження для Міністерства оборони України на понад 1,16 млрд гривень.

Служба безпеки України разом із Міністерством оборони виявила розтрату понад 1 мільярда гривень, виділених на закупівлю продуктів харчування для ЗСУ у 2022 році. 21 січня 2023 року видання ZN.ua повідомило, що Міноборони закуповує харчі для військовослужбовців дорожче у два-три рази, ніж у магазинах Києва.

Грудневу угоду з “Актив компані” від імені міністерства підписав Богдан Хмельницький, який фігурував у справі про розкрадання 580 тисяч доларів під час закупівлі військової амуніції.

Особливого розголосу набула інформація про “курячі яйця за 17 гривень”: у розслідуванні журналістів йшлося про ціну за штуку, хоча в документі фігурувала також ціна за 100 грамів.

Упродовж минулого тижня спеціалізовані прокурори повідомили про підозру низці осіб, у результаті протиправних дій яких державі завдано збитків на 71 млн грн. Правоохоронці вручили підозру посадовцю квартирно-експлуатаційного управління, причетному до масштабних махінацій під час закупівлі ліжок для військових частин.

Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України завершили досудове розслідування щодо посадовців однієї з військових частин Київської області та трьох приватних підприємців, які організували постачання неякісних аптечок для ЗСУ. Справу скерували до суду.

Працівники ДБР у взаємодії з Нацполіцією та СБУ затримали та повідомили про підозру групі військовослужбовців, які розкрадали та збували пальне військової частини на Київщині.

З 1 по 20 жовтня в Державному аграрному реєстрі триватиме прийом заявок на отримання часткової компенсації вартості будівництва та/або реконструкції ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, доїльних залів та/або потужностей (об’єктів) з переробки побічних продуктів тваринництва. Про це інформує Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Які витрати компенсуються?

Як зазначається, програма передбачає відшкодування до 25% витрат на будівництво або реконструкцію ферм, доїльних залів, об’єктів з переробки побічних продуктів тваринного походження, які можуть отримати юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які займаються скотарством.

Які умови для отримання компенсації?

Відшкодування можна буде отримати за об’єкти, будівництво та/або реконструкція яких розпочалися після 24 лютого 2022 року та прийняті в експлуатацію з 1 січня до 30 вересня 2025 року, повідомляє міністерство.

Щоб подати заявку на отримання державної компенсації, необхідно:

• Зареєструватися або увійти до особистого кабінету на сайті www.dar.gov.ua.
• Відкрити програму підтримки у розділі “Доступні програми”.
• Заповнити анкету відповідної форми.

Нагадаємо: Наприкінці серпня стало відомо, що аграріям, які побудували або реконструювали тваринницькі ферм, до кінця року компенсують витрати за будівництво.

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує ухвалити у другому читанні законопроєкт про Національну установу розвитку. Про це у Telegram повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

“Комітет переглянув своє рішення і рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні законопроєкт N11238”, – написав він.

“НУР — це державна спеціалізована інституція зі статусом ‘банку банків’ та чітким мандатом на відновлення й структурну трансформацію економіки. Її головна місія – реалізація програм кредитування для відбудови країни”, – зазначив Гетманцев.

Які проблеми вирішить законопроєкт?

Законопроєкт передбачає подолання проблем з фінансуванням релокованого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах, бізнесу внутрішньо переміщених осіб, а також проєктів з підвищеним рівнем ризику. Також у ньому йдеться про залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти.

Як зазначив Гетманцев, законопроєкт передбачає підтримку “передусім малого та середнього підприємництва, яке опинилося у складних умовах, але має потенціал для відновлення та розвитку”. Окремо передбачено можливість підтримки інших категорій осіб (в тому числі і фізичних), які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах або такий доступ ускладнений через кризу, недосконалість ринкових механізмів чи інші обставини.

Які зміни чекають на Експортно-кредитне агентство?

Також пропонується вдосконалити Експортно-кредитне агентство. Йдеться про страхування та перестрахування, в тому числі від воєнних та/або політичних ризиків, кредитів українських суб’єктів господарювання, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту. ЕКА хочуть надати можливість брати участь у державних програмах страхування воєнних ризиків та програмах компенсацій у разі завдання збитків внаслідок воєнних дій.

Голова профільного комітету посилається на міжнародний досвід. За його словами, Україні потребен аналог німецької KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau). Така структура була створена у 1948 році в межах Плану Маршала. Вона стала ключовим інструментом післявоєнного економічного відновлення Німеччини.

“Національна установа розвитку стане не просто новою структурою, а необхідним елементом ефективного використання ресурсів, залучення інвестицій та підтримки бізнесу у сферах, де приватний капітал не спрацьовує”, – запевняє голова комітету ВР.

За його словами, її можна створити на базі вже існуючого Фонду розвитку підприємництва, який успішно реалізує державні програми підтримки ММСП.

Нагадаємо: У 2024 році Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти про створення Національної установи розвитку (НУР), що має стати аналогом німецької KfW – Кредитної установи для реконструкції. Як повідомлялося також, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Резиденти Defence City отримають податкові пільги, митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення будуть спрощені.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) направили до суду справу щодо шести учасників злочинної організації, яка діяла на Чернівецькій митниці та завдала державі збитків на суму 290 мільйонів гривень.

Слідством встановлено, що до складу злочинної організації входили 11 осіб, серед яких колишній начальник митниці (ексдепутат Чернівецької облради), ще два керівники митниці та вісім фізичних осіб. Учасники злочинної організації запровадили низку схем ухилення від сплати митних платежів, реалізація яких призвела до збитків у вигляді несплачених податків.

Які схеми використовували злочинці?

Протягом 2017–2019 років через пункт пропуску на румунсько-українському кордоні вантажними автомобілями ввозилися комерційні товари на підставі підроблених документів, що призводило до застосування нижчих ставок ввізного мита, зокрема нульових. У деяких випадках транспортні засоби з товарами при в’їзді на митну територію України заявлялися як порожні.

Керівництво митниці забезпечило позачерговий пропуск таких автомобілів та безперешкодне митне оформлення задекларованих товарів «групи прикриття». Ці схеми діяли тривалий час, а учасники поводилися цинічно та зухвало. Коли журналісти намагалися викрити діяльність злочинної організації, керівництво митниці організувало їхнє жорстоке побиття.

Які результати розслідування?

На сьогодні один з організаторів злочинної схеми та троє його спільників повністю визнали свою винуватість. Відповідно до умов затвердженої судом угоди про визнання винуватості, співорганізатор відшкодував державі збитки в сумі 83 259 397,28 грн, завдані внаслідок вчинення учасниками організованої групи кримінального правопорушення.

Загалом до державного бюджету та на допомогу ЗСУ перераховано близько 180 мільйонів гривень. Детективи зазначають, що завдяки співпраці з компетентними органами Туреччини, Болгарії, Румунії, Чехії та Словаччини було здобуто основні докази у справі та встановлено завдані збитки.

Нагадаємо, раніше детективи теруправління Бюро економічної безпеки у Львівській області повідомили про підозру трьом особам, які організували незаконну схему ввезення в Україну автомобілів. СБУ, Держприкордонслужба та Бюро економічної безпеки викрили групу осіб у Львові та області, які у змові з керівниками різних благодійних організацій налагодили протиправну схему імпорту автомобілів та ухилилися від сплати понад 15 мільйонів гривень митних платежів та податків.