Упродовж минулого тижня спеціалізовані прокурори повідомили про підозру низці осіб, у результаті протиправних дій яких державі завдано збитків на 71 млн грн. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Йдеться про кримінальні правопорушення, пов’язані із розтратою та привласненням бюджетних коштів, шахрайством із виділеними для потреб оборони коштами, службовою недбалістю.

Які випадки розкрадання були зафіксовані?

Зокрема, у Миколаївській області начальник служби пального підозрюється у розкраданні та недбалості, через що армія втратила понад 25 млн грн. У Дніпропетровській області військового посадовця звинувачують у тому, що допустив закупівлю військового майна за завищеними цінами, завдавши державі збитків на суму близько 4 млн грн.

У Волинській області двоє військовослужбовців завдяки сфальсифікованому лікуванню незаконно отримали грошові виплати на суму понад 1,3 млн грн. У Сумській області командир мінометної батареї, вчинивши дезертирство, заволодів військовими транспортними засобами та майном на 31 млн грн.

На Полтавщині начальник технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки, який, зловживаючи посадою, організував незаконні нарахування грошового забезпечення підлеглим на понад 1 млн грн.

Яка позиція Офісу генпрокурора?

“Боротьба з розкраданням оборонних коштів і військового майна – це не лише справа закону, а й захист життя військовослужбовців та зміцнення обороноздатності держави”, – підкреслили у Офісі генпрокурора.

Нагадаємо: Правоохоронці вручили підозру посадовцю квартирно-експлуатаційного управління, причетному до масштабних махінацій під час закупівлі ліжок для військових частин. Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України завершили досудове розслідування щодо посадовців однієї з військових частин Київської області та трьох приватних підприємців, які організували постачання неякісних аптечок для ЗСУ. Справу скерували до суду.

У серпні 2024 року підозри за фактом постачання неякісних військових аптечок на майже 60 млн грн отримали десять людей. Працівники ДБР у взаємодії з Нацполіцією та СБУ затримали та повідомили про підозру групі військовослужбовців, які розкрадали та збували пальне військової частини на Київщині.

Митники на пункті пропуску “Шегині” виявили партію контрабандних iPhone на суму 1,5 млн грн. Про це повідомляє Державна митна служба.

У пункт пропуску “Шегині – Медика” із Польщі прибув мікроавтобус Mercedes під керуванням жителя Прикарпаття. Для проходження митного контролю 36-ти річний водій обрав смугу “зелений коридор”, передбачену для переміщення товарів без декларування. Але під час огляду авто працівники митниці виявили у пакеті серед особистих речей 18 Apple iPhone.

З них 15 iPhone були останньої серії: 7 iPhone 17 Pro Max; 8 iPhone air. Орієнтована вартість товарів – 1,5 млн гривень. Наразі триває документування порушення митних правил.

Нагадаємо, що понад 70% усієї контрабандної електроніки, що ввозиться в Україну, становлять iPhone.

Фонд державного майна України провів за тиждень 8 онлайн-аукціонів з приватизації, які принесли державному бюджету 532,02 млн грн. Про це повідомляє Фонд державного майна у Facebook.

Онлайн-аукціони з приватизації відбулися у системі “Prozorro.Продажі”. Яке зростання цін на об’єкти приватизації? Зростання ціни відбулося у 2,82 раза, що у середньому становить 281,80%. Загалом за лоти змагалися 64 учасники, тобто у середньому на лот припадало 8 охочих придбати державні об’єкти.

Які об’єкти стали найпопулярнішими? Найдорожчим об’єктом минулого тижня став державний пакет акцій розміром 73,2784% у СК АТ “Завод ‘КВАНТ'” в місті Київ. За об’єкт змагалися 5 учасників, що зумовило зростання вартості у 2,34 раза: від стартової – 172,96 млн гривень, до переможної – 401,5 млн гривень. Також інвесторів зацікавив єдиний майновий комплекс ДП “Укррибпроек” в місті Київ. Ціна об’єкта зросла з 7,53 млн гривень до фінальних — 61,1 млн гривень, за об’єкт змагалися 11 учасників.

Цього тижня команда Фонду планує провести 23 онлайн-аукціони з приватизації. Серед пропозицій такі об’єкти, як: ЄМК ДП “Славутський комбінат ‘Будфарфор'”, державна частка у розмірі 100 % у статутному капіталі дочірнього підприємства “Атлантіс-Пак Україна”, ЄМК ДП “Одеське державне конструкторське бюро кіноустаткування” та інші.

Нагадаємо: Фонд державного майна України продав державний пакет акцій розміром понад 73% у статутному капіталі АТ “Завод ‘КВАНТ'”. Раніше Фонд державного майна України повідомив, що портфель об’єктів малої приватизації в Україні складається з 1240 об’єктів, а у портфелі великої приватизації – 19 об’єктів.

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) провела перевірки у найбільшої мережі аптек “Подорожник” на предмет відповідності ліцензійним умовам. За інформацією, Держлікслужба у вересні розпочала проведення позапланових перевірок аптек, які були заборонені до серпня 2025 року, коли Міністерство охорони здоров’я дозволило їх проведення.

Першими під перевірку потрапила найбільша мережа “Подорожник”. Це також підтвердив СЕО аптечної мережі Тарас Коляда. За словами співрозмовника в уряді, у вересні Держлікслужба провела позапланову перевірку 33 аптек у Києві та Київській області.

Які порушення були виявлені?

За інформацією, “у більшості” аптек були виявлені порушення Ліцензійних умов. Ліцензійні умови – це законодавчі правила, якими регулюється діяльність фармацевтичного ринку. Суть порушення полягала в тому, що продавцями ліків виступали не фармацевти, а інші особи без відповідної освіти. “На роботу наймали людей, взагалі неповʼязаних із медициною, які не розуміють, що вони відпускають покупцю”, – зазначив співрозмовник.

Що далі для “Подорожника”?

За підсумками перевірки “Подорожник” отримав припис від Держлікслужби про усунення порушень. Якщо компанія не виконає вимоги, вона може втратити ліцензію на відпуск ліків. СЕО мережі “Подорожник” Тарас Коляда не підтвердив і не спростував твердження про те, що аптеки його мережі наймали некваліфікованих працівників. “Якби ми наймали на посади людей не з професіями фармацевтів, чи простоювали б у нас аптеки в очікуванні відкриття?”, – риторично запитує він.

Читайте також: Аптеки відчули кадровий голод. Через дефіцит фармацевтів ліки продають люди без освіти.

Компанія ОККО відмовилася від оренди кількох десятків автозаправних комплексів KLO у Києві та Київській області. Про це повідомляє NV Бізнес. “В пресслужбі ОККО повідомили NV Бізнес, що відмовляються від цієї угоди”, – зазначає сайт.

“ОККО мала взяти в оренду кілька десятків АЗК KLO у Києві та Київській області. За 5 місяців після дозволу АМКУ цього так і не сталося, а столичний паливний ринок суттєво трансформувався”, – говориться у повідомленні. За даними сайту, компанії “не домовились по основних питаннях”.

Які були плани ОККО?

“У квітні група компаній ОККО вирішила орендувати майже 60 автозаправних комплексів KLO з перспективою їхнього викупу. Це дозволило б компанії Віталія Антонова одномоментно розширити мережу майже на 15%”, – зазначає NV Бізнес.

Що відомо про мережу KLO?

Мережа автозаправних станцій KLO була заснована в 1995 році, вона налічує близько 70 станцій. Майже всі АЗК працюють у Києві та Київській області, зазначає NV Бізнес.

Нагадаємо: Раніше Антимонопольний комітет України надав ТОВ “Окко-Драйв” дозвіл на набуття контролю над активами кількох компаній через оренду автозаправних станцій. Очікувалося, що компанія візьме під свій контроль 57 автозаправних станцій KLO у Києві й столичному регіоні.

Також Антимонопольний комітет України надав дозвіл АТ “Концерн Галнафтогаз” (мережа АЗС ОККО) на придбання контрольної частки в ТОВ “Перша національна мережа електрозаправних комплексів ТОКА”. Антимонопольний комітет дозволив “Укрпалетсистем”, що управляє мережею АЗС UPG, взяти в оренду ще 17 автозаправних станцій мереж групи компаній “Приват”. АТ “Укрнафта” та компанія Shell Overseas Investments BV остаточно завершили угоду про придбання українською державною компанією частки обсягом 51% у ТОВ “Альянс Холдинг”, що володіє мережею зі 118 АЗК під брендом Shell в Україні.