Держпродспоживслужба закликає аграріїв перевірити свої землі, оскільки саме зараз сарана завершує відкладати яйця. Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Яйця сарани зимуватимуть у верхньому шарі ґрунту (на глибині до 5 см) у спеціальних захисних капсулах, які називаються ворочками. Одна самка може відкласти кілька таких ворочків. Масове відродження личинок починається, коли температура ґрунту на глибині залягання яєць досягає приблизно 23°C. Зазвичай це відбувається у травні, – попереджає відомство.

Личинки сарани, які ще не мають крил, починають активно живитися, поступово збільшуючись у розмірах і набуваючи вигляду дорослої комахи. Цей період триває від 35 до 45 днів, розповіли у Держпродспоживслужбі.

Які заходи слід вжити?

Навесні у визначених місцях рекомендують організувати постійний нагляд за розвитком саранових та за необхідності провести локалізацію вогнищ надпорогової чисельності. Сприятливі погодні умови літнього та початку осіннього періодів поточного року (висока температура повітря та тривала посуха) сприяли активізації сарани.

Спалахи саранових спостерігалися в Херсонській, Одеській та Запорізькій областях. У цих регіонах відмічено масове пошкодження рослин шкідником, говориться у повідомленні.

Які причини нашестя сарани?

Нагадаємо, раніше у Держпродспоживслужбі повідомили, що головними причинами нашестя сарани в Україні стали підвищення середньодобової температури, зміна природно-кліматичних умов, руйнування Каховської ГЕС, війна та занедбані землі біля фронту.

Також повідомлялося, що сарана поширювалася з прифронтових регіонів, що завадило моніторингу. У південних регіонах, зокрема в Миколаївській області, соняшник вже просто “горить” через посуху та спеку, і аграрії вже не сподіваються на врожай.

Військові адміністрації областей України, які цього року постраждали від посухи, озвучили пропозиції щодо державної підтримки аграріїв для мінімізації втрат внаслідок цього природного явища.

На сесії міськради Запоріжжя депутати виділили 500 тисяч гривень на боротьбу із сараною, яка вже з’явилася в кількох районах міста. Згодом повідомлялося, що на Запоріжжі скасували особливий режим захисту рослин на землях, де існувала загроза масового поширення сарани.

Спалах сарани у Херсонській області вдалося локалізувати. Особливий режим захисту рослин у регіоні ввели 23 червня, і вже на старті було оброблено 297 гектарів, з яких 27 – це посіви соняшнику.

Міністерство розвитку громад та територій України та Європейська Комісія 25 вересня уклали угоду про продовження лібералізації вантажних перевезень на 15 місяців. Таким чином, транспортний безвіз залишиться в силі щонайменше до березня 2027 року.

Про це повідомила пресслужба міністерства. Відтепер українські перевізники та їхні колеги з Європейського Союзу зможуть продовжувати виконувати двосторонні та транзитні перевезення без необхідності отримання спеціальних дозволів.

«За час дії угоди питома вага торгівлі України з ЄС автомобільним транспортом зросла на майже 55%, що є прямим позитивним впливом наших домовленостей на економіку обох сторін», – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Які умови продовження угоди?

Пролонгація угоди не передбачає запровадження нових правил її виконання. Перевізники з України та країн ЄС повинні дотримуватись існуючих норм лібералізації перевезень. Це включає в себе маркування вантажівок, наявність ліцензії та документів на вантаж.

Що зміниться після 2026 року?

Після 1 липня 2026 року нові вантажні транспортні засоби, зареєстровані в Україні, повинні бути обладнані смарт-тахографами.

Нагадаємо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом була підписана у червні 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну. Лібералізація перевезень сприяє полегшенню доступу України до світових ринків та забезпечує стабільний транзит товарів через країни Євросоюзу.

Кабінет Міністрів України планує виділити 615 мільйонів гривень на підтримку Сумської, Дніпропетровської та Донецької областей. Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.

На що підуть кошти?

З зазначених коштів:

• 333 млн грн на захист Сумщини. Кошти з резервного фонду Держбюджету скеровуються для Сумської ОВА на завершення будівництва фортифікаційних споруд, інженерних укріплень та невибухових загороджень.
• 96 млн грн на підтримку водопостачання на Дніпропетровщині. Цим коштом профінансують підприємства, які забезпечують централізоване водопостачання, щоб уникнути проблем із водою і гарантувати нормальні умови життя для понад 200 тисяч жителів громад.
• 128 млн грн із резервного фонду скеровується на відновлення критичної інфраструктури Дніпропетровщини, яка була пошкоджена внаслідок російських атак у червні цього року.
• 58 млн грн з резервного фонду виділяється на проведення ремонту аварійної ділянки Другого Донецького водопроводу.

Що ще планує Кабмін?

Нагадаємо, Кабінет Міністрів виділив 840 млн грн на захист енергооб’єктів Харківської області.

У Золочівському районі Львівщини на території закинутої ферми для великої рогатої худоби планують збудувати птахофабрику для утримання бройлерів. Про це повідомляє Zaxid.net.

Компанія “Дак Агро” має намір побудувати птахофабрику для утримування курей-бройлерів до 1,5 млн особин на рік. Проєктом передбачені сім пташників, комбікормовий цех, склад для кормів, адміністративний корпус та допоміжні приміщення.

Яка потужність птахофабрики?

Одночасно на птахофабриці вирощуватимуть 220 тис. курчат-бройлерів, загалом заплановано шість циклів дорощування молодняка. Наприкінці кожного циклу птахів відвозитимуть на забій на спеціалізований завод, а курники прибиратимуть та дезінфікуватимуть.

Що відомо про компанію “Дак Агро”?

ТОВ “Дак Агро” було засноване наприкінці 2020 року у селі Джурків на Івано-Франківщині, згодом компанія перереєструвалася у Стадні. Основний вид діяльності – розведення свійської птиці. Чистий прибуток компанії торік становив 1,6 млн грн, зобов’язання – 35,1 млн грн, кількість працівників – 53 людини.

Нагадаємо, що на Львівщині у Стрийському районі планують побудувати птахокомплекс потужністю до 330 тис. курей-бройлерів на рік. Раніше повідомлялося, що компанія “Голден Агро” інвестує у дооснащення олієпресового заводу в Ізмаїлі для переробки соняшника. Підприємство запустить виробництво каліброваного ядра. Компанія “Золотоніський бекон” завершує будівництво нового заводу “AMILL-CORN”, який спеціалізується на переробці кукурудзи.

Раніше повідомлялося, що у Козлівській громаді Тернопільської області планують запустити завод з виробництва будівельних матеріалів. Неподалік Збаража, що на Тернопільщині, зводять новий завод з виготовлення вафельних напівфабрикатів. Завод будує українська компанія “Лекорна”, яка переїхала з Харківщини. У Ірпені запрацював перший в Україні завод поліетиленових труб “Планета Пластик” на енергії сонця.

Суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко ухвалила вирок колишньому директору оборонного держпідприємства “Мікротек” Сергію Швидкому. Про це повідомила пресслужба ВАКС та Центр протидії корупції.

Швидкого визнали винуватим у справі про заволодіння коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для бронетехніки Збройних Сил України. Посадовцю призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього майна. Також він має сплатити штраф понад 59 тисяч грн і не зможе обіймати певні посади строком на 3 роки.

Які обвинувачення були висунуті?

За версією НАБУ і САП, Швидкий навмисно використав своє службове становище, змовився з директором “Новокаховського електромашинобудівного заводу” Євгенієм Оборіним, завдавши збитків на 7,3 млн грн. Оборін раніше пішов на угоду зі слідством. Він у повному обсязі відшкодував завдані внаслідок збитки та отримав покарання відповідно до вимог закону.

Чому Швидкий переховувався від слідства?

У ЦПК нагадали, що Швидкий з жовтня 2022 року переховується від слідства, тому стосовно нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування, а під час судового розгляду – спеціальне судове провадження.

Нагадаємо: Вищий антикорупційний суд 5 вересня затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та бізнесменом Сергієм Тищенком. Він обвинувачувався у привласненні у 2014-2015 роках заарештованих “нафтопродуктів Курченка”.