Канцлер ФРН Фрідріх Мерц висловив підтримку використанню заморожених російських активів для фінансування України та закликав Європейський Союз розблокувати кредит у розмірі 140 млрд євро. Про це повідомляє Financial Times.

Мерц аргументує, що такий крок дозволить не лише забезпечити фінансування військових дій України, але й продемонструє стійкість ЄС проти російської агресії. Нагадаємо, що минулий канцлер соціал-демократ Олаф Шольц виступав проти використання заморожених активів для фінансування військових дій.

Які пропозиції висуває Мерц?

Фрідріх Мерц зазначив, що кредит повинен бути використаний виключно для фінансування військового обладнання, а уряди ЄС мають приймати рішення про закупівлі спільно з Києвом. Його заклик прозвучав у той час, коли Європейська комісія розглядає варіанти використання російських активів на суму 194 млрд євро, які зберігаються в Euroclear, центральному депозитарії цінних паперів Бельгії.

Мерц підкреслив, що ЄС повинен знайти правовий механізм для використання цих активів, заявивши, що необхідно “систематично і масово підвищувати вартість агресії Росії”.

Які ризики бачать уряди ЄС?

Уряди країн ЄС, включаючи Німеччину, довгий час чинили опір конфіскації активів, посилаючись на фінансові та юридичні ризики. Вони висловлювали занепокоєння, що такий крок може підірвати довіру до євро як резервної валюти та спровокувати ескалацію військових дій з боку Росії.

Мерц зазначив, що ЄС може надати безвідсоткову позику на суму майже 140 млрд євро “без втручання у права власності”, додавши, що ця позика буде погашена лише після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані під час війни. “Зараз я виступаю за мобілізацію фінансових ресурсів у масштабах, які забезпечать військову стійкість України на кілька років”, – підкреслив він.

Кошти, за словами Мерца, повинні бути спрямовані виключно на придбання військового обладнання, а не на покриття загального бюджету України. Згідно з його пропозицією, спочатку кредит буде гарантований державами-членами, а потім забезпечений за рахунок коштів з наступного довгострокового бюджету ЄС на 2028 рік.

Нагадаємо, що ЄС може надати Україні так звану “репараційну позику” обсягом до 130 млрд євро, але остаточний розмір фінансування буде визначено після оцінки потреб України у 2026-2027 роках, яку проведе МВФ.

Антимонопольний комітет України ухвалив два рішення щодо антиконкурентних узгоджених дій учасників публічних закупівель. Про це повідомляє АМКУ.

Комітет визнав, що учасники публічних закупівель вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів.

Які компанії були оштрафовані?

Перше рішення стосується ТОВ “АДІТУС ІМПЛАНТ МЕДІКАЛ”, ТОВ “САНТЕРС ТРЕЙД” і ТОВ “МЕДТОРГ СЕРВІС”. Вони спотворили результати відкритих торгів з особливостями на закупівлю апаратури для підтримування фізіологічних функцій організму (систем для транспедикулярної фіксації хребта), які проводило ДП “Медичні закупівлі України”.

Також Комітет ухвалив рішення, яким визнав, що ТОВ “АКВАРІУС ГРУП” і ТОВ “НІДЕЛ СТРІМ” вчинили змову під час участі у закупівлях води питної бутильованої, проведених у червні 2023 року.

Які штрафи були накладені?

“Під час розслідування цих справ було встановлено обставини та факти, що у своїй сукупності свідчать про спільну та скоординовану поведінку товариств і, як результат, – про вчинення порушення та про усунення конкуренції між вказаними суб’єктами господарювання під час участі у торгах”, – йдеться у повідомленні.

На ТОВ “АДІТУС ІМПЛАНТ МЕДІКАЛ”, ТОВ “САНТЕРС ТРЕЙД” і ТОВ “МЕДТОРГ СЕРВІС” накладено штрафи на загальну суму 947 465 грн. ТОВ “АКВАРІУС ГРУП” і ТОВ “НІДЕЛ СТРІМ” оштрафували на 11 960 625 гривень.

“Згідно з Законом України “Про публічні закупівлі”, підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі є той факт, що суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів”, – додав Антимонопольний комітет.

Нагадаємо: Антимонопольний комітет України оштрафував ТОВ “Волинська аграрна компанія” та фізичну особу-підприємця на суму 292,5 тис грн, які брали участь в двох аукціонах на купівлю права оренди двох земельних ділянок Колодяжненської сільської ради.

Раніше Антимонопольний комітет покарав теплопостачальну компанію, яка нараховувала плату без урахування показань індивідуальних засобів обліку теплоенергії. Антимонопольний комітет України оштрафував ПрАТ “Карлівський машинобудівний завод” – компанія без дозволу отримала контроль над частиною активів ТОВ “Варіант Агро Буд”.

АМКУ оштрафував на понад 9,8 млн грн за змову фірми “Грінер” та “Левентон”, які діяли узгоджено під час участі в торгах на закупівлю операційних столів, організованих держпідприємством “Медичні закупівлі України”.

Раніше Антимонопольний комітет України оштрафував ТОВ “Класік-Форм” на майже один мільйон гривень за порушення у 9 справах про придбання АЗС – їх отримали без належного дозволу регулятора.

Ринок миттєво відреагував на рішення Аргентини скасувати експортні мита на зернові та шрот, тож постачальники з України зіштовхнулися з більш жорсткою конкуренцією. Про це пише профільне видання Latifundist.com.

Які зміни відбулися на ринку?

Рішення Аргентини скасувати експортні мита на зернові, олійні та похідні продукти, зокрема соєву олію та шрот, яке набрало чинності 23 вересня, спричинило хвилю реакцій на світових ринках. Зокрема, відреагував і найбільший у світі імпортер сої — Китай. Оголошення Аргентини про скасування всіх тарифів на олійні та шроти разом із слабким попитом призвело до падіння китайських ринків шроту та олії.

Постачальники зі США, Бразилії та України тепер стикаються з більш жорсткою конкуренцією, оскільки аргентинські карго виходять на ринок із нижчими цінами. “Деякі китайські покупці зняли свої заявки на закупівлю українського соняшникового шроту, а ціни попиту додатково пом’якшилися”, — зазначив Джеймс Хе, брокер Atria Brokers.

Які наслідки для експорту сої?

За словами Дар’ї Честіної, керівниці напряму Research and Development LATAM в Atria Brokers, це “створює негайну перевагу для експорту сої над зерновими через вищий попередній податковий тягар на боби – 26% на сиру сою та 24,5% на соєвий шрот і олію”. Водночас Честіна застерегла, що ефект від скасування мит Аргентиною може бути тимчасовим.

“Важливо, що схема обмежена або 31 жовтня, або збором 7 млрд дол. США за експортними ліцензіями, тобто її тривалість може виявитися дуже короткою”, — пояснила вона.

Аргентина тимчасово відновила призупинені раніше експортні мита на зернові, а також на яловичину та птицю, після досягнення ліміту продажів у $7 млрд. Уряд видав указ про призупинення експортних мит на сою, кукурудзу, пшеницю та їхні похідні продукти, щоб забезпечити необхідну валютну виручку для стабілізації слабкого песо.

Нагадаємо: У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Такі поставки відбулися вперше з січня 2024 року. До того ж, це найбільший місячний обсяг відвантажень для даного напрямку – до цього ситуативні поставки соєвого шроту до Єгипту не перевищували 3-5,5 тис. тонн.

Раніше повідомлялося, що позиції української соняшникової олії на ринку Азії слабшають. Україна суттєво втратила свої позиції на азійському ринку внаслідок складної логістики та високої конкуренції з боку дешевшої соєвої олії, а також соняшникової олії російського та аргентинського походження. У липні 2025 року частка української соняшникової олії в імпорті Індії вперше за два роки перевищила російську. У серпні 2025 року Україна експортувала 4,0 млн т продукції АПК, що на 15,6% більше аналогічного показника попереднього місяця.

Індійські чиновники звернулися до адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням про можливість значного скорочення імпорту російської нафти. Це можливо лише за умови, що Вашингтон дозволить відновити закупівлі у постачальників, які перебувають під санкціями — Ірану та Венесуели. Про це повідомляє Bloomberg.

Делегація з Нью-Делі, яка відвідала США цього тижня, повторила це прохання під час зустрічей з американськими представниками. За словами індійських чиновників, одночасне припинення поставок з Росії, Ірану та Венесуели — трьох великих виробників — може призвести до значного стрибка світових цін на нафту.

Які плани Індії щодо закупівлі нафти?

Міністр торгівлі Індії Піюш Гоял заявив у Нью-Йорку, що країна має намір збільшити закупівлі американської нафти та газу. Важливо зазначити, що Індія припинила купувати іранську нафту у 2019 році, а найбільший приватний НПЗ — Reliance Industries Ltd. — зупинив закупівлю нафти з Венесуели у 2025 році через посилення санкцій з боку США.

Хто є найбільшими покупцями російської нафти?

Нагадаємо, що Китай та Індія є найбільшими покупцями російської нафти, що підкреслює важливість цих країн у глобальному енергетичному ринку.