Кількість бізнесів, що відповідають стандартам прозорого ведення в Україні, зменшилась на 26% за останній квартал. Наразі в переліку “Клубу білого бізнесу” налічується 6 619 компаній та 530 фізичних осіб-підприємців (фопів). Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Державної податкової служби.

За квартал з переліку вибули 3 227 компаній, водночас додалося лише 940. Також кількість підприємств із закритими даними зменшилась з 33 до 24. Загалом після всіх змін перелік скоротився на 26%, йдеться в аналітиці.

Де найбільша концентрація “білого бізнесу”?

Згідно з дослідженням, найбільша концентрація “білого бізнесу” спостерігається у сфері торгівлі та ремонту автотранспорту — 1 485 компаній, що складає понад п’яту частину всього списку. Далі йдуть переробна промисловість (1 054 компанії) та аграрний сектор (952 компанії).

Які регіони лідирують за кількістю компаній?

Серед регіонів очікувано лідирує Київ — 1 689 компаній (25,5%), помітну частку мають також Дніпропетровщина (631), Київщина (498), Львівщина (467) та Полтавщина (311). Як йдеться в аналітиці, 20 компаній з переліку мали доходи понад 10 млрд грн за 2024 рік, ще 220 — від 1 до 10 млрд. Найбільш численною є група компаній з оборотом від 10 до 100 млн грн — 2 751 учасник.

Ще 130 компаній не здали фінансову звітність за минулий рік, а 24 залишаються із закритими даними. Зазначається, що жодна компанія не має відкритого провадження від податкової щодо боргів, штрафів чи санкцій.

Також, 28 компаній з переліку на початок повномасштабного вторгнення мали російських власників, а нині жодної. До переліку, окрім компаній, потрапили й фопи — їх 530 наразі. 7 з них мають закриті дані.

Більшість серед фопів у податковому віп-клубі — чоловіки (60%), жінки становлять 38%. За даними Опендатабот, найбільше приватних підприємців Клуба зареєстровані у столиці: 82 або 16%. Наслідують Дніпропетровщина (11%) та Львівщина (9%). Найпопулярнішою сферою діяльності фопів є торгівля — 200 підприємців, або 38%. Наслідують транспорт і логістика (11%), адмінпослуги (10%) та сфера харчування (9%).

Нагадаємо: Станом на кінець липня 8 882 компанії перебували у Клубі білого бізнесу. Вони повинні демонструвати відкритість, сумлінно сплачувати податки, подавати звітність та не мати зв’язків із Росією.

Щонайменше кожен десятий роздрібний інвестор вже використовує ChatGPT для вибору акцій, що підживлює справжній бум на ринку робо-радників (robo-advisory). Про це повідомляє агентство Reuters.

Завдяки штучному інтелекту будь-хто може самостійно підбирати акції, стежити за їхньою динамікою та отримувати інвестиційний аналіз, який раніше був доступний тільки великим банкам або інституційним інвесторам. За даними аналітичної компанії Research and Markets, ринок робо-радників – тобто всіх компаній, що надають автоматизовані, алгоритмічні фінансові поради, включно з фінтехом, банками і керуючими активами, – може зрости з 61,75 млрд доларів у 2024 році до 470,91 млрд доларів у 2029-му, що означає зростання приблизно на 600%.

“У мене більше немає розкоші мати Bloomberg-термінал або інші наддорогі сервіси ринкових даних, – розповів інвестор на прізвище Леунг, – Навіть простий інструмент на кшталт ChatGPT може багато чого зробити і повторити значну частину роботи, яку я виконував раніше”.

Водночас він застеріг, що ШІ може пропустити важливий аналіз, оскільки не має доступу до платних джерел. Опитування брокера eToro серед 11 000 роздрібних інвесторів по всьому світу показало: близько половини готові використовувати АІ-інструменти – такі як ChatGPT або Gemini від Google – для підбору або корекції інвестицій, і вже 13% це роблять.

У Великій Британії, за даними дослідження компанії Finder, 40% респондентів зверталися до чат-ботів і АІ за порадами щодо особистих фінансів. Сам ChatGPT попереджає, що на нього не можна покладатися як на професійного фінансового радника.

OpenAI не розкриває даних про те, скільки людей використовують чат-бот для вибору інвестицій. “Моделі ШІ можуть бути блискучими, – каже Дан Мочулскі, керівник eToro у Великій Британії, де платформа має 30 млн користувачів, – Ризик у тому, що люди сприймають універсальні моделі на кшталт ChatGPT або Gemini як чарівну кулю”.

Мочулскі наголошує: краще користуватися спеціалізованими АІ-платформами, які навчені аналізувати ринки, адже загальні моделі можуть помилятися в цифрах і датах, надто покладатися на минулі тенденції та усталені наративи, намагаючись передбачити майбутнє.

Нагадаємо: Чат-бот на основі штучного інтелекту ChatGPT від OpenAI, ймовірно, витрачає понад півмільйона кіловат-годин електроенергії, щоб відповісти на близько 200 мільйонів запитів на день.

Китайські експерти з безпілотників неодноразово літали в Росію, щоб брати участь у технічній розробці військових дронів “Гарпія” на державному заводі ІЕМЗ “Купол”, який перебуває під санкціями Заходу. Про це повідомили два європейські чиновники з питань безпеки і свідчать документи, які бачив Reuters.

За їхніми даними, з другого кварталу минулого року китайські фахівці відвідали “Купол” понад шість разів. За цей час підприємство також отримало партії китайських ударних і розвідувальних дронів через російського посередника.

Яка роль китайських експертів у розробці дронів?

У вересні минулого року Reuters вже писав, що “Купол” розробив новий дрон Garpiya-3 у Китаї за допомогою місцевих інженерів. Нині ж агентство вперше повідомляє конкретні деталі масштабної участі китайських експертів у тестах і технологічних роботах над військовими безпілотниками безпосередньо в Росії.

Урядовці зазначають: така співпраця свідчить про поглиблення зв’язків між “Куполом” і китайськими компаніями в розробці дронів, які відіграють критично важливу роль у війні Росії проти України. МЗС Китаю заявило, що не має інформації про цю співпрацю.

Які наслідки для міжнародної безпеки?

Документи – зокрема комерційні рахунки та банківські виписки – свідчать, що торік “Купол” отримав понад десяток односпрямованих ударних дронів, виготовлених китайською компанією Sichuan AEE. Поставки здійснювала російська оборонна компанія TSK Vektor, яка також перебуває під санкціями США та ЄС. Обидві компанії коментарів не надали.

США і Європа неодноразово висловлювали занепокоєння щодо поставок китайських комплектуючих російським виробникам зброї і запровадили санкції проти деяких із них. У липні Reuters повідомляв, що “Купол” виробляє тисячі ударних дронів Garpiya, скопійованих з іранського Shahed, використовуючи китайські деталі, зокрема двигуни.

Такі дрони можуть долати сотні кілометрів до заздалегідь визначеної мети і вибухати під час удару. За даними Києва, близько 500 таких дронів застосовують щомісяця в Україні. Двоє європейських чиновників припускають, що постачання китайських дронів і присутність експертів можуть означати прагнення “Купола” розширити виробництво нових моделей.

Reuters не зміг незалежно підтвердити причини поставок і точний характер робіт китайських фахівців.

Довідка. ІЕМЗ “Купол”, серед іншого, займається виробництвом ударного безпілотника РФ великої дальності “Гарпія-А1”. Технологія схожа на “Шахед”, але має китайський двигун. Нагадаємо: У липні 2025 року стало відомо, що Росія різко наростила свої дронові здібності для війни в Україні завдяки китайським компаніям, які офіційно не визнають співпрацю з РФ.

Зранку 25 вересня на околиці Ніжина в Чернігівській області зафіксовано влучання близько 14 ударних БпЛА по об’єкту критичної інфраструктури. Про це повідомив міський голова Олександр Кодола.

За його словами, внаслідок атаки виникла пожежа. За попередньою інформацією, постраждалих немає. Без електропостачання залишаються близько 30 тисяч абонентів Ніжинської громади.

Як забезпечується водопостачання в Ніжині?

“Сьогодні, 25 вересня, через відсутність електропостачання, водопостачання забезпечуватиметься генераторами за наступним графіком: ранок – з 09 до 11 год; вечір – з 18 до 20 год. Прохання до мешканців міста зробіть запаси води!”, – закликав мер.

Які наслідки ворожих обстрілів для інфраструктури?

Нагадаємо: Вночі проти 25 вересня ворожі обстріли спричинили знеструмлення на чотирьох дільницях “Укрзалізниці”. Постраждалих немає, втім є пошкодження інфраструктури, затримується рух низки потягів.

Росія планує розпочати видобуток природного газу на новому проєкті “Сахалін-3” у 2028 році, з метою постачання газу до Китаю та для внутрішніх потреб. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які плани щодо енергетичної інфраструктури?

Губернатор Сахаліну Валерій Лимаренко зазначив, що енергетичний гігант “Газпром” разом із місцевою владою готує план будівництва на півдні Сахаліну заводу з переробки газового конденсату для виробництва авіапального, дизеля і нафтового бензину.

Як війна вплинула на експортні потоки?

Через кризу у відносинах із Заходом, спричинену війною проти України, Росія активно переорієнтує свої нафтогазові експортні потоки, які є ключовим джерелом бюджетних доходів, з Європи на Азію. Один із нових газопроводів до Китаю, який має транспортувати газ Далекосхідним маршрутом із Сахаліну, планується запустити у 2027 році. Його проєктна потужність зросте з початкових 10 до 12 мільярдів кубометрів газу на рік.

Лимаренко зазначив: “Ми пов’язуємо перспективи розвитку галузі з реалізацією проєкту ‘Сахалін-3’. Його запуск заплановано на 2028 рік. Цей газ планується експортувати в Китай, а також використовувати для потреб Далекого Сходу”.

Які ресурси містить проєкт “Сахалін-3”?

Проєкт “Сахалін-3” включає Південно-Киринське родовище, яке США ще у 2015 році внесли до санкційного списку за роль Москви в українській кризі. Це родовище є частиною Киринського блоку в Охотському морі і містить не тільки газ, а й нафту. Санкції стосуються розвідки або видобутку нафти і газу на російському шельфі.

За даними “Газпрому”, запаси Південно-Киринського родовища оцінюють у 711,2 млрд кубометрів природного газу, 111,5 млн тонн газового конденсату і 4,1 млн тонн нафти.

Нагадаємо, що Китай створює систему для регулярного імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) із російського проєкту, який перебуває під санкціями США.