Рахункова палата під час аудиту виявила недоліки у процесі використання виділених коштів та реалізації невідкладних заходів щодо усунення наслідків руйнування Каховської ГЕС, але ефективність використання коштів покращилася. Про це йдеться на сайті Рахункової палати.
“Виконавці у визначений термін не використали значної частини виділених на відновлення коштів та, відповідно, заплановані заходи не було реалізовано. А терміново ухвалені рішення про виділення та використання коштів – не завжди були достатньо обґрунтованими та в окремих випадках не враховували нормативно-правових вимог”, – говориться у повідомленні.
Які ризики виникають при реалізації проєкту?
Крім того, Рахункова палата вважає, що запроваджені при реалізації експериментального проєкту спрощені процедури відбору виконавців, неналежний внутрішній контроль за використанням коштів та виконанням договірних зобов’язань “створили ризики неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів”.
Рахункова палата повідомляє, що після її рекомендацій підходи до контролю за ціноутворенням у кошторисах проєктів з відновлення удосконалено. “Такі заходи здійснюються об’єктами контролю на виконання рекомендацій Рахункової палати, наданих за результатами аудиту ефективності заходів щодо усунення наслідків руйнування Каховської ГЕС”, – говориться у повідомленні.
Які заходи вживаються для покращення ситуації?
Так, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило, що ним забезпечено процедуру реалізації експериментальних проєктів лише за наявності їх фінансово-економічних розрахунків. Хоча не уточнило перелік вжитих заходів.
Також Мінрозвитку схвалено проєкт кошторисних норм України – настанови з визначення поточної ринкової ціни будівельних ресурсів. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України задля регулювання вартості робіт з відновлення створило інформаційно-аналітичну систему “База даних цін”, що дає змогу моніторити ціни на трудові, матеріальні та технічні ресурси і дорожні роботи та уникнути завищення їх вартості.
Окрім цього, агентство розробляє порядок з організації та здійснення внутрішнього контролю в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, “з метою недопущення використання коштів держбюджету з порушенням законодавства”.
Також для належного забезпечення водою м. Миколаїв Агентство відновлення розпочало перемовини з Європейським інвестиційним банком щодо залучення міжнародної допомоги для будівництва водозабору з річки Південний Буг, магістрального водогону та реконструкції Жовтневого водосховища.
“Загалом, з 16 наданих Рахунковою палатою рекомендацій об’єкти контролю виконали дев’ять, по трьох – розпочали роботу, ще чотири – очікують впровадження. Тож контроль за виконанням рекомендацій триває”, – зазначає Рахункова палата.
Нагадаємо: 6 червня 2023 року Оперативне командування “Південь” повідомило, що російськими окупаційними військами здійснено підрив Каховської ГЕС. Зруйнована росіянами Каховська ГЕС була однією з десяти діючих в Україні гідроелектростанцій. В масштабах усієї енергосистеми гідроенергетика забезпечує генерацію порівняно невеликим обсягом електроенергії – останнім часом цей показник коливався в межах від 7-8% від усього споживання.
Тодішній генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота заявив, що на будівництво нової гідроелектростанції на місці зруйнованої Каховської ГЕС знадобиться щонайменше 5 років. Згодом уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали росіяни. Проєкт розрахований на два роки. Повідомлялося, що на першому етапі буде спроєктовано всі інженерні конструкції, підготовлено необхідну базу для відновлення. Другий етап розпочнеться після деокупації територій, де розташована ГЕС. Країни-партнери передали Україні допомогу для ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС на загальну суму 136 млн гривень.
