Meta Platforms у середу оприлюднила прогноз доходів за третій квартал, який значно перевищує очікування аналітиків, що спричинило зростання акцій на 11% під час розширених торгів. Про це пише Reuters.

Які фактори вплинули на зростання доходів?

Компанія повідомила, що інструменти штучного інтелекту стали ключовим драйвером зростання її рекламного бізнесу на Facebook та Instagram. Водночас Meta підвищила нижню межу річного бюджету капітальних витрат до $66–72 млрд, готуючись до агресивного просування в галузі ШІ.

Які плани має Meta на майбутнє?

Генеральний директор Марк Цукерберг заявив, що компанія активно інвестує у надрозумні системи й центри обробки даних, не зважаючи на занепокоєння інвесторів щодо масштабів витрат. Meta планує продовжити агресивну стратегію набору талантів, зокрема шляхом викупу стартапів і високих зарплат дослідникам. Очікується, що компанія збільшить витрати ще більше у 2026 році.

Інші гіганти, зокрема Microsoft та Alphabet, також заявили про рекордні інвестиції в інфраструктуру для ШІ, посилюючи конкуренцію. Аналітики попереджають про посилення регуляторного тиску та ризики, пов’язані з антимонопольними позовами, але ринок наразі відреагував оптимістично.

Kernel Holding S.A. повідомила про запуск процедури sell-out — продажу акцій міноритарними акціонерами мажоритарію — компанії Namsen Limited (володіє 95,06% голосуючих акцій (278,9 млн штук). Про це пише Latifudist.com, посилаючись на повідомлення на Варшавській фондовій біржі.

“Перед публікацією інформації про sell-out комісія з нагляду за фінансовим сектором у Люксембурзі (CSSF) офіційно внесла Kernel до переліку компаній, які мають акціонера з часткою у власності понад 95%, і щодо яких може застосовуватись процедура sell-out чи squeeze-out”, – йдеться у публікації.

Крім того, CSSF опублікувала юридичний висновок, у якому зазначено, що Namsen дійсно володіє понад 95% акцій компанії. “Враховуючи цей юридичний висновок, CSSF не заперечувала проти ініційованого міноритарієм процесу селл-ауту, тим самим визнавши наявність у Намсен 95% акцій Кернел”, — коментують в компанії.

Яка ціна викупу акцій?

Namsen у відповідь на звернення міноритарних акціонерів підтвердила готовність викупити їхні акції. Запропонована ціна викупу — 19,45 злотих за акцію. Оцінку справедливої вартості провела компанія KPMG Tax and Advisory.

“У міноритарних акціонерів є місяць для оскарження цієї ціни. Після цього, якщо це оскарження буде достатньо аргументоване, CSSF може вирішити провести другу оцінку іншим експертом, і вже після цього самостійно визначити ціну sell-out. Тоді всі міноритарії зможуть вирішити, чи приєднуватись до sell-out і продавати акції по цій ціні Namsen, чи ні”, — прокоментували Latifundist.com в пресслужбі “Кернела”.

Що буде, якщо акціонери відмовляться продавати?

В рамках sell-out Namsen не може змусити міноритарних акціонерів продати акції, уточнили в пресслужбі. “Однак, враховуючи наявність у Namsen понад 95% акцій Кернел, Намсен може ініціювати іншу процедуру — squeeze-out. В такому випадку, вже всі міноритарні акціонери будуть зобов’язані продати акції по справедливій ціні, визначеній незалежним експертом і погодженій CSSF. Однак нам наразі невідомо про наміри Namsen оголошувати squeeze-out”, — зазначили в холдингу.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що агрохолдинг “Кернел” Андрія Веревського подав заявку до АМКУ на купівлю агрохолдингу ІМК. Проте, голова наглядової ради ІМК Алекс Ліссітса заявив, що агрохолдинг не продаватиме частку компанії агрохолдингу “Кернел” – ІМК побачив інші можливості для інвестицій.

Раніше повідомлялося, що компанія, яка належить Тетяні Веревській, дружині головного акціонера агрохолдингу “Кернел” Андрія Веревського, стала найбільшим покупцем сільськогосподарських земель в Україні. Станом на травень 2025 року “Земельний край” придбав близько 9 тис. га сільськогосподарських угідь, наблизившись до законодавчого обмеження у 10 тис. га на одну юридичну особу.

Раніше ЕП писала про те, що Андрій Веревський повернув повний контроль над найбільшим агрохолдингом країни. Проте спосіб, у який це було зроблено, частина інвесторів вважає шахрайством. У 2007 році холдинг Kernel Андрія Веревського розмістив на Варшавській фондовій біржі 33% акцій і залучив неймовірні для того часу 218 млн дол. Агрохолдинг дорозміщував акції, а отримані кошти йшли на розширення. Та 24 лютого 2022 року ситуація для Kernel докорінно змінилася. Орієнтована на експорт продовольства бізнес-модель агрохолдингу в умовах заблокованих морських портів почала давати збій. Скориставшись обвалом цін на акції, він вирішив повернути повний контроль над компанією і викупити у варшавських інвесторів їх частки за мінімальну ціну. Він наткнувся на спротив – фондові гравці не хотіли втрачати потенційний прибуток. Через відмову міноритаріїв продавати свої частки бізнесмен не зміг отримати повний контроль (25-відсотковий пакет акцій дозволяє блокувати ухвалення певних рішень), Kernel Holding провів додатковий випуск 216 млн акцій. Це майже втричі більше за кількість наявних. Таким чином, частка всіх незгодних міноритарних акціонерів холдингу зменшиться до 6%. Детальніше можна прочитати у статті “З Варшави з любов’ю. Kernel повертається в Україну, але ціна зворотного квитка влаштовує не всіх”.

Станом на 31 липня, офіційний курс долара до гривні впав на 2 копійки, євро – на 8 копійок. Про це йдеться в даних minfin.com.ua. Офіційний курс долара встановили на рівні 41,76 грн, євро – 48,14 грн (на 30 липня долар – 41,78 грн, євро – 48,22 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 11:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,65 – 41,71 грн. Євро – 48,00 та 48,45 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США – 41,45 – 41,97 грн (курс на 30 липня – 41,47 – 41,97 грн); Євро – 47,67 – 48,50 грн (курс на 30 липня – 48,00 – 48,80 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк – 41,32 – 41,92 грн; Ощадбанк – 41,50 – 41,95 грн; Укрсиббанк – 41,40 – 41,99 грн; ПУМБ – 41,50 – 42,10 грн; Райффайзен – 41,60 – 41,88 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк – 47,50 – 48,50 грн; Ощадбанк – 47,80 – 48,70 грн; Укрсиббанк – 47,85 – 48,85 грн; ПУМБ – 48,00 – 48,70 грн; Райффайзен – 47,50 – 48,20 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою курс долара у Приватбанку становить 42,01 грн за долар, monobank – 41,99 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

В першому півріччі 2025 року найпопулярнішим легковим автомобілем у Європі (28 країн) став Dacia Sandero. Про це повідомляє Укравтопром з посиланням на дані JATO. Зазначається, майже 129 тис. нових авто цієї моделі було реалізовано на європейських ринках з січня по червень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, попит на Dacia Sandero зменшився на 11%.

Які автомобілі увійшли до ТОП-10 в Європі?

Йдеться, що ТОП-10 моделей нових авто в Європі:

1. Dacia Sandero – 128842 од. (-11%);
2. Renault Clio – 122489 од. (+7%);
3. Peugeot 208 – 109146 од. (+2%);
4. VW T-Roc – 106118 од. (-5%);
5. VW Golf – 104162 од. (-17%);
6. VW Tiguan – 97508 од. (+28%);
7. Dacia Duster – 97188 од. (+9%);
8. Peugeot 2008 – 96378 од. (+3%);
9. Citroën C3 – 95891 од. (-9%);
10. Toyota Yaris Cross – 95513 од. (-5%);

Які зміни відбулися у продажах автомобілів?

Нагадаємо: За підсумками перших п’яти місяців 2025 року Renault Clio став найпопулярнішим в Європі автомобілем. Його продажі зросли відносно аналогічного періоду минулого року на 7,7%.

У четвер світові ціни на нафту залишилися майже незмінними, оскільки ринок балансувала між ризиком скорочення поставок та неочікуваним зростанням запасів у США. Про це пише Reuters.

Які фактори впливають на ціни на нафту?

У центрі уваги — жорсткі заяви президента США Дональда Трампа щодо санкцій проти Росії. Ф’ючерси на Brent з постачанням у вересні знизилися на $0,10 (–0,1%) — до $73,14 за барель, а більш активний жовтневий контракт подешевшав на $0,14 — до $72,33. Американська WTI з постачанням у вересні торгувалася на рівні $69,95 (–$0,05).

США застерігли Китай, найбільшого покупця російської нафти, від можливих “величезних мит”. Крім цього, адміністрація Трампа посилила санкції проти Ірану, запровадивши нові обмеження щодо 115 компаній, фізичних осіб і суден.

Чому зростання запасів нафти в США є несподіваним?

Попри геополітичну напругу, несподіване зростання запасів нафти в США на 7,7 млн барелів тисне на котирування. Аналітики очікували, навпаки, скорочення. Водночас запаси бензину скоротились на 2,7 млн барелів, що свідчить про сильний сезонний попит.

Нагадаємо: Ціни на нафту зробили паузу в середу після різкого стрибка більш ніж на 3% у попередній сесії, оскільки інвестори очікували на розвиток подій після оголошення жорсткішого терміну, встановленого президентом США Дональдом Трампом для Росії щодо припинення війни в Україні. Президент США Дональд Трамп оголосив, що анонсований ним новий крайній термін для Росії, аби вона припинила воєнні дії проти України, становить 10 днів і починається з вівторка, 29 липня.