Втрати державного бюджету через тіньові операції з зерном зменшилися до 3 мільярдів гривень на рік. Про це повідомив голова парламентського комітету з податків та фінансів Данило Гетманцев.

“Якщо раніше держава щороку втрачала до 8 млрд грн через тіньові операції із зерном, то тепер ця цифра знизилась до близько 3 млрд грн”, – написав депутат.

Що сприяло зменшенню тіньового ринку?

На його думку, зменшенню частки тіньового ринку сприяла реформа ринку землі, ухвалення антиофшорного законодавства, обов’язкова реєстрація експортерів платниками ПДВ, режим експортного забезпечення й посилення контролю за трансфертним ціноутворенням.

Які податкові надходження від зернового експорту?

Гетманцев розповів, що у 2024 році податкові надходження від зернового експорту зросли на 3,6 млрд грн, з яких 2 млрд грн – ПДВ, а у першому півріччі 2025 року – на 8,6 млрд грн, зокрема 1,6 млрд грн ПДВ та 0,5 млрд грн податку на прибуток.

Нагадаємо: В Україні втрати державного бюджету від тіньового ринку електроніки щороку становлять близько 20 млрд грн, з яких половина – від нелегального ввезення продукції Apple.

Премії за нафту для постачання до Китаю залишаються стабільними, оскільки покупці, які прагнуть задовольнити високий попит, ігнорують загрозу підвищення мит з боку США. Про це повідомляє Reuters.

Які терміни для Росії?

У понеділок Трамп скоротив термін, протягом якого Москва повинна досягти прогресу в укладенні мирної угоди з Україною, або ж зіткнутися з вторинними митами в розмірі 100% протягом 10-12 днів. Це встановило для Росії термін з 7 по 9 серпня, в той час як вантажі ESPO, що відвантажуються у вересні, вже торгуються.

Як реагують трейдери?

Трейдери заявили, що торгівля російською нафтою продовжується як зазвичай. Вони зазначили, що незалежні нафтопереробні заводи в східній провінції Шаньдун дещо збільшили обсяги переробки нафти, оскільки маржа покращилася. Державні нафтові гіганти також працювали з вищими показниками цього місяця.

Unipec, торговельне підрозділ китайської державної компанії Sinopec, купив 7-8 партій ESPO (російська марка нафти) з відвантаженням у серпні, повідомили минулого тижня торгові джерела, які зазначили, що це було збільшення.

Зниження експорту російської нафти Sokol, що видобувається на Сахаліні, в серпні через технічне обслуговування нафтового родовища також підтримало ціни на ESPO, повідомили трейдери. Більшість нафти Sokol експортується до Китаю, а решта — до Індії, як показали дані аналітичної компанії Kpler.

Російська влада розглядає повернення до жорсткого державного контролю цін на соціально значущі продукти через інфляцію, що розігналася на тлі неврожаю та рекордних військових витрат. Про це пише The Moscow Times.

Які зміни пропонуються?

Мінсільгосп РФ запропонував найбільшим галузевим об’єднанням надати відгуки щодо проєкту поправок до закону про держрегулювання торгівлі. Згідно з ними, уже з 2026 року продажі основних продуктів харчування можуть здійснюватися винятково за довгостроковими контрактами з фіксованими цінами, які дозволяється переглядати не частіше одного разу на рік. Ще радикальніший варіант передбачає встановлення державного цінового коридору на 80% продукції.

Які продукти підпадуть під регулювання?

Регулювання може торкнутися картоплі, буряка, моркви, капусти, цибулі, томатів, огірків, молока, яєць, цукру, яблук і соняшникової олії. Поштовхом стали різкі стрибки цін: наприклад, картопля у травні подорожчала у 2,5 раза, а овочі “борщового набору” — на 57–87% у річному вимірі.

Втім, більшість галузевих об’єднань виступають проти ініціативи. Вони наголошують, що фіксовані ціни у період зростання витрат неможливо підтримувати без втрат. Виконавчий директор “Руспродсоюзу” Дмитро Востріков зауважив, що більш реалістичним є договірне саморегулювання з урахуванням собівартості та регіональних особливостей, а не жорсткі держобмеження. Національна м’ясна асоціація також попередила, що довгострокове регулювання може призвести до зупинки виробництва.

Поправки планують внести в закон з 1 березня 2026 року. Якщо перший варіант реалізують, частка контрактів з фіксованими цінами зростатиме: до 85% у 2027 році та 90% — у 2028-му.

Автоваз з вересня скоротить зарплати працівникам мінімум на 20% через переведення заводу в Тольятті на чотириденний робочий тиждень. Про це пише The Moscow Times. Причиною скорочення виплат стало різке падіння продажів і перевантаження складів, де накопичено десятки тисяч нерозпроданих автомобілів.

Які наслідки для працівників?

Як уточнюють джерела, разом з одним вихідним днем працівники втратять і надбавки за понаднормову роботу. За оцінкою аналітичного агентства “Автостат”, у першому півріччі 2025 року продажі легкових авто в Росії впали на 28%, до 530 тис одиниць. Серед причин — висока ключова ставка Центробанку, яка знизила попит на автокредити і зупинила інвестиції у виробництво.

Що відбувається на ринку?

Глава компанії Максим Соколов ще в лютому повідомляв про 100 тис. нерозпроданих автомобілів при допустимому рівні у 60 тис. На кінець червня дилери накопичили 500 тис. непроданих машин — вдвічі більше від норми. Це створює тиск не лише на заводи, але й на автосалони: 30% з них на межі закриття, за словами голови асоціації “Російські автодилери” Олексія Подщеколдіна.

Слідом за “Автовазом” про перехід на скорочений робочий тиждень оголосили “Камаз” і Горьковський автозавод. Павловський автобусний завод — найбільший виробник автобусів у Росії — повністю зупинив виробництво. Нагадаємо: Два російські автовиробники, КамАЗ і Горьківський автозавод у Нижньому Новгороді (ГАЗ), із серпня перейдуть на чотириденний робочий тиждень через важку ситуацію на автомобільному ринку.

Можливість введення скороченого робочого графіка до осені також розглядає АвтоВАЗ. За підсумками 2024 року прибуток найбільшого в Росії виробника вантажних автомобілів – компанії “КамАЗ” – обвалився у 28 разів. Російський автогігант “АвтоВАЗ” заявив, що розглядає запровадження чотириденного робочого тижня через тиск високих відсоткових ставок і конкуренцією з боку китайських автовиробників, що негативно впливає на продажі.

Кабінет міністрів надав можливість виробникам дронів і РЕБ включати витрати на кредити в ціну держконтрактів — до 10% від собівартості. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

“Підтримуємо збільшення виробництва власної зброї. На запит виробників дронів і РЕБ, Уряд надав можливість включати витрати на кредити в ціну держконтрактів — до 10% від собівартості”, – написала вона.

За її словами, це допоможе оборонним підприємствам розвиватися і зменшить фінансовий тиск на них.

Які переваги нового фінансового механізму?

Своєю чергою, міністр оборони Денис Шмигаль розповів, що встановлено розумне обмеження: витрати за кредитами – не більше 10% собівартості. “Цей новий фінансовий механізм дозволить українським виробникам створювати зброю та технології більше, швидше, ефективніше. Масштабуємо нашу оборонку”, – зазначив міністр оборони.

Що сказав Президент щодо закупівлі дронів?

Нагадаємо: Президент Володимир Зеленський поставив задачу підготувати договір на $10-30 млрд щодо закупівлі США дронів в України.