Коли відбудуться обговорення?

Протягом жовтня–початку листопада 2025 року відбудуться публічні громадські обговорення проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Такий анонс зробило Національне агентство з питань запобігання корупції.

Яка мета обговорень?

“Формування антикорупційної політики має ґрунтуватися на принципах прозорості та інклюзивності. Саме тому важливим етапом підготовки нової Антикорупційної стратегії є залучення громадськості, експертів та наукової спільноти до її обговорення”, – говориться у повідомленні.

В якому форматі проходитимуть обговорення?

НАЗК розпочинає проведення серії публічних громадських обговорень проєкту. Планується провести поетапне обговорення всіх ключових складових проекту стратегії. Обговорення відбудеться у форматі відеоконференції на платформі ZOOM.

Нагадаємо: у серпні Національне агентство з питань запобігання корупції виявило 46 корупціогенних факторів у проаналізованих нормативно-правових актах. Раніше повідомлялося, що уряд схвалив три антикорупційні законопроєкти: спецперевірки НАЗК, цивільна конфіскація в ВАКС, зміни до Кодексу про адмінправопорушення і КПК. Зокрема, схвалено ініційований самим нацагентством законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації порядку проведення спеціальної перевірки під час дії воєнного стану в Україні”.

Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що у серпні завершило 96 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом, порушення виявили у кожній з перевірених декларацій.

Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. Повернутися до мирної моделі без різкого падіння неможливо.

Які наслідки мілітаризації для російської економіки?

Після війни Москва почне скорочувати витрати на оборонку, зазначає розвідка. “Війна, яку розпочала рф проти України, змінила структуру російської економіки. За останні три роки мілітаризації країна опинилася у пастці: оборонні витрати зросли до майже 8 % ВВП, а військово-промисловий комплекс перетворився на головний драйвер попиту”, – говориться у публікації.

Це дало змогу Кремлю підтримувати зростання у стратегічних секторах, але паралельно зруйнувало баланс і залишило приватний бізнес та цивільні галузі на узбіччі, зазначає розвідка.

Які ризики для ринку праці в Росії?

“Після війни Москва почне скорочувати витрати на оборонку. Як наслідок – мільйони зайнятих у ВПК втратять роботу, а цілі регіони, де сконцентровані оборонні підприємства, залишаться без економічної основи”, – говориться у повідомленні.

До того ж демобілізація сотень тисяч контрактників теж створить шок для ринку праці, прогнозує СЗРУ. “При цьому бюджет уже демонструє ознаки виснаження. У першій половині 2025 року доходи федеральної казни впали майже на 17 %, головним чином через зниження надходжень від нафти й газу, які тепер продаються зі значним дисконтом”, – зазначається у публікації.

Зростання нафтогазових доходів не компенсує втрати. Міністерство фінансів змушене підвищувати податки та вводити нові збори, однак це лише більше тисне на бізнес, аналізує СЗРУ.

Санкції та обмеження на імпорт технологій призводять до деградації цивільного виробництва: російські підприємства змушені випускати дешевші й простіші товари, що знижує конкурентоздатність.

У перспективі це позбавляє країну можливості повернутися на глобальні ринки з високотехнологічною продукцією. “Таким чином, Росія опинилася у ‘пастці військової ренти’. Кремль не може різко зменшити військові витрати без обвалу, але й продовжувати фінансувати війну стає дедалі складніше”, – робить висновок СЗРУ.

Це означає, що нова економічна криза для рф неминуча, а вихід із нього вимагатиме довготривалої та болісної перебудови всієї системи, говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Міністерство фінансів РФ повідомило про новий крок, покликаний захистити держбюджет від коливань нафтових цін і західних санкцій, що б’ють по російському енергетичному експорту. Російський уряд розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ), щоб стримати дефіцит бюджету і зберегти резерви. Економіка Росії має серйозніші проблеми, ніж визнається офіційно, і протягом року існує реальний ризик системної банківської кризи.

Українські війська у ніч на 20 вересня вразили стратегічні об’єкти російського агресора у Саратовській та Самарській областях. Про це повідомляє Генштаб.

Які об’єкти були уражені?

За даними військових, підрозділи Збройних сил завдали ураження по Саратовському нафтопереробному заводу у Саратові, який забезпечує 2,54% від загального обсягу нафтопереробки в Росії. Там підтверджено вибухи та масштабну пожежу.

Також підрозділи Сил безпілотних систем вразили Новокуйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області, що становить до 3% загального обсягу нафти в країні. Там також зафіксовано вибухи та займання.

Що ще було знищено?

Крім того, підрозділи Сил спеціальних операцій влучили по об’єкту магістральної транспортної інфраструктури – лінійно-виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) “Самара”. Це виробнича станція, де відбувається змішування високо- та низькосірчаної нафти із різних родовищ для формування експортного сорту нафти Urals, що становить до 50% від загального об’єму експорту РФ.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у 20 регіонах Росії та тимчасово окупованих територій України спостерігається дефіцит пального. Водночас по всій країні зростає вартість нафтопродуктів. За підрахунками Reuters, на 26 серпня російські нафтовики втратили 17% потужностей нафтопереробних заводів. Дефіцит бензину в Росії, який наприкінці серпня фіксували у Забайкаллі, Примор’ї, на Курилах та в тимчасово окупованому Криму, у вересні поширився ще на 10 регіонів.

Народні депутати мають бути стриманими в своїх пропозиціях і не збільшувати дефіцит бюджету. До цього закликала голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.

Вона зазначила, що 1/3 всіх грошей на оборону у 2026 році піде на зброю. Національна безпека і оборона є основним пріоритетом бюджету – на ці потреби у проекті бюджету на 2026 рік передбачено 2,8 трлн грн. Більше половини видатків – близько 45% – це заплановане грошове забезпечення військовослужбовців. Рекордні 955 млрд грн (1/3 всіх коштів на оборону) планується спрямувати на закупівлю і виробництво озброєння, – написала вона у Facebook.

“В наступному році ми будемо віддавати кожну зароблену і позичену в Україні гривню на потреби нацбезпеки і оборони”, – підкреслила голова бюджетного комітету.

“Наразі міжнародні партнери не дозволяють нам використовувати гроші, які вони дають в бюджет, на закупівлі зброї (окрім гранту Великобританії) та грошове забезпечення військовослужбовців”, – нагадала вона.

Водночас, усі НЕвійськові видатки – в площині дефіциту державного бюджету. Потреба в міжнародному фінансуванні – $45,5 млрд, з яких $18 млрд – незакрита потреба.

“З початку війни для збалансування бюджету ми змушені були здійснювати значні запозичення. Як наслідок, державний борг продовжує нарощуватися і в кінці наступного року може досягти 101,6% прогнозного ВВП (проти 43,3% у 2021 році)”, – зауважила Підласа.

“Така ситуація зберігатиметься до закінчення активних бойових дій, поки ми будемо спрямовувати близько 60% нашого бюджету на оборону”, – додала вона.

“Тому я закликала колег-народних депутатів бути стриманими в своїх пропозиціях і не збільшувати ще більше дефіцит бюджету”, – пояснила голова комітету.

Які витрати на оборону передбачені у бюджеті?

Нагадаємо: Президент Володимир Зеленський своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо пропозицій до держбюджету по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України на 2026 рік.

Зеленський повідомив, що Україна у керованому режимі експортуватиме частину виробленої у себе зброї. “Дефіцит у фінансуванні на виробництво зброї в нас буде покриватися із цього року зокрема завдяки керованому експорту деяких видів нашої зброї. Завдяки такому керованому експорту ми будемо збільшувати виробництво дронів для фронту. Будемо мати фінанси”, – заявив президент.

Раніше голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа повідомила, що потреби оборони України у 2026 році оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів, але держбюджет профінансує лише половину. На 2025 рік український уряд планував спрямувати з держбюджету 2,2 трлн гривень на потреби оборони.

Які зміни у держбюджеті України?

Держбюджет України на 2025 рік може знову зазнати коригувань, якщо зростатиме потреба у фінансуванні сектору безпеки та оборони. Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що уряд активно працює над залученням ресурсів не лише для громадянських потреб, а й для забезпечення обороноздатності країни.

Що відомо про бюджет Пенсійного фонду?

Уряд затвердив річний бюджет Пенсійного фонду України, доходи якого визначено в сумі 1,025 трлн грн. Це важливий крок для забезпечення стабільності пенсійних виплат в умовах економічних викликів.

Які новини про експорт зброї?

Президент Володимир Зеленський оголосив, що Україна у керованому режимі експортуватиме частину виробленої зброї. Це рішення дозволить частково покрити дефіцит у фінансуванні на виробництво зброї для потреб країни.

Що відбувається з корупційними справами?

Фігурантка справи щодо корупційного заволодіння землею на ринку “Столичний” Владислава Молчанова відмовилась вносити заставу у 100 мільйонів гривень, що викликало обурення серед громадськості.

Які проблеми спостерігаються в Росії?

У 20 регіонах Росії та тимчасово окупованих територій України спостерігається дефіцит пального, а по всій країні зростає вартість нафтопродуктів, що свідчить про економічні труднощі.

Що шукає засновник Blackwater в Україні?

На тлі ідеї президента США Дональда Трампа залучити американські приватні військові компанії для забезпечення безпеки в Україні, засновник Blackwater Ерік Прінс зацікавився можливостями, які пропонує український ринок.