За результатами торгів “Земельного банку” цього тижня держава отримала від суборенди 41,1 млн гривень та ще 8,2 млн грн ПДВ. Про це повідомляє Фонд державного майна.

Цього тижня в електронній системі “Prozorro.Продажі” відбулося 16 онлайн-аукціонів із суборенди державних сільськогосподарських земель у межах проєкту “Земельний банк”. На торгах була 61 пропозиція, загальна площа ділянок, які були виставлені на торги – 1 523 га у Харківській, Одеській та Полтавській областях.

В ході торгів вартість зросла у 7,2 рази, середня вартість суборенди за гектар склала 27 019 гривень, повідомляє ФДМУ. “Оскільки додатково переможці сумарно мають сплатити 8,2 млн грн ПДВ, загальний економічний ефект від сьогоднішніх торгів «Земельного банку» може становити близько 49,3 млн грн“, – зазначили у відомстві.

Які результати торгів минулого тижня?

Нагадаємо: Тижнем раніше за результати торгів “Земельного банку” держава отримала близько 2,8 млн грн з ПДВ. На торги було виставлено 183,49 га земельних ділянок. Результатом торгів “Земельного банку” попереднього тижня стали 11,3 млн грн та 2,3 млн грн ПДВ.

Скільки земель передали аграріям?

За перший рік роботи державного оператора “Земельний банк” було оголошено аукціонів суборенди державних сільгоспземель загальною площею 68,5 тис. га, проведено торгів на 64,5 тис. га, а аграріям у законне користування передали 53,2 тис. га державних земель.

Раніше повідомлялося, що Земельний банк приніс держбюджету понад мільярд з ПДВ. Ці кошти сплатили аграрії, які отримали ділянки в суборенду через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі.

Компанія ‘Київстар’ купує один з найбільших українських хмарних сервісів GigaCloud. Про це повідомляє Dev.ua із посиланням на власні джерела та СЕО GigaCloud Назарія Курочко.

Наразі подано заяву до Антимонопольного комітету України щодо придбання GigaCloud. ‘Як найбільший український хмарний провайдер, протягом останніх 20 місяців GigaCloud розглядала багато можливостей з залучення інвестицій для реалізації наших найбільш амбітних і інноваційних планів. Зрештою ми зупинилися на партнері, з яким співпадаємо у стратегічному баченні’, — повідомив Курочко.

Хто є акціонерами GigaCloud?

Акціонерами ТОВ ‘Гігаклауд’ зазначені Nazlami Limited (Мальта) з часткою 48,43%; Telliani Limited (Кіпр) — з 31,15%; Zvityaga Limited (Мальта) — з 20,42%. Серед засновників Gigacloud — Назарій Курочко, Антон Хвастунов, Олег Поліщук.

Які фінансові показники GigaCloud?

У 2024 році дохід компанії склав 410 млн грн, чистий прибуток — 45,6 млн грн. Компанія розміщує своє обладнання в трьох дата-центрах: GigaCenter і BeMobile — у Києві, та Atman — у Варшаві.

Один зі співрозмовників dev.ua каже, що зазвичай угоди на цьому ринку оцінюються у 2,5-3 EBITDA. За його підрахунками, компанія могла бути оцінена в $12–15 млн.

Нагадаємо: 15 серпня 2025 року акції Kyivstar Group Ltd. почали торгуватися на американській біржі Nasdaq під тикером KYIV.

Міжнародний бізнес, об’єднаний Американською торговельною палатою в Україні, наголошує на необхідності термінового скасування експортних мит на сою та ріпак. Про це повідомляє пресслужба Американської торговельної палати (АТП) в Україні.

2 вересня президент України підписав Закон про запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак. Водночас передбачалося, що агровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, звільнятимуться від цього мита.

Чому бізнес виступає проти мит?

“Правка щодо запровадження експортного мита на сою та ріпак була включена до Закону №4536-IX із порушенням засад законодавчої техніки, Регламенту Верховної Ради України та принципу стабільності податкового законодавства. Такі зміни суперечать євроінтеграційному курсу України та статті 31 Угоди про асоціацію з ЄС, погіршують інвестиційний клімат, створюють ризики для верховенства права й призводять до втрат агровиробників через падіння закупівельних цін і скорочення посівних площ”, – йдеться у повідомленні.

У АТП зазначили, що з 4 вересня 2025 року українські порти Чорного моря заблоковані суднами, а припортові залізниці – вагонами з вантажами ріпаку та сої через неврегульованість порядку та критеріїв для застосування нульової ставки мита для виробників аграрної продукції.

Які наслідки для агровиробників?

Там додали, що усі експортери, зокрема виробники аграрної продукції, не можуть експортувати товар та зазнають збитків у зв’язку зі штрафами за простій суден (demurrage) та інших транспортних засобів, понаднормове зберігання збіжжя у портах, подовжене страхове покриття, невиконання контрактів перед іноземними покупцями.

“Наразі щонайменше дев’ять суден знаходяться на такому простої, та за попередніми оцінками орієнтовні збитки для бізнесу складатимуть від 5 до 10 мільйонів доларів”, – додали у АТП.

Американська торговельна палата закликає уряд: якнайшвидше винести на розгляд Верховної Ради України ініціативу про скасування експортних мит на сою та ріпак задля стабілізації ринку та відновлення експорту; встановити порядок безумовного відшкодування експортного мита на сою та ріпак, сплаченого виробниками агарної продукції з моменту набрання чинності Закону №4536-IX.

Нагадаємо: Раніше Європейська Бізнес Асоціація закликала Уряд та Верховну Раду скасувати вивізне мито на сою та ріпак та передбачити механізм відшкодування вже сплаченого мита після набрання чинності Законом №4536-IX. Українська зернова асоціація звернулася до керівництва держави із закликом переглянути рішення щодо запровадження експортних мит на сою та ріпак, яке призвело до блокування експорту та створило кризову ситуацію в агросекторі.

Зазначається, що після введення мит експорт сої та ріпаку фактично заблокований. На складах зупинилося близько 500 тис. т продукції, що призводить до значних фінансових втрат – до 50 – 60 дол. на тонні.

У 20 регіонах Росії та тимчасово окупованих територіях України спостерігається дефіцит пального. Водночас по всій країні зростає вартість нафтопродуктів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі, 17 вересня ціна бензину марки “АІ-92” піднялася й перевищила 73,2 тис. рублів за тонну, що стало історичним максимумом. Як зазначає розвідка, криза пояснюється низкою чинників.

Які причини дефіциту пального?

По-перше, з 2 серпня вийшли з ладу 13 нафтопереробних заводів у РФ із сукупною потужністю 119,2 млн тонн на рік. Як наслідок – мінпаливенерго та нафтокомпанії були змушені переглянути графік планового ремонту НПЗ, аби збільшити постачання бензину на внутрішній ринок.

До дефіциту також призвів низький рівень запасів у роздрібних мережах: через високу облікову ставку й дорогі кредити регіональні оператори АЗС не змогли сформувати резерви, що вже спричинило закриття заправок у Бєлгородській та Володимирській областях, повідомляє СЗРУ.

Які наслідки можуть бути?

“Окремим чинником є штучне обмеження пропозиції з боку великих держкомпаній – “Роснефти”, “Лукойлу”, “Газпром нефти”, “Сургутнефтегаза” та “Татнефти”. Вони регулярно відкладають відвантаження законтрактованого пального, віддаючи перевагу власним АЗС. Для компаній економічно вигідніше сплатити 5% штрафу за невиконання біржових зобов’язань, ніж відправляти бензин на ринок”, – йдеться в повідомленні.

Як прогнозує розвідка, у короткостроковій перспективі, зокрема взимку 2025/2026 років, це призведе до погіршення соціально-економічної ситуації в РФ, зростання залежності від імпорту палива з Білорусі, Казахстану й Китаю, а також до додаткових ризиків у логістиці, передусім для потреб окупаційної армії.

Нагадаємо: За підрахунками Reuters, на 26 серпня російські нафтовики втратили 17% потужностей нафтопереробних заводів. Дефіцит бензину в Росії, який наприкінці серпня фіксували у Забайкаллі, Примор’ї, на Курилах та в тимчасово окупованому Криму, у вересні поширився ще на 10 регіонів.

Росія та В’єтнам створили нову схему ухилення від санкцій, яка дозволяє приховати платежі за угодами про купівлю озброєння. Про це йдеться у розслідуванні Associated Press.

Для цього сторони почали використовувати прибутки від спільних нафтогазових підприємств для розрахунків за оборонними контрактами, уникаючи відкритих грошових переказів через глобальну банківську систему. Згідно з внутрішніми в’єтнамськими документами, які отримало інформагентство, В’єтнам придбав російські бойові літаки, танки та кораблі в кредит у Москви. Повернення кредиту здійснюється за рахунок частки прибутків від спільного в’єтнамсько-російського нафтогазового підприємства, що працює в Сибіру.

Які переваги має ця схема?

За словами журналістів, такі транзакції дозволяють зберігати грошові потоки, навіть якщо санкції, спрямовані на припинення війни Росії в Україні, посилюються. В’єтнамський прибуток від “Русвьетпетро” спрямовується в Москву для погашення кредитів на військові закупівлі. Надлишковий прибуток перераховується в російську “Зарубежнефть”, яка через свої спільні підприємства повертає еквівалентні суми у В’єтнам. Таким чином, фінансові потоки не перетинаються з глобальною банківською системою.

Як це вплине на міжнародні відносини?

Як зазначає Associated Press, це відбувається у “небезпечний час”, коли США намагаються зміцнити зв’язки з В’єтнамом як захисним бар’єром проти зростаючої китайської агресії в Південно-Східній Азії. Водночас ведуться торгові переговори з Ханоєм після того, як Білий Дім наклав 20% мита. Президент Дональд Трамп погрожує ще суворішими санкціями проти Москви.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в’єтнамські банки почали висувати додаткові вимоги до російських компаній під час проведення платежів. Тепер гроші проходять тільки в двох випадках: якщо товар дійсно постачається до В’єтнаму або при наявності громадянина республіки серед засновників компанії-контрагента.

Також повідомлялося, що запровадження мит США у розмірі від 20% до 40% може скоротити експорт В’єтнаму до Сполучених Штатів на третину — до 37 мільярдів доларів. У зовнішній торгівлі РФ помітно зростає обмін товар на товар: наприклад, пшениця на китайські авто або насіння льону на будматеріали. Проблеми з розрахунками, спричинені санкціями через війну в Україні, змусили принаймні одну китайську компанію шукати сталеві та алюмінієві сплави в обмін на двигуни.