Європейський Союз визнав, що не може гарантувати інвестиції у розмірі 600 мільярдів доларів, обіцяні США під час торговельних переговорів із Дональдом Трампом. Про це пише POLITICO.

Чому ЄС не може гарантувати інвестиції?

Представники Європейської комісії пояснили, що кошти надходитимуть виключно від приватних європейських компаній, над якими Брюссель не має контролю. Державні інвестиції не передбачені.

Яка угода була укладена між ЄС і США?

Угода між ЄС і США була укладена під час зустрічі президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і президента США Дональда Трампа. Вона мала на меті уникнути повномасштабної торговельної війни та передбачала обіцянку інвестицій у розмірі 600 мільярдів доларів протягом найближчих років.

У понеділок чиновники уточнили, що сума базується на попередніх оцінках бізнес-асоціацій та приватних компаній. При цьому терміни інвестування та можливі стимули з боку ЄС не розкриваються.

Аналітики відзначають, що покладання на приватний сектор викликає сумніви щодо реалістичності такої домовленості. Водночас ЄС підкреслює, що нинішні приватні інвестиції блоку в США вже перевищують 2,8 трильйона доларів.

Нагадаємо: ЄС витратить 750 мільярдів на закупівлю американських енергоносіїв у межах нової торговельної угоди з США, щоб повністю відмовитися від російських поставок.

Внаслідок ворожої атаки на Сумщину пошкоджено приміщення пункту обслуговування платників податків. Про це повідомила в. о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух у Facebook.

За її словами, ніхто з працівників не постраждав. Проте у приміщенні вибиті вікна та пошкоджені робочі місця.

“Оперативно ліквідовуємо наслідки”, – додала в. о. голови ДПС.

Що сталося вночі 23 липня?

Нагадаємо: вночі 23 липня російські окупанти завдали удару по одному з обʼєктів АТ “Сумиобленерго”.

У Киргизстані запроваджують річну державну монополію на міжнародний інтернет-трафік та забороняють доступ до сайтів з порнографією. Про це повідомляється в указі президента.

Яка мета монополії на інтернет-трафік?

Президент Киргизстану Садыр Жапаров підписав указ, яким на період з 15 серпня 2025 року до 14 серпня 2026 року вводиться повна державна монополія на передачу та маршрутизацію міжнародного інтернет-трафіку. На цей час компанія ЕлКат отримає ексклюзивне право на управління міжнародними потоками даних у країні та транзит через її територію. Також їй передадуть сто відсотків акцій компанії Акнет, що забезпечує інтернетом більшість вищих навчальних закладів Киргизстану. Інші провайдери, які працюють з міжнародним трафіком, повинні протягом двох місяців перевести свої договори на співпрацю з ЕлКат.

Що передбачає новий закон?

Уряд пояснює це рішення необхідністю впорядкування трафіку та підвищення ефективності цифрової інфраструктури. Того ж дня підписано закон, який забороняє доступ до сайтів, що містять порнографічний контент. Відтепер провайдери та власники вебресурсів зобов’язані блокувати такі матеріали на території республіки. Метою документа названо захист моральних цінностей та духовного здоров’я суспільства.

Після знищення незалежності антикорупційної інфраструктури в Україні Євросоюз стане більш вимогливим до України у питаннях, що стосуються ухвалення реформ. Про це йдеться у публікації “Економічної правди”.

Як стало відомо ЕП, 24 липня представники ЄС дипломатичними каналами повідомили уряду Свириденко, що призупиняють виділення всієї фінансової допомоги Україні. Цю інформацію ЕП підтвердили чотири незалежні джерела в уряді, дипломатичних колах та парламенті. “Все поставили на паузу до виправлення ситуації”, – повідомив один з них.

Чому ЄС скорочує фінансування?

Євросоюз скорочує фінансування України не лише через ухвалення закону про обмеження незалежності НАБУ і САП. Скорочення стосується чергового траншу і пов’язане з невиконанням низки маяків ще за перший квартал 2025 року. Наприклад, президент Зеленський вчасно не підписав закон про посилення інституційної спроможності Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Через це розмір наступного траншу ЄС зменшили з 4,5 млрд євро до 3 млрд євро.

Ще гіршою є ситуація з виконанням маяків за другий квартал 2025 року. За словами заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, у квітні-червні Україна виконала лише 5 з 11 вимог Євросоюзу, що може призвести до зменшення наступного траншу на 2-3 млрд євро.

Що очікує ЄС від України?

Відтак Євросоюз стане більш вимогливим до України у питаннях, що стосуються ухвалення реформ. Там очікують, що влада вчасно виконає своє “домашнє завдання” та проголосує низку інших важливих законопроєктів, зокрема: №13150 – щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування; №13165-2 – щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків судді; №13107-д – щодо реформування системи професійної освіти; №9363 – щодо цифровізації виконавчого провадження.

Від уряду партнери очікують й призначення переможця конкурсу на голову Бюро економічної безпеки – детектива НАБУ Олександра Цивінського. Відповідне рішення уряд не ухвалив всупереч закону, посилаючись на “безпекові чинники”, які так і не оприлюднив на широкий загал.

Зменшення траншів фінансування від ЄС – передбачувана історія, на яку Україна свідомо підписалася після започаткування Ukraine Facility у 2023 році. Принцип програми: гроші в обмін на реформи, тому невиконання прописаних маяків дійсно має наслідки для фінансування.

ЄС зможе переказати недоотримані Україною кошти після того, як пропущені вимоги виконають. І президент Зеленський таки підписав закон про реформу АРМА, тож недоотримані кошти за невиконання вимог першого кварталу надійдуть з наступними траншами. Проте це все не матиме ніякого значення, якщо Верховна Рада не поверне незалежність антикорупційній інфраструктурі.

Для цього парламент повинен скасувати ухвалені напередодні зміни та поверне незалежність НАБУ і САП від генерального прокурора. Відповідний законопроєкт президент вже зареєстрував у Раді, а ухвалити його мають 31 липня – одразу у двох читаннях.

Детальніше читайте у статті “На кону 60 мільярдів доларів. Через закон про залежність НАБУ і САП Євросоюз зупинив фінансування України”.

Нагадаємо: 22 липня Верховна Рада ухвалила закон №12414 зі змінами до Кримінального процесуального кодексу, згідно з якими НАБУ та САП стають залежними від рішень генерального прокурора. Увечері 22 липня президент підписав документ. У багатьох містах України відбулися акції протесту після ухвалення цієї законодавчої ініціативи.

Після цього Зеленський пообіцяв внести у Верховну Раду законопроєкт, який забезпечить “силу системі правопорядку” та збереже “всі норми для незалежності антикорупційних інституцій”. Законопроєкт президента України Володимира Зеленського щодо повноважень антикорупційних органів НАБУ і САП з’явився на сайті Верховної Ради. Він передбачає, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника генпрокурора – керівника САП.

Бюро економічної безпеки завершило досудове розслідування щодо умисного ухилення від сплати податку на прибуток посадовими особами одного з найбільших хімічних підприємств України. До бюджету відшкодовано 43 млн грн. Про це повідомляє БЕБ та Офіс Генпрокурора.

Яка схема ухилення була виявлена?

Зазначається, що схему ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень організував топменеджмент черкаського підприємства – одного з найбільших в Україні виробників мінеральних добрив. Бенефіціарним власником компанії є відомий підсанкційний український бізнесмен.

Які маніпуляції були виявлені?

У ході слідства детективи встановили маніпуляції з цінами: при експорті продукції до швейцарської компанії було штучно занижено вартість товарів, а при імпорті природного газу від кіпрської компанії – навпаки, завищено ціну. Таким чином, підприємство не задекларувало та не сплатило понад 43 млн грн податку на прибуток. Це підтверджують податкова перевірка та висновок судово-економічної експертизи, зазначають у БЕБ.

Головному бухгалтеру повідомлено про підозру за ухилення від сплати податків та службове підроблення. В ході досудового розслідування матеріальні збитки, завдані державі внаслідок несплати 43 млн грн податків, відшкодовані в повному обсязі з урахуванням пені. Справу скеровано до суду.

Нагадаємо: Бюро економічної безпеки повідомило про підозру експрезиденту української компанії-авіаперевізника в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Авіакомпанія афілійована до одного з українських олігархів. За даними джерел, йдеться про авіакомпанію МАУ, підозрюваний керівник компанії – Юрій Мірошніков.