Антимонопольний комітет України оштрафував ТОВ “Волинська аграрна компанія” та фізичну особу-підприємця на суму 292 500,00 грн. Про це АМКУ повідомив на своєму офіційному сайті.

АМКУ визнав, що ТОВ “Волинська аграрна компанія” та ФОП вчинили порушення конкурентного законодавства у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів аукціонів. “Суб’єкти господарювання взяли участь в двох аукціонах на купівлю права оренди двох земельних ділянок Колодяжненської сільської ради (Ковельського району Волинської області)”, – йдеться у повідомленні.

Які порушення були виявлені?

Під час розслідування справи Комітет встановив обставини, що у своїй сукупності свідчать про вчинення ТОВ “Волинська аграрна компанія” та ФОП антиконкурентних узгоджених дій з метою отримання права оренди вказаних земельних ділянок. “Виявлені факти свідчили про єдність економічних інтересів та відсутність конкуренції між ними під час підготовки та участі в аукціонах”, – зазначає комітет.

Які ще штрафи накладав АМКУ?

Нагадаємо, раніше Антимонопольний комітет покарав теплопостачальну компанію, яка нараховувала плату без урахування показань індивідуальних засобів обліку теплоенергії. АМКУ також оштрафував ПрАТ “Карлівський машинобудівний завод” – компанія без дозволу отримала контроль над частиною активів ТОВ “Варіант Агро Буд”. Крім того, АМКУ наклав штраф на понад 9,8 млн грн за змову фірм “Грінер” та “Левентон”, які діяли узгоджено під час участі в торгах на закупівлю операційних столів, організованих держпідприємством “Медичні закупівлі України”. Раніше АМКУ оштрафував ТОВ “Класік-Форм” на майже один мільйон гривень за порушення у 9 справах про придбання АЗС – їх отримали без належного дозволу регулятора.

Нотаріальна палата України вимагає зупинити тестування системи е-Нотаріату та захистити нотаріальну таємницю. За даними палати, під час тестування у відкритий доступ потрапили дані про довіреності, заповіти та супровідні документи.

Палата звернулася до першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та міністра юстиції Германа Галущенка з відповідним листом. “У ході роботи з навчальною версією системи е-нотаріат стали доступними справжні дані з Єдиного реєстру довіреностей і Спадкового реєстру, включно з інформацією про заповіти. Це, на думку НПУ, є грубим порушенням законодавства про нотаріальну таємницю та прав громадян”, – йдеться в повідомленні.

Які дані стали доступними під час тестування?

Зазначається, що під час тестування було виявлено “безпрецедентний випадок порушення нотаріальної таємниці”, коли тестова версія е-Нотаріату містила скопійовані дані про всі довіреності та заповіти, зареєстровані в офіційних реєстрах до певної дати. “Усі довіреності, усі заповіти, які були внесені до вказаних реєстрів до певної дати, стали доступні усім тестувальникам (нотаріусам, які не вчиняли ці нотаріальні дії, працівникам територіальних органів, які долучені до тестування системи або займаються організацією тестування, широкому колу осіб, включаючи розробників, донорів, організаторів та технічних працівників)”, – повідомили в НПУ.

Які дії вживає Нотаріальна палата?

Палата просить надати інформацію, на якій підставі були скопійовані або розміщені відомості чинних Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру в навчальній версії е-Нотаріату та повідомити про заходи щодо знищення таких копій. НПУ висловила готовність долучитися до опрацювання усіх пропозицій та зауважень задля врегулювання ситуації щодо питань, які пов’язані із навчальною версією тестування е-нотаріату.

Нагадаємо, що в “Дії” у 2026 році запустять перші нотаріальні послуги. Нещодавно розпочалося бета-тестування електронної платформи е-Нотаріат.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликає Уряд та Верховну Раду скасувати вивізне мито на сою та ріпак, а також передбачити механізм відшкодування вже сплаченого мита після набрання чинності Законом №4536-IX. Про це йдеться на сайті ЄБА.

2 вересня президент України підписав Закон про запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак. Водночас передбачалося, що агровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, звільнятимуться від цього мита. Однак, за інформацією компаній-членів Комітету зернових та олійних культур Асоціації, на практиці це рішення призвело до критичної ситуації.

Чому експортна діяльність зупинилася?

Експортна діяльність фактично зупинилася: судна простоюють у портах, а відвантаження затримуються. Механізм звільнення від мита не працює, адже немає чіткого порядку підтвердження “власно вирощеної сільгосппродукції”. Змішані партії зерна не можуть бути оперативно оформлені, що блокує весь ланцюг постачання. Аграрії та експортери щодня зазнають збитків, через що держава втрачає валютні надходження.

Які наслідки для економіки?

Знижується довіра міжнародних партнерів, а накопичення суден у портах створює серйозні безпекові ризики, роблячи портову інфраструктуру потенційними цілями для ворожих атак. Бізнес наголошує, що виробництво та експорт агропродукції залишаються ключовими драйверами української економіки. Лише минулого року агросектор забезпечив $24,7 млрд експортного виторгу, що становить 59% загального експорту.

“Введене ж вивізне мито створює серйозні перешкоди для розвитку цього сектору зокрема й для економічної стабільності та продовольчої безпеки України загалом”, – підкреслює ЄБА.

Крім економічних втрат, на думку експертів Асоціації, запроваджене мито суперечить статті 31 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка забороняє будь-які обмежувальні заходи на експорт. В ЄБА наголосили, що запровадження мит підриває довіру міжнародних партнерів, знижує інвестиційну привабливість сектору та створює сигнал нестабільності правил гри.

Нагадаємо, Українська зернова асоціація звернулася до керівництва держави із закликом переглянути рішення щодо запровадження експортних мит на сою та ріпак, яке призвело до блокування експорту та створило кризову ситуацію в агросекторі. Після введення мит експорт сої та ріпаку фактично заблокований. На складах зупинилося близько 500 тис. т продукції, що призводить до значних фінансових втрат – до 50 – 60 дол. на тонні.

Протягом січня – серпня 2025 року платники спрямували на підтримку армії 103,3 млрд грн військового збору. Про це інформує Державна податкова служба. Порівняно з відповідним періодом минулого року, ця сума є більшою в 4 рази, або на 75,2 млрд гривень.

Які регіони сплатили найбільше?

Найбільші суми сплатили:

• Київ – 33,5 млрд грн
• Дніпропетровська область – 11,7 млрд грн
• Львівська область – 8 млрд грн
• Харківська область – 6,5 млрд грн

Зростання суми надходжень зумовлене підвищенням ставки військового збору до 5 % з 1 грудня 2024 року та сумлінною і своєчасною сплатою збору платниками, – повідомили у ДПС.

Які результати бюджету за серпень?

Нагадаємо, що у серпні державний бюджет поповнився на 233,9 млрд грн за рахунок податків, зборів та обов’язкових платежів. Протягом січня-травня 2025 року платники податків сплатили до бюджету понад 61,6 млрд грн військового збору. Це також майже в чотири рази (на 45,2 млрд грн) більше за надходження за аналогічний період минулого року, коли було сплачено 16,4 млрд гривень.

Президент України Володимир Зеленський стверджує, що у 2026 році Україна має витратити на війну $120 мільярдів.

У серпні 2025 року експорт продуктів очищеної нафти з Китаю зріс на 8,5% у річному обчисленні. Водночас темпи зростання сповільнилися порівняно з липнем, коли було зафіксовано найвищий місячний показник з червня 2024 року. Про це повідомляє профільне видання Reuters з посиланням на дані китайської митниці.

Які обсяги експорту нафти у серпні?

Категорія, яка включає дизельне пальне, бензин, авіаційне й суднове паливо, у серпні становила 5,33 млн тонн, що на 0,13% менше, ніж у липні. Експорт дизельного пального зріс на 7,1% у річному обчисленні — до 940 тис. тонн, що є найвищим місячним рівнем з травня 2024 року.

Яка динаміка експорту бензину та авіаційного пального?

За січень-серпень 2025 року експорт дизелю знизився на 31,8% — до 4,57 млн тонн. Експорт бензину у серпні становив 850 тис. тонн, що на 10% більше, ніж торік. За вісім місяців Китай експортував 5,67 млн тонн бензину — на 12,5% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Експорт авіаційного палива зріс на 15,5% — до 1,8 млн тонн у серпні. За січень-серпень експорт цієї категорії зріс на 5,7% — до 13,72 млн тонн.

Яка ситуація з імпортом скрапленого природного газу?

Імпорт скрапленого природного газу (СПГ) у серпні скоротився на 2,1% — до 6,35 млн тонн, але досяг найвищого рівня з листопада 2024 року. За вісім місяців імпорт СПГ до Китаю знизився на 16,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Нагадаємо: Китай та Індія є найбільшими покупцями російської нафти.