Майже 8 тисяч компаній релокувались по Україні за 8 місяців 2025 року. Про це йдеться у аналітиці платформи Опендатабот. Загалом, за даними Єдиного державного реєстру, український бізнес переїздив по країні цьогоріч 8 345 разів. Це майже так само, як і торік, й навіть на 10% менше, ніж у 2021 році, говориться у публікації.

“Загалом 7 988 компаній здійснили релокацію по Україні за цей період. Варто зазначити, що деякі бізнеси встигли переїхати навіть кілька разів”, – повідомляє Опендатабот. Кількість переїздів стабілізувалась й навіть стала меншою, ніж до початку повномасштабної війни.

Куди переїжджає бізнес?

Більшість бізнесів переїжджає за маршрутом до та з Києва. Основними напрямками переміщення бізнесу залишаються маршрути між Києвом та областями. Найпопулярнішими стали переїзди зі столиці до Київської області (494 компанії), до Дніпропетровської області (379), а також у зворотному напрямку: з Київської області до столиці (378). На Харківщину з Києва переїхали 358 компаній, тоді як з Дніпропетровщини до столиці — 336.

“Варто зазначити, що Харківщина цьогоріч загалом у лідерах: у прифронтовий регіон переїхало більше бізнесів, аніж виїхали з нього: +374 компанії цьогоріч”, – говориться у публікації. Схожа картина у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях.

Які регіони втрачають бізнес?

Натомість у столиці — зворотна тенденція: звідти виїхало на 657 компаній більше, ніж приїхало. Далі за від’ємним балансом ідуть Дніпропетровська область (-102), Донецька (-97), Волинська (-83) та Полтавська (-62). Загалом найбільше бізнесу виїхало саме зі столиці — 2 909 компаній, це 36% від загалу.

Серед інших регіонів-донорів варто відзначити Дніпропетровщину (824 компанії), Київщину (770), Одещину (507) та Львівщину (451). Водночас Київ залишається і головним пунктом призначення, куди переїжджає бізнес — 2 252 компанії обрали його новим місцем роботи. Наслідують Київщина (847), Харківщина (742), Дніпропетровщина (722) та Львівщина (613).

Нагадаємо: У 2024 році 11 083 українських компанії змінили юридичну адресу реєстрації. 32% цих компаній займаються оптовою торгівлею, ще 6% — будівництвом. Замикає трійку компаній-мігрантів бізнеси, що проводять операції з нерухомістю — 4,8%.

На Закарпатті наразі працюють 282 підприемства, релоковані із зони бойових дій та прифронтових регіонів України. Вони помітно змінили регіон, повідомив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький.

Раніше повідомлялося, що від початку повномасштабної війни в Україні українці зареєстрували у Польщі понад 13 тис бізнесів. Група “Текстиль-Контакт” почала виготовляти в’язані вироби та здійснила масштабне придбання фабрики у Польщі, вартість цього проєкту перевищила 1,8 мільйона євро. Завод, релокований з Польщі на Чернігівщину, планують остаточно запустити до кінця 2025 року.

У серпні 2024 року в Україну було імпортовано 1809 легкових автомобілів, виготовлених на китайських підприємствах. Це складає понад чверть ринку – 26,7%, що є найвищою часткою за підсумками спостережень Інституту досліджень авторинку.

Які типи двигунів переважають?

Серед нових легковиків, вироблених у Китаї, які були зареєстровані у згаданому періоді, лише 7,6% мали бензинові двигуни. 3% авто були з гібридними силовими установками, а решта 89,4% – електромобілі.

Хто лідирує за продажами?

Серед лідерів за кількістю перших реєстрацій у серпні виділяється четвірка брендів, котрі мали понад сто проданих автомобілів: BYD (823 шт.), Honda (327 шт.), Zeekr (193 шт.) та Audi (120 шт.).

Аналітики зазначають: “Наведений перелік свідчить про змішану картину: на ринок потрапляють як автомобілі від суто китайських компаній (BYD, Zeekr), так і моделі всесвітньо відомих брендів (Honda, Audi), які збираються на спільних підприємствах у Китаї. Це підтверджує, що виробництво ‘made in China’ стало глобальним явищем, що охоплює різні сегменти ринку”.

Що стосується окремих моделей, то беззаперечним лідером став BYD Song Plus (386 шт.). Далі слідують Honda e:NS1 (202 шт.), BYD Sea Lion 07 (153 шт.), Audi Q4 e-tron (98 шт.) та Zeekr 7X (93 шт.).

Нагадаємо, що у серпні 2025 року глобальні продажі китайських електромобілів та плагін-гібридів збільшились на 15% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і становили близько 1,7 млн автівок.

Українське державне агентство з регулювання азартних ігор і лотерей PlayCity визначило суб’єктів сертифікації та інспектування грального обладнання. Про це повідомила пресслужба агентства.

Хто сертифікуватиме та інспектуватиме?

До переліку тих, хто сертифікуватиме та інспектуватиме, включено:

• випробувальний центр ДП “Український державний центр радіочастот”;
• ДП “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів”;
• український НДІ спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

Відтепер ці установи мають право інспектувати та сертифікувати:

• гральні автомати;
• гральні столи;
• онлайн-системи.

Що буде з попередніми сертифікатами?

Зазначається, що видані раніше сертифікати на обладнання суб’єктами, погодженими в попередніх списках відповідно до вимог закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор, є чинними до кінця терміну дії сертифіката.

Нагадаємо: Державне агентство PlayCity розпочало видачу ліцензій, воно отримало перші заявки.

Під час фактичних перевірок податківці можуть використовувати інформацію у Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій. Про це повідомляє Державна податкова служба України. Таку правову позицію сформував Верховний Суд, зазначає ДПС.

“Контролюючі органи можуть використовувати під час проведення фактичних перевірок податкову інформацію, яка міститься в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО)”, – говориться у повідомленні.

Яка інформація може бути використана?

Аналізуючи вимоги Податкового кодексу України, Верховний Суд вказав на можливість використання під час фактичних перевірок податкової інформації, яка надходить від платників податків через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем. Зокрема, йдеться про фінансово-господарські операції, про застосування РРО/ПРРО, електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих через інформаційну систему СОД РРО, а також іншої інформації, яка міститься в СОД РРО.

“Такі дані можуть бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки. Тож, застосування такої інформації є належною реалізацією функції податкового контролю”, – зазначають податківці.

Які принципи контролю використовує ДПС?

Також суд підтвердив право контролюючих органів під час проведення такої перевірки досліджувати питання дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за весь період, що перевіряється. ДПС здійснює податковий контроль з урахуванням принципів, закладених рішенням РНБО про запровадження мораторію на безпідставні перевірки та втручання держорганів у діяльність бізнесу, нагадує ДПС.

Тож, податковий контроль здійснюється “виключно з урахуванням ризик-орієнтованого підходу і за наявності високих ступенів ризику”.

Нагадаємо: Державна податкова служба працює над удосконаленням низки цифрових інструментів, зокрема Електронного кабінету платника податків. ДПСУ відкрила у регіонах 20 офісів податкових консультантів. Офіси запустили в режимі телемосту. У кожному Офісі працюватиме не менше 6 фахівців. Всього до роботи Офісів залучено майже 1,5 тисячі податківців.

Раніше Державна податкова служба України повідомила, що під час документальної перевірки з питань бюджетного відшкодування ПДВ податківці вперше на практиці використали стандартний файл SAF-T UA (Standard Audit File for Tax, Ukraine). Також повідомлялося, що Державна податкова служба України удосконалює підходи до оцінки ризиковості платників податків та посилила контроль за виконанням рішень судів.

Один з найбільших нафтопереробних заводів, Ільський НПЗ (ТОВ ‘КНГК-ІНПЗ’, Краснодарський край), який кілька разів у 2025 році потрапляв під удари українських дронів, змінив власника. Про це повідомляє The Moscow Times.

100% статутного капіталу заводу перейшли московському ТОВ ‘Оріон’. Власник НПЗ змінився 15 вересня 2025 року. Ільський НПЗ потужністю 6,6 млн тонн на рік здійснює діяльність з приймання, зберігання, переробки вуглеводневої сировини, а також відвантаження готової продукції авто- та залізничним транспортом.

До цього кінцевим бенефіціаром НПЗ був Юрій Шамара. У 2024 році на тлі ударів безпілотників ЗСУ підприємство скоротило обсяг переробки на 11% у порівнянні з показником 2023 року — до 4,7 млн тонн. Минулого року чистий збиток НПЗ зріс у 14,5 раза до рівня попереднього року — до 11,6 млрд рублів.

Хто новий власник Ільського НПЗ?

Сфера діяльності ‘Оріона’ – гуртова торгівля іншими машинами та обладнанням. Компанія працює за спрощеною системою оподаткування, а середньооблікова чисельність її працівників — 1 особа. Генеральний директор і власник ‘Оріона’ – Анастасія Пучкова. У 2024 році компанія заробила 239 тис. рублів при чистому збитку 269 тис. рублів. У картці компанії зазначається, що ‘Оріон’ не має власного капіталу.

Які наслідки атак на завод?

Нагадаємо, в ніч на 7 вересня Україна завдала дронового удару по Ільському НПЗ. В оперштабі регіону повідомляли, що внаслідок падіння уламків загорілася одна з технологічних установок. Атаку підтвердили в Генштабі ЗСУ, зазначивши, що завод ‘залучений в забезпеченні збройних сил Росії’. До цього Ільський НПЗ піддавався атакам у липні, березні та лютому.