Президент США Дональд Трамп підписав указ про відтермінування заборони популярного додатка для розміщення коротких відео TikTok до грудня 2025 року. Указ був підписаний 16 вересня.

“Протягом цього періоду Міністерство юстиції не вживатиме жодних заходів для виконання Закону про захист американців від додатків, контрольованих іноземними супротивниками”, – йдеться в указі.

Які плани щодо американських операцій TikTok?

17 вересня стало відомо, що американські операції TikTok планує викупити консорціум, до якого увійдуть Oracle Corp., венчурний фонд Andreessen Horowitz та інвесткомпанія Silver Lake Management LLC. Проєкт рамкової угоди оголосили в понеділок високопосадовці США та Китаю після двох днів переговорів у Мадриді.

Угода передбачає створення окремої американської версії популярного додатка. Oracle, Andreessen Horowitz і Silver Lake отримають частки в новій компанії. Угода має вирішити суперечку у відносинах Пекіна й Вашингтона та визначити майбутнє найдорожчої приватної компанії Китаю вартістю близько 400 млрд доларів.

Скільки користувачів має TikTok у США?

Відеосервіс здобув приблизно 170 млн американських користувачів, здебільшого молодих, перш ніж його визнали загрозою нацбезпеці США. Відповідно до початкових домовленостей, частка ByteDance у TikTok знизиться до менш ніж 20%, щоб виконати закон США 2024 року, який зобов’язує китайського власника або продати бізнес, або піти з американського ринку.

Офіційний курс євро до гривні у четвер, 18 вересня, укріпиться на 12 копійок до 48,77 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України (НБУ). Своєю чергою, курс долара подорожчає на 2 копійки до 41,19 грн.

Офіційні курси на четвер, 18 вересня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,19 грн (41,17 грн станом на 17 вересня);
• 1 євро – 48,77 грн (48,65 грн станом на 17 вересня).

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Гамбурзький земельний суд виніс вирок п’ятьом чоловікам, які були засуджені до різних термінів ув’язнення та умовних покарань за постачання електроніки до Росії в обхід санкцій Європейського Союзу. Про це повідомляє N-TV.de.

Згідно з даними суду, група осіб організувала постачання електротехнічних компонентів та лабораторного обладнання з Німеччини до Росії в період з 2022 по 2024 рік. Товари доставлялися російським отримувачам переважно через Гонконг. Серед проданих предметів були електричні схеми, підключувані пристрої, підсилювачі та лабораторні центрифуги.

Хто були обвинувачені?

Обвинувачені знали про заборону, але свідомо йшли на її порушення. Головним обвинуваченим став громадянин Німеччини, народжений в Узбекистані. Серед інших фігурантів — кілька громадян Німеччини та один росіянин. Їм інкримінували порушення Закону про зовнішню торгівлю.

Які покарання отримали обвинувачені?

Обвинувачені отримали покарання від шести місяців умовного позбавлення волі до чотирьох з половиною років тюремного ув’язнення. Суд також постановив конфіскувати понад 900 тисяч євро, отриманих злочинним шляхом.

На процесі обвинувачення вимагало більш суворих покарань для всіх учасників, тоді як захист наполягав на пом’якшенні вироків. Один із підсудних домагався виправдання.

Нагадаємо, що раніше повідомлялося про суттєве зменшення товарообігу між Німеччиною та Росією. Німеччина купує на 95% менше товарів, ніж до війни, а сама Росія перемістилася з 12-го на 59-те місце у списку постачальників Німеччини.

До розв’язаної Путіним війни в Україні Німеччина була другим торговельним партнером Росії за сукупним товарообігом (після Китаю): у 2021 р. він становив 59,7 млрд євро. Але тепер ФРН практично нічого в Росії не купує.

Раніше також повідомлялося, що німецькі спеціальні сили обшукали вантажне судно в Кільському шлюзі, з якого був запущений розвідувальний дрон.

Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) та Україна внесли $150 мільйонів в Інвестиційний фонд відбудови. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

“Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) зробила інвестиційне зобов’язання в Американсько-український інвестиційний фонд відбудови розміром $75 млн, і Україна подвоїть цей внесок. Таким чином, ми формуємо стартові позиції Інвестиційного фонду відбудови із сукупних $150 млн. Це ще один важливий крок у процесі запуску повноцінної роботи Фонду, і відсьогодні можемо заявити: операційна робота стартувала”, – написала вона у Telegram.

Які проєкти в пріоритеті?

За її словами, перші у фокусі — проєкти в енергетиці, інфраструктурі та сфері критичних мінералів. 3 проєкти планують реалізувати до кінця 2026 року.

Свириденко наголосила, що Фонд будується на принципі рівності. Україна бере на себе такі самі фінансові зобов’язання, як і американська сторона. “Це рішення відкриває шлях до фінансування перших масштабних проєктів, створення сучасних виробництв, нових робочих місць і технологічних рішень, які зміцнюватимуть економіку та безпеку України. Цей стартовий капітал має додатковий зміст для нас: американські інвестиції можуть стати надійною гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в нашій країні”, – підкреслила вона.

Які кроки вже зроблено?

Нагадаємо: 30 квітня Україна та США підписали угоду щодо мінералів, яка передбачала створення україно-американського інвестиційного фонду, який має оперувати українськими ресурсами. 8 травня Верховна Рада проголосувала за ратифікацію угоди про створення спільного інвестиційного фонду між Україною та США. 12 травня Зеленський підписав ратифікацію угоди про надра зі США. 4 червня Верховна Рада остаточно ухвалила закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про копалини між Україною та США.

Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реалізації угоди зі США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. За словами торгпреда України Тараса Качки, спільний інвестиційний фонд України та США матиме право інвестувати як у розробку родовищ корисних копалин, так і в інфраструктурні проєкти.

У вересні представникам США показали в Україні перші родовища, що можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України.

Верховний суд України підтвердив рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про придбання компанією CRH двох цементних заводів, яке намагалася оскаржити компанія “Ковальська”. Про це повідомляє пресслужба АМКУ.

Яка угода стала предметом оскарження?

Антимонопольний комітет захистив своє рішення у Верховному суді щодо придбання “дочкою” ірландської компанії CRH двох українських заводів у італійської компанії Buzzi на суму €100 млн. Ця угода є найбільшою на ринку будівельних матеріалів України від початку повномасштабного вторгнення.

АМКУ нагадує, що рік тому надав групі CRH – одному з найбільших виробників будівельних матеріалів у світі – дозвіл на купівлю двох цементних заводів: “Bолинь-Цемент” у Рівненській області та “Південь-Цемент” на Миколаївщині, які були придбані у Buzzi через її дочірню компанію ПрАТ “Дікергофф цемент Україна”.

Які етапи проходила угода?

Протягом року АМКУ проводив детальне дослідження ринку у рамках оцінки угоди. У підсумку комітет дав дозвіл на здійснення купівлі-продажу заводів і погодив умови. Угода відбулась у жовтні 2024 року, і з того часу CRH продовжує виконувати покладені на неї зобов’язання.

Промислово-будівельна компанія “Ковальська”, яка є найбільшим виробником бетону в Україні, оскаржувала угоду в судах двічі. У першому позові “Ковальська” вимагала визнати її третьою стороною для захисту своїх економічних інтересів, але суд відмовив. У жовтні 2024 року компанія знову спробувала оскаржити угоду, вимагаючи скасувати дозвіл АМКУ на купівлю-продаж заводів.

Господарський суд Києва задовольнив позов “Ковальської”, але АМКУ подав апеляцію. У червні 2025 року апеляційний суд підтримав позицію АМКУ, визнавши умови для збереження конкуренції на ринку цементу достатніми. “Ковальська” продовжила оскаржувати це рішення, подавши касацію. 11 вересня 2025 року Верховний суд виніс остаточний вердикт, залишивши у силі рішення АМКУ.

CRH (Cement Roadstone Holding) є провідним виробником будівельних матеріалів у світі, найбільшим гравцем у Північній Америці та Європі. За 25 років в Україні компанія інвестувала в українські активи €600 млн, з яких €180 млн – під час повномасштабного вторгнення. Група працює у 28 країнах, об’єднує понад 80 000 співробітників і входить до рейтингу Fortune Global 500.

Нагадаємо, що раніше повідомлялося про наміри компанії “Ковальська” підготувати касаційну скаргу до Верховного Суду на рішення Північного апеляційного господарського суду Києва, який відхилив її вимогу скасувати дозвіл АМКУ на придбання двох цементних заводів.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.