Україна має намір закупити 20 швидкісних електропоїздів корейського виробництва. Про це стало відомо під час зустрічі у Сеулі віцепрем’єр-міністра з відновлення — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби з членом правління Eximbank Korea паном Хван Кійоном та представниками Фонду економічного розвитку і співробітництва Республіки Корея (EDCF), повідомило Міністерство розвитку.

Таке придбання дозволить суттєво збільшити обсяги пасажирських перевезень, долати дефіцит місць у пікові періоди, оновити парк “Укрзалізниці”, а також зробити пасажирські перевезення швидшими й зручнішими.

Чому це важливо для України?

У міністерстві також наголосили, що це важливо, враховуючи, що ворог нищить рухомий склад “Укрзалізниці”, в тому числі нещодавно поціливши в поїзд “Інтерсіті”. За словами Кулеби, закупівлю нових електропоїздів необхідно провести через прозорий і відкритий конкурс.

Які фінансові можливості відкриває Корея?

Мінрозвитку нагадало, що Корея відкрила для України рамкову можливість пільгового фінансування обсягом до 2,1 млрд доларів США на 2024–2029 роки.

Нагадаємо, що в Україні за підтримки Південної Кореї створять навчальний центр для підготовки операторів важкої техніки – екскаваторів, кранів, бульдозерів та іншої важкої техніки.

За січень-серпень 2023 року майже 35% сплачених податків до бюджету України надійшло від підприємств переробної промисловості та торгівлі. Про це повідомила в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух.

Які галузі забезпечують надходження?

Зокрема, переробна промисловість забезпечила 17,6%, а оптова та роздрібна торгівля, разом із ремонтом автотранспортних засобів і мотоциклів, – 16,7%. Ці галузі впевнено тримають лідерство з початку року, зазначила Карнаух.

За її словами, у топі також: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 11,6%, фінансова та страхова діяльність – 10%.

Яка динаміка сплати податків?

Вона повідомила, що найбільша динаміка у сплаті податків порівняно з відповідним періодом минулого року спостерігається у таких галузях:

• переробна промисловість – +32,3% (+59,9 млрд грн);
• оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – +29,2% (+52,8 млрд грн);
• державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – +29,1% (+36,5 млрд грн);
• постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – +33,1% (+20,9 млрд гривень).

Нагадаємо, що понад 7,1 тис. суб’єктів господарювання увійшли до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Кількість включених до переліку платників зменшилася на 2524 суб’єкти господарювання, але частка сплачених ними податків до зведеного бюджету за 8 місяців збільшилась на 2,78%.

Китайський виробник автомобілів Chery Automobile оголосив про намір покинути російський ринок, щоб вийти на біржу Гонконгу для залучення $1,2 млрд. Про це повідомляє Nikkei. Виручені кошти планують витратити на розширення лінійки електромобілів і гібридів. Загалом Chery планує випустити понад вісім нових моделей. Ще 20% виручки піде на закордонну експансію.

Росія є для Chery другим за величиною ринком після Китаю. Компанія уточнила, що вирішила згорнути діяльність у РФ, щоб “підтвердити дотримання санкцій та експортного контролю”. У 2024 році кожен п’ятий проданий в Росії автомобіль належав до брендів концерну. Всього було реалізовано майже 325,2 тис. машин. На Росію припало 25,5% сукупного виторгу Chery у 2024 році і 17,7% — у 2023.

У виробника в Росії 372 дилерських представництва і 687 салонів. Chery вже почала згортати присутність в Росії: у квітні її дочірня структура, що працювала з 2005 року, уклала угоди про передачу активів трьом неназваним компаніям. Концерн планує “поступово скоротити кількість брендів і каналів збуту”, після чого внесок Росії в виручку стане “незначним”. Вихід буде повністю завершений до 2027 року.

Старший аналітик Rhodium Group Грегор Себастьян назвав рішення Chery “величезним розворотом”. На його думку, воно продиктоване як західними санкціями, так і новими утилізаційними зборами, введеними Москвою на імпортні автомобілі. Оскільки китайська компанія не збирає машини в Росії, через нові ставки місцевий бізнес стає нерентабельним, і їй тепер вигідніше продавати машини в Євросоюзі, зазначив експерт.

На думку Себастьяна, рішення піти з російського ринку “розумне і окупиться” в довгостроковій перспективі. Нагадаємо: у першій половині 2025 року на російському ринку з’явилося лише близько 20 нових іномарок — у п’ять разів менше, ніж за аналогічний період 2024.

Міністерство розвитку громад та територій України стало ініціатором найбільшої кількості інвестиційних програм та проєктів у Єдиному проєктному портфелі публічних інвестицій на 2026 рік. Про це повідомляє відомство.

“Мінрозвитку підготувало понад 55% публічних інвестиційних проєктів і програм на суму 4 178 млрд грн та подало спільно з Агентством відновлення, Укрзалізницею, Адміністрацією морських портів України та Укрпоштою”, – йдеться у повідомленні.

Які проєкти включає портфель?

Зазначається, що йдеться про 83 проєкти і програми у трьох основних секторах: транспорт, житло та муніципальна інфраструктура і послуги. Загальна потреба на фінансування публічних інвестиційних проєктів у 2026 році становить 214,7 млрд грн, зокрема 46,4 млрд грн надходжень від міжнародних фінансових організацій та донорів (кредити, гранти, державні гарантії).

Міністерство нагадує, що Стратегічна інвестиційна рада ухвалила Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій на 2026 рік, яким визначено пріоритетні проєкти для державного фінансування.

Яка загальна вартість проєктів?

“ЄПП-2026 на рівні держави складається з 149 проєктів та програм загальною вартістю 11 390 млрд грн. Половина проєктів та програм діючі, вони фінансувалися з державного бюджету 2025 року”, – інформує міністерство.

Відомство також повідомляє, що додалися 74 нові проєкти та програми, і після доопрацювань будуть додані деякі проєкти, які вже розпочаті або мають погоджене фінансування.

На державному рівні ЄПП є ключовим елементом управління публічними інвестиціями. Проєкти відповідають пріоритетам держави щодо відновлення та узгоджуються з Середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій.

ЄПП включає проєкти у 12 секторах, зокрема транспорту, енергетики, житла, муніципальної інфраструктури та послуг, охорони здоров’я, освіти і науки, правової діяльності та судочинства, публічних фінансів, довкілля, публічних послуг та цифровізації, громадської безпеки, а також соціальної сфери.

Згодом затверджені програми будуть наповнюватися з регіональних та місцевих портфелів. Наприклад, громади матимуть змогу подавати проєкти з відновлення багатоквартирних будинків до відповідної програми у ЄПП Мінрозвитку. Проєкти будуть пріоритизовані, оскільки є частиною програми.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Міністерство фінансів зазначило, що Стратегічна інвестиційна рада схвалила Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій держави на 2026 рік на 149 ініціатив з орієнтовною загальною вартістю 11,4 трлн грн. У Мінфіні підкреслили, що зазначені суми – це загальна кошторисна вартість ініціатив, а не план фінансування лише на 2026 рік.

Українське державне агентство з регулювання азартних ігор і лотерей PlayCity розпочинає видачу ліцензій, отримавши перші заявки. Про це повідомила пресслужба агентства.

“Кабмін раніше вніс зміни до ліцензійних умов у сфері азартних ігор, тому ми розпочинаємо видачу ліцензій” – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що PlayCity вже отримало перші запити на видачу ліцензій у трьох напрямах: для

онлайн-казино

; для

B2B-виробників софту

; для

грального обладнання

. В держагентстві розраховують отримати від ліцензування учасників ринку додаткові 50 млн грн надходжень до бюджету.

Нагадаємо: напередодні Кабінет міністрів ухвалив постанову про ліцензійні умови у сфері азартних ігор, що дозволить PlayCity розпочати видачу нових ліцензій організаторам грального бізнесу. Нові ліцензійні умови передбачають посилені вимоги до компаній, що працюють у сфері азартних ігор. Для отримання ліцензії обов’язкова бездоганна ділова репутація, відсутність зв’язків із державою-агресором та впровадження усіх необхідних механізмів відповідальної гри. Нові вимоги стосуються і тих, хто лише подає заявку на ліцензію, і чинних ліцензіатів.