Львівська міська рада ухвалила рішення про погашення боргів Львівського протезного заводу на суму майже 70 млн грн. Про це повідомляє Zaxid.net.

Згідно з ухвалою, місто зобов’язується повернути борги заводу із заробітної плати працівників, погасити кредиторську заборгованість за продукцію, товари та послуги, а також відшкодувати витрати на електропостачання, водопостачання та водовідведення. Окрім цього, планується погасити заборгованість зі страхових внесків, зборів та обов’язкових платежів.

Яка ситуація з заводом?

Львівський протезний завод розташований у Львові та має філії в Івано-Франківську, Луцьку, Мукачеві та Рівному. Раніше підприємство виготовляло колісні крісла, велосипеди, вертикалізатори, протези та ортопедичне взуття, однак через фінансові труднощі його діяльність була зупинена.

У 2023 році Львівська міська рада погодилася прийняти протезний завод у власність Львівської громади. Після двох років очікувань, у квітні 2025 року, Кабмін передав завод місту. Разом із заводом Львівській громаді були передані і боргові зобов’язання підприємства.

Які фінансові показники заводу?

За 2024 рік чистий прибуток КП “Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування” склав 4,6 млн грн, активи становили 54,4 млн грн, а зобов’язання – 65,8 млн грн. У львівській мерії уточнили, що загалом протезний завод має близько 70 млн грн боргів.

Планується, що підприємство увійде в екосистему Unbroken і виготовлятиме протези та іншу продукцію для пацієнтів реабілітаційного центру.

Нагадаємо, що у 2024 році комунальний сектор економіки згенерував 825 млн грн збитку. Негативний фінансовий результат продемонстрували 24% із майже 10 тисяч зареєстрованих підприємств. Раніше повідомлялося, що попри зростання доходів у 2023–2025 роках, усі українські метрополітени залишаються глибоко збитковими, найгірша ситуація – в Київського метрополітену.

В Україні 17 вересня спостерігається зростання споживання електроенергії. Станом на 9:30 воно було на 4,5% вищим, ніж в аналогічний час у вівторок, 16 вересня. Про це повідомляє пресслужба “Укренерго”.

Чому зросло споживання електроенергії?

Причиною такого зростання стало хмарне погода з дощами у частині північних, центральних і південно-західних областей, що призвело до зниження ефективності роботи побутових сонячних електростанцій. Внаслідок цього спостерігається збільшення енергоспоживання з загальної мережі.

Які дані за попередні дні?

В компанії також повідомили, що 16 вересня був зафіксований добовий максимум споживання, який увечері перевищив попередній максимум на 1,2% в порівнянні з понеділком, 15 вересня. Нагадаємо, що напередодні, 16 вересня, споживання електроенергії знизилось, і станом на 9:30 воно було на 2,8% нижчим, ніж в той самий час у понеділок, 15 вересня. Причиною цього зниження в “Укренерго” назвали спадання спеки на всій території України.

Україна вже досягла межі своїх можливостей у нарощуванні власних доходів бюджету, які направляються на фінансування потреб оборони. Про це повідомила голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа у подкасті ЕП “Хроніки економіки”.

“Ніхто з партнерів не дозволяє використовувати кошти (надану фінансову допомогу) на оборону. Ми можемо використовувати лише власні доходи та внутрішні запозичення. Тому ми закладаємо на сектор безпеки та оборони рівно те, що ми можемо самі заробити. Щодо внутрішніх запозичень, то ми вже півтора року говоримо, що інструмент ОВДП себе вже вичерпав. Чисте розміщення наступного року буде від’ємним: ми погасимо ОВДП на 100 млрд грн більше, ніж запозичимо”, – пояснила Підласа.

Які виклики стоять перед урядом у фінансуванні оборони?

Відтак, за її словами, уряд обмежений в можливостях підвищувати військові видатки, зокрема для підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, адже економіка просто не здатна згенерувати необхідний обсяг податкових зборів. Разом з цим і уряд, і президент чітко говорять про те, що держава не буде підвищувати податки, а обсяги потенційних додаткових надходжень до бюджету від детінізації обмежені.

Чи є можливість залучити міжнародні кошти для оборони?

“Залишається питання використання коштів міжнародних партнерів. Якщо вони дозволять їх використовувати на потреби оборони, то ми зможемо більш суттєво підвищувати видатки на оборону. Поки що ми обмежені власними ресурсами і, відверто кажучи, ми вже досягли межі своїх можливостей”, – відзначила голова Бюджетного комітету.

Читайте також: Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйона. Де Україна братиме гроші?

Нагадаємо: 15 вересня Кабінет міністрів вніс до парламенту законопроєкт про держбюджет на 2026 рік. Документом передбачено збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Також документ розраховано з урахуванням запровадження деяких нових податків.

17 вересня після ворожої атаки російської армії на залізничну інфраструктуру ряд поїздів курсуватиме за зміненим маршрутом. Про це інформує Укрзалізниця.

“Низка поїздів внаслідок атаки продовжує курсувати із затримками, проте залізничники роблять все можливе, щоб скоротити час затримки поїздів, зокрема – змінюють маршрут поїздів, щоб зворотні рейси відправились якомога ближче до свого графіку”, – йдеться в повідомленні.

Які зміни в маршрутах поїздів?

Так, кілька поїздів сьогодні курсуватимуть наступним чином:

• Поїзд №116/115 Чернівці – Запоріжжя курсуватиме тільки до станції Дніпро. Пасажири цього поїзда по Дніпру мають перейти у вагони поїзда №5, який прямує ОДНИМ складом з поїздом №116 для доставки до Запоріжжя.
• Пасажири зворотного поїзда №115/116 Запоріжжя – Чернівці так само по станції Запоріжжя сідають у вагони поїзда №6, а по станції Дніпро після обʼєднання двох поїздів зможуть перейти на свої місця у поїзді №115.
• Пасажири поїзда №86 Львів – Запоріжжя прямуватимуть тільки до станції Дніпро, а поїзд №127 Запоріжжя – Львів — відправиться з Дніпра замість Запоріжжя.
• Пасажирів між Дніпром та Запоріжжям доставлять додаткові вагони, що курсуватимуть між цими станціями.
• Поїзд №79/80 Дніпро – Львів курсуватиме тільки до Києва через значну затримку. Його пасажирів переведуть в додатковий поїзд, який знаходитиметься на сусідній колії та відправиться до Львова після повної пересадки всіх пасажирів.
• Пасажири поїзда №80 зі Львова до Дніпра так само сядуть по станції Львів у додатковий поїзд, що відправиться графіком рейсу №80.
• Щоб скоротити час затримки поїзда та забезпечити стиковки в міжнародному сполученні для пасажирів поїзда №119 Дніпро – Хелм, маршрут цього поїзда сьогодні оминув Київ. Пасажирів вже доставили окремими вагонами на станцію Фастів-2, де вони зараз очікують причіпку до свого поїзда та розсадки на свої місця.
• По станції Хелм працюємо з польською стороною для організації автобусів, щоб доставити пасажирів далі.
• Пасажирів сьогоднішніх рейсів із Херсона теж очікують зміни. Ті, хто мав сідати на поїзд №101/102 Херсон – Краматорськ, вже відправились із затримкою з Херсона до Миколаєва додатковими вагонами для пересадки на свій рейс.
• Так само сьогодні ми доставимо і пасажирів поїзда №109/110 Херсон – Львів – додаткові вагони заберуть їх до Миколаєва для пересадки на їх рейс, відправка додаткового рейсу з Херсона – графіком відправки поїзда №109/110.

Повний перелік поїздів із затримками можна дивитись на Укрзалізниці.

Нагадаємо: Голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський повідомив про затримку потягів на Дніпровського напрямку через ворожу атаку та знеструмлення як її наслідок. Вранці УЗ повідомила, що частина рейсів прямують зміненими маршрутами, вже задіяні 20 резервних тепловозів.

В Україні у серпні 2023 року було зафіксовано 1666 звернень щодо вибракування легкових автомобілів. Також з обліку знято 405 вантажівок та 73 автобуси. Ці дані наводить Інститут досліджень авторинку.

Які моделі авто найчастіше списують?

Серед топ-10 моделей, які офіційно знімалися з обліку через вибракування, переважають автомобілі ВАЗ. Зокрема, до списку входять майже всі представники “класичного” сімейства, а також моделі “дев’ятка” та 99-та. Крім того, до них приєднуються три легковики місцевого виробництва: “Таврія”, її похідна “Славута” та Daewoo Lanos, що має корейське коріння.

Чому автомобілі списують так часто?

Експерти зазначають, що основною причиною вибракування є старість автомобілів. Середній вік транспортних засобів, які пройшли цю процедуру в серпні, становить 28 років для легкових та вантажних автомобілів, а для автобусів – 26 років. Найдовше зберігався седан ГАЗ-21 “Волга”, випущений у 1957 році.

Нагадаємо, що в серпні українці придбали понад 2,4 тисячі легкових автомобілів, ввезених з Китаю, що на 42% більше, ніж у серпні 2022 року. Також у серпні було придбано майже 5,1 тисячі вживаних легковиків з США, що на 6% більше, ніж у липні 2023 року.