Вищий антикорупційний суд України наклав арешт на дві земельні ділянки та два житлових будинки, розташовані на території Київської області. Як повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції, аналіз доходів та видатків посадовця вказує на те, що він не міг придбати ці активи за рахунок законних джерел.

Позов до суду був поданий прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на основі матеріалів НАЗК та доказів, які були отримані у встановленому законом порядку. САП вимагає визнати необґрунтованими активи заступника міністра охорони здоров’я України, який також є головним санітарним лікарем, на загальну суму понад 3,2 млн грн та стягнути їх в дохід держави.

Які активи були арештовані?

За інформацією НАЗК, посадовець у 2021–2022 роках набув дві земельні ділянки та два житлових будинки на території Київської області. Однак, як зазначається, аналіз доходів та видатків посадовця вказує на неможливість набуття цих активів за рахунок законних джерел.

Що далі?

У зв’язку з цими обставинами прокурор САП звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими цих активів і їх стягнення в дохід держави. Вищий антикорупційний суд вже наклав арешт на зазначені активи.

Нагадаємо, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів на понад 7 млн грн, які належать родині колишнього голови Дарницької районної державної адміністрації м. Києва. Раніше НАЗК виявило недостовірні відомості на понад 3,1 млн грн у декларації ексначальника регіонального сервісного центру МВС.

У 2024 році посадовці зареєстрували у своїх деклараціях на 49% більше криптовалюти, ніж роком раніше. За результатами моніторингу способу життя чиновників за сім місяців 2025 року винесено 17 судових рішень про цивільну конфіскацію активів на 30 млн грн. Протягом першого півріччя 2025 року НАЗК отримало близько 9,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій за результатами кампанії декларування–2024.

Індустріальний парк Innovation Forpost у Дніпрі, який завершує реконструкцію промислових будівель, веде перемовини з першими двома потенційними орендарями – підприємствами харчової промисловості. Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

“Індустріальний парк у Дніпрі залучає перших інвесторів. Наразі ведуться переговори з двома потенційними учасниками парку, які готуються розмістити свої виробництва у реконструйованих приміщеннях. Обидва підприємства працюють у харчовій промисловості”, – зазначив Кисилевський.

Які роботи тривають у парку?

Повідомляється, що наразі завершується реконструкція двох промислових будівель загальною площею 3,5 тис. кв. м. Також триває будівництво підстанції потужністю 16,5 МВт. Крім того, проєкт передбачає будівництво 4,6 км внутрішніх доріг та проїздів, 2,3 км водогону, а також дощової та побутової каналізації, внутрішніх електромереж та благоустрій.

Які фінансові ресурси виділено на проект?

Нагадаємо: У 2024 році Мінекономіки виділило Innovation Forpost 150 млн грн із необхідних 326,9 млн грн для будівництва трансформаторної підстанції. Індустріальний парк Innovation Forpost зареєстрований 2018 року. Керуюча компанія – КП “Агентство розвитку Дніпра” Дніпровської міськради.

Які рекомендації надані банкам?

Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав обов’язкові для розгляду рекомендації десятьом банкам щодо запобігання порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в контексті кешбек-програм. Про це повідомляється на офіційному сайті АМКУ.

Комітет зазначив, що споживачі дізнаються про банківські пропозиції типу “кешбек” через сповіщення у мобільних додатках, рекламу на офіційних вебсайтах та в соціальних мережах. Однак, виявлено випадки, коли такі повідомлення не містять повної та точної інформації щодо умов, обмежень та винятків участі в програмах лояльності.

Чому важливо забезпечити прозорість інформації?

Відсутність чіткої інформації про умови участі в кешбек-програмах може вводити споживачів в оману, що призводить до ситуацій, коли вони не отримують обіцяні вигоди. АМКУ підкреслює, що забезпечення належного інформування є необхідним для прийняття споживачами обґрунтованих рішень.

Комітет рекомендує банкам, серед яких АТ “Державний ощадний банк України”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Креді Агріколь Банк” та інші, надавати повну, точну та правдиву інформацію про умови участі в кешбек-програмах, включаючи обмеження та винятки.

Які додаткові рекомендації надані?

АМКУ також зазначає, що важлива інформація повинна бути включена безпосередньо в текст повідомлень. У разі великого обсягу даних, банкам доцільно використовувати активні гіперпосилання або QR-коди для переходу до конкретних умов.

З огляду на зростання попиту на оплату за товари шляхом післяплати, комітет рекомендує банкам зазначити, що такі розрахунки можуть не підпадати під умови нарахування кешбеку, якщо це передбачено. Окрім того, банки повинні поширювати інформацію про суб’єктів господарювання, у яких можна придбати товар або замовити послугу для отримання кешбеку.

На Харківщині під час розслідувань виявили кілька корупційних оборудок, внаслідок яких держава зазнала збитків на суму близько 9 млн грн. Про це повідомляє Харківська обласна прокуратура.

Хто стоїть за корупційними схемами?

За даними слідства, мешканець Полтави, директор кількох товариств з обмеженою відповідальністю, систематично вносив неправдиві відомості до офіційних документів, що стосувалися виконання робіт із облаштування укриттів у закладах освіти Харківщини. Встановлено повторне використання одних і тих самих проєктних рішень, які подавалися як нові. У результаті цих незаконних дій держава зазнала збитків на суму близько 7,5 млн грн.

Прокурори Немишлянської окружної прокуратури Харкова затвердили та вже направили до суду обвинувальний акт стосовно директора ТОВ. Його судитимуть за фактами заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, а також видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

Які ще порушення були виявлені?

Крім цього, правоохоронці задокументували ще один випадок порушень у вказаній сфері. Начальниця управління освіти однієї з міських рад Харківської області неналежно виконала свої обов’язки при укладенні та контролі за виконанням договорів на розробку проєктно-кошторисної документації для будівництва укриттів у навчальних закладах. Як і в попередньому випадку, виконавець повторно подав раніше створену проєктну документацію як нову та завищив суми.

Посадовиця, не перевіривши законність актів виконаних робіт та їх відповідність фактично виконаним обсягам і вартості, підписала їх і засвідчила печаткою. Внаслідок цього з бюджету було надлишково перераховано понад 1,3 млн грн. За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури їй повідомлено про підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам.

Виконавцю було оголошено підозру раніше. Йому інкримінують заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану. Триває слідство.

Нагадаємо: Господарський суд Одеської області задовольнив позов Херсонської обласної прокуратури та зобов’язав підрядну організацію повернути аванс і сплатити штраф за порушення умов договору на будівництво захисної споруди цивільного захисту. У Харкові викрили багаторічну розтрату коштів міського бюджету на суму майже 7 млн грн. Під підозрою опинилися колишній гендиректор та перший заступник харківського комунального підприємства.

На Дніпропетровщині поліція викрила злочинну групу, яка привласнила майже сім мільйонів гривень на ремонтах шкільних укриттів. Раніше повідомлялося, що для пошкодженого обстрілами, відбудованого і знову розбитого ліцею під Харковом замовили укриття за 145 млн грн за завищеними цінами. А “Наші гроші” стверджують, що ціни базових матеріалів для будівництва укриття у місті Чугуєв Харківської області на 20-60% перевищують ринкові. Раніше повідомлялося, що на Харківщині оголосили торги на будівництво трьох протирадіаційних укриттів у школах очікуваною вартістю понад 100 млн грн кожне. І будівництво квадратного метра двох із них вдвічі дорожче від інших областей.

12 вересня з Ужгорода запустили перші потяги євроколією до столиць Європейського Союзу. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба.

Першими рейсами до Братислави, Будапешта й Відня вирушили 280 пасажирів. Наразі розклад руху такий:

• №961/618 Ужгород – Братислава (щодня);
• №146 Ужгород – Будапешт – Відень (щодня);

Також Кулеба розповів, що з грудня 2025 року після оновлення графіка заплановані зручні стиковки з внутрішніми рейсами, зокрема збільшення кількості нічних поїздів.

Які нові маршрути запустили?

Окремо з 12 вересня стартував новий маршрут №644/647 євроколією Захонь – Берегове – Боржава. Він напряму поєднає Берегове з вузловою станцією у Захоні для подальших пересадок по всій Угорщині.

Нагадаємо: 5 вересня “Укрзалізниця” відкрила продаж квитків на поїзди з Ужгорода до міст ЄС новою євроколією.