Кабінет міністрів України призначив Дмитра Макаренка головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Про це повідомив 15 вересня представник уряду в Верховній Раді Тарас Мельничук.

Того ж дня уряд звільнив Макаренка з посади заступника голови Держгеокадастру.

Який досвід має Дмитро Макаренко?

З 2011 до 2014 року Макаренко працював у Державіаслужбі. У 2014 році він займав посаду провідного спеціаліста відділу розгляду звернень та прийому громадян ГУ Держземагентства у Київській області. Протягом 2014–2020 років пройшов шлях від головного спеціаліста до директора Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру.

З 2020 до 2022 року він обіймав посаду старшого наукового співробітника ДП “Науково-дослідний інститут геодезії і картографії”. У 2022 році Макаренко став заступником голови Держгеокадастру, а з серпня 2023 року очолив службу в статусі виконувача обов’язків.

Коли посада голови Держгеокадастру стала вакантною?

Посада голови Держгеокадастру була вакантна з грудня 2020 року, коли попередній голова Роман Лещенко став міністром аграрної політики та продовольства.

Держгеокадастр – це центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, створення та ведення Державного земельного кадастру, а також топографо-геодезичну та картографічну діяльність. Його ключові завдання включають державний контроль за використанням земель, надання адмінпослуг, пов’язаних із землею, та управління землями державної власності.

У проєкті держбюджету на 2026 рік Міністерство фінансів України заклало доходи з урахуванням ухвалення нових податкових змін. Це випливає з тексту пояснювальної записки до бюджету, йдеться у матеріалі ЕП.

Які нові податки плануються?

Зокрема, Мінфін розраховував доходи з урахуванням ухвалення депутатами законопроєктів про так званий податок на OLX, що очікується принести 14 млрд грн, та акциз на солодку воду, який має забезпечити 8,5 млрд грн.

Які ще джерела доходів передбачені?

Крім цього, Мінфін планує вдосконалити роботу зі стягнення податкового боргу, що може дати 26 млрд грн додаткових надходжень, а також покращити роботу митниці, що забезпечить 60 млрд грн.

Нагадаємо, у проєкті державного бюджету на 2026 рік також передбачено оновлення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

Неподалік Збаража, що на Тернопільщині, зводять новий завод з виготовлення вафельних напівфабрикатів. Завод будує українська компанія “Лекорна”, яка переїхала з Харківщини. Після відкриття виробництва тут працевлаштують понад 150 людей, говориться у повідомленні.

Нині на вільній земельній ділянці вже облаштовують дренажну систему. Запустити виробництво планують наприкінці осені, розповів в коментарі міський голова Збаразької громади Роман Полікровський.

Які продукти виготовлятимуть на новому заводі?

На підприємстві виготовлятимуть не лише вафельні напівфабрикати, а й різноманітні вироби для кондитерської галузі й кулінарії. За словами Романа Полікровського, ТОВ “Лекорна” перенесла свої потужності на Тернопільщину з Харківщини через воєнні загрози.

Які переваги будівництва заводу?

“Будівництво заводу дає заробіток і для будівельників, і для постачальників матеріалів, і для підприємців у сфері послуг. Частина працівників уже придбала житло на Збаражчині, тобто вони пов’язують своє майбутнє з нашим краєм”, – зазначив Полікровський.

За даними YouControl, “Лекорна” працює на ринку з 1998 року і спеціалізується на виробництві вафельних листів, основ для тортів, заготовок для печива та інших продуктів, які використовуються у кондитерській промисловості. Підприємство є у власності трьох харків’ян та киянина. Статутний капітал складає 3,2 млн грн.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Козлівській громаді Тернопільської області планують запустити завод з виробництва будівельних матеріалів. Також у Тернопільській області почав роботу новий завод з виробництва овочевих консервів, соління та напівфабрикатів з вакуумованих овочів.

Уряд України підтримав законопроєкт, що передбачає обов’язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у будівлях, які підключені до систем централізованого теплопостачання. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

Цей крок стане важливим етапом у модернізації теплової інфраструктури та підвищенні її енергоефективності. Індивідуальний тепловий пункт – це компактний автоматизований комплекс, що встановлюється безпосередньо в будинку і регулює подачу тепла та гарячої води для цього об’єкта. Він отримує теплоносій із центральної мережі та через теплообмінники передає тепло системам опалення та гарячого водопостачання.

Які переваги надають ІТП?

Як зазначено у повідомленні, “ІТП забезпечуватимуть будинки стабільним опаленням і гарячою водою, дозволять гнучко регулювати споживання теплової енергії та знижувати рахунки мешканців”. Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, запевнив, що “сучасні ІТП дозволять людям отримувати якісніші послуги й менше платити, а громадам – зробити систему теплопостачання більш стійкою та енергоефективною”.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Встановлення індивідуальних теплових пунктів стане ключовим елементом модернізації систем централізованого опалення. ІТП будуть обов’язковими для всіх будівель, підключених до централізованого опалення, а обслуговуватимуть їх теплотранспортуючі організації. Законопроєкт також передбачає удосконалення порядку формування тарифів, щоб витрати на встановлення ІТП включалися у тариф на транспортування теплової енергії.

На додаток, будуть розроблені порядок встановлення та обслуговування ІТП, типовий договір для споживачів, правила визначення технічної можливості їх встановлення та підготовки об’єктів до опалювального сезону.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Київ у співпраці з Північною екологічною фінансовою корпорацією (Nordic Environment Finance Corporation, NEFCO) реалізують масштабний проєкт – капремонт індивідуальних теплових пунктів та систем опалення у громадських будівлях. У 2024 році комунальний сектор економіки згенерував 825 млн грн збитку. Негативний фінансовий результат продемонстрували 24% із майже 10 тисяч зареєстрованих підприємств.