ЄС може ввести 30% мита на американські товари

Європейський Союз попередив, що вже у серпні може запровадити 30% мита на американські товари на суму 100 мільярдів євро. Про це пише Bloomberg.

Які товари підпадуть під мита?

У Єврокомісії заявили, що планують об’єднати вже затверджений перелік мит на 21 мільярд євро з попередньо запропонованими митами на ще 72 мільярди євро. Такий пакет стане першою хвилею контрзаходів у разі введення тарифів з боку США. Під удар потраплять літаки Boeing, американські автомобілі, бурбонний віскі та інші товари. За оцінками експертів, заплановані мита охоплять близько третини американського експорту до ЄС.

Коли можуть бути введені мита?

Мита будуть готові до застосування вже наступного місяця, але лише за умови, що Вашингтон реалізує свої наміри після 1 серпня. Тоді Брюссель може також активувати антипримусовий інструмент ЄС (ACI), який дозволить ввести додаткові обмеження — зокрема щодо американських технологічних компаній та інвестицій.

На фоні новини курс євро знизився на 0,3% до 1,1723 долара. У Німеччині та Франції посилилася підтримка жорсткої позиції щодо переговорів із США. Нагадаємо: Європейський Союз готується до чергового раунду торговельних переговорів зі США та попереджає, що може прискорити запровадження заходів у відповідь, якщо Дональд Трамп реалізує свої погрози щодо мит. Остання з них — це 50% мито на імпорт сталі та алюмінію. Євросоюз погодив мита-відповідь на американські товари на суму близько 21 млрд євро ($23,2 млрд).

Зростання фальшивих автозапчастин в Росії

Кількість фальшивих автозапчастин на російських онлайн-майданчиках зросла більш ніж на 20% лише за перший квартал 2025 року. Про це пише The Moscow Times.

Зазначається, що підробки продають постачальники з Китаю, які маскують продукцію під відомі іноземні та російські бренди. За словами директора з маркетингу Emex Іларіона Демчикова, найчастіше підробляють деталі до машин іноземних брендів — німецькі акумулятори, LED-лампи, фільтри для корейських авто.

Які деталі найчастіше підробляють?

Китайці також імітують упаковку російських запчастин, створюючи ілюзію автентичності. Через нижчу ціну їх товари потрапляють на перші позиції у видачі, витісняючи справжніх виробників, каже представник “АвтоРусь” Олексій Костальов. Найчастіше підробляють щітки, гальмівні диски, фільтри, мастила тощо.

Які наслідки для автогігантів?

Нагадаємо: Російський автогігант “АвтоВАЗ” заявив, що розглядає запровадження чотириденного робочого тижня через тиск високих відсоткових ставок і конкуренцію з боку китайських автовиробників, що негативно впливає на продажі. Російські дилери повідомили про масовий вихід з ладу китайських гібридів Lixiang. Постраждали авто, завезені за паралельним імпортом.

Міноборони уклало угоди з юридичною фірмою на $245 тис

Міністерство юстиції України 19 грудня 2024 року і 16 липня 2025 року уклало дві угоди з міжнародною юридичною фірмою Staiger Attorneys-at-Law Ltd (Швейцарія) про юридичні послуги для Міноборони на загальну суму $245 тис, або 10,27 млн грн. Про це пишуть “Наші гроші” з посиланням на “Прозорро”.

Які справи стосуються невиконаних поставок?

Суди стосуються невиконаних поставок снарядів у 2022 році. Справи за позовами Міноборони до компаній Centcom Global Inc. (США) і Regulus Global LLC (США) були розпочаті в Швейцарському арбітражному центрі 18 вересня 2023 року.

Справа проти Regulus Global LLC стосується контракту від 23 червня 2022 року щодо поставки снарядів калібру 122 мм: 20 000 штук – реактивних М210Ф для систем БМ-21 “Град” на 20 км та 20 000 штук – для гаубиці D-30 із повним зарядом. Міноборони сплатило компанії повну вартість контракту $48,73 млн, однак вона поставила лише 8 760 снарядів першого типу, а також 2 494 снаряди другого типу зі зменшеним зарядом, які були через це не прийняті Міноборони. Сума позовних вимог складає $13,08 млн та 5% річних.

За даними “Financial Times”, засновника американської компанії Regulus Global Сомеріндайка у 2012 році звинуватили в шахрайстві під час продажу акцій. Ця фірма мала контракт на суму до $1,7 мільярда з державною зовнішньоторговельною компанією “Спецтехноекспорт” на постачання десятків тисяч 155-міліметрових артилерійських снарядів, частина з яких вироблялася в країні, що має тісні зв’язки з Росією. Українська сторона заплатила аванс $162,6 млн і 14 млн євро, але звинуватила Regulus у невиконанні контракту та неповерненні коштів. Київ каже, що з вересня 2024 року Regulus припинила спілкування зі “Спецтехноекспортом”. Арбітражний позов “Спецтехноекспорту” в Лондоні вимагає стягнути $346 мільйонів.

Які ще контракти оскаржуються?

Справа проти Centcom Global Inc. стосується контракту від 16 березня 2022 року щодо поставки нових осколково-фугасних боєприпасів калібру 152 мм: 4 000 штук – до гармат 2А36 «Гіацинт-Б» і 4 000 штук – до гаубиць Д-20/2C3. Міноборони сплатило компанії всю вартість контракту $20,13 млн, але вона поставила лише 1 000 боєприпасів першого типу та 540 боєприпасів другого типу. Сума позовних вимог складає $18,24 млн та 5% річних.

“Staiger” – це відома міжнародна юридична фірма із комерційного права в Швейцарії. Нагадаємо: Раніше у 2024 році Мін’юст замовляв іншим фірмам юридичні послуги для Міноборони по судах щодо невиконаних поставок бронежилетів у 2022 році.

Reliance відмовляється від російської нафти через санкції

Компанія Reliance, яка переробляє майже 600 000 барелів нафти на день, почала відходити від сировини з Росії на тлі нових санкцій Євросоюзу на дизель, вироблений з російської нафти. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на трейдерів і дані Kpler.

Reliance Industries Ltd., підконтрольна мільярдеру Мукешу Амбані, здійснила рідкісну закупівлю нафти Murban з Абу-Дабі — одразу після введення нового пакету санкцій ЄС проти дизеля з російської нафти. Хоча компанія зазвичай купує дешевші сорти з РФ і Близького Сходу, цього разу обрала преміальний варіант.

Які наслідки нових санкцій для Reliance?

За даними Kpler, майже половину імпорту Reliance у 2025 році становить російська нафта. Водночас близько 20% продукції компанія експортує до Європи — переважно у вигляді дизпалива. Останні санкції ЄС, що набудуть чинності 21 січня 2026 року, забороняють імпорт пального, виробленого з російської нафти — навіть якщо її переробили в країнах, що не підтримують санкції. Це ставить під загрозу модель Reliance, яка виграла на знижках РФ після 2022 року.

Чи знайде Reliance альтернативи?

Представники Reliance не коментували ситуацію. Bloomberg зазначає, що компанія вже шукає альтернативи у країнах Близького Сходу. Але залишається питання: чи зможе вона замістити близько 600 тис барелів щоденного імпорту з РФ — і за якою ціною.

Нагадаємо: Другий танкер змінив плани щодо завантаження пального на заводі Nayara Energy в Індії після введення санкцій ЄС. Нафтовий танкер Talara, зафрахтований великою енергетичною компанією BP, вийшов з порту Вадінар індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy, що потрапив під санкції, так і не завантаживши дизельне паливо.

Як повідомлялося, 18 липня, Рада ЄС прийняла 18-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, які вдарять по енергетичному, банківському та військовому секторах Росії, а також торгівлі з ЄС. У той же час, частина нового пакету санкцій проти Росії, яка спрямована на обмеження потоку пального, виготовленого з російської сирої нафти, набуде чинності лише у січні 2026 року, повідомив Bloomberg.

Фонд виграв позов до Росії за збитками для банків

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. Про це повідомляє Фонд.

Яка сума позову?

17 липня Господарський суд Києва повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Це груповий позов, у якому об’єднано п’ять банків: “Грін Банк”, “Ерде Банк”, “Укргазпромбанк”, Банк “Таврика” та “Фортуна-Банк”.

Які збитки понесли банки?

У Фонді нагадали, що активи цих банків, зокрема частина об’єктів нерухомості та кредитного портфеля, знаходилися на територіях Донецької та Луганської областей, окупованих Росією у 2014 році. Внаслідок окупації банки втратили змогу розпоряджатися цим майном. Загалом збитки банків від дій РФ із 2014 року до початку повномасштабного вторгнення Фонд попередньо оцінює у 84 млрд грн. За цими збитками будуть подані позови.

Отримані судові рішення у перспективі дозволять порушити питання про стягнення збитків з Росії на міжнародній арені. Наразі суди розглядають іще два позови Фонду проти РФ: один на 651 млн грн у справі “Промекономбанку” та груповий позов на понад 920 млн грн за збитками чотирьох інших банків.

Нагадаємо: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на продаж активи шести банків, що ліквідуються, на загальну суму 1,2 млрд грн.