Прокурора забезпечила повернення державі 8 земельних ділянок в межах гірськолижно-туристичного комплексу “Мигово” у Чернівецькій області. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

“Наприкінці 2022 року на підставі підроблених документів на 14 земельних ділянок лісогосподарського призначення одного із лісових господарств ДП “Ліси України” було зареєстровано право власності фізичних осіб”, – зазначає ОГП.

Для повернення цієї землі в державну власність прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури підготували три позови і доводили незаконність їх вибуття з державної власності в суді, говориться у повідомленні.

Які результати судових позовів?

Наразі рішеннями Вижницького районного суду Чернівецької області два позови задоволено в повному обсязі, одне з рішень уже реально виконано і до державної власності повернуто 8 земельних ділянок. Ще один позов прокурора щодо 6 ділянок перебуває на розгляді у тому ж суді.

Скільки позовів подали прокурори?

“Загалом, на захист лісових ресурсів, прокурори у поточному році заявили понад 300 позовів на загальну площу понад 7,5 тисяч гектарів”, – додають у ОГП.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що правоохоронці затримали генерального директора держпідприємства “Ліси України” за підозрою в незаконному збагаченні. Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що у 2021 році “перебуваючи на посаді голови Держлісагентства, особа набула активів на 10,4 млн грн”.

В березні 2024 року журналісти-розслідувачі “Схем” з’ясували, що родина колишнього голови Донецької ОВА, а тепер очільника АМКУ Павла Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість і автівки загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Також повідомлялося, що Господарський суд міста Києва відмовив прокуратурі у задоволенні позову про повернення Державному агентству лісових ресурсів України мисливського угіддя у Рівненській області, яким користується ТОВ “Мисливсько-рибальський клуб “Кисоричі”.

Україна пропонує відновити діяльність міжурядової українсько-ізраїльської комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва для подальшого зростання двосторонньої торгівлі. Про це заявив міністр закордонних справ України Андріа Сибіги на спільній з главою МЗС Ізраїлю Гідеоном Сааром пресконференції у Києві, повідомляє Укрінформ.

Яка динаміка товарообігу між Україною та Ізраїлем?

“Минулоріч наш товарообіг зріс на понад 65% і становив майже 1 млрд доларів. Маємо розвинути цю позитивну динаміку. Нам важливо відновити діяльність (міжурядової українсько-ізраїльської) комісії з торговельно-економічного співробітництва та провести її чергове засідання”, – сказав Сибіга.

Що ще пропонує Україна?

Він додав, що пропонує також відновити політичні консультації між міністерствами закордонних справ України та Ізраїлю. Нагадаємо: Останнє 12‑те засідання спільної українсько-ізраїльської комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва відбулося 29–30 листопада 2021 року в Ізраїлі.

Голова АРМА Олена Дума підтримала законопроєкт про НАБУ та САП. “Держава здійснила вірні кроки. В країні наводиться лад. Підтримую законопроєкт 12414”, – написала вона у Telegram.

“Антикорупційна інфраструктура працюватиме без російських впливів – від цього треба все очистити. Державні, антикорупційні, правоохоронні органи мають бути єдині і працювати в синергії”, – зазначила Дума.

Яка ситуація в АРМА?

“У 2023 році я очолила орган, який мав максимально негативну репутацію. Ми стикнулися з повною відсутністю міжнародної технічної допомоги та заблокованим управлінням російських корпоративних прав”, – пише вона.

“Потім розпочалося протягування окремими особами псевдореформи АРМА, незважаючи на те, що моя команда вже запровадила прозорі правила та процедури, а урядовий законопроєкт був готовий”, – зазначає очільниця агентства.

Які наслідки законопроєкту?

“Цю псевдореформу просували всім знайомі обличчя, які завжди використовували міжнародних партнерів, не надаючи їм правдиву інформацію, підставляючи Україну та формуючи з неї образ ‘корумпованої держави’. Для чого? Щоб виділяли більше коштів саме на них”, – переконана вона.

Дума зазначає, що АРМА є незмінною частиною антикорупційної інфраструктури України, створеної на вимогу ЄС та міжнародних партнерів. Агентство виконує свою місію, незважаючи на всі спроби дискредитації.

“Зараз українська правоохоронна та антикорупційна системи є сильнішими, ніж будь-коли, і я впевнена, що справжня справедливість та верховенство права переможуть усі маніпуляції та підміни понять”, – заявила Дума.

Нагадаємо: На сайті Верховної Ради 22 липня з’явилася інформація, що президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414, який фактично підпорядковує незалежні антикорупційні органи НАБУ і САП генеральному прокурору.

Увечері вівторка в низці міст України пройшли акції протесту після ухвалення законопроєкту, що фактично нівелює незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП.

Американська торговельна палата в Україні заявила, що розчарована тим, що сьогоднішнє голосування у Верховній Раді України зруйнувало ключові гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

“Верховенство права, реальна та ефективна судова реформа, справедливе правосуддя, прозорий відбір суддів на всіх рівнях, дотримання незалежності Національного банку, Антимонопольного комітету та антикорупційних органів є одними з ключових стратегічних кроків серед 10 пріоритетів Палати для економічного відновлення України”, – говориться у повідомленні.

Вночі російські дрони атакували енергетичну інфраструктуру “Укрзалізниці”. Про це повідомляє пресслужба “Укрзалізниця”.

Які наслідки атаки?

У ніч проти 21 липня енергетична інфраструктура “Укрзалізниці” стала ціллю атаки російських ударних дронів. Під удар потрапили об’єкти у Сумській та Полтавській областях. Наслідком атаки стали пошкодження енергетичних потужностей, однак на більшості дільниць постачання вже вдалося відновити. На окремих ділянках ще тривають ремонтні роботи.

Що кажуть в Укрзалізниці?

“Щиро дякуємо колегам-залізничникам за оперативне реагування та швидке відновлення”, – заявили в “Укрзалізниці”. Зазначається, що внаслідок удару ніхто не постраждав. Рух поїздів здійснюється за графіком.

Які плани у Укрзалізниці на майбутнє?

Нагадаємо: Процедури контрактування, що дають старт виробництву 100 нових пасажирських вагонів для “Укрзалізниці”, завершені. АТ “Укрзалізниця” планує у 2025-му скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад.

Адміністрація морських портів України розпочала використовувати систему управління ризиками, моніторингу та оцінки ефективності закупівельних процедур. Про це Адміністрація морських портів України повідомляє на офіційному сайті.

Які переваги нової системи?

“Нова система дозволяє автоматизовано аналізувати тендерні процедури за допомогою ризик-індикаторів, фільтрів та контрольних параметрів. Це дає змогу виявляти потенційні порушення ще на ранніх етапах, до моменту укладення договорів чи виникнення проблемних ситуацій”, – говориться у повідомленні.

“Такий внутрішній ‘рентген’ закупівель — ще один крок до запобігання корупційним ризикам, підвищення прозорості та ефективного використання державних коштів”, – зазначає АМПУ.

Як відбувається реалізація системи?

“Система управління ризиками у закупівлях — це можливість бачити слабкі місця до того, як вони стануть проблемою”, — додають у морській адміністрації. Систему запустили у співпраці з Антикорупційною ініціативою Європейського Союзу (EUACI) АМПУ.

Повідомляється, що EUACI — провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується Європейським Союзом, яка співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

АМПУ також зазначає, що усі закупівлі проводить через електронну систему Prozorro відповідно до чинного законодавства. І запуск системи управління ризиками стане додатковим рівнем контролю та моніторингу.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що АМПУ розпочала у морському порту Південний тестовий запуск цифрової платформи, яка об’єднує всі адміністративні процедури, пов’язані з обробкою суден.

Раніше повідомлялося, що у січні – червні 2025 року в морських портах України було оброблено близько 40 млн т вантажів. Аграрні вантажі складають левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн.

Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%. Також повідомлялося, що Україна залучає понад сто мільйонів доларів власних коштів на реалізацію найважливіших проектів у портах.

При цьому Україна активно впроваджує нові технологічні рішення в портах: залучає сучасні технології, розвиває власні цифрові сервіси, вчиться у міжнародних партнерів, як ефективно використовувати дрони для різних типів робіт.