Україна має можливість пройти опалювальний сезон без обмежень споживання електроенергії, за умови відсутності системних атак на енергосистему. Про це повідомили у пресслужбі компанії, інформуючи Укрінформ.

“В цілому енергосистема планово готується до зими, але її успішна робота буде залежати від інтенсивності ворожих ударів та швидкості проведення відновлювальних робіт. Як буде діяти ворог взимку та з якою силою очікувати обстрілів, ми зараз не можемо передбачити. Але точно знаємо, що маємо бути готові до будь-яких сценаріїв”, – зазначили у пресслужбі.

Які зміни відбулися в енергосистемі?

У компанії підкреслили, що Україні вдалося відновити частину втраченої генерації та пошкоджені елементи системи передачі. Крім того, вплив на ситуацію в енергосистемі вже мають і новозбудовані об’єкти розподіленої генерації – як ті, що вже під’єднані до мережі, так і ті, що використовуються бізнесом як резервні джерела живлення.

Яка динаміка генерації електроенергії в Україні?

“За даними компаній, які виробляють електроенергію на газотурбінних та газопоршневих установках, приріст цього виду генерації в Україні у 2025 році станом на початок вересня становив понад 200%”, – розповіли в “Укренерго”.

Нагадаємо, що зимою 2024-2025 років в Україні не було масованих відключень електроенергії.

За час дії воєнного стану в Україні видано 89 049 кредитів на 334,4 млрд грн. Про це інформує Міністерство фінансів.

У тому числі банки державного сектору видали 65 251 кредит на 169,7 млрд грн. Станом на 15 вересня поточного року банки видали:

• – 48,50 млрд грн – на інвестиційні цілі;
• – 77,36 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу;
• – 47,32 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;
• – 47,84 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції;
• – 3,10 млрд грн – на фінансування енергосервісу;
• – 57,19 млрд грн – на антивоєнні цілі;
• – 41,36 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.

Усього з моменту старту Програми підписано 123 871 кредитний договір на 424 млрд грн, з них банками державного сектору економіки – 85 727 договорів на 196,4 млрд грн, говориться у повідомленні.

“За минулий тиждень у межах Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” представники мікро-, малого та середнього бізнесу отримали від уповноважених банків 310 пільгових кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн, зокрема, від банків державного сектору економіки – 184 кредити на 0,3 млрд грн“, – зазначив уряд.

З початку 2025 року за програмою 5-7-9 підприємці отримали 19 413 кредитів на 57,9 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 13 389 кредитів на 28 млрд грн.

Програму реалізує Фонд розвитку підприємництва, єдиним учасником якого є Міністерство фінансів, яке координує усі ключові аспекти діяльності фонду. Мінфін нагадує, що за держпрограмою “Доступні кредити 5-7-9%” ФРП уклав угоди про співробітництво з 46 банками.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики пропонує розширити програму “Доступні кредити 5-7-9%”, зокрема для фінансування ОПК, за рахунок неефективних програм.

Найчастіше українці витрачають кошти із “Пакунка школяра” на купівлю дитячого одягу та канцтоварів. Про це розповіли у пресслужбі “Приватбанку”. Там підрахували, що 64% коштів з “Пакунка школяра” батьки першокласників витрачають на дитячий одяг, на канцтовари витрачають у половину менше. Ще 4% коштів допомоги українці витратили на купівлю дитячого взуття.

Загалом, у “Приватбанку” відкрили спецрахунки для отримання Пакунку школяра 191 тис. українців, а понад 101 тис. з них вже отримали зарахування коштів на суму 505 млн грн.

Що таке “Пакунок школяра”?

Нагадаємо: “Пакунок школяра” – це державна програма, в межах якої батьки першокласників отримають по 5 тис. грн від держави на підготовку до школи. Кошти можна витратити лише на купівлю канцелярії, дитячого одягу та взуття.

Які плани на майбутнє?

Програму планують розширити, щоб вона охоплювала не лише канцелярію, дитячий одяг та взуття, а й книги. Також в Україні запустили в тестовому режимі інтерактивну мапу з магазинами, де доступна оплата в межах програми “Пакунок школяра”.

Підозріле російське риболовне судно стало причиною спецоперації НАТО в протоці Ересунн біля берегів Швеції. Про це повідомляє Postimees. У операції брала участь берегова охорона Швеції, а також кораблі Данії та Британії.

У суботу у судна “Механік Степанов”, що перебувало в територіальних водах Швеції, виникли проблеми з двигуном, і воно почало дрейфувати в бік Данії. Водночас на борту, як повідомляється, сталося відключення електроенергії.

Судно “Механік Степанов” — це зовсім нове риболовне судно довжиною 50 метрів, побудоване в 2025 році. ВМС Данії підтвердили телеканалу TV2, що поряд з російським судном знаходилися військові кораблі Данії та Британії, але відмовились давати додаткові коментарі стосовно самої операції.

Судно, що стояло на якорі з суботи, у неділю продовжило шлях на північ. Відомо, що “Механік Степанов” вийшов із Санкт-Петербурга і прямує в порт Малокурильське. У шведських водах, дотримуючись аналогічної швидкості, за ним вирушив корабель берегової охорони Швеції.

Є інформація, що російське судно запитувало дозвіл на вхід до шведського порту, але отримало відмову.

Що сталося з німецьким судном?

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що німецькі спеціальні сили обшукали вантажне судно в Кільському шлюзі: раніше з нього був запущений розвідувальний дрон. До того, як судно прибуло до гавані Кіля, безпілотник, з нього, пролетів над військовим кораблем, щоб вести спостереження та зробити фотографії.

Німецька поліція не заарештувала судно “Scanlark”, екіпаж якого підозрює у шпигуванні. Проте, навігаційні системи були вилучені, тож судно визнали непридатним до плавання і воно залишиться в Німеччині до встановлення нового та завершення перевірок безпеки.

Які загрози з боку Росії?

Раніше The New York Times з посиланням на джерела повідомило, що Росія або її представники запускають безпілотні літаки-розвідники над маршрутами, які США та їхні союзники використовують для перевезення військових вантажів через східну частину Німеччини. Перед цим повідомляли, що у період з січня по березень цього року над важливими об’єктами в Німеччині було зафіксовано 536 безпілотників.

Найбільший порт Європи, Роттердам, готується до потенційного конфлікту з Росією, резервуючи місця для суден з військовими вантажами і плануючи, куди перенаправляти вантажі, якщо почнеться війна.

Тим часом Данія почала використовувати на Балтійському морі морські дрони, які на тлі зростаючої загрози гібридних атак з боку Росії, допоможуть захистити підводну інфраструктуру та спостерігати за судами.

Які законопроєкти схвалив уряд?

Уряд України ухвалив три важливі антикорупційні законопроєкти, які мають на меті покращення механізмів боротьби з корупцією. Про це повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Що передбачає законопроєкт про спеціальні перевірки?

Серед ухвалених документів – законопроєкт, ініційований НАЗК, який стосується оптимізації порядку проведення спеціальної перевірки під час дії воєнного стану в Україні. Метою цього законопроєкту є спрощення процедури проведення таких перевірок. Зокрема, спеціальна перевірка не проводитиметься, якщо особа звільняється та призначається на посаду в межах одного державного органу або на політичну посаду, за умови, що раніше вже проводилася спеціальна перевірка.

Які зміни вносяться до судового процесу?

Також уряд схвалив законопроєкт, що вносить зміни до Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства. Він має на меті вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом. Зокрема, передбачено, що справи про визнання необґрунтованими активів розглядатимуться суддею одноособово або колегіально, залежно від складності справи.

Крім того, ухвалено законопроєкт, що стосується надсилання копій судових рішень у справах про корупційні правопорушення. Цей закон має забезпечити своєчасне інформування відповідальних осіб про результати розгляду справ, що сприятиме притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Нагадаємо, що у серпні НАЗК завершило 96 перевірок декларацій, виявивши порушення у всіх перевірених випадках. У першій половині 2025 року агентство отримало близько 9,5 тисяч повідомлень про неподання або несвоєчасне подання декларацій.