Україна потребує 120 мільярдів доларів на оборону

Наступного року Україна потребуватиме щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону. Про це заявив міністр оборони Денис Шмигаль.

Які основні потреби України у сфері оборони?

“Більше української зброї — 50% має закуповуватися в Україні; більше іноземних підприємств, які готові співпрацювати з Україною і працювати в Україні; більше поставок зброї та нелетальної допомоги, яку можуть надавати й нейтральні країни”, – зазначив міністр оборони.

Шмигаль підкреслив, що “особливий фокус — на нових поставках найефективніших засобів захисту нашого неба, зокрема тих, що здатні збивати балістичні цілі”.

Яке фінансування потрібно для розвитку промисловості?

Міністр оборони додав, що також потрібне додаткове фінансування для розвитку української промисловості, зокрема виробництва FPV-дронів, далекобійних дронів і перехоплювачів.

Сума у $120 мільярдів приблизно вдвічі перевищує оборонний бюджет України на 2025 рік.

Нагадаємо: Новий прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила, що, ймовірно, звернеться по додаткове фінансування до Міжнародного валютного фонду (МВФ), оскільки планує зміцнити державні фінанси на тлі війни з Росією, якій не видно кінця.

Попит на готівку в Україні зріс у II кварталі 2025 року

Якщо I квартал року характеризувався вилученням готівки з обігу, то у II кварталі попит на готівку дещо пожвавився. Про це повідомляє Національний банк України.

“Станом на 1 липня 2025 року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, становила 859,9 млрд гривень. Це на 37,5 млрд грн або на 4,6% більше, ніж станом на 1 січня 2025 року (822,4 млрд гривень)”, – говориться у публікації.

Збільшення попиту на готівку спостерігається майже кожного року та пояснюється сезонністю, зазначає регулятор.

Яка структура готівки в обігу?

“У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 851,2 млрд гривень, а також 15 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 8,5 млрд гривень”, – говориться у публікації.

Скільки готівки на одного жителя України?

На одного жителя України станом на 1 липня припадало 63 банкноти і 189 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що ПриватБанк та “Аврора” запускають найбільшу в Україні мережу біометричної оплати покупок через FacePay. Таке інноваційне рішення дозволить розрахуватися за покупки навіть якщо клієнт забув і гаманець з банківською карткою, і телефон.

Раніше повідомлялося, що детективи Бюро економічної безпеки викрили групу осіб, які організували незаконну діяльність обмінних пунктів у Львівській області. Також повідомлялося, що у ІІ кварталі 2025 року бізнес позитивно оцінює ділову активність в наступні 12 місяців, але оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану підприємств негативні.

В Київській області викрито групу, що продавала фальсифіковане пальне

Детективи Бюро економічної безпеки викрили злочинну групу, яка організувала незаконний продаж фальсифікованого пального у Київській області. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Де зберігалося незаконно виготовлене пальне?

Слідчі встановили, що незаконно виготовлене пальне зберігалося на одній із місцевих нафтобаз у Білоцерківському районі Київської області. Надалі його продавали через мережу підконтрольних автозаправних станцій.

Які порушення були виявлені?

АЗС працювали без відповідних сертифікатів якості на пальне та не відображали реалізацію підакцизних товарів у фінансово-господарській звітності.

У результаті обшуків на АЗС та нафтопереробному заводі детективи БЕБ вилучили понад 57 тис літрів бензину, майже 85 тис літрів дизельного пального, 4,5 тис. літрів скрапленого газу. Крім того, вилучено понад 18 млн грн у гривневому еквіваленті.

Орієнтовна вартість вилучених пально-мастильних матеріалів становить понад 8 млн грн.

Нагадаємо: Детективи Бюро економічної безпеки викрили групу осіб, які організували незаконну діяльність обмінних пунктів у Львівській області.

Хмельницький отримав нові тролейбуси від ЄБРР

Хмельницький отримав ще п’ять нових низькопідлогових тролейбусів вітчизняного виробництва від заводу “Еталон”, придбаних у співпраці з ЄБРР та європейськими партнерами. Про це повідомив міський голова Олександр Симчишин, пише сайт ЦТС.

Які нові можливості мають тролейбуси?

“Це 5 низькопідлогових тролейбусів з системами відеоспостереження в салоні і зовні; тепловою кнопкою на дверях; моніторами, якісною звуковою апаратурою (внутрішньою і зовнішньою), WIFI, USB-портами для заряджання гаджетів під час руху, системою кондиціонування і у кабіні водія, і у салоні”, – зазначив міський голова.

Перша партія вже працює на маршрутах. Наступна партія з 10 тролейбусів очікується на День міста, що відзначається щорічно в останню суботу вересня, тобто 27 вересня. Остання партія планується в березні 2026 року. Загалом проєкт передбачає придбання 44 нових тролейбусів, з них 10 – на автономному ходу до 20 км.

Які зміни чекають на пасажирів?

“З 1 вересня ми збільшимо кількість тролейбусів, що виходять у рейси. За попередні роки ми придбали вже 42 нових тролейбуси, 11 капітально відремонтували. Придбання ще 44 нових означатиме оновлення тролейбусного парку на більш ніж 90%”, – підсумував Симчишин.

Нагадаємо: У 2023 році Європейський банк реконструкції та розвитку надав кредит у розмірі 10,6 млн євро хмельницькому “Електротрансу” на закупівлю нових тролейбусів та обладнання. У ЄБРР зазначали, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну місто зазнало значного припливу внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що створило додаткове навантаження на міські служби.

Також повідомлялося, що на полях Міжнародної конференції з відновлення України URC2025 Україна та Європейський інвестбанк (ЄІБ) підписали фінансову угоду на 134 млн євро для відновлення транспортної інфраструктури.

Завершено слідство щодо незаконного видобутку вугілля

Державне бюро розслідувань завершило слідство у справі незаконного видобутку вугілля в тимчасово окупованому Донецьку, яке завдало державі понад 5 мільярдів гривень збитків. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

“Учасники злочинної організації у вересні 2021 року, шляхом погроз і в результаті підробки офіційних документів, захопили територію однієї із шахт Донецької області для незаконного видобутку кам’яного вугілля. Спеціальних дозвільних документів вони не мали”, – говориться у повідомленні.

Які результати слідства?

ДБР завершило досудове розслідування за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Слідством встановлено, що протягом 2021-2024 років злочинна організація займалась незаконним видобутком та реалізацією камʼяного вугілля. За даними слідства, вугілля збували через низку підприємств для населення та бюджетних організацій.

Хто причетний до злочину?

Одним із активних учасників злочинної організації виявився голова місцевої селищної ради, який перебуває у розшуку. Дев’ять учасників злочинної організації підозрюються у створенні, керівництві злочинною організацією та участі у ній. А також у протидії законній господарській діяльності, підробленні та використанні підроблених документів, незаконному видобуванні корисних копалин та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора зібрали масштабну доказову базу щодо незаконного захоплення промислових підприємств та розграбування українських надр на тимчасово окупованих територіях. Значну кількість комплексів вугледобувної, металургійної та коксохімічної промисловості “привласнив” та незаконно експлуатував український бізнесмен-втікач Сергій Курченко та група російських посадовців.

Також раніше повідомлялося, що російські компанії, які у 2024 році орендували 15 вугільних шахт на території окупованого Донбасу (“ДНР” та “ЛНР”), відмовилися розробляти дев’ять з них через нерентабельність. Інвестори вирішили повернути їх “владі” окупованих регіонів для подальшої ліквідації. Між тим нині у самій Росії під загрозою закриття опинилося вже понад півсотні вугільних підприємств. За підсумками 2024 року збитки російської вугільної галузі становили 112,6 млрд рублів і ситуація продовжує погіршуватися. І такий самий збиток вугільні підприємства зазнали вже за результатами січня-травня 2025 року.