З 21 липня будь-які судна, що прямують з-за кордону, зможуть заходити в російські морські порти лише з дозволу капітана гавані, погодженого зі співробітником Федеральної служби безпеки. Про це з посиланням на указ, підписаний президентом РФ Володимиром Путіним, повідомляє The Moscow Times.

“Уповноважених осіб визначатиме сама ФСБ. Реалізацію указу має забезпечити уряд. До цього дня правила заходу в російські порти встановлював Мінтранс. Особливий порядок прибуття суден з-за кордону застосовувався тільки для портів, що мають суміжну акваторію з військово-морською базою”, – зазначає видання.

Які причини для нових обмежень?

Путін у документі послався на статтю федерального конституційного закону “Про воєнний стан”, яка передбачає, що до населення можуть бути запроваджені тимчасові обмеження на економічну та фінансову діяльність, обіг майна, вільне переміщення товарів та інше. Наразі воєнний стан діє тільки на території чотирьох окупованих областей України, говориться у статті.

Що стало причиною для таких заходів?

“Указ Путіна з’явився на тлі низки загадкових вибухів, яка охопила танкери, що заходять у російські порти. Остання така надзвичайна подія сталася 6 липня на судні з аміаком Eco Wizard в Усть-Лузі – найбільшому морському хабі країни на Балтійському морі. Близький до силовиків телеграм-канал Baza писав, що танкер міг бути підірваний унаслідок диверсії”, – нагадує видання.

У липні “Росморпорт” оголосив тендер на роботи з обстеження підводної частини суден у російських морських портах на Балтиці. Підрядник має шукати “сторонні не передбачені конструкцією предмети і вибухові речовини” у портах Санкт-Петербурга та морських гаванях Ленінградської області, а також Калінінграда. Загальна сума контрактів перевищує 3,1 млрд рублів, зазначає The Moscow Times.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що танкер “Віламура”, що перевозив мільйон барелів нафти, вибухнув поблизу берегів Лівії. За попередніми оцінками, вибух у машинному відділенні танкера міг бути спричинений міною-прилипачем. Внаслідок інциденту машинне відділення затопило, судно втратило маневреність, проте його відбуксирували до Греції.

Раніше повідомлялося, що Росія застосувала військовий корабель для супроводу підсанкційних танкерів через пролив Ла-Манш. До того повідомлялося, що Росія почала використовувати військові кораблі для супроводу танкерів тіньового флоту у Фінській затоці. У ВМС Фінляндії підтвердили збільшення військового руху в регіоні.

У травні ВМС Естонії намагалися зупинити танкер Jaguar, який проходив через міжнародні води Фінської затоки в напрямку порту Приморськ. У відповідь на дії естонських військових Росія направила винищувач, який, за повідомленням естонської армії, порушив повітряний простір країни. У Естонії заявили, що країна продовжить перевірку суден російського “тіньового флоту”, незважаючи на нещодавній інцидент із порушенням естонського повітряного простору винищувачем РФ.

18 травня російська влада затримала танкер, що виходив з порту Сілламяе (Естонія) з вантажем сланцевої нафти. Його звільнили 19 травня. Після затримання Росією нафтового танкера Green Admire Естонія вирішила більше не використовувати маршрут, який проходить через територіальні води РФ.

У понеділок індекси S&P 500 і Nasdaq досягли нових рекордних максимумів, оскільки інвестори покладають надії на прориви в міжнародній торгівлі та готуються до тижня фінансових звітів великих технологічних компаній, які можуть задати настрій для всього Уолл-стріт. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які показники індексів на сьогодні?

Станом на 18:00: S&P 500 виріс на 18.34 пункту (0.29%) до 6,315.13, Nasdaq Composite додав 110.40 пункту (0.53%) до 21,006.05, Dow Jones Industrial Average піднявся на 38.06 пункту (0.09%) до 44,380.25 — це лише на 1.57% нижче його історичного максимуму.

Які очікування щодо торгових угод?

Інвестори сподівалися на поступ у торгових переговорах після того, як міністр торгівлі США Говард Латнік у неділю висловив упевненість у можливості укладення торгової угоди з Євросоюзом. Проте дипломати ЄС заявили, що блок з 27 країн розглядає можливі заходи у відповідь на дії США, оскільки шанси на укладення угоди з Вашингтоном зменшуються. Президент Трамп пригрозив ввести 30% мита на імпорт з Мексики та ЄС, що тримає ринки в напрузі. Також він надіслав листи іншим торговим партнерам — Канаді, Японії та Бразилії — з наміром запровадити загальні митні тарифи від 20% до 50%.

Незважаючи на такі торговельні загрози і наближення дедлайну (1 серпня), індекси S&P 500 і Nasdaq оновили рекорди, адже інвестори почали вважати, що економічні наслідки мит можуть бути не такими серйозними, як передбачалося раніше.

Які компанії відкриють сезон звітності?

У центрі уваги цього тижня — фінансові результати таких компаній як Alphabet (Google) і Tesla, що відкриють сезон звітності так званої “Великої сімки” технологічних гігантів. Їхні результати можуть суттєво вплинути на загальні настрої на ринку. Акції Tesla піднялись на 1.7%, Alphabet — на 0.5%.

“І досі багато невизначеності щодо торгівлі, тому увага до прибутків компаній дала інвесторам причину для оптимізму”, — прокоментував Росс Мейфілд, аналітик з Baird. Він додав, що навколо великих техкомпаній панує значний оптимізм, зокрема через попит на штучний інтелект, що підтримує індекси.

Нагадаємо: Акції криптокомпаній зростають на тлі ухвалення закону про регулювання стейблкоїнів у США. Закон підписав президент Дональд Трамп.

Цьогоріч на правобережжі Херсонщини планують зібрати понад 30 тисяч тонн кавунів, площі під баштанні збільшили цього року в півтора раза. Про це повідомив директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Юнусов.

У 2025 році кавунами засіяли 1500 гектарів, торік – понад 600 гектар. Ще на 400 гектарах посадили дині. За його словами, врожайність зернових, технічних культур, а також кавунів буде менше, чим очікували, оскільки на це вплинули погодні умови.

Яка врожайність баштанних культур?

“У Чорнобаївській, Музиківській та Білозерській громадах Херсонської області фіксують різну врожайність баштанних культур. Одним аграріям вдалося зібрати лише близько 20 тонн із гектара, а деяким понад 60 тонн”, – говориться у публікації.

Які проблеми вплинули на врожайність?

Одна з проблем низької врожайності баштанних – це заморозки, які були на початку квітня. “Десятого квітня фіксували до мінус 10 градусів, і ті аграрії, які засіяли ранній кавун, то їм довелося пересівати, оскільки 70% насіння померзли. А ті, хто зробив ставку на більш пізній і засівали на початку травня, отримали більшу врожайність баштанних”, – зазначив Юнусов.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що за прогнозом Мінагро, цьогоріч урожай кавунів та динь сягне 240 тис. тонн, а загальна площа під ними становитиме 30 тис. га. Після окупації частини територій півдня України, площі під кавунами в країні відновилися, а новими лідерами вирощування стали центральні та східні області.

Також повідомлялося, що у серпні минулого року ціни на кавуни в Україні знизилися на третину, і кавун в Україні коштував в середньому на 60% дешевше, ніж на початку серпня 2023 року. Тоді поліпшення погодних умов практично по всій території країни дозволили українським виробникам кавунів відновити активні збиральні роботи, що призводило до збільшення пропозиції цієї продукції на ринку.

Про що говорять сьогодні?

Про перевірки. Рада національної безпеки і оборони запровадила мораторій на перевірки бізнесу державними органами.

Яка ситуація з готівкою в Україні?

Станом на 1 липня 2025 року сума готівки, що перебувала в обігу, становила майже 860 млрд гривень.

Що сталося з генеральним директором “Лісів України”?

Правоохоронці затримали генерального директора держпідприємства “Ліси України” за підозрою в незаконному збагаченні.

Що відбувається з АЗС Коломойського?

У Києві на автозаправному комплексі ANP (раніше належала бізнесмену Ігорю Коломойському) на бульварі Миколи Міхновського (колишньому Дружбі народів) розпочалися роботи з ребрендингу.

Як йдуть справи з виробництвом зброї в Україні?

Україна наростила виробництво зброї, але коштів для подальшого зростання бракує. Київ закликає західні країни фінансувати українське виробництво.

Що сталося з директором БЕБ?

Ексклюзиви ЕП “Збитий” Кабміном директор БЕБ: “Ми працюємо проти всіх”. Детектив НАБУ Олександр Цивінський, який зазвичай уникає публічності, погодився на розмову після того, як уряд несподівано відмовився призначати його директором Бюро економічної безпеки, попри результати конкурсу.

Фермерів Латинської Америки очікують важкі часи, якщо США введуть вторинні санкції проти покупців російського експорту — зокрема добрив, які є життєво необхідними для вирощування таких культур, як мексиканські авокадо чи бразильські соя і кукурудза. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які наслідки можуть бути для Бразилії?

Для сільськогосподарнього гіганта Бразилії, яка минулого року імпортувала з Росії добрив на $3,7 млрд — це третина всіх її потреб — фактично немає альтернатив, які могли б повністю замінити ці постачання, кажуть експерти та учасники ринку. Після початку війни в Україні у 2022 році в регіоні почали запасатися російськими добривами. Ціни тоді різко зросли, але згодом торгівля нормалізувалася.

Як це вплине на Мексику та Колумбію?

Плани щодо збільшення власного виробництва добрив у Мексиці та Бразилії просуваються повільно через дешеві російські постачання. Мексика минулого року також імпортувала з Росії добрив на понад $580 млн — це її головний постачальник, за даними уряду. Потенційні санкції США створять велику проблему для місцевих фермерів. Зникнення російських добрив призведе до падіння якості доступної продукції, що може вплинути на врожай авокадо і підвищити ціни для американських споживачів. США закуповують понад 80% мексиканського експорту авокадо, обсяг якого торік перевищив $3 млрд. Росія також є основним постачальником добрив для Колумбії — ще одного важливого постачальника фруктів, квітів і кави до США. За даними уряду, близько чверті всього імпорту добрив Колумбія отримує з Росії.

Світовий банк вказує на вартість добрив як на один із чинників продовольчої інфляції у Центральній Америці, що сприяє міграційній кризі на північ. Тим часом російські виробники добрив, не зважаючи на конкуренцію, санкції США чи заборони ЄС, заявляють про намір до 2030 року збільшити свою частку на світовому ринку до 25%, зосередившись на країнах, що розвиваються, зокрема Бразилії, Індії та Китаї.

Нагадаємо: Європейський Союз запровадив санкції проти іранського нафтотрейдера Хосейна Шамхані та його компаній через участь у тіньовій торгівлі російською нафтою.