На Київщині проклали тестову ділянку дороги за інноваційною корейською технологією. Тестовий відрізок шляху довжиною у 750 метрів розташований на дорозі Залісся — Заворичі. Про це повідомляє Агентство відновлення.

Яка технологія використана для будівництва дороги?

В Україні вперше застосовано інноваційну технологію EcoSteelAscon для будівництва дороги. Корейські партнери проклали тестовий відрізок шляху довжиною у 750 метрів на ділянці дороги О100607 Залісся — Заворичі, що на Київщині. У Кореї технологію EcoSteelAscon використовують вже понад 10 років, і цей метод доводить свою ефективність. Наприклад, в місцях, які часто підтоплювались після рясних дощів, така проблема зникла, зазначає агентство.

Які переваги має нова технологія?

За класичною технологією для виготовлення асфальтобетонної суміші використовується щебінь. Це дороговартісний матеріал, яким забезпечені не всі регіони України, тому вартість його зростає ще й під час транспортування. У корейській технології замість природного щебеню використовується сталеплавильний шлак, що є продуктом діяльності металургійних підприємств.

Використання такого методу дозволяє підвищити стійкість дорожнього покриття та водночас знизити собівартість матеріалів для будівництва. Також така інноваційна технологія є екологічною, адже це не лише повторна переробка та використання сировини, а й скорочення викидів вуглецю у навколишнє середовище, – підкреслює агентство.

Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин розповів, що меморандум із SG, провідним виробником асфальтобетону в Кореї, підписали у травні. На Київщині коштом компанії тестово проклали 750 метрів за корейською технологією. Поряд — 150 метрів за традиційною.

Фахівці нашого Національного інституту розвитку інфраструктури, КОВА та компанії SG будуть моніторити стан покриття щомісячно та порівнювати витривалість. Після доведення міцності — використовуватимемо технологію ESA більш масштабно, — зазначив він.

Нагадаємо: З початку року служби відновлення ліквідували на автошляхах пошкодження, руйнування та деформації дорожнього покриття на загальній площі 3,6 млн м², у тому числі 2,4 млн м² на автомобільних дорогах у прифронтових регіонах. На Дніпропетровщині завершено ремонт 8 ключових прифронтових автошляхів області. Загальна протяжність ділянок ремонту – близько 200 км.

Раніше повідомлялося, що у 2025 році на ремонт та утримання автомобільних доріг в Україні виділено близько 17 млрд грн, що на 40% менше, ніж торік, і це покриває лише частину потреб. Дві третини тих коштів акумулюється саме на прифронтові дороги і регіони. На Херсонщині 264 кілометри доріг та критичних об’єктів планують облаштувати антидроновими сітками. Раніше повідомлялося, що у Запорізькій області збудували перший спеціальний антидроновий тунель для захисту цивільного і військового транспорту від атак ворожих FPV-дронів.

У Львові уклали угоду з місцевим виробником “Електрон” про закупівлю 48 нових автобусів для громадського транспорту міста. Про це повідомила Львівська міська рада.

“Сьогодні у Ратуші підписали договір із місцевим виробником “Електрон” на закупівлю 48 сучасних низькопідлогових автобусів для Львова. Це стало можливим завдяки кредиту Європейського інвестиційного банку, на який місто чекало з 2018 року. І після всіх процедур лише тепер можемо втілити його в життя”, – йдеться в повідомленні.

Які особливості нових автобусів?

Автобуси матимуть кондиціонери, пандуси. Кожен автобус вміщатиме до 100 пасажирів. Один автобус коштує приблизно 300 тисяч євро з податками. На повернення запозичення маємо 10 років.

Що ще планується у Львові?

Нагадаємо: У Львові планують відремонтувати критично важливі магістральні вулиці, але місто хоче домовитись із компаніями-підрядниками про виконання робіт у борг на кілька років.

10 вересня Україна отримала восьмий транш від Європейського Союзу обсягом 1 млрд євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Про це повідомляється на сайті Міністерства фінансів.

Загалом, у рамках ініціативи ERA, Міністерство фінансів вже залучило від Європейського Союзу 10 млрд євро. Очікується, що решту коштів від ЄС Україна отримуватиме частинами до кінця 2025 року.

ERA передбачає спрямування Україні 50 млрд доларів США, які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів Росії. Внесок ЄС складає 18,1 млрд євро (20 млрд доларів США), інформує відомство.

Зазначається, що з лютого 2022 року ЄС є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – 58,5 млрд євро на пріоритетні видатки держбюджету. За 8 місяців 2025 року країна отримала понад 16,5 млрд євро від ЄС.

Нагадаємо, станом на 11 серпня у рамках Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine Україна отримала від країн G7 18,8 млрд доларів, а до кінця року має отримати 39 млрд доларів.

Збитки аграріїв Херсонщини вже дотягують до мільярда гривень. Фермери продовжують збирати документи для визнання ситуації надзвичайною на державному рівні, адже для ухвалення такого рішення загальна сума втрат має перевищити 1,2 млрд грн. Про це повідомляє UkrAgroConsult.

Які культури вже зібрані?

Фермери зібрали пшеницю, ячмінь, горох, просо та овочеві культури, а також починають збирати соняшник. Проте в деяких господарствах він навіть не зійшов, а де зійшов, урожайність дуже низька — подекуди лише 2-3 центнери з гектара. Про це повідомив директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Юнусов.

Яка ситуація з урожайністю?

Для порівняння: середня врожайність зерна в 2024 році становила 25,1 центнера з гектара, а в мирному 2021 – 42,2 ц/га. “Якщо брати середню урожайність по області, то вона дуже-дуже сумна. У півтора-два рази нижча, ніж торік. Хоча площі посівів збільшили. Минулого року посіяли 153 тис. гектарів всіх культур, а в цьому – 230 тис. гектарів”, – зазначив Юнусов.

Значні площі посівів загинули через несприятливі погодні умови: приморозки навесні та посуха влітку. Вже зібрали документи на 40 тис. га повністю знищених або пошкоджених посівів. Близько 20-30 тис. га соняшника також будуть оформлені як загиблі, повідомив він.

Окрім погодних умов, підводить і безпекова ситуація: жнива проходять під обстрілами й атаками ворожих безпілотників. На сьогодні через скиди з дронів та артилерійські удари згоріло 3200 га полів. Знищено чимало сільськогосподарської техніки, є загиблі та поранені фермери.

Попри обстріли, що не вщухають, і дронові атаки, на полях Херсонської області тривають жнива, а деякі фермери вже почали сіяти озимий ячмінь. Нагадаємо: площа втрачених від посухи посівів (засіяних та засаджених під урожай) становить 386 030,76 га. Найбільше від посухи постраждали аграрії Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської та Херсонської областей.

У цьому сезоні Миколаївщина втратила майже увесь урожай кукурудзи та половину соняшника через посуху. Раніше повідомлялося, що посуха призвела до розмноження у південних регіонах сарани. Так, у Херсонській області було зафіксовано масове нашестя сарани, що завдало шкоди посівам соняшнику. Згодом повідомлялося, що спалах сарани у Херсонській області вдалося локалізувати. Осередки сарани знищено також у Одеській області. У Дніпропетровській області чисельність сарани загрози поки не становить, кажуть у Держпродспоживслужбі.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.