Понад 7,1 тис. суб’єктів господарювання увійшли до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Кількість включених до переліку платників зменшилася на 2524 суб’єкти господарювання, але частка сплачених ними податків до зведеного бюджету за 8 місяців збільшилась на 2,78%. Про це повідомляє Державна податкова служба.

ДПС затвердила Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на серпень 2025 року. До нього включено 7 149 платників податків. Із них 3 634, або більше 50 %, перебувають у Переліку ще з листопада 2024 року, говориться у повідомленні.

Які суб’єкти увійшли до Переліку?

До Переліку увійшли 6 619 юридичних осіб та 530 ФОП, у тому числі 58 фізичних осіб ­– підприємців на загальній системі оподаткування та 472 платника єдиного податку ІІІ групи. Кількість включених до Переліку платників зменшилася на 2524 суб’єкти господарювання (або на 26 %).

Частка сплачених ними податків до зведеного бюджету у січні – серпні 2025 року збільшилась на 2,78 %, що становить 13,26 % від загального обсягу податкових платежів – 185,22 млрд гривень.

Які нововведення для платників податків?

Платникам податків, які відповідають одній із шести систем оподаткування, в Електронному кабінеті у розділі “Критерії добровільного дотримання законодавства” розміщено показники відповідності критеріям та вимогам для включення платника податків до переліку, зазначають у податковій.

Нагадаємо: В.о. голови Державної податкової служби України Леся Карнаух повідомила, що мораторій на проведення перевірок бізнесу – це не повна заборона, а обмеження. ДПС працює над удосконаленням ризик-орієнтовного підходу до контролю, і увага зосереджена на суб’єктах господарювання з високим рівнем ризику.

Раніше повідомлялося, що податкова виявила, що окремі заклади харчування показують нереально низькі виторги. Як зазначають податківці, деякі господарські об’єкти ресторанного господарства декларують до 50 тисяч гривень на місяць.

Після запровадження мораторію лише за серпень кількість фактичних перевірок Державною податковою службою скоротилась майже на третину із збереженням якості їх результативності.

Раніше повідомлялося, що за 8 місяців цього року 2 318 діючих резидентів Дія Сіті сплатили до зведеного бюджету 19,5 млрд гривень. Сьогодні у Реєстрі вже понад 2,8 тис. компаній, з яких 2,4 тис. – діючі резиденти.

Раніше повідомлялося, що одночасно у 20-ти регіонах України відкрилися офіси податкових консультантів, де громадянин “може отримати пораду, що зекономить йому час, гроші й нерви”.

Дефіцит бензину в Росії, який наприкінці серпня фіксували у Забайкаллі, Примор’ї, на Курилах та в тимчасово окупованому Криму, у вересні поширився ще на 10 регіонів. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на дані незалежного паливного союзу РФ.

Наразі дефіцит пального відчувається ще в Рязанській, Нижньогородській, Саратовській, Самарській, Ульяновській, Пензенській, Ростовській й Астраханській областях, а також у Калмикії та Татарстані. Перебої з постачаннями пального також фіксують в Амурській, Магаданській і Сахалінській областях, Хабаровському краї, Якутії, Єврейській автономній області та на Чукотці.

Чому виникає дефіцит бензину?

Через проблеми з відвантаженнями бензину А-92 та А-95 частина незалежних АЗС у регіонах тимчасово закрилася або працює нерегулярно. “Спочатку проблема нестачі палива мала локальний характер, але тепер можна говорити про те, що географія розширюється: все більше регіонів Росії стикаються з дефіцитом”, – визнав член експертної ради комітету із захисту конкуренції Держдуми Дмитро Тортєв.

Які наслідки паливної кризи?

Він зауважив, що дефіцит, який спочатку фіксували у віддалених регіонах, поступово поширюється європейською частиною Росії. Нагадаємо: паливна криза, що охопила Росію після ударів безпілотників по найбільших нафтопереробних заводах, дійшла до окупованих регіонів України.

В серпні 2025 року Україна експортувала 10,16 тис. т молочних продуктів на суму 31,27 млн дол. Відносно липня натуральні обсяги експорту скоротилися на 19%, а порівняно з серпнем 2024 року впали на 2%. Про це повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на Держстат.

Чому скоротився експорт молочних продуктів?

Як зазначив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі, в серпні Україна скоротила обсяги експорту молочних продуктів внаслідок призупинення поставок в ЄС на тлі вичерпання квот та послаблення цін на вершкове масло. Експортна виручка скоротилася на 25% відносно липня, але виросла на 26% відносно серпня 2024 року.

Які основні експортні категорії молочних продуктів?

В січні-серпні 2025 року Україна експортувала 93,5 тис. т (+13%) молочних продуктів на суму 298,06 млн дол. (+49%), за даними дослідження. Зазначається, що головними експортними категоріями в серпні були наступні товари:

• Масло вершкове – 27%
• Морозиво – 19%
• Молоко та вершки, згущені – 18%
• Сири – 18%

Згідно з аналітикою, у серпні Україна наростила натуральні обсяги експорту молока та вершків, не згущених до 1,86 тис. т (+13%), маслянки до 588 т (+7%) та сирів до 1,26 тис. т (+8%) відносно липня поточного року. Натомість просіли поставки морозива до 1,58 тис. т (-39,9%) та казеїну до 332 т (-55,4%).

Порівняно з серпнем 2024 року виросли поставки на зовнішні ринки маслянки (+41%), масла вершкового (+14%), сирів (+20%) та морозива (+14%), відносно минулорічного періоду.

Як повідомляє асоціація, відносно липня збільшилася грошова виручка за відвантажене молоко та вершки, не згущені до 1,53 млн дол. (+14%), маслянку до 831 тис. дол. (+8%), молочну сироватку до 1,23 млн дол. (+11%), сири до 5,64 млн дол. (+7%).

По інших позиціях грошова виручка скоротилася, зокрема по морозиву вона знизилась до 5,88 млн дол. (-41%), а по казеїну до 2,02 млн дол. Порівняно з серпнем 2024 року збільшилася грошова виручка за експортоване молоко та вершки, не згущені (+5%), маслянку (+56%), молочну сироватку (+11%), масло вершкове (+30%), сири (+29%), морозиво (+29%), але скоротилася за відвантажене молоко та вершки, згущені (-11%).

Натомість, за даними АВМ, у серпні Україна імпортувала 5,19 тис. т молочних продуктів на суму 26,98 млн дол. Відносно липня натуральні обсяги імпорту збільшилися на 1%, а відносно серпня 2024 року збільшилися на 14,1%. В січні-серпні 2025 року Україна імпортувала 40,40 тис. т (+10%) молочних продуктів на суму 206,10 млн. дол. (+17%). Найбільша частка від загальних обсягів імпорту припадає на сири (80%).

Зовнішньоторговельне сальдо в серпні було позитивним і становило 4,29 млн дол., інформує асоціація. Нагадаємо: У липні Україна збільшила експорт молочних продуктів, але виручка за відвантажені товари скоротилася.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

На тлі хаосу навколо імплементації закону щодо експорту сої та ріпаку відбулася координаційна нарада бізнесу та державних органів. За результатами зустрічі стало зрозуміло, що швидких рішень поточних проблем не буде. Про це повідомив керівник аналітичного відділу Barva Invest Павло Хаустов.

Які основні проблеми обговорювались?

За словами Хаустова, серед основних претензій з боку бізнесу – відсутність будь-якої технічної підготовки системи впровадження нових вимог з боку ключових відомств (Митниця, Податкова, Мінфін). Наразі під завантаження ріпаком в портах України очікує до 7 суден. Агрокомпанії активно працюють з юристами над напрацюванням пропозицій, проте більшість варіантів поки що залишаються неприйнятними.

Що далі з експортом ріпаку?

Сьогодні Мінекономіки має представити робочий варіант розв’язання ситуації з експортом ріпаку. Між тим, законодавство потребує доопрацювання для забезпечення його ефективного функціонування. Тимчасових процедур ручного регулювання перевірки/пропуску впроваджено не буде. “Відповідно, всі варіанти з власноверіфікованими документами, гарантійними листами від виробника чи іншими неузгодженими з чинним законодавством способами не розглядаються”, – зазначив Хаустов.

Аналітик додав, що мінімальним кроком могло б стати надання виробникам гарантій повернення сплаченого мита. Однак для цього необхідно визначити чіткі критерії верифікації виробника та походження продукції, що експортується. “Фактично, це потребує повноцінного запуску механізмів Закону. При цьому оскільки це зачіпає питання бюджету, то одразу зазначались строки повернення мита не раніше 2026 року”, — підсумував він.

Нагадаємо: Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13157, який містить так звані “соєві правки”, які запроваджують експортні мита на сою та ріпак. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Такі поставки відбулися вперше з січня 2024 року, зазначено у публікації. До того ж, це найбільший місячний обсяг відвантажень для даного напрямку – до цього ситуативні поставки соєвого шроту до Єгипту не перевищували 3-5,5 тис. тонн.

Також повідомлялося, що вранці 31 серпня унаслідок вибуху в районі порту Чорноморськ цивільне судно отримало пошкодження. Повідомлялося, що жертв серед екіпажу немає, судно отримало незначні пошкодження. В акваторії морського порту Чорноморськ тимчасово обмежили на рух суден через підвищену небезпеку внаслідок воєнних дій Росії. Адміністрація порту закликала морських агентів та компанії завчасно інформувати Координаційний центр про вихід суден із порту та підтверджувати відсутність претензій щодо можливих обмежень.

Мораторій на проведення перевірок бізнесу – це не повна заборона, а обмеження. Державна податкова служба України (ДПСУ) працює над удосконаленням ризик-орієнтовного підходу до контролю, зосереджуючи увагу на суб’єктах господарювання з високим рівнем ризику. Про це повідомила в.о. голови ДПСУ Леся Карнаух.

«Пріоритет для нас – наповнення державного бюджету, а тотальний податковий контроль суб’єктів господарювання не приносить відповідної ефективності і збільшення податкових надходжень. Тому витрачати ресурс служби на неефективні заходи – це не про податкову службу 2025 року», – зазначила вона.

Які зміни відбулися у перевірках?

За словами Карнаух, суттєво змінився підхід до фактичних перевірок. Завдяки цьому у серпні поточного року кількість фактичних перевірок зменшилась більше, ніж на третину – до 2,3 тисячі порівняно з липнем (3,6 тисячі).

«Для впровадження сучасного ризик-орієнтовного контролю використовуються світові практики та рекомендації міжнародних експертів. Працюємо над тим, щоб перевірки у 2026 році були заплановані на основі розроблених паспортів ризиків», – підкреслила вона.

Що відомо про результати перевірок?

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що податкова виявила, що окремі заклади харчування показують нереально низькі виторги. Як зазначають податківці, деякі господарські об’єкти ресторанного господарства декларують до 50 тисяч гривень на місяць. Після запровадження мораторію лише за серпень кількість фактичних перевірок Державною податковою службою скоротилась майже на третину із збереженням якості їх результативності.

Раніше повідомлялося, що за 8 місяців цього року 2 318 діючих резидентів Дія Сіті сплатили до зведеного бюджету 19,5 млрд гривень. Сьогодні у Реєстрі вже понад 2,8 тис. компаній, з яких 2,4 тис. – діючі резиденти.

Також раніше повідомлялося, що одночасно у 20-ти регіонах України відкрилися офіси податкових консультантів, де громадянин може отримати пораду, що зекономить йому час, гроші й нерви.