Господарський суд міста Києва відмовив КП “Київський метрополітен” у задоволенні позову про стягнення 1,6 млн грн з АТ “Київметробуд”, яке провалило будівництво метро на Виноградар. Про це свідчить рішення суду від 1 липня.

Які були умови будівництва?

У 2018 році метрополітен замовив “Київметробуд” будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі Києва за 5,98 млрд грн. Йшлося про дільницю від станції “Сирець” до станції “Проспект Правди” з двома станціями (“Мостицька” та “Проспект Правди”) та дільницею вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар” (І черга будівництва). Надалі замовник перерахував компанії 2,58 млрд грн авансу.

Чому суд відмовив у позові?

Водночас “Київметробуд” використав частину з них (1,7 млрд грн) не за цільовим призначенням, розмістивши гроші на депозит в “Укргазбанку”, та отримав від цього 139 млн грн безпідставного доходу (проценти за депозитом), частину з якого (1,6 млн грн) “Київський метрополітен” і просив стягнути з підприємства. Суд зазначив, що згідно з судовим рішенням від 2024 року з “Київметробуду” вже було стягнуто на користь Київської міської ради 139 млн грн безпідставно набутих коштів. У цій справі метрополітен фактично просив повторно стягнути з компанії гроші, які вже були стягнуті в іншій справі. А це прямо заборонено законом. Тому суд відмовив у задоволенні позову.

Що далі з будівництвом метро?

Нагадаємо: Нові станції метро “Мостицька” і “Проспект Правди” в Києві почали будувати у 2019 році. Планувалось, що їх відкриють ще у грудні 2021 року. У вересні 2021 року компанія “Київметробуд” просила перенести терміни дії договору. Будівельники тоді заявляли, що не встигають добудувати станції до кінця 2021 року. Компанія звернулася до суду з проханням перенести терміни здачі з листопада 2021 року на травень 2023 року. У лютому 2023 року “Київметробуд” відновив будівництво метро на Виноградар, проте активне будівництво не велося з осені 2023 року. Пізніше “Київський метрополітен” розірвав договір на будівництво гілки метро на Виноградар через зрив термінів будівництва. Наступним генпідрядником стала компанія “Автострада” Максима Шкіля.

Окружний суд США округу Колумбія ухвалив рішення на користь “Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа” (RFE/RL) у справі проти Агентства США з глобальних медіа (USAGM) щодо затримки фінансування, виділеного Конгресом. Про це пише RFE/RL.

Суддя Ройс Ламберт постановив, що USAGM має виплатити RFE/RL залишок коштів, передбачених на 2025 фінансовий рік, і визнав, що спроба агентства нав’язати нові обтяжливі умови гранту та відмова від добросовісних переговорів були незаконними.

Чому це рішення є важливим?

“Безпрецедентним є випадок, коли агентство вимагає, щоб повністю нові умови регулювали його багаторічні робочі відносини з грантоотримувачем, а потім припиняє відповідати, особливо коли агентство зобов’язане за законом щорічно виділяти кошти, виділені Конгресом, конкретному суб’єкту”, – йдеться у заяві судді.

Затримка фінансування вже призвела до масових скорочень, скасування програм та загрози глобальній присутності RFE/RL, наголосив суддя.

Які наслідки для “Радіо Свобода”?

Президент RFE/RL Стів Капус назвав судове рішення кульмінацією тривалих юридичних зусиль і важливим кроком для продовження місії компанії. “Ця перемога надає нашим журналістам необхідний імпульс для того, щоб і надалі щотижня досягати майже 47 мільйонів людей, які покладаються на нашу журналістику для отримання фактів та протидії зловмисній пропаганді авторитарних урядів”, – сказав він, додавши, що інформаційний простір не можна віддавати тиранам.

Загальний бюджет USAGM на 2025 рік становить $950 млн, з яких близько $153 млн передбачено для RFE/RL. Агентство контролює діяльність таких медіа, як “Голос Америки”, “Радіо Вільна Азія” та інші.

Скасування фінансування “Радіо Свобода”, як повідомлялося, було пов’язане з рішенням Трампа скоротити Агентство США з глобальних медіа (USAGM). Після цього Чехія, на території якої розташована штаб-квартира “Радіо Свобода”, запустила ініціативу в Євросоюзі з підтримки медіа. А 8 травня стало відомо, що Швеція скерує 20 млн шведських крон ($2 млн) на підтримку “Радіо Свобода”. Наприкінці травня ЄС погодився надати екстрене фінансування для підтримки роботи “Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода” після того, як адміністрація Трампа припинила надавати гранти цьому медіа.

Nvidia повідомила своїм китайським клієнтам, що має обмежені запаси чіпів H20, найпотужніших чіпів для штучного інтелекту, які їй було дозволено продавати в Китаї відповідно до експортних обмежень США. Про це повідомило The Information, передає Reuters.

Які плани у Nvidia щодо продажу чіпів H20?

Nvidia заявила цього тижня, що планує відновити продаж чіпів H20 до Китаю, хоча згідно зі зміною політики США все ще повинні затверджувати ліцензії на експорт цих чипів.

Як вплинула заборона США на виробництво?

Заборона уряду США на продаж чіпів H20, введена в квітні, змусила Nvidia анулювати замовлення клієнтів і скасувати виробничі потужності, які вона забронювала у виробника чіпів Taiwan Semiconductor Manufacturing. TSMC переорієнтувала свої виробничі лінії H20 на виробництво інших чіпів для інших клієнтів, а виробництво нових з нуля може зайняти дев’ять місяців, заявив генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг на прес-конференції в Пекіні.

Хуанг висловив останніми днями коментарі, які свідчать про те, що Nvidia збільшить постачання чіпів H20 і що ліцензії на китайські замовлення будуть швидко затверджені. Nvidia також оголосила, що розробляє новий чіп для китайських клієнтів під назвою RTX Pro GPU, який відповідатиме експортним обмеженням США.

Експорт рідкісноземельних магнітів з Китаю до США в червні зріс більш ніж у шість разів порівняно з травнем, що свідчить про різке відновлення потоку важливих мінералів, необхідних для виробництва електромобілів і вітрових турбін, після укладення торговельної угоди між Китаєм і США. Про це повідомляє Reuters.

Які дані про експорт рідкісноземельних магнітів?

За даними Генеральної митної адміністрації, опублікованими в неділю, обсяг експорту до США з найбільшого в світі виробника рідкісноземельних магнітів у червні зріс до 353 метричних тонн, що на 660% більше, ніж у травні. Це сталося після укладення в червні угод про вирішення питань, пов’язаних з поставками рідкісноземельних мінералів і магнітів до США, а також після того, як Nvidia оголосила про плани відновити продажі своїх мікросхем H20 AI до Китаю в рамках переговорів.

Які причини зростання експорту?

Китай, який забезпечує понад 90% світового постачання рідкісноземельних магнітів, на початку квітня вирішив додати кілька рідкісноземельних товарів до свого списку експортних обмежень у відповідь на мита США. Подальше різке падіння поставок у квітні та травні, спричинене тривалим терміном отримання експортних ліцензій, збентежило світових постачальників, змусивши деяких автовиробників за межами Китаю частково зупинити виробництво через нестачу рідкісних матеріалів. Загалом минулого місяця Китай експортував 3188 тонн рідкісноземельних постійних магнітів, що на 157,5% більше, ніж 1238 тонн у травні.

У Міністерстві енергетики України заявили, що лінії зʼєднання між підконтрольною Україні територією та Запорізькою атомною електростанцією працюють у звичайному режимі. Про це йдеться у повідомленні Міністерства енергетики.

“Лінії електропередачі, які з’єднують Запорізьку АЕС з енергосистемою України, працюють стабільно, забезпечуючи надійне зовнішнє живлення станції для забезпечення радіаційної безпеки”, – йдеться у повідомленні.

Що стало причиною задимлення?

Міненерго із посиланням на інформацію МАГАТЕ зазначило, що задимлення відбулось через лісову пожежу на безпечній від станції території. Протягом дня 19 липня деякі телеграм-канали поширили фото задимлення на території ЗАЕС.

Яка ситуація на окупованій території?

А раніше цього дня керівник окупованої частини Запорізької області Євгеній Балицький повідомив про тотальний блекаут на окупованій території.

Нагадаємо: Ввечері 12 липня на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) лунали сотні пострілів зі стрілецької зброї.