Кабінет міністрів України ухвалив постанову, що вносить зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Які зміни передбачає постанова?

Згідно з новими правилами, зміни стосуються розгляду заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру та документів, що їх супроводжують. У міністерстві зазначили, що ці зміни сприятимуть встановленню чітких правил взаємодії між державою та громадянами. Процедури та дедлайни для представників бізнесу стануть більш передбачуваними.

Очікується, що нововведення зменшать кількість затримок і витрат, оскільки з’явиться можливість виправити недоліки без необхідності подавати документи знову.

Що саме зміниться у процедурі?

Постановою передбачено:

• можливість прийняття до розгляду неповного пакета документів;
• реєстрацію заяви незалежно від наявності помилок;
• прийняття рішень про залишення заяви без руху та інформування заявника про виявлені недоліки;
• впровадження процедури прийняття позитивних рішень про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
• визначення нових форм документів, що створюються під час розгляду заяв.

Яка ситуація на ринку землі в Україні?

Нагадаємо, що станом на липень 2025 року, з моменту відкриття земельного ринку в Україні у липні 2021 року, середня вартість одного гектара зросла на 60% і становить 60,7 тисячі грн за гектар.

Уряд України підтвердив державну гарантію за кредитом, наданим АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) Експортно-імпортним банком Китайської Народної Республіки. Це рішення дозволяє забезпечити реструктуризацію боргових зобов’язань за кредитним договором.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Міністерства економіки. Відповідна постанова “Деякі питання державної гарантії, наданої у 2012 році для фінансування проєктів у сфері сільського господарства”, розроблена Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, була ухвалена на засіданні уряду 10 вересня.

“Ухвалене рішення дозволяє забезпечити реструктуризацію боргових зобов’язань за кредитним договором між ДПЗКУ та Експортно-імпортним банком КНР, який було укладено в грудні 2012 року в сумі $1,5 млрд строком на 15 років під державні гарантії”, – йдеться у повідомленні.

Які зміни передбачає постанова?

Постанова передбачає підтвердження чинності державної гарантії, наданої у 2012 році в забезпечення вказаних боргових зобов’язань ДПЗКУ, у зв’язку з внесенням змін до кредитної угоди. Йдеться, зокрема, про відстрочку погашення кредиту та виплати відсотків за ним, а також капіталізацію нарахованих відсотків у зв’язку з відстрочкою їх виплати.

Також передбачено, що Міністерство фінансів України забезпечить врахування відповідних змін обсягів зобов’язань ДПЗКУ під час підготовки проєкту Державного бюджету України.

Які наслідки матиме реалізація постанови?

“Реалізація постанови надасть можливість зменшити фіскальні ризики, пов’язані з необхідністю виконання державою гарантійних зобов’язань за кредитом АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, – повідомляє Мінекономіки.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна планує реструктуризувати кредит Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ), залучений у 2012 році від Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію. Уряд попросив Верховну Раду надати йому право тимчасово зупинити платежі за цим кредитом, дата погашення якого припадає на 2030 рік.

У грудні 2022 року Кабмін за пропозицією Мінекономіки підтвердив держгарантію для забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитом на $1,5 млрд, залученим ДПЗКУ від Експортно-імпортного банку Китаю за результатами угоди щодо умов цього кредиту. ДПЗКУ у 2012 році домовилася з Експортно-імпортним банком Китаю про кредит розміром $1,5 млрд на закупівлю зерна для експорту за торговельними угодами з КНР. Через фінансову неспроможність ДПЗКУ тягар щодо погашення кредиту ліг на державу, яка виступила гарантом.

Французька організація яєчної промисловості (CNPO) висловила занепокоєння щодо яєць з України, які, на їхню думку, “не відповідають європейським стандартам для птахівничих господарств та французькій забороні на забиття курчат-самців”. Про це повідомляє Zerno-ua.com з посиланням на публікацію у Poultry World.

Сотні тисяч яєць з України продаються у великих супермаркетах Франції, але, за словами CNPO, ці продукти можуть містити антибіотики, заборонені в Європі. Організація наводить результати щонайменше чотирьох перевірок яєць, експортованих через Словаччину та Польщу до ЄС, які підтвердили наявність небезпечних для здоров’я людини речовин.

Які дії вживає французька влада?

Міністр сільського господарства Анн Женевар надіслала листа до Єврокомісії, вимагаючи посилення санітарного контролю як у Франції, так і на рівні ЄС. Вона закликає заборонити імпорт яєць, що містять заборонені в Євросоюзі речовини. “Кількість імпортованих з України яєць не дуже велика, але цей символ має сильне значення. Наш національний продовольчий суверенітет означає надання переваги французькому виробництву над імпортними продуктами, які не відповідають нашим нормам та очікуванням споживачів”, — зазначила Женевар у відповідь на скарги CNPO.

Чому зростає попит на яйця?

Скарги надходять на фоні зростання попиту на яйця, оскільки споживачі, у період високої інфляції, обирають яйця як відносно дешеве джерело білка. Високий попит змусив деякі супермаркети в країні імпортувати більшу кількість яєць, що викликало розчарування у французьких виробників. “Обсяг продажів зріс на 5% з початку року, що означає приблизно на 350 млн яєць більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ми повністю здатні постачати продукцію до великих супермаркетів”, — зазначив президент CNPO Ів-Марі Боде.

Нагадаємо, що в серпні Україна експортувала 10,16 тис. т молочних продуктів на суму 31,27 млн дол. Відносно липня натуральні обсяги експорту скоротилися на 19%, а порівняно з серпнем 2024 року впали на 2%. Також повідомлялося, що протягом 2024/25МР Україна експортувала 580 тис. тон цукру, що становить 32% виробленого країною обсягу. Експорт зменшився на 16% порівняно з минулим “цукровим сезоном”, коли експортували 692 тис. тонн.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало ринкові консультації щодо управління санаторієм на Київщині. Про це повідомляє пресслужба АРМА.

Агентство запрошує до участі у ринкових консультаціях щодо управління:

• 100% корпоративних прав ТОВ «СБВ “Браво Кідс” (статутний капітал – 10 млн грн);
• санаторного комплексу на березі Дніпра (площа 6,93 га, до 300 місць одночасного розміщення).

Комплекс включає: корпус на 2122,1 кв. м, спорткомплекс із басейном, ігрову залу, укриття, гаражі та інші технічні споруди для обслуговування комплексу. Наявна інфраструктура дає змогу одночасно приймати на оздоровлення та відпочинок до 300 відвідувачів, – інформує АРМА.

Як зазначається, актив має високу комерційну привабливість та не потребує значних капіталовкладень для відновлення роботи за призначенням.

Нагадаємо: 5 вересня АРМА оголосило про старт ринкових консультацій щодо управління арештованими корпоративними правами одного із провідних брендів мінеральної води в Україні – “Моршинська”.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що потреби України у зовнішньому фінансуванні можуть бути на 20 мільярдів доларів вищими, ніж оцінює український уряд. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, які знайомі з перебігом дискусій між представниками української влади та МВФ щодо обговорення зовнішнього фінансування на 2026 та 2027 роки.

Чому узгодження розбіжностей є важливим?

Узгодження розбіжностей має вирішальне значення, перш ніж МВФ розгляне запит України на нову кредитну програму, адже поточне фінансування закінчується. “Оскільки війна триває вже четвертий рік і кінця їй не видно, зростають побоювання, що країна може зіштовхнутися з труднощами у покриванні своїх зростаючих військових потреб”, – зазначає видання.

Які прогнози щодо зовнішньої допомоги?

Україна дотримується своїх попередніх прогнозів, згідно з якими їй необхідно близько 37,5 мільярдів доларів зовнішньої допомоги протягом двох років, тоді як МВФ оцінює, що загальна сума буде на 10-20 мільярдів доларів вищою, сказав один із чиновників, знайомий з переговорами. Очікується, що обидві сторони узгодять суму наступного тижня.

Більша частина фінансування з поточного пакета МВФ у розмірі 15,5 мільярдів доларів вже виплачена. Програма передбачала закінчення війни цього року та закінчується у 2027 році.

Видання також повідомляє, що Україна неохоче збільшує податкове навантаження, попри рекомендації МВФ. Фонд планує підштовхнути український уряд до скорочення обсягів тіньової економіки, які, за даними джерел Bloomberg, становлять понад 30% ВВП.

Нагадаємо, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко передала керівнику місії МВФ Гевіну Грею лист із запитом про нову програму співпраці, яка повинна підтримати Україну протягом наступних декількох років.