Після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.

“Після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд (по розрахунковому курсу бюджету) і підстав вважати, що він зменшиться в наступному році, на жаль, немає. Відповідно і потреба у зовнішньому фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд”, – написала вона у Facebook.

Яким чином буде покрито дефіцит?

За її словами, за рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково. “Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила вона.

Які видатки чекають Україну в майбутньому?

“В умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії”, – переконана Підласа. “Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.

Навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік, додала Підласа. “Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – зазначила голова бюджетного комітету.

Нагадаємо: Як повідомило раніше Міністерство фінансів, видатки загального фонду державного бюджету у червні 2025 року становили 337,4 млрд грн, а загалом за перше півріччя – 1,9 трлн грн, що на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік. Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до державного бюджету на 2025 рік. Видатки збільшили на 450 млрд грн.

Які обсяги імпорту добрив зафіксовані?

Україна наростила імпорт добрив на 25% в першому півріччі 2023 року. Про це повідомляє сайт Infoindustria.com.ua. Усього було імпортовано 1 млн 563 тис тонн добрив. За той самий період минулого року імпорт склав 1 млн 249 тис тонн.

Які добрива стали основними у імпорті?

“Головний драйвер – азотні добрива, яких завезли аж 842 тис. тон (+19,5% у порівнянні із 1п. 2024р). Хоча найбільше відносне зростання обсягів імпорту спостерігається в NPK добривах, але у фізичній вазі це лише 379 тис. тон, це приблизно 40-45% від потреби на перше півріччя, в нормальні (довоєнні роки)”, – говориться у повідомленні.

Яка ситуація з цінами на добрива?

Ціни на добрива зросли, наприклад, середній цінник азотних, які імпортуються, зріс з 385 до 515 дол. США/т. Значно зріс імпорт карбаміду – це основне добриво імпорту, зазначає Infoindustria.com.ua.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що імпортери переспрямували судна з селітрою та аміаком, які йшли до українських портів, на Джурджулешти (Молдова) та Галац (Румунія) через рішення Військово-Морських Сил України. ВМС заборонили заходження в українські порти торговельних суден, що перевозять вибухонебезпечні речовини.

Раніше повідомлялося, що хімічне підприємство “Рівнеазот”, що входить до азотного холдингу OSTCHEM Дмитра Фірташа, повністю відновило виробництво мінеральних добрив після вимушеної зупинки у лютому.

Національний банк відкликав ліцензію на діяльність у страхової компанії ТДВ “СК “Кредо”, оскільки визнав її структуру власності непрозорою. Про це повідомляє пресслужба НБУ. Таке рішення регулятор ухвалив 17 липня 2025 року.

Які наслідки для страхової компанії?

Згідно з рішенням, “Кредо” втрачає право укладати нові або пролонговувати чинні договори страхування, а також збільшувати свої зобов’язання за вже підписаними угодами. Крім того, НБУ запровадив у страховій компанії тимчасову адміністрацію та усунув чинні органи управління.

Хто керуватиме компанією?

Тимчасовому адміністратору надано виключні повноваження керувати активами та зобов’язаннями страховика. НБУ заборонив будь-які видаткові операції за рахунками “Кредо” та операції з її майном, окрім тих, що необхідні для роботи тимчасової адміністрації.

Страхова компанія “Кредо” була зареєстрована у 1997 році, має 18 власників. Нагадаємо: Національний банк України застосував до трьох кредитних спілок заходів впливу у зв’язку з недотриманням ними нормативів. Заходи діятимуть до кінця року.

Депутати Держдуми РФ прийняли закон, який дозволяє списувати податкові борги з фізичних осіб без судового рішення. Про це пише The Moscow Times.

Які борги підлягають списанню?

Законопроект розширює дію позасудового порядку стягнення боргів, що раніше застосовувався лише до організацій та підприємців, на фізичних осіб. Борги за всіма видами податків, включно з ПДФО, транспортним податком, зборами та страхвнесками, зможуть списуватися без звернення до суду, якщо громадянин не оскаржить суму боргу протягом місяця після вимоги Федеральної податкової служби.

Як відбуватиметься процес списання?

Гендиректор юридичної фірми “Мітра” Юрій Мірзоєв пояснив: “Спочатку гроші спишуть з рахунків у банку, а якщо їх не вистачить, підключать приставів, які будуть стягувати за рахунок майна.” Міністерство фінансів оцінює, що новий механізм принесе додаткові 22,5 млрд рублів надходжень до бюджету і дозволить скоротити витрати на судові процеси.

Яка реакція опозиції?

Опозиційні депутати від “Нових людей” і КПРФ виступили проти нововведення, звинувативши закон у порушенні Конституції. Зазначається, що закон набуде чинності з 1 листопада за умови підписання Радою Федерації та Путіним.

Запаси природного газу в українських підземних сховищах газу (ПСГ) станом на 17 липня перевищили 9 млрд куб м. Сховища заповнені на 29,2%. Про це свідчать дані профільного видання ExPro.

Які зміни у порівнянні з минулим роком?

У порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, однак відставання від минулого року скорочується. Так, вперше з початку цьогорічного сезону закачування відставання від минулого року впало нижче 15%.

Які обсяги закачування газу спостерігаються?

Обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. З початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, що в 1,9 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 року.

Середньодобовий обсяг закачування газу до сховищ у липні складає 55,4 млн куб м, на 23% більше, ніж у червні. Збільшення обсягів закачування газу до сховищ у липні пов’язано зі зростанням обсягів імпорту – до 26,8 млн куб м на добу.

Видання пише, що до початку наступного опалювального сезону (1 листопада) Україні необхідно накопичити щонайменше 13 млрд куб м природного газу в сховищах. Це означає, що потрібно закачати ще близько 4 млрд куб м. “Якщо темпи закачування газу залишатимуться на рівні липня, то цілі можна досягнути з випередженням графіку”, – пише ExPro.

Нагадаємо: Україна впродовж червня 2025 року закачала до підземних сховищ газу (ПСГ) 1,35 млрд куб м природного газу. Обсяги закачування газу зросли в 1,8 раза у порівнянні з червнем минулого року (0,74 млрд куб м) та на 23% у порівнянні з травнем 2025 року (1,1 млрд куб м).