У січні-червні 2025 року Україна відправила на експорт 9,3 тис. тонн вершкового масла, що в 3,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це пише Agrotimes.ua.

“У грошовому еквіваленті експорт вершкового масла зріс у 4,2 раза, як порівняти з І півріччям 2024 року, – до $66,6 млн“, – повідомляє сайт, посилаючись на дані Державної митної служби.

Які країни закупили найбільше масла?

Найбільше вітчизняного масла протягом І півріччя 2025 року закупили Молдова (20,3%), Польща (13,7%) й Литва (12%).

Як змінився експорт молочних продуктів?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна різко скоротила експорт молочної продукції до ЄС. У червні 2025 року було експортовано 12,38 тис тонн молочних продуктів на суму 45,63 млн дол. Відносно травня натуральні обсяги експорту скоротилися на 17%, а порівняно з червнем 2024 року виросли на 12%.

У той час, як імпорт молочних продуктів у червні знизився: Україна імпортувала 4,46 тис. т на суму 24,03 млн дол. Відносно травня 2025 року натуральні обсяги імпорту скоротилися на 12%, а відносно червня 2024 року збільшилися на 6,6%, уточнили у асоціації.

До того Україна нарощувала експорт молочних продуктів завдяки високим світовим цінам на біржові товари. Тоді Україна та ЄС ще шукали рішення, яке б забезпечило безперервність експорту вітчизняної аграрної продукції на європейський ринок після завершення дії торговельних преференцій 5 червня 2025 року.

Також раніше ЕП писала про те, що після прориву на ринок ЄС українська молочна галузь опинилася в пастці нових квот і мит. Внутрішній ринок не здатен поглинути надлишок. Більш детально про це читайте у статті “Лавочку прикрили: як ЄС зруйнував експорт української молочної продукції”.

Тим часом в Україні за останній місяць подешевшали лише молоко в плівці, кефір у тетрапаку та склі, кисломолочний сир та сир Сулугуні, тоді як решта товарів подорожчали.

WhatsApp має готуватися до виходу з російського ринку, заявив депутат Держдуми Антон Горелькін, який курує ІТ-сектор. Про це пише Reuters. Причиною стала поява нової вкладки у застосунку — її можуть класифікувати як порушення законодавства, через що месенджер можуть внести до списку забороненого програмного забезпечення.

“WhatsApp час готуватися до виходу з російського ринку”, — заявив Горелькін, додавши, що материнська компанія месенджера, Meta, визнана в Росії екстремістською організацією. Горелькін вважає, що державний застосунок MAX може зайняти частку ринку, якщо WhatsApp буде заблокований. За його словами, месенджером Meta щодня користуються 68% росіян.

Які нові вказівки Кремля?

Цього тижня Кремль оприлюднив нові вказівки Путіна, які передбачають обмеження програмного забезпечення з “недружніх країн”, включно з комунікаційними платформами. Кінцевий термін — 1 вересня.

Чи уникне Telegram блокування?

Горелькін додав, що платформа Telegram, створена росіянином Павлом Дуровим, швидше за все, уникне блокування, якщо буде дотримуватись вимог закону. За даними Роскомнадзору, Telegram вже розпочав процес реєстрації російської юридичної особи.

Нагадаємо: У Росії можуть запровадити додаткові обмеження на використання програмного забезпечення, зокрема месенджерів, розроблених у “недружніх країнах”. У Росії хочуть створити власний державний месенджер із функцією дзвінків, чатів і доступом до держпослуг.

Після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.

“Після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд (по розрахунковому курсу бюджету) і підстав вважати, що він зменшиться в наступному році, на жаль, немає. Відповідно і потреба у зовнішньому фінансування залишатиметься великою – близько, або навіть понад $40 млрд”, – написала вона у Facebook.

Яким чином буде покрито дефіцит?

За її словами, за рахунок безповоротних позик країн G7 та допомоги ЄС цей дефіцит буде покритий лише частково. “Частково ця потреба буде покрита так званими безповоротними позиками країн G7 (ERA loans), частково – допомогою ЄС в рамках Ukraine Facility (сподіваюсь, 22 липня закриємо всі або більшість прострочених зобов’язань) і МВФ. Водночас в нас залишається непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік – $19 млрд”, – зазначила вона.

Які видатки чекають Україну в майбутньому?

“В умовах, коли в цьому році Україна спрямує щонайменше 66% свого бюджету на потреби оборони, пошук фінансування не має бути лише проблемою українського уряду і Єврокомісії”, – переконана Підласа. “Я бачу потенціал до поглиблення і розширення співпраці з МВФ за прикладом інших країн. Так, в 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на 20 млрд доларів, з яких 12 млрд доларів – initial disbursement (тобто БЕЗ структурних маяків). Водночас Україна для того, щоб отримати 6,19 млрд доларів пройшла 8(!) успішних переглядів”, – зазначила вона.

Навіть за умови припинення активних бойових дій до кінця цього року, видатки на оборону будуть залишатись високими ще не один рік, додала Підласа. “Але до них додаватимуться величезні видатки на відбудову – ми всі слідкуємо за Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) Світового банку, який говорить про потребу в $524 млрд на відновлення в наступні 10 років після завершення війни”, – зазначила голова бюджетного комітету.

Нагадаємо: Як повідомило раніше Міністерство фінансів, видатки загального фонду державного бюджету у червні 2025 року становили 337,4 млрд грн, а загалом за перше півріччя – 1,9 трлн грн, що на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік. Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до державного бюджету на 2025 рік. Видатки збільшили на 450 млрд грн.

Які обсяги імпорту добрив зафіксовані?

Україна наростила імпорт добрив на 25% в першому півріччі 2023 року. Про це повідомляє сайт Infoindustria.com.ua. Усього було імпортовано 1 млн 563 тис тонн добрив. За той самий період минулого року імпорт склав 1 млн 249 тис тонн.

Які добрива стали основними у імпорті?

“Головний драйвер – азотні добрива, яких завезли аж 842 тис. тон (+19,5% у порівнянні із 1п. 2024р). Хоча найбільше відносне зростання обсягів імпорту спостерігається в NPK добривах, але у фізичній вазі це лише 379 тис. тон, це приблизно 40-45% від потреби на перше півріччя, в нормальні (довоєнні роки)”, – говориться у повідомленні.

Яка ситуація з цінами на добрива?

Ціни на добрива зросли, наприклад, середній цінник азотних, які імпортуються, зріс з 385 до 515 дол. США/т. Значно зріс імпорт карбаміду – це основне добриво імпорту, зазначає Infoindustria.com.ua.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що імпортери переспрямували судна з селітрою та аміаком, які йшли до українських портів, на Джурджулешти (Молдова) та Галац (Румунія) через рішення Військово-Морських Сил України. ВМС заборонили заходження в українські порти торговельних суден, що перевозять вибухонебезпечні речовини.

Раніше повідомлялося, що хімічне підприємство “Рівнеазот”, що входить до азотного холдингу OSTCHEM Дмитра Фірташа, повністю відновило виробництво мінеральних добрив після вимушеної зупинки у лютому.

Національний банк відкликав ліцензію на діяльність у страхової компанії ТДВ “СК “Кредо”, оскільки визнав її структуру власності непрозорою. Про це повідомляє пресслужба НБУ. Таке рішення регулятор ухвалив 17 липня 2025 року.

Які наслідки для страхової компанії?

Згідно з рішенням, “Кредо” втрачає право укладати нові або пролонговувати чинні договори страхування, а також збільшувати свої зобов’язання за вже підписаними угодами. Крім того, НБУ запровадив у страховій компанії тимчасову адміністрацію та усунув чинні органи управління.

Хто керуватиме компанією?

Тимчасовому адміністратору надано виключні повноваження керувати активами та зобов’язаннями страховика. НБУ заборонив будь-які видаткові операції за рахунками “Кредо” та операції з її майном, окрім тих, що необхідні для роботи тимчасової адміністрації.

Страхова компанія “Кредо” була зареєстрована у 1997 році, має 18 власників. Нагадаємо: Національний банк України застосував до трьох кредитних спілок заходів впливу у зв’язку з недотриманням ними нормативів. Заходи діятимуть до кінця року.