Національний банк відкликав ліцензію на діяльність у страхової компанії ТДВ “СК “Кредо”, оскільки визнав її структуру власності непрозорою. Про це повідомляє пресслужба НБУ. Таке рішення регулятор ухвалив 17 липня 2025 року.

Які наслідки для страхової компанії?

Згідно з рішенням, “Кредо” втрачає право укладати нові або пролонговувати чинні договори страхування, а також збільшувати свої зобов’язання за вже підписаними угодами. Крім того, НБУ запровадив у страховій компанії тимчасову адміністрацію та усунув чинні органи управління.

Хто керуватиме компанією?

Тимчасовому адміністратору надано виключні повноваження керувати активами та зобов’язаннями страховика. НБУ заборонив будь-які видаткові операції за рахунками “Кредо” та операції з її майном, окрім тих, що необхідні для роботи тимчасової адміністрації.

Страхова компанія “Кредо” була зареєстрована у 1997 році, має 18 власників. Нагадаємо: Національний банк України застосував до трьох кредитних спілок заходів впливу у зв’язку з недотриманням ними нормативів. Заходи діятимуть до кінця року.

Депутати Держдуми РФ прийняли закон, який дозволяє списувати податкові борги з фізичних осіб без судового рішення. Про це пише The Moscow Times.

Які борги підлягають списанню?

Законопроект розширює дію позасудового порядку стягнення боргів, що раніше застосовувався лише до організацій та підприємців, на фізичних осіб. Борги за всіма видами податків, включно з ПДФО, транспортним податком, зборами та страхвнесками, зможуть списуватися без звернення до суду, якщо громадянин не оскаржить суму боргу протягом місяця після вимоги Федеральної податкової служби.

Як відбуватиметься процес списання?

Гендиректор юридичної фірми “Мітра” Юрій Мірзоєв пояснив: “Спочатку гроші спишуть з рахунків у банку, а якщо їх не вистачить, підключать приставів, які будуть стягувати за рахунок майна.” Міністерство фінансів оцінює, що новий механізм принесе додаткові 22,5 млрд рублів надходжень до бюджету і дозволить скоротити витрати на судові процеси.

Яка реакція опозиції?

Опозиційні депутати від “Нових людей” і КПРФ виступили проти нововведення, звинувативши закон у порушенні Конституції. Зазначається, що закон набуде чинності з 1 листопада за умови підписання Радою Федерації та Путіним.

Запаси природного газу в українських підземних сховищах газу (ПСГ) станом на 17 липня перевищили 9 млрд куб м. Сховища заповнені на 29,2%. Про це свідчать дані профільного видання ExPro.

Які зміни у порівнянні з минулим роком?

У порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, однак відставання від минулого року скорочується. Так, вперше з початку цьогорічного сезону закачування відставання від минулого року впало нижче 15%.

Які обсяги закачування газу спостерігаються?

Обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. З початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, що в 1,9 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 року.

Середньодобовий обсяг закачування газу до сховищ у липні складає 55,4 млн куб м, на 23% більше, ніж у червні. Збільшення обсягів закачування газу до сховищ у липні пов’язано зі зростанням обсягів імпорту – до 26,8 млн куб м на добу.

Видання пише, що до початку наступного опалювального сезону (1 листопада) Україні необхідно накопичити щонайменше 13 млрд куб м природного газу в сховищах. Це означає, що потрібно закачати ще близько 4 млрд куб м. “Якщо темпи закачування газу залишатимуться на рівні липня, то цілі можна досягнути з випередженням графіку”, – пише ExPro.

Нагадаємо: Україна впродовж червня 2025 року закачала до підземних сховищ газу (ПСГ) 1,35 млрд куб м природного газу. Обсяги закачування газу зросли в 1,8 раза у порівнянні з червнем минулого року (0,74 млрд куб м) та на 23% у порівнянні з травнем 2025 року (1,1 млрд куб м).

Видатки загального фонду державного бюджету у червні 2025 року становили 337,4 млрд грн, а загалом за перше півріччя – 1,9 трлн грн, що на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік. Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

На що витрачено кошти?

Зокрема, видатки на безпеку та оборону становили 1,2 трлн грн, або 62,5% від усіх видатків держбюджету. У червні уряд профінансував 337,4 млрд грн державних видатків, у тому числі 187,6 млрд грн – на безпеку та оборону.

Структура видатків у червні за економічною класифікацією виглядає так:

• 127,2 млрд грн – на оплату праці з нарахуваннями, при цьому міністерство не уточнило суму видатків на грошове утримання військовослужбовців;
• 47,2 млрд грн – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій);
• 43,3 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг, у тому числі для ЗСУ;
• 34,3 млрд грн – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям), у тому числі на придбання товарів для ЗСУ;
• 43,2 млрд грн – на обслуговування державного боргу;
• 29 млрд грн – на трансферти місцевим бюджетам.

Яка динаміка видатків на оборону?

Видатки на оборону з початку року зросли пропорційно до загального бюджету й залишаються основним драйвером збільшення витрат.

Нагадаємо: Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до державного бюджету на 2025 рік. Видатки збільшили на 450 млрд грн.

Українські садівники постачають оптові партії черешні по 150-220 грн/кг, нові ціни вже щонайменше на 10% вищими, ніж минулого тижня. Про це повідомляє моніторингова платформа EastFruit.

Чому ціни зросли?

“Більшість садівників України поточного тижня заявили про завершення сезону реалізації черешні. Оптові партії черешні з місцевих господарств надходять у продаж по 150-220 грн/кг, залежно від якості, сорту та обсягів пропонованих партій”, – говориться у повідомленні.

При чому оптові компанії цього тижня повідомляли про брак пропозиції цих кісточкових у місцевих господарствах. І придбати необхідний оптовий обсяг черешні не вдавалося навіть шляхом підвищення закупівельних цін на нові партії, повідомляють аналітики проєкту EastFruit.

Які фактори вплинули на попит?

“Ціни на черешню в поточному сезоні на внутрішньому ринку України часто перевищували показники минулого року, що зумовлено зниженням врожайності фруктів у поточному році, через аномальні погодні умови наприкінці весни і на початку літа”, – говорить у повідомленні.

Висока вартість часто ставали причиною для зниження попиту на цю ягоду. Учасники ринку пояснювали це тим, що кінцеві споживачі були не готові купувати місцеву ягоду за такими високими цінами.

Аналітики також звертають увагу, що торік сезон черешні в Україні завершився приблизно на тиждень пізніше, але останні партії цієї продукції виробники відвантажували в середньому на 45% дешевше, ніж у поточному сезоні.

“Таку цінову різницю ключові гравці ринку пояснюють як зниженням врожайності черешні, так і різким зростанням витрат на вирощування цієї культури”, – пише EastFruit.

Нагадаємо: Наприкінці червня оптові ціни на черешню в Україні впали до 140-200 грн/кг і нижче, в середньому вона стала на 18% дешевше. При цьому аналітики підрахували, що ціни на черешню в Україні в середньому на 95% вищі, ніж в аналогічний період минулого року.

А станом на 20 червня відпускні ціни на місцеву черешню в Україні були в середньому втричі вищі, ніж в аналогічний період минулого року. До того ж, більшість операторів ринку відзначали досить великий відсоток некондиційної продукції цього сезону.

Наприкінці травня ціни на черешню були на найвищому рівні за 10 останніх років – 150 грн/кг. У минулому році черешня 27 травня коштувала 135 грн/кг, у 2020-му – 60 грн/кг, у 2019-му – 35 грн/кг, а в 2016-му – 25 грн/кг.