Очільник Білорусі Олександр Лукашенко передав лідерам країн-членів Шанхайської організації співробітництва подарунки: картоплю та ріпакову олію. Про це повідомляє білоруське державне агентство БЕЛТА.

«Ще до того, як вирушити на саміт ШОС у Китай, Лукашенко обіцяв взяти із собою кілька мішків картоплі, вирощеної в його підсобному господарстві, у подарунок закордонним лідерам», – йдеться у публікації. Для цього підготували спеціальні лляні мішечки, у які поскладали картоплю сортів «Першацвіт» та «Бриз». Серед подарунків була й «найкорисніша ріпакова олія» – так про неї казали в телеефірі.

Чому в Білорусі виник дефіцит картоплі?

Серед присутніх на саміті ШОС були лідер Китаю Сі Цзіньпін, російський лідер Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Раніше білоруське видання «Дзеркало» зазначало, що останніми місяцями білоруси з різних регіонів скаржилися на дефіцит та якість картоплі. Виробники зазначали, що відвантажувати овочі та фрукти у фонди за ціною, яку пропонує держава, їм просто невигідно, а тому вони продають товар дорожче на ринках або відправляють на експорт.

«Сам Лукашенко пояснював, що виробники орієнтувалися на російський ринок, бо там у кілька разів вищі ціни. Потім він також казав, що дефіцит виник через внутрішньополітичні причини», – йдеться у публікації.

Які заходи вживає уряд для вирішення проблеми?

Нагадаємо, Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі Білорусі вперше застосувало антимонопольні норми при розгляді порушень торгового законодавства – щодо реалізації картоплі. На зовнішніх ринках ціни були в 2,5–3 рази вищими, ніж на внутрішньому. При цьому з фермерів ніхто не знімав обов’язок відвантажувати продукцію за укладеними договорами з торговими організаціями зі стабілізаційних фондів.

«Виробники почали балуватися зі схемами, ставлячи на перше місце економічний інтерес при її реалізації», – заявили у МАРТ. Раніше повідомлялося, що у Білорусі штрафуватимуть магазини, де в наявності не виявиться картоплі. На Національному інтернет-порталі опубліковано закон, який вводить покарання за відсутність картоплі. 12 липня 2025 року його підписав Олександр Лукашенко.

Раніше повідомлялося, що у 2025 році Росія та Білорусь стикаються з серйозними проблемами на ринку картоплі, яка є основним продуктом харчування для місцевих споживачів. Ціни досягли рекордних рівнів і продовжують зростати. Обидва диктатори стурбовані, оскільки картопля традиційно була одним із найдешевших джерел калорій для місцевих споживачів, особливо для бідних верств населення.

Раніше повідомлялося, що обмеження, які Лукашенко запровадив у жовтні 2022 року, мали стримати інфляцію і зробити продукти доступнішими. Але результат був протилежний: фермери втратили мотивацію вирощувати картоплю, бо це стало нерентабельно.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Земснаряд “Інгульський”, який раніше отримав пошкодження під час роботи у гирлі Бистре, успішно підняли з дна. Про це у Telegram повідомило ДП “Адміністрація морських портів України”.

“Наразі судно направлено на технічне обстеження, за результатами якого буде визначено обсяги та порядок проведення ремонтних робіт”, – йдеться у повідомленні.

Яка важливість відновлення судна?

“Ми розуміємо стратегічну важливість цього судна для забезпечення днопоглиблювальних робіт, зокрема на Дунаї. Відновлення “Інгульського” — це важливий крок до посилення спроможності АМПУ виконувати ключові функції власними силами”, – зазначили у адміністрації.

Що сталося з судном раніше?

Нагадаємо: Ввечері 23 липня на Дунаї вибухнуло судно-земснаряд філії “Дельта-лоцман” держпідприємства “Адміністрація морських портів України”. Судно перебувало на гирлі Бистре для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ. Морський підхідний канал було тимчасово закрито для руху суден.

Та з 6 серпня судноплавство каналом Бистре відновили, дозволивши прохід суден із осадкою до 4,5 метра. Згодом голова Адміністрації морських портів України Олександр Семирга розповів, що судно зазнало пошкодження внаслідок підриву на міні. Воно було затоплено наполовину, і ведуться роботи над тим, щоб його підняти та відновити.

Також повідомлялося, що вранці 31 серпня унаслідок вибуху в районі порту Чорноморськ цивільне судно отримало пошкодження. Повідомлялося, що жертв серед екіпажу немає, судно отримало незначні пошкодження.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Протягом 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 580 тис. тонн цукру, що становить 32% від виробленого в країні обсягу. Експорт зменшився на 16% порівняно з минулим “цукровим сезоном”, коли було експортовано 692 тис. тонн. Про це повідомила Національна асоціація цукровиків України “Укрцукор”, підбиваючи підсумки 2024/25 маркетингового року, який завершився 31 серпня.

Куди експортується український цукор?

Із загального експорту 2024/25 маркетингового року 17% було спрямовано в країни ЄС, в той час як 83% – на світовий ринок. У 2023/2024 маркетинговому році співвідношення становило 77% ЄС та 23% – світовий ринок. Основними країнами-імпортерами українського цукру у 2024/25 році були, крім ЄС, Туреччина, яка купила 14% українського цукру, та Лівія – 10%. Північна Македонія купила 8% обсягу, Ліван та Сомалі по 5%.

Які прогнози на наступний сезон?

Серед країн ЄС основним покупцем українського цукру була Болгарія, куди поїхало 59% всього обсягу. “Аграрії України вже розпочали збирання цукрового буряку для переробки у сезоні 2025/26. Уточнені площі до збирання становлять 198 тис. га. Прогноз виробництва цукру – 1,5 млн. тонн“, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що цього року 27 цукрових заводів України планують виробити 1,5 млн тонн продукції. Це менше на 300 тис. тонн порівняно з минулим сезоном, але цей обсяг перекриває внутрішнє споживання цукру, яке з 2022 року оцінюється на рівні 900 тис. тонн. Зазначимо також, що цього сезону працюватиме на два заводи менше, ніж минулого.

У 2024 році українські виробники встановили історичний рекорд з експорту цукру, направивши на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції на суму $419 млн грн.

Раніше повідомлялося, що ціна на ф’ючерси на сирий цукор виросла вперше за чотири дні через занепокоєння щодо слабших врожаїв цукрової тростини в найбільшому виробнику — Бразилії. У Лондоні ціна на білий цукор піднялася на 1,6%.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

З Варшави до Пекіна по Новому Шовковому шляху вирушив перший поїзд з європейськими товарами. До цього контейнери на цьому маршруті були переважно завантажені товарами з Азії до Європи, і завантажити поїзд у протилежному напрямку вдалося вперше. Про це повідомляє логістичний оператор Польщі PKP Cargo Connect.

“Вперше вантажний потяг, що прямує до Китаю, вирушив з терміналу у Варшаві. Він транспортує продукцію з Європи, зокрема з Польщі, Німеччини, Чехії, Литви та Латвії”, – зазначили в PKP Cargo Connect.

Компанія PKP Cargo Connect співпрацює з китайським оператором Henan Zhongyu International Port Group. Найближчим часом з терміналу на Марівільській у Варшаві вирушать три потяги з польським взуттям, автомобільними компонентами з місцевих заводів та чеським пивом.

Які переваги залізничного сполучення?

Перевезення залізницею до Китаю триватиме від одинадцяти до тринадцяти днів, що є значною економією часу в порівнянні з морським транспортом, хоча витрати можуть бути вищими.

“Запуск залізничного сполучення з Китаєм вписується в ширший контекст розвитку перевезень на Новому Шовковому Шляху. Головний маршрут цього шляху проходить через термінал поблизу Тересполя, біля польсько-білоруського кордону”, – зазначають експерти.

Яка роль України в цьому процесі?

Після спалаху війни в Україні у 2022 році значення цього маршруту зменшилося, проте наразі спостерігається повторне зростання його ролі. Термінали на кордоні з Білоруссю вже кілька років стикаються з проблемою перевантаження, а нещодавно Брюссель вирішив, що не виділить кошти на їх розширення.

Нагадаємо, що Білгород-Дністровський морський порт підписав меморандум з Batumi International Container Terminals LLC і претендує на роль великого хабу для вантажів з Китаю. Акціонери спільного підприємства Middle Corridor Multimodal Ltd на позачергових загальних зборах домовилися про входження ТОВ “Китайські залізничні контейнерні перевезення” до членів СП.

Управління маршрутом (Транскаспійський маршрут) буде здійснюватися компаніями Китаю, Казахстану, Азербайджану та Грузії. Як раніше розповіли в “Укрзалізниці”, Україна попри війну залишається перспективною країною для побудови диверсифікаційного сполучення між Азією та країнами ЄС.

Раніше повідомлялося, що UZ Cargo Poland у партнерстві з LTG Cargo Polska Sp. z o. o. перевезла нафтопродукти за маршрутом Литва – Польща – Україна. Як повідомили в “Укрзалізниці”, UZ Cargo Poland вперше перевезла нафтопродукти як ліцензований залізничний перевізник ЄС на визначеному маршруті територією Польщі.

В Україні кількість учасників небанківського фінансового ринку в серпні зменшилася з 799 до 791. Кількість банків залишилася незмінною – 60. Про це йдеться на сайті Національного банку України.

Які зміни відбулися на ринку?

За даними НБУ, упродовж серпня з реєстрів примусово було виключено сім фінансових установ: п’ять фінансових компаній, одного ризикового страховика та один ломбард. Ще дві кредитні спілки та одного страхового брокера було виключено з реєстрів за ініціативою заявників. Водночас було включено до реєстрів два страхових брокери.

Крім того, у серпні НБУ анулював примусово ліцензії трьом фінансовим компаніям, одному ризиковому страховику та одному ломбарду. Було анульовано добровільно (на підставі поданої заяви) ліцензії двом фінансовим компаніям та двом кредитним спілкам.

Скільки установ працює на ринку?

Станом на 1 вересня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:

• 418 фінансових компаній (було 423),
• 50 страховиків non-life (було 51),
• 10 life-страховиків (кількість не змінилася),
• один страховик зі спеціальним статусом,
• 104 ломбарди (було 105),
• 88 кредитних спілок (було 90),
• один лізингодавець (кількість не змінилася),
• 45 страхових брокерів (було 44),
• 74 колекторських компанії (кількість не змінилася).

На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (кількість не змінилася) та 10 міжнародних (кількість не змінилася). Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють 17 платіжних установ (кількість не змінилася), 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (кількість не змінилася), один банк ‒ емітент електронних грошей (кількість не змінилася) та один оператор поштового зв’язку (кількість не змінилася).

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 48 комерційних агентів (кількість не змінилася) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (було 31), інформує НБУ.

Нагадаємо: В Україні у липні кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася з 812 до 799.