У ІІ кварталі 2025 року бізнес позитивно оцінює ділову активність в наступні 12 місяців, але оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану підприємств негативні. Про це повідомляє Національний банк України.

“Респонденти продовжували очікувати на зростання обсягів виробництва товарів та послуг в Україні, а також були позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств на тлі поліпшення інфляційних та курсових очікувань”, – говориться у повідомленні.

Які індекси ділових очікувань?

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) у І кварталі 2025 року становив до 103,1% зі 108.2%. Нагадаємо, що значення індексу більше 100 означає перевагу у респондентів позитивних економічних настроїв. Учасники опитування зберегли позитивні оцінки щодо загальних обсягів реалізації продукції, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також фінансово-економічного стану підприємств.

Бізнес очікує на збільшення обсягу виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей – 9.2% (у І кварталі – 15.6%). Бізнес зберіг негативні оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств: баланс відповідей становив “мінус” 5.3% порівняно з “мінус” 3.4% у І кварталі, зазначає НБУ.

Які очікування щодо працівників?

Респонденти продовжили позитивно оцінювати зміни фінансово-економічного стану власних підприємств у наступні 12 місяців: баланс відповідей – 2.4% (у I кварталі 2025 року – 4.7%). “Поліпшення оцінок продемонстрували респонденти переважної більшості представлених видів діяльності, найбільше – добувної промисловості, сільського господарства, а також енерго- та водопостачання. Водночас респонденти торгівлі все ще мали песимістичні очікування”, – говориться у повідомленні.

Очікувалося дещо повільніше зростання обсягів реалізації продукції, у тому числі на зовнішньому ринку: баланси відповідей – 10.5% і 9.4% відповідно (у І кварталі – 20.7% та 19.5% відповідно). Зростання загальних обсягів реалізації продукції очікували респонденти всіх видів економічної діяльності, найбільше – енерго- та водопостачання, сільського господарства та інших видів діяльності.

Респонденти посилили негативні оцінки щодо кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей – “мінус” 4.4% (у I кварталі – “мінус” 0.6%). Негативні очікування мали респонденти більшості видів економічної діяльності, найбільше – транспорту і зв’язку, торгівлі, а також енерго- та водопостачання.

Натомість підприємства будівництва та добувної промисловості очікували на збільшення кількості працівників у наступні 12 місяців. Учасники опитування послабили очікування щодо зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника: баланс відповідей – 49.8% порівняно з 60.1% у попередньому кварталі.

На тлі зменшення потреби в позикових коштах найближчим часом (до 33.3% опитаних у ІІ кварталі порівняно з 38.1% у І кварталі) зменшилася частка респондентів, які планують брати банківські кредити – 33.9% (у І кварталі – 35.2%). “Підприємства, що планують залучати кредити, традиційно надають перевагу кредитам у національній валюті – 83.0% (у І кварталі – 80.9%). Зависокі ставки залишаються найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів – 47.7% відповідей”, – говориться у повідомленні.

Значна частка респондентів має інші джерела фінансування – 43.6% порівняно із 44.2% у попередньому опитуванні. Дещо посилився вплив чинника “значні коливання курсу гривні до іноземних валют” (на 2.2 п. п. до 18.0%). Респонденти суттєво знизили свої оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів: баланс відповідей – 9.8% (у попередньому опитуванні – 17.3%).

Нагадаємо: Рік тому український бізнес очікував уповільнення ділової активності, прогнозував поліпшення інфляційної та погіршення курсової динаміки. Раніше НБУ повідомляв, що частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі скоротилась до 27,9%, або на 2,4 відсоткових пункта порівняно з показником на початок року.

Верховна Рада призначила Дениса Улютіна новим міністром соціальної політики, сімʼї та єдності. До цього він обіймав посаду першого заступника міністра фінансів Сергія Марченка. Про це йдеться у трансляції засідання Верховної Ради на каналі нардепа Ярослава Железняка.

Хто такий Денис Улютін?

Улютіну 43 роки. З офіційної біографії відомо, що він здобув кваліфікацію магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби у 2004-му році. Має 3-й ранг державного службовця. Починав карʼєру з посади головного державного податкового інспектора Державної податкової адміністрації України.

З 2010 по 2016 роки працював у апараті премʼєр-міністра України. З квітня 2016 року по червень 2018 року був керівником Патронатної служби Міністра фінансів України. З квітня 2019 року обіймав посаду заступника Державного секретаря Секретаріату Кабінету Міністрів України. 4 квітня 2020 року призначений на посаду Першого заступника Міністра фінансів.

Які плани у нового міністра?

У липні цього року Улютін зазначав, що Україна має прийти до розкриття банківської таємниці, оскільки це передбачено Національною стратегією доходів.

Чому звільнили попереднього міністра?

Як йдеться у матеріалі УП, ексміністерку соціальної політики Оксану Жолнович звільнили через урізання пенсій і соцвиплат. За словами співрозмовників УП серед урядовців, президент на нарадах постійно вимагав від Жолнович підвищити пенсії та придумати додаткові виплати для населення. Однак грошей на це не було, тому вимоги не виконувалися.

Нагадаємо: 16 липня Верховна Рада відправила уряд Дениса Шмигаля у відставку. За рішення уряду проголосував 261 народний депутат. Президент Володимир Зеленський на засіданні фракції “Слуга народу” 16 липня представив депутатам майбутніх членів оновленого Кабінету міністрів.

Верховна Рада України затвердила Світлану Гринчук на посаді нового очільника Міністерства енергетики. До цього вона була міністеркою захисту довкілля і природних ресурсів. Про це йдеться у трансляції засідання Верховної Ради на каналі нардепа Ярослава Железняка.

Хто така Світлана Гринчук?

Світлана Гринчук замінить на посаді міністра енергетики Германа Галущенка. До призначення у Міністерство захисту довкілля, рік вона працювала його заступницею. Гринчук тривалий час працювала у Міндовкілля, займалася питаннями кліматичних змін, була заступницею міністра захисту довкілля з питань євроінтеграції.

Гринчук народилась у Чернівцях, наразі їй 39 років. Навчалась у Чернівецькому торговельно-економічному інституті за спеціальністю “Фінанси і кредит”, стала кандидатом економічних наук.

Який її досвід у сфері енергетики?

З офіційної біографії Гринчук на сайті Верховної Ради зазначають, що у 2016 році вона стала Директором департаменту з питань зміни клімату та захисту озонового шару в Міністерстві екології та природних ресурсів України. Пізніше у 2019 році стала радницею прем’єр-міністра України з питань охорони навколишнього середовища та зміни клімату на громадських засадах, а у 2020 році займала посаду радниці в Міністерстві фінансів України.

Разом із тим Гринчук не мала прямого досвіду роботи із сектором енергетики, окрім як на посаді Директора Офісу підтримки реформ при міністерстві енергетики та заступниці Галущенка. Співрозмовники УП в уряді та Раді називають її “людиною Галущенка”. Люди з енергетичного ринку перебували у легкому шоці від перспективи її призначення.

Нагадаємо: 16 липня Верховна Рада відправила уряд Дениса Шмигаля у відставку. За рішення уряду проголосував 261 народний депутат. Президент Володимир Зеленський на засіданні фракції “Слуга народу” 16 липня представив депутатам майбутніх членів оновленого Кабінету міністрів.

Верховна Рада України затвердила Олексія Соболева на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства. Раніше він обіймав посаду першого заступника очільника Мінекономіки Юлії Свириденко. Про це повідомив народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.

Хто такий Олексій Соболев?

Олексій Соболев був призначений на посаду першого заступника міністра економіки України у липні 2024 року. Він здобув ступінь магістра з фінансів у Київському національному економічному університеті, а також сертифікат фінансового аналітика від CFA Institute, США.

Який досвід має новий міністр?

Раніше Соболев працював керуючим активами у Dragon Asset Management. У 2015-2016 роках обіймав посаду радника міністра інфраструктури України. З 2016 по 2018 рік очолював проєкт Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, де координував розробку ІТ-рішень для прозорого продажу державних активів. З 2018 року став керівником державного підприємства “Прозорро.Продажі”.

Також він був президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine та головою консультативної наглядової ради CoST Ukraine. У січні 2023 року призначений на посаду заступника міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Олексій Соболев – почесний професор практики Київської школи економіки.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), запроваджує систему моніторингу надання послуг з приєднання до електричних мереж. Відповідну постанову регулятор ухвалив на засіданні 15 липня, передає “Інтерфакс-Україна”.

Коли почнеться впровадження нової системи?

“Старт впровадження системи визначено з 1 серпня 2025 року. Протягом перших 30 днів графік передбачає поетапний запуск системи моніторингу приєднань, а з 31-го дня – її повноцінне функціонування”, – зазначили в комісії.

Які переваги надає нова система?

Нова система дає змогу в автоматичному режимі збирати, контролювати та узагальнювати інформацію про те, як оператори систем надають послуги з приєднання, а також своєчасно виявляти, реагувати та запобігати можливим порушенням. До того ж вона система дає змогу контролювати дотримання строків та унеможливлює маніпуляції зі звітними даними.

“Система моніторингу приєднань – це трансформація підходів до контролю за наданням послуг: менше бюрократії, більше автоматизації та оперативності”, – наголосили в НКРЕКП.

Нагадаємо: Протягом 7–11 липня імпорт електроенергії в Україну зріс удвічі порівняно з попереднім – до 44 тис. МВт·год. Водночас обсяги експорту скоротилися до 32,2 тис. МВт·год.