Аграрії півдня Росії, де зосереджено значну частину збору озимих зернових в країні, вже вдруге стикаються з умовами посухи. Витрати на посівний матеріал, паливно-мастильні матеріали та добрива зросли на 15-20%. Про це повідомляє російське інформагентство “Интерфакс”.

“Витрати на зимову посівну кампанію у 2025 році зросли на всіх основних напрямках у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Вартість паливно-мастильних матеріалів (ПММ) зросла на 10-15%, ціни на добрива – в залежності від виду, зросли на 20%”, – зазначили в агрохолдингу “Степ” (Краснодарський край).

Також на 13-13% зросла вартість насіння, а витрати на утримання вітчизняної техніки, комплектуючих до неї та трудовитрати також зросли. Загальне зростання собівартості посівної оцінюється на рівні не менше 15%. “Тривожать ціни на ПММ – фізичних обсягів дизельного пального не вистачає, а те, що є в наявності – розпродають за спекулятивними цінами”, – додали аграрії.

У ІП Гусейнов (Ростовська область) повідомили, що подорожчало не лише паливо, але й запчастини на сільгосптехніку – ціни на них зросли в 2-3 рази. “Закупили нову техніку – посівний комплекс, комбайни. Якість нової техніки не відповідає стандартам, які були навіть 3-5 років тому. Все йде на здешевлення витрат на цю техніку, а ціна на неї не знижується, навпаки, техніка стає дорожчою. Субсидії також урізають”, – повідомили в агрокомплексі “Лабінський” (Краснодарський край).

У Міністерстві сільського господарства та продовольства Дагестану також підтвердили зростання вартості пального. Внаслідок підвищення цін на пальне, оплати на залучені трудові ресурси та інші витрати очікується збільшення витрат на 15-20% на проведення осінньої посівної кампанії.

Нагадаємо, що окупаційна влада РФ перетворила вкрадене українське зерно на глобальний бізнес, і нині його закуповують 70 країн світу, зокрема Єгипет, Туреччина та Іран. З Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до РФ вивезли близько 2,5 млн тонн пшениці нового врожаю.

Раніше повідомлялося, що Росія відновила поставки зерна до Сирії, у тому числі краденого українського збіжжя. Кремль планує збільшити відсоток вкраденого зерна з окупованих областей України від загального врожаю РФ, адже в самій Росії цього року через посуху, санкції та обмежений доступ до техніки зберуть “компактний урожай”.

Також раніше повідомлялося, що Україна планує звернутися до Європейського Союзу з проханням накласти санкції на бангладешські компанії, які імпортують пшеницю з окупованих Росією українських територій. Бангладеш не зміг зупинити цю торгівлю після того, як Україна офіційно повідомила, що це зерно крадене і надала докази.

Раніше повідомлялося, що Росія постачає, ймовірно, викрадене в України зерно хуситам, які контролюють більшу частину Ємену. Такий висновок на основі вивчення даних про переміщення судна, що транспортувало зерно, зробили розслідувачі Bellingcat і Lloyd’s List.

Іспанія запроваджує заборону на заходження до своїх портів танкерів, які транспортують паливо для ізраїльської армії. Про це повідомляє Lloyd’s List. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про новий пакет заходів проти Ізраїлю під час публічної промови у прямому ефірі.

Як будуть ідентифікуватися судна?

Санчес не уточнив, яким чином будуть ідентифікуватися судна, але, за даними Lloyd’s List, заходити до іспанських портів не зможуть судна, що перевозять паливо, яке прямує до Ізраїлю, включаючи судна під іншими прапорами. Іспанські ЗМІ повідомили, що нова заборона набула чинності цього тижня.

Які ще обмеження запроваджені?

Заборона також поширюється на літаки, які перевозять зброю до Ізраїлю, яким також не дозволено використовувати іспанський повітряний простір. Проте портові адміністрації ще не отримали підтвердження та вказівки щодо того, як саме буде здійснюватися заборона.

Іспанія запровадила заборону з травня 2024 року на судна, які перевозять зброю та боєприпаси до Ізраїлю з причалів своїх портів. Уряд Санчеса ухвалив рішення припинити продаж зброї Ізраїлю незабаром після 7 жовтня 2023 року. Новий пакет продовжує ембарго на зброю до Ізраїлю на постійній основі.

Під час своєї промови Санчес зазначив, що сподівається, що ці заходи допоможуть “додати тиск на прем’єр-міністра Нетаньяху та його уряд, щоб зменшити деякі страждання, які відчуває палестинське населення”.

У відповідь міністр закордонних справ Ізраїлю Гідон Саар звинуватив іспанський уряд у використанні “ворожої та антиізраїльської лінії”.

Нагадаємо, раніше влада Туреччини оголосила про припинення всієї торгівлі з Ізраїлем. Крім того, Анкара закрила свої порти для ізраїльських суден, а також повітряний простір для ізраїльських літаків.

Раніше повідомлялося, що економіка Ізраїлю впала у другому кварталі 2025 року, оскільки 12-денна війна країни з Іраном призвела до повного закриття багатьох підприємств. Валовий внутрішній продукт знизився на 3,5% в річному обчисленні з урахуванням сезонних коливань.

Також раніше повідомлялося, що у червні вартість фрахту танкерів, що перевозять нафтопродукти з Близького Сходу, стрімко зросла останніми днями через загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном, яке підвищило ризики транспортування через Ормузьку протоку.

Після загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном деякі власники танкерів стали відмовлятися від перевезень нафти з Перської затоки. Як відомо, у ніч на 13 червня Ізраїль завдав “превентивного удару”, націленого на підрив ядерної програми і проти військових об’єктів Ірану.

Міністерство оборони України нещодавно скасувало застарілу вимогу про підвищену температуру спалаху 62 градуси при закупівлі дизельного пального. Про це повідомив директор консалтингової компанії Сергій Куюн.

“Як свідчить тендерна документація, серпневі й вересневі закупівлі дизпалива здійснювались зі скасованою вимогою про потребу дотримання радянського стандарту щодо температури спалаху”, – зазначив Куюн.

За його словами, в липні вказана норма ще діяла, що й призвело до появи у переліку потенційних позицій для постачання дизпального індійського виробництва. “В Європі цей показник взагалі не нормується і зазвичай становить 55 градусів, а ті 62 перекочували до нас із радянських часів, коли такі вимоги до пального були продиктовані особливостями використання пального на флоті. Флоту в нас вже майже не залишилось, а ось норма виявилася живучою”, – розповів він.

Які наслідки скасування вимоги?

Як зазначив директор А-95, саме вказана норма обмежувала коло виробників дизпалива для підприємств Міноборони двома НПЗ – “Укртатнафтою” в Кременчузі та НПЗ у Плоцьку польської Orlen, який виготовляє на спецзамовлення “Укрнафти” в обмежених кількостях “радянський” дизель.

Що далі для ринку дизельного пального?

Скасування цієї вимоги може відкрити нові можливості для постачальників та розширити асортимент дизельного пального на українському ринку.

Яка динаміка продажів легких вантажівок в Україні?

В Україні впродовж серпня сумарно було куплено 3,4 тис. машин групи LCV. Це на 37,3% менше, ніж рік тому, та на 4,5% менше, ніж в липні. Про це повідомляє Інститут досліджень авторинку.

Які підсегменти ринку LCV показали результати?

Згідно з аналітикою, динаміка за підсегментами ринку LCV виглядає наступним чином:

• Внутрішні перепродажі: +0,6% (порівняно з липнем), −45,6% (порівняно з серпнем 2024 року);
• Імпорт вживаних: −19,5%, −28,9%;
• Імпорт нових: +4,1%, +3,6%;
• Вироблені в Україні: +13,6%, +19,6%.

Структура сегмента: найбільша частка, 60,4% — у внутрішніх перепродажах; 24,2% зайняли імпортовані вживані легкі вантажівки, 13,4% — нові імпортні, 2% — вироблені або переобладнані в Україні. Сумарна частка нових машин складає 15,4%.

Які моделі лідирують на ринку?

На внутрішньому ринку найчастіше купували вантажні фургони, які складають основу сегмента. Всього відбулося понад 2 тисячі угод (2074) купівлі-продажу. Лідерство стабільно утримує Mercedes-Benz Sprinter (261), друга позиція у Renault Master (197), третій у списку Volkswagen Transporter (131).

У серпні наш автопарк поповнився на 832 імпортованих вживаних авто сімейства LCV. Тут покупці найчастіше обирали

Міністерство фінансів Російської Федерації цього року позичить більше, ніж планувалося. Про це повідомив міністр фінансів РФ Антон Силуанов, зазначивши, що програма запозичень становить 4,8 трлн рублів, а дефіцит бюджету – 3,8 трлн рублів. Проте за підсумками семи місяців дефіцит бюджету склав 4,9 трлн рублів.

Силуанов обіцяє нарощувати борг “в розумних межах”. Він вважає, що борг невеликий, тому його цілком можна збільшити. Однак для істотного нарощування боргу існує низка обмежень, серед яких ємність фінансового ринку, вартість обслуговування та зв’язок з грошово-кредитною політикою.

Які наслідки для економіки?

Силуанов підкреслив, що чим більше Мінфін РФ буде позичати і витрачати, тим жорсткішим буде Центробанк РФ, і тим вищою буде ключова ставка. Як зазначає видання, кожен процентний пункт в ключовій ставці обходиться бюджету в 200 млрд рублів.

Яка ситуація в банківському секторі?

Нагадаємо, що в російському банківському секторі зростає частка проблемних кредитів (NPL) на тлі сповільнення економіки.