По суті йдеться про замороження як боргу, так і відсоткових виплат за євробондами на два роки (щоправда, обумовлені відсотки інвесторам нараховуватимуться). Це може зекономити на даному періоді близько $5 млрд, що співмірно з обсягам коштів, яких щомісяця бракує в держбюджеті під час війни.  Що ж до ВВП-варрантів, виплати за якими прив´язані до темпів зростання економіки, то головне побажання уряду – мати право викупити їх за номіналом з 2024 по 2027 рр. Очікується, що в післявоєнний час ВВП України буде швидко зростати з низької бази, а виплати за варрантами (які стають досить значними за приросту річного ВВП на 4% і більше) могли б суттєво обтяжити процес розвитку економіки,  пише “ДС”.

Для ринків пропозиції українського уряду (на які кредитори мають дати відповідь до 15 серпня) не стали шоком: усі розуміють ситуацію України. Наші єврооблігації як торгувалися, так і торгуються кратно нижче від номіналу. Це означає, що  частковий дефолт (а саме так в міжнародній практиці трактують відтермінування виплат країною-боржником навіть за домовленості з кредиторами) не сильно позначиться на Україні. Значно важливіший об´єктивний розвиток подій: війна триватиме — ніхто не дасть комерційних позик, настане стійкий мир — інвестори почнуть повертатися в Україну, яка навряд чи запам´ятається саме як недобросовісний боржник, бо її платоспроможність підірвала неспровокована агресія з боку Росії.

Чи можна було уряду попросити кращих умов у держателів українських паперів і, можливо, навіть списати частину боргу – питання дискусійне. Одні експерти вказують на фактор репутації і тому сподівалися, що не буде навіть м´якої реструктуризації, інші вважають пропозиції уряду адекватними ситуації, а дехто наполягав би на списанні половини боргу і значно кращих умов його обслуговування. Який варівант найбільш слушний і чому можна навчитися зі світової практики, читайте в статті Олексія Шевніна “Гра у дефолт. Чому Україна не хоче списати всі борги”.

Правоохоронці оголосили підозру екскерівникові кар’єру, якого підозрюють у завданні державі збитків в особливо великих розмірах.

Як встановили співробітники територіального підрозділу ДСР в Черкаської області, перебуваючи на посаді керівник кар’єру організував незаконний видобуток корисних копалин. Попри зупинення дії спеціального дозволу, продовжував здійснювати видобування монцонітів і діоритів. Ці копалини використовується як будівельний матеріал та декоративне каміння.

Сума збитків, завдана державі, становить понад 450 млн грн.

На підставі отриманих доказів детективи слідчого управління поліції Черкаської області повідомили екскерівникові кар’єру про підозру за ч. 4 ст. 240 (Порушення правил охорони або використання надр) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк до восьми років.

Нагадаємо, на Харківщині затримали організатора кримінального угруповання, яке розграбувало надр на мільярд гривень.

Про це повідомляє Мінфін.

Котирування гривні проти долара на чорному ринку на 12:40 становлять 37,56 – 37,96 за долар, хоча ще о 10 ранку, напередодні оголошення Нацбанком підвищити офіційний курс гривні на 25%, він становив 36,73 – 37,06 за долар. Днем раніше долар на чорному ринку можна було продати за 36,55 грн, а купити – за 36,73 грн.

Банки переважно поки що не відреагували на рішення НБУ, про що свідчать дані готівкового курсу в касах.

Так, 21 липня середні курси валют в касах банків був такими:

Долар США – 36,4 – 37,15  грн (курс на 20 липня – 36,5 – 37,1  грн);

Євро – 36,8 – 37,7 грн (курс на 20 липня – 36,7 – 37,6  грн).

У розрізі банків, Приватбанк пропонує курс долара на рівні 36,3-36,8 грн, Ощадбанк – 36,65-37,4 грн, Укрексімбанк – 36,8-37,7 грн, Райффайзен – 36,7-37,2 грн.

Банки, при цьому, дещо підвищили курс за безготівковими розрахунками у валюті (наприклад, при оплаті карткою за кордоном). Так, курс у Приватбанку становить 36,9 грн за долар, в Ощаді – 36,75 грн, в Укрексімбанку – 37,15 грн за долар, а в Універсал Банку (monobank) – 36,82 грн.  

Про це 21 липня повідомила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

“Держави-члени погодили новий пакет санкції проти рф і погодилися з нашими посиленими, продовженими санкціями ЄС проти кремля. Я вітаю це”, — написала вона.

І зазначила, що таким чином ЄС посилає “потужний сигнал Москві: ми будемо тримати високий тиск скільки завгодно”.

Нові санкції передбачають обмеження на імпорт російського золота, зокрема золотих прикрас. рф є другим найбільшим експортером золота у світі.

Постійний представник Литви при ЄС Арнольдас Пранцкявічюс також повідомляв, що цей пакет санкцій передбачає новий експортний контроль, замороження активів “Сбербанку” та розширення санкційного списку на понад 50 нових фізичних і юридичних осіб: політиків, військових лідерів, олігархів та пропагандистів.

Про це йдеться у статті “Обозревателя”.

Як відомо, у березні 2020 року шведська газета Dagens Nyheter опублікувала розслідування, присвячене фінансовій піраміді Milton Group, що базувалася в Києві.

Офіційно компанія займається брокерським і IT-бізнесом. Насправді ж, це” фабрика шахрайства”, яка обманним шляхом тільки за 2019 рік виманила у пенсіонерів в Європі понад 65 млн євро.

Глава МЗС Швеції Анн Лінде під час візиту до Києва закликала владу України розслідувати діяльність “брокерів”, чий офіс розміщувався на верхніх поверхах столичного ТЦ Mandarin Plaza. Крім того, поліція Швеції звернулася в Європол для проведення міжнародного розслідування.

Відомо, що ТОВ “Мілтон груп” була заснована у 2016 році. Генеральним директором Milton Group на момент розслідування був Джейкоб Кесельман. Єдиний офіційний бенефіціар Milton Group, за даними журналістів, грузин Іраклі Дадівадзе. Реальним власником компанії називають ізраїльтянина грузинського походження Давида Тодуа.

Українські правоохоронні органи зацікавилися діяльністю Milton Group в травні 2018 року. Тоді ж в офісі компанії були проведені обшуки. Втім, до відкриття кримінальної справи ситуація так і не дійшла.

У березні 2020 року, після публікації резонансного розслідування про Milton Group, журналісти звернулися за коментарями в СБУ і Нацполіцію. І там, і там заявили, що діяльність компанії не розслідують.

Як писало раніше РБК-Україна, зараз компанія як і раніше має штаб-квартиру в Києві. Війна стала “зручним фоном” для Milton Group, оскільки фактично всі силові органи займаються захистом країни від вторгнення РФ.

У червні стало відомо, що приміщення, які орендує компанія, фігурують у розслідуванні ДБР щодо використання росіянами криптовалютних бірж для обходу санкцій.