Національний банк України та “Приватбанк” пояснили, як зараз врегульовується ситуація з кредитними зобов’язаннями для військовослужбовців, які через мобілізацію тимчасово не можуть здійснювати щомісячні платежі. Про це НБУ та “Приватбанк” повідомили у відповідь на запит.

Які зміни можливі в кредитних договорах?

Згідно з роз’ясненням Нацбанку, будь-які зміни умов кредитних договорів, зокрема з відстроченням платежів, зміною процентної ставки або комісій, можуть здійснюватися лише за згодою між банком і клієнтом. Якщо позичальник не може обслуговувати борг, можливо провести реструктуризацію зобов’язань, тобто зміни умов кредитного договору, що визначають порядок і графік повернення коштів. Це передбачено статтею 17 Закону України “Про споживче кредитування”.

Які пільги мають військовослужбовці?

Водночас для військовослужбовців діють особливі пільги, закріплені у законодавстві. Так, військовослужбовцям та іншому з подружжя не нараховують штрафні санкції, пеню та проценти за прострочення, окрім випадків, коли кредит взяли на придбання житла, автомобіля або енергетичного обладнання (сонячні панелі чи вітроустановки). У таких випадках проценти можуть компенсувати держава або третя особа.

НБУ зазначає, щоб отримати пільгу, військовим потрібно звернутися до свого банку та надати документи, що підтверджують статус служби. Перелік необхідних документів рекомендують уточнювати у Міністерстві оборони.

Як пояснили у “Приватбанку”, військові можуть скористатися кількома механізмами для обслуговування кредитів під час служби. Зокрема, клієнт може налаштувати автоматичне договірне списання коштів або доручити оплату родичу. Якщо сплата неможлива тривалий час, банк може запропонувати реструктуризацію заборгованості – це дозволяє зменшити фінансове навантаження.

Під час воєнного стану пеня не нараховується, а за певними кредитами, оформленими до серпня 2022 року, військовим можуть знизити відсоткову ставку до 0,001%. Для кредитів, виданих після серпня 2022 року, ставка не знижується, але щомісячний платіж можуть скоригувати – зменшений удвічі на один рік.

У “Приватбанку” зауважили, що мобілізація не вважається “непереборною обставиною”, однак банк готовий іти назустріч клієнтам, якщо ті своєчасно звертаються із заявою про реструктуризацію. Таким чином, військовослужбовці, які не можуть сплачувати кредити у звичному режимі, можуть домовитися з банком про індивідуальні умови відтермінування, зменшення платежів або реструктуризацію боргу – за умови подання відповідної заяви та документів.

Нагадаємо: Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5% попри очікування аналітиків. Зниження ставки прогнозують на 2026 рік.

Кабінет Міністрів України погодив перерозподіл субвенції з державного бюджету на фінансування додаткових 15 проєктів в 9 регіонах України. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

Які проєкти отримають фінансування?

Йдеться про 11 проєктів з відновлення водопостачання та водовідведення, а також про 4 проєкти відновлення закладів охорони здоров’я у Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській, Чернівецькій, Львівській, Тернопільській та Херсонській областях, – уточнили у міністерстві.

Цього року державний бюджет України спрямовує мільярд субвенції на фінансування проєктів розвитку. Завдяки останнім змінам, кількість проєктів, що отримають державну підтримку, зросла зі 106 до 121, зазначено у повідомленні.

Яка роль Європейського інвестиційного банку?

Це фінансування відбувається в рамках Програми відновлення України III, яка реалізується спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Загальна угода на 100 млн євро, підписана та ратифікована у 2024 році, передбачає надання коштів громадам на безповоротній основі через субвенцію з держбюджету.

Наразі в межах Програми загалом схвалено до реалізації 130 проєктів із загальною кошторисною вартістю близько 4,7 млрд грн. Прозорість і пріоритизація цих ініціатив забезпечена через цифрову екосистему DREAM, куди громади подавали свої заявки.

Нагадаємо: Раніше Міністерство розвитку громад та територій повідомило, що працює над другим пакетом підтримки прифронтових громад, у основі якого — запити самих територій. На сьогодні до переліку прифронтових віднесено 242 громади у десяти областях і працює перший пакет програми підтримки.

Також раніше Мінрозвитку повідомило, що до розширеного Єдиного проєктного портфелю держави додатково включено 11 проєктів у сфері транспорту, два проєкти та дві програми у сфері муніципальної інфраструктури та послуг, а також одну програму у сфері житла.

Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що до схваленого урядом єдиного проєктного портфелю публічних інвестицій 149 програм і проєктів загальною вартістю понад 269 млрд дол. Раніше повідомлялося, що інвестиційні ради 19 регіонів схвалили середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій на 2026-2028 роки і затверджують їх у місцевих державних адміністраціях.

Мінрозвитку стало ініціатором найбільшої кількості інвестиційних програм та проєктів у Єдиному проєктному портфелі публічних інвестицій на 2026 рік.

За колишнього очільника ‘Укренерго’ Володимира Кудрицького внесли заставу у розмірі 13,7 мільйона гривень. Про це повідомляють джерела ЕП. За їхньою інформацією, Кудрицький ще не вийшов з СІЗО, але це має статися найближчим часом.

Яка причина обшуків у Кудрицького?

Нагадаємо: ДБР 21 жовтня прийшло з обшуками до колишнього керівника ‘Укренерго’ Володимира Кудрицького. ‘Хочу сказати, що жодних підозр мені не було вручено, просто був обшук’, – заявив Кудрицький.

У чому звинувачують Кудрицького?

За даними джерел УП у правоохоронних органах, слідчі дії проводили за підозрою у зловживанні службовим становищем та заволодінні коштами державної компанії. Слідство вважає, що Кудрицький і Гринкевич могли заволодіти коштами державної компанії під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще у 2018 році.

28 жовтня Державне бюро розслідувань затримало на Львівщині колишнього керівника ‘Укренерго’ Володимира Кудрицького. 29 жовтня Кудрицькому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 13,7 мільйона гривень.

Уряд України ухвалив рішення, яке дозволяє Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології, зокрема робототехніку та безпілотні системи, без застосування процедур закупівель, визначених законодавством. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Які зміни були ухвалені?

Кабінет Міністрів України вніс зміни до пункту 9 “Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Згідно з новими правилами, Фонд розвитку інновацій зможе закуповувати спеціальні технології, включаючи розробки подвійного та військового призначення, без дотримання традиційних процедур закупівель.

Чому це важливо для оборони?

Зміни стосуються закупівель, необхідних для забезпечення діяльності експериментального підрозділу NEXT. “Розробка і тестування бойових дронів, наземних роботів, водних платформ потребує швидкого та гнучкого постачання компонентів. Традиційні закупівельні процедури передбачають конкурентність, а для реалій фронту необхідно здійснювати закупівлі переважно у виробників”, – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа. Він також додав, що спрощення дозволить Фонду напряму отримувати необхідні технології та обладнання для прискореного тестування, адаптації та передачі військовим, що посилить технологічну перевагу та допоможе зберегти життя захисників.

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених законом “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12 жовтня 2022 року. Документ визначає порядок і умови проведення закупівель під час воєнного стану, встановлює заборону на закупівлі у громадян та компаній держав-агресорів, а також закріплює, що закупівлі мають здійснюватися з дотриманням принципів прозорості, добросовісної конкуренції та ефективного використання коштів.

Нагадаємо, що Рахункова палата раніше розпочала аудит діяльності на тему “Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану”. Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України запускають грантовий конкурс Brave1 для рішень у сфері штучного інтелекту. Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме “данську модель”, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів.