Офіційний курс євро до гривні укріпиться у вівторок 15 липня на 5 копійок. Про це свідчить офіційний курс НБУ на вівторок 15 липня. Своєю чергою, курс долара також укріпиться на 5 копійок.

Які нові офіційні курси валют?

Офіційні курси на вівторок 15 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,83 грн (41,78 грн станом на 14 липня); 1 євро – 48,89 грн (48,84 грн станом на 14 липня).

Коли євро досягав рекордів?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні. Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.

Єврокомісія погодила надання Україні так званого роумінгового безвізу — приєднання до політики ЄС Roam like at Home. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Уряд очікує, що це відбудеться з 1 січня 2026 року.

Що передбачає роумінговий безвіз?

Кабмін схвалив рішення комітету асоціації Україна-ЄС про взаємне відкриття сектора роумінгу. Це частина процедури фіналізації набуття роумінгового безвізу.

Нагадаємо: Верховна Рада 15 квітня ухвалила законопроєкт №12150 (щодо імплементації норм законодавства ЄС з питань електронних комунікацій), який відкриває Україні можливість приєднатися до єдиної зони роумінгу з ЄC.

Які переваги матимуть українці?

У червні президент України Володимир Зеленський підписав закон, який відкриває шлях до спільного роумінгу з Європейським Союзом. Завдяки спільному роумінгу українці зможуть користуватися мобільним зв’язком і інтернетом у 27 країнах ЄС за тими ж тарифами, що й вдома – без додаткових зборів. Така ж вигода буде і для європейців, які приїжджають до України.

Українська держкомпанія “Українська оборонна промисловість” та американська D&M Holding Company підписали угоду про створення спільного підприємства. Про це повідомила пресслужба Укроборонпрому. Як зазначено у повідомленні, відповідний документ було підписано 11 липня в Римі, на полях Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2025).

“Акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” та американська компанія D&M Holding Company підписали документ, який передбачає створення спільного підприємства з виробництва спеціальних хімічних речовин для потреб оборонного сектору”, – говориться у повідомленні.

Де буде розташоване підприємство?

Підприємство буде розташоване у Сполучених Штатах Америки та виготовлятиме продукцію, яка використовується у виробництві боєприпасів для Сил оборони України. Документ підписали генеральний директор “УОП” Олег Гуляк та СЕО D&M Holding Company Даніел Пауерс у присутності Спеціального посланника США в Україні, генерал-лейтенанта у відставці Кіта Келлога, радника Президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна, голови наглядової ради Акціонерного товариства “УОП” Давіда Ломджарії.

Яке значення має ця угода?

“Це принципово важливий крок на шляху до подолання дефіциту продуктів спеціальної хімії, який сьогодні гостро відчуває боєприпасна галузь”, – говориться у повідомленні. “Українська оборонка має поступово перейти від масштабних закупівель до власного виробництва, щоб задовольнити нагальні потреби. Не менш важливо, що підприємство працюватиме на безпечній території”, – зазначив гендиректор “УОП” Олег Гуляк.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Airbus допоможе Україні обслуговувати власну авіаційну техніку. Відповідний меморандум з європейською компанією підписало акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”. Також повідомлялося, що “Українська оборонна промисловість” уклало угоду з канадською компанією Roshel щодо створення спільного виробництва бронемашин. Йдеться про виробництво машин типу МРАП Roshel Senator. “Українська оборонна промисловість” (УОП) 15 лютого підписала меморандум про взаємопорозуміння з данською компанією Weibel Scientific. “Українська оборонна промисловість” і французька компанія Thales International SAS, яка спеціалізується на розробці інформаційних систем для авіакосмічного і військового секторів, підписали угоду про розбудову спільного підприємства. Також повідомлялося, що АТ “Українська оборонна промисловість” відзвітувало про прибуток 1,309 млрд грн за 2024 рік.

На захоплених російською армією територіях Донецької області посилився дефіцит води. Про це пише The Moscow Times.

Яка ситуація з водопостачанням у Торезі?

Одна з найгостріших ситуацій склалася в Торезі Горлівського району. У центрі міста вода подається раз на три дні на 8 годин.

Як живуть жителі сіл?

У селах справи йдуть ще гірше. Наприклад, у Пелагеївці, Будуправлінні, Червоній зірці, Зеленому гаю воду вмикають раз на шість днів на 1,5-3 години. А в селищах шахт “7-БІС” і “Об’єднана” – раз на дев’ять днів на 2 години.

Місцеві жителі скаржаться, що навіть з урахуванням графіка вода надходить не завжди, а також не доходить до тих, хто живе вище першого поверху, через брак тиску.

Нагадаємо: На півночі Донецької області внаслідок ремонту на водогоні було призупинено подачу води до чотирьох міст.

Польща не виключає відновлення національної заборони на імпорт української сільськогосподарської продукції у разі необхідності. Про це заявив віцепрем’єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш, пише Latifundist.com.

Які обмеження можуть бути запроваджені?

“Якщо буде потрібно, ми не вагаючись знову запровадимо національні обмеження, як уже робили це раніше”, – запевнив він, коментуючи нову торговельну угоду між Україною та Європейським Союзом.

“Наразі діють європейські обмеження, які навіть вигідніші, бо не дестабілізують увесь ринок. Блокада в Польщі не означає, що зерно не потрапить, наприклад, до Словаччини чи Румунії — хоча Румунія та Болгарія в цьому питанні на нашому боці. Але проблема стосується всього європейського ринку: неконтрольований імпорт зерна б’є по фермерах, бо унеможливлює їм продаж врожаю також на інших ринках ЄС”, — сказав він.

Чому Польща виступає проти угоди?

“Я вважаю, що спосіб, у який були завершені ці переговори, не був належним. Комісія повинна була спочатку представити проект угоди державам-членам, включаючи консультації з фермерською спільнотою, і лише після їхнього схвалення можна було б завершити переговори. Але цього не сталося”, – цитує міністра польське видання Farmer.pl.

За словами Косіняка-Камиша, мета Польщі — не лише національна блокада, але “ми будемо її вимагати й підтримувати, якщо виникне така потреба”.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Польща виступила проти продовження угоди про перевезення вантажів автомобільним транспортом між Україною та ЄС. Європейський парламент проголосував за продовження угоди про перевезення вантажів автомобільним транспортом між Європейським Союзом та Україною до кінця 2025 року. Однак польські депутати Європарламент голосували проти. Вони стверджують, що збереження лібералізованих транспортних правил ще більше підірве конкурентоспроможність польських транспортних компаній.

Раніше повідомлялося, що 17 червня Європарламент підтримав подовження до кінця цього року дії угоди між Україною та ЄС про перевезення вантажів автомобільним транспортом, яка була ухвалена у червні 2022 року. Також раніше повідомлялося, що польські виробники цементу закликали Єврокомісію ввести квоти на імпорт з України, обмеживши його обсяг до 360 тис тонн на рік. Це майже вдвічі менше за показник 2024 року, коли до Польщі надійшло понад 650 тис тонн українського цементу.