Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ) заявила, що за умови продовження тиску на Росію її втрати від нещодавніх обмежень можуть сягнути 50 мільярдів доларів на рік. Про це йдеться на сайті СЗРУ.

Керівник СЗРУ Олег Іващенко доповів президенту Володимиру Зеленському про перші детальні оцінки впливу нових санкцій партнерів на російську воєнну машину. На основі цієї інформації буде скореговано комунікацію з партнерами в підготовці нових санкцій.

Які збитки вже зафіксовані?

«Вже зафіксовані суттєві збитки Росії від застосованих обмежень щодо нафтових компаній, і передбачається, що за умови продовження принципового й послідовного тиску на Москву їхні втрати становитимуть не менше 50 мільярдів доларів на рік», – йдеться у повідомленні.

Президент Зеленський зазначив, що «санкційних кроків партнерів буде ще більше, і ми вже маємо відповідні сигнали». Він підкреслив, що обсяги постачання нафти від арабських держав на світовий ринок можуть запобігти дестабілізаціям і ціновим стрибкам, якими лякають росіяни.

Які дії вживаються щодо російського танкерного флоту?

СЗРУ також доповіла про «налагоджений регулярний обмін даними з ключовими державами щодо російських осіб і схем, які заслуговують на застосування санкцій». Значну частину пропозицій СЗРУ партнери враховують.

«Мають бути також повністю реалізовані заходи щодо російського танкерного флоту, які обговорювали з європейськими лідерами на зустрічі Коаліції охочих», – додали в СЗРУ.

Окрім цього, керівник СЗРУ доповів про настрої та найближчі плани керівництва Китаю в контексті війни Росії проти України. «Важливо, щоб Китай долучився до зусиль заради зупинки постійних російських намагань розширити та затягнути війну», – підкреслив президент України.

Нагадаємо, раніше СЗРУ повідомила, що ціни на російську нафту Urals впали до найнижчого рівня з весни, що ставить під сумнів реалістичність бюджетних планів Москви та Мінська. Також зазначалося, що Росія дедалі частіше «розраховується» з союзниками у війні проти України власними територіями, відкриваючи шлях зовнішній експансії.

СЗРУ раніше заявила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту. Економіка Росії має серйозні проблеми, ніж визнається офіційно, і протягом року існує реальний ризик системної банківської кризи.

Експорт нафтопродуктів з Росії впав до найнижчого рівня за час війни, оскільки зупинка нафтопереробних заводів і посилення західних санкцій зруйнували енергетичну торгівлю країни. Про це повідомляє Bloomberg.

За даними Vortexa Ltd., зібраними Bloomberg, загальний обсяг морських поставок нафтопродуктів у перші 26 днів цього місяця становив у середньому 1,89 млн барелів на день, що є найнижчим показником принаймні з початку 2022 року.

Незважаючи на незначне зростання експорту дизельного палива, загальний обсяг поставок знизився через слабкі показники нафти та мазуту, особливо з балтійських портів після атак на експортний хаб Усть-Луга. Несприятливі погодні умови поблизу регіону в останні дні також могли вплинути на роботу портів.

Які фактори вплинули на експорт?

Остання хвиля обмежень, спрямованих проти нафтових гігантів “Роснефть” та “Лукойл”, додала нової невизначеності, змусивши трейдерів маневрувати між маршрутами платежів і термінами рейсів напередодні наближення терміну введення санкцій США 21 листопада.

У найближчій перспективі експорт дизельного палива залишається відносно стабільним, оскільки більшість поставок прямує на сусідні ринки, такі як Туреччина та Африка. Потоки нафти та мазуту є більш вразливими, оскільки тривалі рейси до Азії ставлять під загрозу затримки деяких вантажів, на які накладено санкції.

Які дані про видобуток нафти в Росії?

Оскільки Росія більше не оприлюднює офіційні дані про видобуток, трейдери відстежують морські поставки, щоб оцінити обсяг видобутку нафти в країні. За даними Bloomberg, що відстежує судноплавство, поставки нафти знизилися з найвищого рівня за майже два з половиною роки.

Нагадаємо: Авіакомпанія РФ Red Wings зіткнулася з масовими технічними несправностями парку: два з трьох літаків, що виконують далекомагістральні рейси, вийшли з ладу.

Рейс АТ ‘Укрзалізниці’ із Варшави 30 жовтня проходитиме зі змінами — через технічні причини буде додаткова пересадка. Про це повідомляє пресслужба ‘Укрзалізниці’.

Як буде організовано пересадку?

В компанії розповідають, що руж буде організовано наступним чином: на станції Варшава-Всходня пасажири мають сісти до будь-якого з трьох додаткових вагонів поїзда Інтерсіті №12010. Квитки залишаються дійсними, місця можна займати у довільному порядку.

Які подальші дії пасажирів?

У Любліні пасажири вагонів 1, 2, 3, 5, 6 і 7 пересідають до поїзда ‘Укрзалізниці’ №68/67 Варшава — Київ, який далі прямує до столиці. Пасажири 4-го вагону продовжують подорож Інтерсіті №12010 до станції Хелм. Там на них чекатиме додатковий вагон №16, причеплений до поїзда №20 Хелм — Київ.

“Ми щиро перепрошуємо за незручності — техніка іноді підкидає сюрпризи, але ми зробили все, щоб ви все одно комфортно та без стресу дісталися додому. І щоб трішки компенсувати ситуацію — на ваш рахунок уже зараховано 1000 ‘обіймашок’,” – додали в ‘Укрзалізниці’.

Що нового в законодавстві?

Нагадаємо: Уряд підтримав розроблений Міністерством розвитку громад та територій законопроект ‘Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України’. Документ створений, щоб адаптувати українську залізницю до законодавства та стандартів Європейського Союзу. Його мета — підвищити безпеку руху, забезпечити технічну сумісність із європейською системою та зробити український залізничний транспорт частиною єдиного європейського простору.

Попри те, що лише чверть з понад 3,3 тис. компаній ритуальної галузі звітують публічно, їхня сукупна виручка зростає щороку і перевищила 1,2 млрд грн у 2024 році. Про це йдеться у дослідженні аналітичної системи YouControl.

Для порівняння, у 2023-му сукупна виручка становила 1,1 млрд грн, а у 2022-му – 894 млн грн. Найбільшу частку (92%) цих доходів забезпечують комунальні підприємства, які залишаються ключовими гравцями на ринку.

Який обсяг ритуальних послуг в Україні?

За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, обсяг ритуальних послуг в Україні у 2024 році сягнув 2,139 млрд грн (на 225 млн грн більше, ніж у 2023 році), а 79% усіх поховань виконували служби, створені органами місцевого самоврядування.

Скільки компаній працює у ритуальній галузі?

За даними YC.Market, станом на жовтень 2025 року 541 юридична особа та 2767 фізичних осіб-підприємців (ФОП) мають основний вид економічної діяльності – “Організування поховань і надання суміжних послуг”. Найбільше ФОПів зареєстровано у Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Київській і Харківській областях, а також у тимчасово окупованому Криму.

Майже третина компаній є комунальними – серед них найбільшу виручку у 2024 році (понад 100 млн грн) отримала Ритуальна служба СКП “Спецкомбінат ПКПО” виконавчого органу Київради.

Крім цього, YouControl зафіксував, що близько 8% компаній вибірки (41 підприємство) зареєстровані або перереєстровані за російським законодавством – це переважно фірми з тимчасово окупованих територій Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Ще шість компаній із Луганщини мають “двійників” у російському реєстрі юридичних осіб, а деякі мають зв’язки з громадянами РФ. Аналітики YouControl пояснюють, що після тимчасової окупації Криму, а також частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, чимало компаній внесли до російського Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Окрім цього, трапляються випадки створення нових юридичних осіб у РФ. Їх дані можуть повністю або частково збігатися з даними компаній, що зареєстровані в українському ЄДР.

Нагадаємо: З початку 2024 року і станом на червень 2025 року, в Росії різко зріс прибуток ритуальних компаній: доходи галузі досягли 39,5 млрд рублів (понад 440 млн дол) на тлі рекордної смертності й війни в Україні.

Україна та Європейський Союз суттєво збільшують безмитні квоти на частину агропродукції. У парламентському комітеті з питань аграрної та земельної політики вважають, що для України це вагомий сигнал про поглиблення інтеграції до ЄС. Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради України.

З

Коли набирають чинності зміни до тарифних графіків?

29 жовтня 2025 року набрали чинності зміни до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та Європейським Союзом, що відкриває новий етап економічного співробітництва між країнами. Ці зміни було ухвалено 15 жовтня 2025 року, нагадує пресслужба апарату ВР.

Рішення №3/2025, ухвалене в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає скасування або значне зменшення ставок ввізного мита та збільшення обсягів тарифних квот для українських агрохарчових товарів при експорті їх до ЄС. Зокрема, найбільше збільшення обсягів безмитних поставок порівняно з 2021 роком отримали мед (квота зросла на 483% – з 6 до 35 тис. тонн) та цукор: (квота на білий цукор збільшилася на 400% – з 20 до 100 тис. тонн).

Також йдеться про сухе знежирене молоко: обсяг збільшився на 208% – з 5 до 15,4 тис. тонн. Обсяг квоти на яйця збільшився на 200% – з 6 до 18 тис. тонн. Квоту на м’ясо птиці збільшили на 33% – з 90 до 120 тис. тонн. Крім того, значне зростання продемонстрували квоти на перероблену продукцію. Так, квота на висівки та їх залишки збільшилася на 405% (з 21 до 85 тис. тонн), а на ячмінну крупу та шрот – на 423% (з 7,8 до 33,2 тис. тонн).

Угода також передбачає нові категорії квот для виокремленої продукції – це товари, для яких окрему безмитну квоту виділили зі складу більшої, загальної квоти. Раніше обсяги експорту таких товарів зараховувались у межах квоти на сировину, з якої вони виготовлені. Зокрема, відокремлено з чинних квот борошно з пшениці, ячменю та кукурудзи, експорт якого раніше враховувався в загальних квотах на пшеницю, кукурудзу та ячмінь.

Тепер експортери можуть безмитно поставити до Європейського Союзу не лише 1,3 млн тонн пшениці, але й додатково 30 тис. тонн борошна з неї, додають у комітеті. Інформація про оновлені обсяги тарифних квот на 2025 рік розміщена на Єдиному державному інформаційному веб-порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

Нагадаємо, зміни до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та Європейським Союзом набрали чинності 29 жовтня 2025 року. Раніше депутатка Європарламенту Карін Карлсбро заявила, що причиною високих квот на торгівлю українською агропродукцією є “аграрне лобі” в ЄС.

6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Перші автономні торговельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти і торгівельні обмеження для українських товарів. Тому їх двічі продовжували – 6 червня 2023 року і 6 червня 2024 року.

Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році. Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропозицій з України. Раніше повідомлялося, що скасування Євросоюзом тимчасових заходів, які раніше забезпечували переважно безмитний доступ українського експорту на ринок ЄС, ведуть до різкого падіння експорту України, а нові тарифні квоти частково компенсують втрат не повністю.