Єврокомісія погодила надання Україні так званого роумінгового безвізу — приєднання до політики ЄС Roam like at Home. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Уряд очікує, що це відбудеться з 1 січня 2026 року.

Що передбачає роумінговий безвіз?

Кабмін схвалив рішення комітету асоціації Україна-ЄС про взаємне відкриття сектора роумінгу. Це частина процедури фіналізації набуття роумінгового безвізу.

Нагадаємо: Верховна Рада 15 квітня ухвалила законопроєкт №12150 (щодо імплементації норм законодавства ЄС з питань електронних комунікацій), який відкриває Україні можливість приєднатися до єдиної зони роумінгу з ЄC.

Які переваги матимуть українці?

У червні президент України Володимир Зеленський підписав закон, який відкриває шлях до спільного роумінгу з Європейським Союзом. Завдяки спільному роумінгу українці зможуть користуватися мобільним зв’язком і інтернетом у 27 країнах ЄС за тими ж тарифами, що й вдома – без додаткових зборів. Така ж вигода буде і для європейців, які приїжджають до України.

Українська держкомпанія “Українська оборонна промисловість” та американська D&M Holding Company підписали угоду про створення спільного підприємства. Про це повідомила пресслужба Укроборонпрому. Як зазначено у повідомленні, відповідний документ було підписано 11 липня в Римі, на полях Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2025).

“Акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” та американська компанія D&M Holding Company підписали документ, який передбачає створення спільного підприємства з виробництва спеціальних хімічних речовин для потреб оборонного сектору”, – говориться у повідомленні.

Де буде розташоване підприємство?

Підприємство буде розташоване у Сполучених Штатах Америки та виготовлятиме продукцію, яка використовується у виробництві боєприпасів для Сил оборони України. Документ підписали генеральний директор “УОП” Олег Гуляк та СЕО D&M Holding Company Даніел Пауерс у присутності Спеціального посланника США в Україні, генерал-лейтенанта у відставці Кіта Келлога, радника Президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна, голови наглядової ради Акціонерного товариства “УОП” Давіда Ломджарії.

Яке значення має ця угода?

“Це принципово важливий крок на шляху до подолання дефіциту продуктів спеціальної хімії, який сьогодні гостро відчуває боєприпасна галузь”, – говориться у повідомленні. “Українська оборонка має поступово перейти від масштабних закупівель до власного виробництва, щоб задовольнити нагальні потреби. Не менш важливо, що підприємство працюватиме на безпечній території”, – зазначив гендиректор “УОП” Олег Гуляк.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Airbus допоможе Україні обслуговувати власну авіаційну техніку. Відповідний меморандум з європейською компанією підписало акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”. Також повідомлялося, що “Українська оборонна промисловість” уклало угоду з канадською компанією Roshel щодо створення спільного виробництва бронемашин. Йдеться про виробництво машин типу МРАП Roshel Senator. “Українська оборонна промисловість” (УОП) 15 лютого підписала меморандум про взаємопорозуміння з данською компанією Weibel Scientific. “Українська оборонна промисловість” і французька компанія Thales International SAS, яка спеціалізується на розробці інформаційних систем для авіакосмічного і військового секторів, підписали угоду про розбудову спільного підприємства. Також повідомлялося, що АТ “Українська оборонна промисловість” відзвітувало про прибуток 1,309 млрд грн за 2024 рік.

На захоплених російською армією територіях Донецької області посилився дефіцит води. Про це пише The Moscow Times.

Яка ситуація з водопостачанням у Торезі?

Одна з найгостріших ситуацій склалася в Торезі Горлівського району. У центрі міста вода подається раз на три дні на 8 годин.

Як живуть жителі сіл?

У селах справи йдуть ще гірше. Наприклад, у Пелагеївці, Будуправлінні, Червоній зірці, Зеленому гаю воду вмикають раз на шість днів на 1,5-3 години. А в селищах шахт “7-БІС” і “Об’єднана” – раз на дев’ять днів на 2 години.

Місцеві жителі скаржаться, що навіть з урахуванням графіка вода надходить не завжди, а також не доходить до тих, хто живе вище першого поверху, через брак тиску.

Нагадаємо: На півночі Донецької області внаслідок ремонту на водогоні було призупинено подачу води до чотирьох міст.

Польща не виключає відновлення національної заборони на імпорт української сільськогосподарської продукції у разі необхідності. Про це заявив віцепрем’єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш, пише Latifundist.com.

Які обмеження можуть бути запроваджені?

“Якщо буде потрібно, ми не вагаючись знову запровадимо національні обмеження, як уже робили це раніше”, – запевнив він, коментуючи нову торговельну угоду між Україною та Європейським Союзом.

“Наразі діють європейські обмеження, які навіть вигідніші, бо не дестабілізують увесь ринок. Блокада в Польщі не означає, що зерно не потрапить, наприклад, до Словаччини чи Румунії — хоча Румунія та Болгарія в цьому питанні на нашому боці. Але проблема стосується всього європейського ринку: неконтрольований імпорт зерна б’є по фермерах, бо унеможливлює їм продаж врожаю також на інших ринках ЄС”, — сказав він.

Чому Польща виступає проти угоди?

“Я вважаю, що спосіб, у який були завершені ці переговори, не був належним. Комісія повинна була спочатку представити проект угоди державам-членам, включаючи консультації з фермерською спільнотою, і лише після їхнього схвалення можна було б завершити переговори. Але цього не сталося”, – цитує міністра польське видання Farmer.pl.

За словами Косіняка-Камиша, мета Польщі — не лише національна блокада, але “ми будемо її вимагати й підтримувати, якщо виникне така потреба”.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Польща виступила проти продовження угоди про перевезення вантажів автомобільним транспортом між Україною та ЄС. Європейський парламент проголосував за продовження угоди про перевезення вантажів автомобільним транспортом між Європейським Союзом та Україною до кінця 2025 року. Однак польські депутати Європарламент голосували проти. Вони стверджують, що збереження лібералізованих транспортних правил ще більше підірве конкурентоспроможність польських транспортних компаній.

Раніше повідомлялося, що 17 червня Європарламент підтримав подовження до кінця цього року дії угоди між Україною та ЄС про перевезення вантажів автомобільним транспортом, яка була ухвалена у червні 2022 року. Також раніше повідомлялося, що польські виробники цементу закликали Єврокомісію ввести квоти на імпорт з України, обмеживши його обсяг до 360 тис тонн на рік. Це майже вдвічі менше за показник 2024 року, коли до Польщі надійшло понад 650 тис тонн українського цементу.

Міністерство сільського господарства США (USDA) знизило у липневому прогнозі для України очікування щодо виробництва пшениці у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 1 млн тонн порівняно із прогнозом у червні – до 22 млн тонн (на 4,35%). Про це свідчать прогнози американського відомства, передає “Інтерфакс-Україна”.

Які зміни в прогнозах для інших культур?

Зазначається, що для кукурудзи USDA не змінило прогнози, а для сої підвищило на 1 млн тонн — до 7,6 млн тонн (на 15,15%). За прогнозами, експорт пшениці з України знижено на 1 млн тонн — до 15,5 млн тонн, кінцеві запаси підвищено на 0,1 млн тонн — до 1,59 млн тонн. Урожай кукурудзи в Україні у 2025/26 МР очікується на рівні 30,5 млн тонн, експорт — 24 млн тонн, кінцеві запаси — 0,6 млн тонн.

Які прогнози для виробництва сої в Україні?

“Прогнози світової пропозиції та попиту на сою на 2025/26 рік передбачають збільшення пропозиції, збільшення обсягів перероблювання, зменшення експорту та збільшення кінцевих запасів. Найбільшим сюрпризом стала Україна, де обсяг виробництва був різко підвищений на 1 млн тонн — до 7,6 млн тонн. Це не лише вище за попередній прогноз, а й перевищує рекорд минулого сезону (7 млн тонн). Світове виробництво сої збільшено через збільшення прогнозу виробництва для України на основі даних уряду про хід посіву “, – зазначається у звіті.

Нагадаємо: Експорт зернових та олійних з України у сезоні, що завершився, впав майже на 11 млн тонн.