Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що пільги з ПДВ на імпорт електромобілів коштували державному бюджету 14,5 млрд грн за десять місяців 2025 року. Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

За словами Гетманцева, з початку 2025 року в Україну завезли понад 82 тисячі електромобілів загальною вартістю 72,2 млрд грн. При цьому, через податкові пільги, держава не отримала мільярди гривень надходжень. “Для порівняння, наші виробники озброєння отримали за цей період втричі менший обсяг пільг”, – зазначив народний депутат.

Які податкові ставки на електромобілі?

Гетманцев також нагадав, що мито на розмитнення електромобілів залишається нульовим, а акциз нижчий, ніж для авто з двигунами внутрішнього згоряння. Ці ставки не зміняться після 1 січня 2026 року, додав він.

Який прогноз щодо попиту на електроенергію?

Нагадаємо: За аналітичним прогнозом Rystad Energy, глобальний попит на електроенергію протягом наступного десятиліття зросте приблизно на 30% через активне поширення електромобілів, розбудову дата-центрів та зростання потреб в опаленні й охолодженні будівель.

У TikTok в межах другої хвилі блокувань видалили ще 47 акаунтів, що поширювали нелегальний контент. Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації.

“Сумарна аудиторія цих сторінок — понад 1,3 млн підписників. Серед них були популярні розважальні профілі, які приховано чи відкрито рекламували нелегальні казино, бонуси і ставки”, – зазначає відомство.

Які плани у Мінцифри щодо контролю?

Підкреслюється, що PlayCity разом з Мінцифри планують і надалі посилювати контроль і поширювати подібні санкції на інші соціальні мережі та відеоплатформи.

Що відбувалося раніше?

Нагадаємо: У жовтні PlayCity у співпраці з TikTok заблокували 33 акаунти, що порушували закон і просували азартні ігри. Сумарне охоплення цих профілів перевищує 365 тисяч підписників.

За оперативними даними Державної казначейської служби, за жовтень 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 186,4 млрд гривень. Про це повідомляє Міністерство фінансів.

Які основні джерела надходжень?

Серед платежів, що контролюються податковими та митними органами, основні надходження забезпечено за рахунок:

• 50,3 млрд грн – податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів;
• 32,1 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
• 24,2 млрд грн – податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 41,2 млрд грн, відшкодовано – 17,0 млрд грн);
• 22 млрд грн – акцизного податку;
• 4,6 млрд грн – податку на прибуток підприємств;
• 5,4 млрд грн – ввізного та вивізного мита;
• 3,4 млрд грн – рентної плати за користування надрами.

Іншим важливим джерелом доходів загального фонду державного бюджету у жовтні цього року стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) у розмірі 38 млрд гривень, – говориться у повідомленні.

Які підсумки за січень-жовтень 2025 року?

В цілому, за підсумками жовтня 2025 року, до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 258,4 млрд грн податків, зборів та інших платежів. За оперативними даними Державної казначейської служби, за січень-жовтень 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 2,1 трлн гривень.

Крім прибутку Національного банку України (84,2 млрд грн, перерахованого у квітні–травні), важливим джерелом доходів залишаються надходження у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 346,8 млрд гривень. В цілому, за підсумками січня-жовтня 2025 року, до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 2,97 трлн грн податків, зборів та інших платежів.

Касові видатки державного бюджету за цей період становили 4,06 трлн грн, у тому числі загального фонду – 3,16 трлн гривень.

Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-жовтні 2025 року склали 537,3 млрд грн, з яких 58,1 млрд грн надійшло у жовтні.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-жовтень 2025 року становили 1,62 трлн грн, або 93,6% від запланованих на цей період, говориться у повідомленні.

Від розміщення облігацій внутрішньої державної позики на фінансування державного бюджету спрямовано 473,5 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 110,8 млрд грн (1,94 млрд дол. США та 638,3 млн євро). Водночас за рахунок випуску військових ОВДП залучено 207,6 млрд грн.

Із зовнішніх джерел надійшло 1,15 трлн грн (або біля $27,7 млрд), у тому числі за рахунок залучення кредитів в рамках механізму ULCM – 797,4 млрд грн (або близько 19,2 млрд дол. США).

Водночас платежі з погашення державного боргу за січень-жовтень 2025 року склали 530,0 млрд грн (96,4% плану), платежі з обслуговування – 279,9 млрд грн (99,8% плану), – повідомляє міністерство.

Нагадаємо: За оперативними даними, у жовтні 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 181,8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Раніше Міністерство фінансів повідомило, що йому вдається знижувати вартість обслуговування держборгу та подовжувати термін його погашення.

За перші 100 днів роботи уряду премʼєр-міністерки Юлії Свириденко Мінфін забезпечив стабільне надходження зовнішнього фінансування: за останні три місяці — 13,2 млрд дол., а з початку 2025 року — 36,9 млрд дол. бюджетної підтримки.

Раніше бюджетний комітет ВР підтримав зміни до Бюджету-2025 в цілому. Цей бюджет додає ще 325 млрд грн на оборону. За січень–вересень 2025 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 2,82 трлн грн. Це на 473,5 млрд грн (на 20,2%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Ризиків щодо проведення запланованих оборонних видатків немає, повідомила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа. Про це Роксолана Підласа написала у Facebook.

“Дохідна частина стабільна – за оперативною інформацією, до загального фонду державного бюджету за 10 місяців надійшло 1,76 трлн грн від податків, зборів та обов’язкових платежів (без міжнародних грантів)”, – зазначила вона. Це на 3,1% або на 53,3 млрд грн більше плану на звітний період (зі змінами, які вносились бюджетами влітку та восени), написала вона у Facebook.

За її словами, найбільші надходження традиційно від імпортного ПДВ (440,6 млрд грн), ПДФО та військового збору (293 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (255,8 млрд грн вже за вирахунком відшкодованого ПДВ), податку на прибуток (224,3 млрд грн), імпортного акцизу (134,6 млрд грн) та внутрішнього акцизу (98 млрд грн). План на звітний період за цими платежами, окрім імпортного ПДВ та акцизу з вироблених товарів, перевиконаний, зазначила голова комітету.

“Виконання доходів важливе, тому що ми все одно забезпечуємо потреби оборони переважно з власних ресурсів. Наразі ризиків щодо проведення запланованих оборонних видатків немає”, – підкреслила Підласа.

Від розміщення ОВДП на фінансування держбюджету за 10 місяців спрямовано 473,5 млрд грн. Водночас, за 10 місяців до бюджету надійшло 37,1 млрд доларів міжнародної допомоги. Міжнародна допомога переважно використовується для покриття НЕвійськових видатків державного бюджету.

“Є два винятки в рамках інструменту ERA Loans: гроші Великобританії, які використовуються на закупівлю зброї через держбюджет, та €6 млрд, які ЄС вперше дозволив спрямувати на військові видатки – з них покриваються додаткові 325 млрд грн для сектору нацбезпеки і оборони в 2025”, – зазначила голова комітету.

За 10 місяців на оборону витратили 63,3% усіх видатків загального фонду. У абсолютному вимірі це 2 трлн грн. На погашення ОВДП пішло 440,3 млрд грн, на соціальний захист і підтримку ветеранів (без публічних інвестиційних проектів) – 322,3 млрд грн, на обслуговування боргу (зовнішнього і внутрішнього) – 279,9 млрд грн. Програма медичних гарантій – 139 млрд грн, зарплата вчителів в школах (з доплатами) – 93,3 млрд грн, погашення зовнішнього боргу – 89,7 млрд грн, базова та додаткові дотації місцевим бюджетам (разом) – 39,6 млрд грн.

“Всього, за 10 місяців було проведено видатків на 3,2 трлн грн по загальному фонду держбюджету – це 73,7% від плану на рік (після останніх змін до бюджету 21 жовтня) і 94,5% до плану на 10 міс цього року”, – говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше Міністерство фінансів повідомило, що за оперативними даними Державної казначейської служби, за жовтень 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 186,4 млрд гривень. Раніше Міністерство фінансів повідомило, що йому вдається знижувати вартість обслуговування держборгу та подовжувати термін його погашення. За перші 100 днів роботи уряду премʼєр-міністерки Юлії Свириденко Мінфін забезпечив стабільне надходження зовнішнього фінансування: за останні три місяці — 13,2 млрд дол., а з початку 2025 року — 36,9 млрд дол. бюджетної підтримки.

Раніше бюджетний комітет ВР підтримав зміни до Бюджету-2025 в цілому. Цей бюджет додає ще 325 млрд грн на оборону. У проєкті бюджету на наступний рік план надходжень власних ресурсів перевищує видатки на оборону на 21 мільярд гривень. Їх пропонують спрямувати на підрозділ Альфа СБУ та Службу зовнішньої розвідки.

Усі польські пункти пропуску, що межують з Україною в межах Львівської області, вже працюють у системі EES. Про це повідомляє Держприкордонслужба.

Єдиним винятком наразі залишається пункт пропуску “Долгобичув-Угринів”, який функціонує в тестовому режимі. Його повноцінний запуск заплановано на 4 листопада, – повідомляють прикордонники.

Що таке система Entry/Exit System?

Зазначається, що система Entry/Exit System запроваджується в країнах ЄС для підвищення ефективності прикордонного контролю та безпеки. Під час першого в’їзду до країн ЄС після її запуску громадяни третіх країн, зокрема українці, проходять розширену реєстрацію, що включає фотографування обличчя та зняття чотирьох відбитків пальців (для осіб від 12 років), інформує Держприкордонслужба.

Які переваги має нова система?

Йдеться, що ця процедура проводиться лише один раз, після чого дані зберігаються в єдиній базі ЄС, що дозволяє прискорити подальше проходження кордону.

Нагадаємо: З 28 жовтня в усіх пунктах пропуску на українсько-угорському кордоні запрацювала система Entry/Exit System (EES), яка передбачає збір біометричних даних громадян третіх країн.