Уряд Нової Зеландії запровадив санкції проти компаній, які повʼязані із російським Тіньовим флотом. Про це йдеться у повідомленні Міністерства закордонних справ та торгівлі Нової Зеландії.

Які компанії потрапили під санкції?

У санкційний список були внесені сім організацій і дві фізичні особи, серед яких російські компанії, причетні до перероблення, транспортування та платежів щодо російської нафти. Під прямі санкції потрапили 65 суден, що беруть участь у діяльності російського тіньового флоту.

Які ще країни підтримують санкції?

До списку також внесли білоруські, північнокорейські та іранські компанії, які підтримують військові дії Росії.

Яка ситуація з експортом російської нафти?

Нагадаємо: Експорт нафтопродуктів з Росії впав до найнижчого рівня за час війни, оскільки зупинка нафтопереробних заводів і посилення західних санкцій зруйнували енергетичну торгівлю країни. Підсанкційний російський нафтовидобувник ‘Лукойл’ погодився продати свої міжнародні активи трейдеру енергоресурсів Gunvor Group.

Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська завдали удару по Словʼянській ТЕС 30 жовтня. Про це президент повідомив на своєму каналі у Telegram.

“Зараз, кілька годин тому, був удар по Словʼянській ТЕС – удар російських бомб. На жаль, дві людини загинули. Мої співчуття. Є поранені. І це виключно терор. Нормальні так не воюють, і на таку російську війну повинна бути належна реакція світу”, – заявив президент.

Які домовленості має Україна щодо енергетики?

Зеленський додав, що Україна має домовленості із Норвегією щодо енергетики, зокрема, підтримка закупівель газу. “Є домовленості з Німеччиною, Італією, Нідерландами, і з ними працюємо по обладнанню для генерації електрики. Розраховуємо на підтримку Єврокомісії”, – додав президент.

Яка реакція міжнародної спільноти?

Він підсумував, що країни великої сімки мають можливості підтримати українську енергосистему і держава працює у цьому напрямку.

Нагадаємо: Вночі проти 30 жовтня Росія знову атакувала теплоелектростанції ДТЕК в різних регіонах України. У пʼятницю, 30 жовтня, в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки відключень електроенергії.

США на рік призупинять дію нових обмежень, які значно розширили кількість китайських компаній, що стикаються з жорсткими обмеженнями на доступ до американських технологій. Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, передає Reuters.

Цей крок, узгоджений в рамках саміту президента Дональда Трампа і китайського лідера Сі Цзіньпіна, став обміном на відстрочку Китаєм на один рік обмежень на експорт рідкісних земних мінералів, ключових компонентів технологій, які в основному контролюються Китаєм.

Які зміни відбуваються у правилах?

Відповідаючи на запитання про так зване правило про афілійовані компанії на каналі Fox Business Network, Бессент сказав: “Так, ми призупинимо його на рік в обмін на призупинення … режиму ліцензування рідкісних земель”.

Які наслідки для китайських компаній?

Правило, оприлюднене адміністрацією Трампа 29 вересня і яке викликало рішучий спротив Пекіна, фактично забороняло китайським компаніям, що принаймні на 50% належать раніше санкціонованим компаніям, отримувати американські технологічні експортні товари.

За даними нещодавнього звіту WireScreen, цей захід, спрямований на ускладнення китайським компаніям використання дочірніх компаній для придбання обмежених технологій, торкнувся 20 000 нових китайських компаній, на які поширюються американські експортні обмеження.

Нагадаємо: Дональд Трамп заявив, що Сі Цзіньпін погодився відтермінувати експортні обмеження на рідкоземельні метали в межах широкої однорічної торговельної угоди, якої лідери США та Китаю досягли на саміті в Південній Кореї.

З початку дії Закону України № 4536-ІХ, який набрав чинності 4 вересня 2025 року, українські аграрії експортували вже понад мільйон тонн соєвих бобів та насіння ріпаку. Про це інформує Державна митна служба України.

“Законом запроваджено експортне мито на ці олійні культури. Водночас від його сплати звільнено сільськогосподарських товаровиробників, які експортують власно вирощену продукцію, а також сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію, вирощену їхніми членами”, – йдеться у повідомленні.

“Завдяки цьому механізму аграрії вже отримали пільги зі сплати експортного мита на суму понад 345 млн грн, тоді як до державного бюджету трейдерами сплачено 742,7 млн грн експортного мита”, – повідомляє митниця.

Які зміни запроваджує новий закон?

Держмитслужба додає, що вона “забезпечує реалізацію законодавчих норм і продовжує підтримувати українських агровиробників, створюючи умови для швидкого експорту”.

Нагадаємо: 2 вересня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13157, який містить так звані “соєві правки”, що запроваджують експортні мита на сою та ріпак.

Які наслідки для агросектора?

До того Верховна Рада підтримала до другого читання законопроєкт №10168-2 про боротьбу з “чорним зерном” та неповерненням валютної виручки. Українська зернова асоціація зверталася до керівництва держави із закликом переглянути рішення щодо запровадження експортних мит на сою та ріпак, яке призвело до блокування експорту та створило кризову ситуацію в агросекторі.

Після набрання чинності законопроєктом №13157, який передбачає застосування експортних мит, експорт сої та ріпаку був фактично заблокований. Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається дефіцит пропозицій соняшникової олії, який спричинили обмежена пропозиція соняшника та перехід більшості заводів на переробку сої та ріпаку.