Україна синхронізувала санкції з Великою Британією та запровадила обмеження проти осіб, які допомагають ВПК, тіньовому флоту та енергетичному сектору Росії. Про це йдеться на сайті президента України.

Повідомляється, що Україна застосувала санкції до 47 фізичних та 81 юридичної особи, які постачають Росії електроніку, видобувають вугілля на тимчасово окупованих територіях і виконують ремонтні роботи на шахтах, а також залучені до функціонування тіньового флоту РФ.

Зокрема, серед них є компанії, що вже перебувають під санкціями США: один із найбільших у Росії постачальників вугілля “Стройсервіс” і російська вугледобувна й переробна компанія “Російська енергія”.

Які ще обмеження були запроваджені?

Як зазначає ОП, Україна також застосувала санкції проти 37 фізичних і 35 юридичних осіб, які причетні до постачання та впровадження ІТ-рішень для російського ВПК, залучені до процесів постачання, розробки, виробництва та обслуговування засобів РЕБ, телекомунікації, електронних компонентів та обладнання для російського ВПК і силових структур та пов’язані з постачанням імпортного обладнання та складників в обхід санкцій.

Зокрема, це “Сітронікс КТ”, яка розробляє комплексні ІТ-рішення для російського ВПК, “СІНТО” – постачальник ІТ-рішень, один із найбільших російських системних інтеграторів, “Балтінфоком” – виробник комп’ютерів і програмного забезпечення, який співпрацює із силовими структурами РФ, група компаній “Бі Пітрон”, що технічно переоснащує російські військові підприємства, “Точна механіка” – білоруський виробник деталей та обладнання для авіаційної, автомобільної і космічної промисловості Росії.

Що відомо про санкції Великої Британії?

Нагадаємо: Велика Британія наклала санкції на фінансові мережі, які використовуються Росією для ухилення від наявних західних санкцій, включно з киргизькими крипто-мережами.

Офіційний курс євро до гривні у четвер, 11 вересня, зменшиться на 5 копійок і становитиме 48,24 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України (НБУ).

Своєю чергою, курс долара подорожчає на 9 копійок. Офіційні курси валют на четвер, 11 вересня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,21 грн (41,12 грн станом на 8 вересня);
• 1 євро – 48,24 грн (48,29 грн станом на 8 вересня).

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Впровадження повної заборони на експорт автомобільного бензину призвело у серпні до припинення відвантажень з морських портів Росії. Минулого місяця також не було зафіксовано постачань білоруського палива, яке зазвичай відвантажується через порти Усть-Луга і Санкт-Петербург. Про це з посиланням на дані консалтингової групи “А-95” пише Enkorr.ua.

Чому зменшились обсяги постачань?

“Це свідчить про те, що обсяги Мозирського й Новополоцького НПЗ споживалися на внутрішньому ринку Білорусі або постачалися в країни ЄАЕС, зокрема в Росію, де спостерігається дефіцит високооктанового палива”, – говориться у повідомленні.

Водночас на початку вересня танкер з 35 тис. т білоруського бензину був відвантажений з термінала “Транснєфті” в Усть-Лузі у напрямку Гвінеї.

Які цифри свідчать про падіння експорту?

“За 8 місяців морський експорт бензину з російських портів становив 1,28 млн. Це значно менше ніж у попередні роки. Наприклад, у січні-серпні 2023 року з портів відвантажили 4,3 млн т”, – зазначають аналітики. Найбільші обсяги були відвантажені з терміналів в Усть-Лузі (606 тис. т) і Санкт-Петербурзі (169 тис. т). Також великі партії впродовж року відвантажувалися з Архангельська (155 тис. т) і Мурманська (139 тис. т).

Основними напрямками постачань російського й білоруського бензину були Лівія (251 тис. т) й Бразилія (235 тис. т). Також великі обсяги були продані в Іран (96 тис. т) і Гану (94 тис. т). При цьому 208 тис. т вантажів не мало кінцевого пункту призначення.

Нагадаємо: дефіцит бензину в Росії, який наприкінці серпня фіксували у Забайкаллі, Примор’ї, на Курилах та в тимчасово окупованому Криму, у вересні поширився ще на 10 регіонів. Паливна криза, що охопила Росію після ударів безпілотників по найбільших нафтопереробних заводах, дійшла до окупованих регіонів України. Раніше повідомлялося, що на початку серпня, попри посилення атак дронів на нафтопереробні заводи, постачання мазуту з Росії досягли найвищого рівня з початку великої війни.

10 вересня два російські FPV-дрони здійснили атаку на енергооб’єкт у прифронтовому місті Дніпропетровщини. Про це повідомляє компанія ДТЕК. Відзначається, що співробітники компанії не постраждали, оскільки під час атаки вони перебували в укриттях.

Які наслідки атаки дронів?

Під час інциденту один з FPV-дронів влучив в автівку ремонтної бригади, внаслідок чого була пошкоджена автовишка.

Коли сталася попередня атака?

Нагадаємо, що 6 серпня зранку один з підрозділів ДТЕК також опинився під обстрілом ворожих FPV-дронів у Дніпропетровській області. Тоді внаслідок атаки загорілося енергообладнання, але працівники не постраждали.

Крім того, 29 серпня, коли енергетики ДТЕК проводили аварійні роботи поблизу лінії фронту, ворожий дрон влучив у службову автівку.

Для закупівлі та встановлення близько 23 мобільних укритів у Херсонській громаді планують витратити понад 11 мільйонів гривень. Про це повідомив начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько.

“Першочергово їх встановлюватимуть у місцях масового скупчення людей. Наразі визначені місця, де ці об’єкти встановлюватимуть”, – зазначив Шанько.

За його словами, також Червоний Хрест надасть ще 5-7 мобільних укриттів для Херсонської громади.

Скільки укриттів вже облаштовано?

На червень 2025 року в Херсонській міській територіальній громаді було облаштовано 538 захисних споруд. Це найпростіші укриття у підвальних або цокольних приміщеннях та мобільні укриття на зупинках громадського транспорту. Крім того, у місті функціонують сховища, які можуть витримати різні засоби ураження.

Які ще заходи вживаються для безпеки?

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що до кінця року ДП “Адміністрація морських портів України” встановить 38 додаткових мобільних укриттів у портах. Мобільні укриття встановлять у портах Великої Одеси, портах Дунаю та Миколаївського регіону. На Херсонщині планують облаштувати антидроновими сітками 264 кілометри доріг та критичних об’єктів.

Раніше повідомлялося, що у Запорізькій області збудували перший спеціальний антидроновий тунель для захисту цивільного і військового транспорту від атак ворожих FPV-дронів. Антидроновий тунель дозволяє безпечніше переміщувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених.

Також повідомлялося, що уряд затвердив порядок використання коштів державного бюджету для реалізації публічного інвестиційного проекту на острові Хортиця у Запоріжжі. Нова будівля виконуватиме подвійну функцію. У мирний час це сучасне сховище для понад 100 тисяч музейних експонатів, а у разі небезпеки — надійне протирадіаційне укриття для відвідувачів та працівників заповідника.