Середня врожайність на Херсонщині за рік приблизно вдвічі менша, аніж торік. Про це повідомив директор департаменту розвитку сільського господарства Херсонської ОДА Дмитро Юнусов.

«Якщо брати середню урожайність по області, то вона дуже-дуже сумна. У півтора-два рази нижча, ніж торік. Хоча площі посівів збільшили. Минулого року посіяли 153 тис. гектарів всіх культур, а в цьому – 230 тис. гектарів», – зазначив Юнусов.

Які культури збирають фермери Херсонщини?

Фермери Херсонщини зібрали пшеницю, ячмінь, горох, просо та овочеві культури, а також починають збирати соняшник. Проте в деяких господарствах соняшник навіть не зійшов, або його урожайність дуже низька, подекуди лише 2-3 центнери з гектара.

Що вплинуло на зниження врожайності?

Юнусов зазначає, що значні площі посівів загинули через приморозки навесні та посуху влітку. Близько 20-30 тис. га соняшника будуть оформлені як загиблі. Найбільше постраждали господарства Бериславського району та Дар’ївської громади. Окрім цього, на зниження врожайності вплинула безпекова ситуація. Через скиди з дронів та артилерійські удари згоріло 3200 га полів.

Що відомо про новий завод?

У Черкаській області стартувало будівництво заводу з виробництва картоплі фрі, потужністю до 60 тисяч тонн. Про це повідомив очільник ОВА Ігор Табурець. “Компанія ‘Філд-груп’ зводить його на території нового індустріального парку ‘Біосенс’, що повністю відповідає стратегії розвитку нашої області”, – зазначив він.

Які переваги нового підприємства?

Табурець підкреслив, що “ми працюємо над зміщенням фокусу з вирощування сировини до глибокої переробки. Бо це про додану вартість, зниження залежності від імпорту і експортоорієнтованість. А ще – про щонайменше 300 нових робочих місць на цьому підприємстві”.

Які перспективи індустріального парку?

“Цей індустріальний парк має всі шанси стати успішним прикладом створення інвестиційних майданчиків нового типу. Технічна підтримка – від міжнародників: команди UNIDO в межах Глобального проєкту екоіндустріальних парків (GEIPP II – Україна)”, – додав чиновник.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що підприємство ‘Потейто Агро’ готується до запуску заводу із переробки картоплі на фрі, частина обладнання вже доставлена в господарство. Потужність перероблювання становитиме приблизно 150-180 тисяч тонн на рік.

Виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Ольга Самойліченко розповіла, що вирощувати сорти картоплі для переробки на фрі хочуть чи не всі українські картоплярі, адже її вартість удвічі більша, ніж чипсової. Проте це складно втілити технологічно, оскільки відповідні сорти потребують значного зрошення.

Раніше також повідомлялося, що з початком повномасштабного вторгнення українські аграрії втратили галузь переробки томатів, і її поки не почали відновлювати.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Які зміни передбачає нова угода?

Україна та Європейський Союз готуються підписати оновлену торгову угоду, яка передбачає розширення квот на агропродукцію та водночас збереження захисних механізмів для ринків країн-членів ЄС. Очікується, що угода набуде чинності до кінця вересня 2025 року.

Як зазначив заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка, документ ґрунтується на оновленій редакції статті 29 Угоди про асоціацію та створює передбачувані рамки для експорту української продукції до ЄС. У коментарі Forbes він зазначив, що згідно з новими умовами, передбачено збільшення квот на зернові (з 1 млн до 1,3 млн тонн), ячмінь (з 350 тис. до 450 тис. тонн), птицю (з 90 тис. до 120 тис. тонн) та цукор (з 20 тис. до 100 тис. тонн).

Які виклики постануть перед українськими аграріями?

“Водночас квоти залишаються для так званих ‘чутливих товарів’ — м’яса, молока, цукру та біоетанолу. Саме ці сектори потребують особливого захисту через ризик конкуренції з європейськими виробниками”, – говориться у публікації. Окремим блоком угода закріплює механізм запобіжників, який дозволяє країнам-членам ЄС тимчасово обмежувати імпорт певної продукції. Польща вже заявила про готовність застосувати цей інструмент для захисту своїх фермерів.

“Перехід на європейські стандарти також стане викликом для українських аграріїв. Експерти наголошують, що адаптація вимог потребуватиме значних інвестицій, особливо від дрібних виробників, для яких модернізація виробництва та сертифікація можуть стати серйозним фінансовим тягарем”, – пише сайт.

Які економічні наслідки угоди?

Таким чином, оновлена угода відкриває для України більше можливостей на ринку ЄС, але водночас залишає низку викликів, які аграрний сектор має подолати для повноцінної інтеграції у європейський економічний простір. Торгівля агропродукцією між Україною та ЄС за пів року склала $7,6 млрд.

Нагадаємо: раніше “Радіо Свобода” зазначала, що оновлена торгівельна угода між Європейським Союзом та Україною сигналізує про силу аграрного лобі у ЄС. Угода, яка була попередньо узгоджена між Брюсселем і Києвом наприкінці червня, тепер підкріплена конкретною пропозицією Єврокомісії. Більшість чиновників ЄС вважають, що саме аграрне лобі ЄС сповільнить процес вступу України до ЄС.

Понад 300 мільярдів євро, або 25% бюджету ЄС, спрямовуються на сільське господарство, часто у формі прямої допомоги фермерам країн-членів. Це гроші, якими фермери ЄС навряд чи захочуть ділитися зі своїми українськими колегами найближчим часом.

6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Скасування торгових преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році, заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова постачати газ і нафту до Словаччини, якщо вони не російські. Про це президент України повідомив під час брифінгу після зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо на Закарпатті, передає Укрінформ.

«Ми з прем’єр-міністром Словацької республіки паном Фіцо говорили про енергетику. Ми готові до постачання газу і нафти до Словаччини – якщо це не російський газ і не російська нафта. Тому що в нас війна. На цьому крапка», – заявив Зеленський.

Він також зазначив, що зараз Україна відповідає на російські удари по енергооб’єктах. «І буде відповідати. Але ми хочемо, щоб ця війна закінчилася», – сказав Зеленський.

Чому Україна відмовляється від російських енергоресурсів?

Нагадаємо: Президент Володимир Зеленський після розмови з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо заявив, що у російської нафти немає майбутнього. Угорщина і Словаччина продовжують отримувати російську нафту, зокрема, через нафтопровід «Дружба», на який Україна останнім часом здійснила низку атак.

Які наслідки атак на нафтопровід?

Міністри закордонних справ Словаччини та Угорщини поскаржилися Єврокомісії у зв’язку з атаками. Глава угорського уряду Віктор Орбан навіть вирішив написати листа Трампу у зв’язку з атакою України на нафтопровід «Дружба», і той нібито відповів, що злий. А 4 вересня американський президент Дональд Трамп заявив європейським лідерам, що Європа повинна припинити закупівлю російської нафти, яка, за його словами, допомагає Москві фінансувати війну проти України.

У п’ятницю компанія Alphabet, якій належить Google, отримає штраф від Європейського Союзу за порушення антимонопольного законодавства у сфері рекламних технологій. Про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.

Чому штраф було накладено?

Європейська комісія спочатку планувала накласти невеликий штраф у понеділок, але опозиція з боку глави торгового відомства ЄС Мароша Сефчовича щодо американських мит на європейські автомобілі зірвала плани глави антимонопольного відомства ЄС Терези Рібери, повідомили Reuters на початку цього тижня.

Які наслідки для Google?

Нагадаємо: Федеральний суд США зобов’язав Google виплатити $425 млн за порушення конфіденційності шляхом збору даних мільйонів користувачів навіть після того, як вони вимкнули функцію відстеження у своїх облікових записах Google. Окружний суддя США Аміт Мехта ухвалив рішення, за яким Google може зберегти у власності браузер Chrome та операційну систему Android.