В серпні 2025 року Україна експортувала 10,16 тис. т молочних продуктів на суму 31,27 млн дол. Відносно липня натуральні обсяги експорту скоротилися на 19%, а порівняно з серпнем 2024 року впали на 2%. Про це повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на Держстат.

Чому скоротився експорт молочних продуктів?

Як зазначив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі, в серпні Україна скоротила обсяги експорту молочних продуктів внаслідок призупинення поставок в ЄС на тлі вичерпання квот та послаблення цін на вершкове масло. Експортна виручка скоротилася на 25% відносно липня, але виросла на 26% відносно серпня 2024 року.

Які основні експортні категорії молочних продуктів?

В січні-серпні 2025 року Україна експортувала 93,5 тис. т (+13%) молочних продуктів на суму 298,06 млн дол. (+49%), за даними дослідження. Зазначається, що головними експортними категоріями в серпні були наступні товари:

• Масло вершкове – 27%
• Морозиво – 19%
• Молоко та вершки, згущені – 18%
• Сири – 18%

Згідно з аналітикою, у серпні Україна наростила натуральні обсяги експорту молока та вершків, не згущених до 1,86 тис. т (+13%), маслянки до 588 т (+7%) та сирів до 1,26 тис. т (+8%) відносно липня поточного року. Натомість просіли поставки морозива до 1,58 тис. т (-39,9%) та казеїну до 332 т (-55,4%).

Порівняно з серпнем 2024 року виросли поставки на зовнішні ринки маслянки (+41%), масла вершкового (+14%), сирів (+20%) та морозива (+14%), відносно минулорічного періоду.

Як повідомляє асоціація, відносно липня збільшилася грошова виручка за відвантажене молоко та вершки, не згущені до 1,53 млн дол. (+14%), маслянку до 831 тис. дол. (+8%), молочну сироватку до 1,23 млн дол. (+11%), сири до 5,64 млн дол. (+7%).

По інших позиціях грошова виручка скоротилася, зокрема по морозиву вона знизилась до 5,88 млн дол. (-41%), а по казеїну до 2,02 млн дол. Порівняно з серпнем 2024 року збільшилася грошова виручка за експортоване молоко та вершки, не згущені (+5%), маслянку (+56%), молочну сироватку (+11%), масло вершкове (+30%), сири (+29%), морозиво (+29%), але скоротилася за відвантажене молоко та вершки, згущені (-11%).

Натомість, за даними АВМ, у серпні Україна імпортувала 5,19 тис. т молочних продуктів на суму 26,98 млн дол. Відносно липня натуральні обсяги імпорту збільшилися на 1%, а відносно серпня 2024 року збільшилися на 14,1%. В січні-серпні 2025 року Україна імпортувала 40,40 тис. т (+10%) молочних продуктів на суму 206,10 млн. дол. (+17%). Найбільша частка від загальних обсягів імпорту припадає на сири (80%).

Зовнішньоторговельне сальдо в серпні було позитивним і становило 4,29 млн дол., інформує асоціація. Нагадаємо: У липні Україна збільшила експорт молочних продуктів, але виручка за відвантажені товари скоротилася.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

На тлі хаосу навколо імплементації закону щодо експорту сої та ріпаку відбулася координаційна нарада бізнесу та державних органів. За результатами зустрічі стало зрозуміло, що швидких рішень поточних проблем не буде. Про це повідомив керівник аналітичного відділу Barva Invest Павло Хаустов.

Які основні проблеми обговорювались?

За словами Хаустова, серед основних претензій з боку бізнесу – відсутність будь-якої технічної підготовки системи впровадження нових вимог з боку ключових відомств (Митниця, Податкова, Мінфін). Наразі під завантаження ріпаком в портах України очікує до 7 суден. Агрокомпанії активно працюють з юристами над напрацюванням пропозицій, проте більшість варіантів поки що залишаються неприйнятними.

Що далі з експортом ріпаку?

Сьогодні Мінекономіки має представити робочий варіант розв’язання ситуації з експортом ріпаку. Між тим, законодавство потребує доопрацювання для забезпечення його ефективного функціонування. Тимчасових процедур ручного регулювання перевірки/пропуску впроваджено не буде. “Відповідно, всі варіанти з власноверіфікованими документами, гарантійними листами від виробника чи іншими неузгодженими з чинним законодавством способами не розглядаються”, – зазначив Хаустов.

Аналітик додав, що мінімальним кроком могло б стати надання виробникам гарантій повернення сплаченого мита. Однак для цього необхідно визначити чіткі критерії верифікації виробника та походження продукції, що експортується. “Фактично, це потребує повноцінного запуску механізмів Закону. При цьому оскільки це зачіпає питання бюджету, то одразу зазначались строки повернення мита не раніше 2026 року”, — підсумував він.

Нагадаємо: Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13157, який містить так звані “соєві правки”, які запроваджують експортні мита на сою та ріпак. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Такі поставки відбулися вперше з січня 2024 року, зазначено у публікації. До того ж, це найбільший місячний обсяг відвантажень для даного напрямку – до цього ситуативні поставки соєвого шроту до Єгипту не перевищували 3-5,5 тис. тонн.

Також повідомлялося, що вранці 31 серпня унаслідок вибуху в районі порту Чорноморськ цивільне судно отримало пошкодження. Повідомлялося, що жертв серед екіпажу немає, судно отримало незначні пошкодження. В акваторії морського порту Чорноморськ тимчасово обмежили на рух суден через підвищену небезпеку внаслідок воєнних дій Росії. Адміністрація порту закликала морських агентів та компанії завчасно інформувати Координаційний центр про вихід суден із порту та підтверджувати відсутність претензій щодо можливих обмежень.

Мораторій на проведення перевірок бізнесу – це не повна заборона, а обмеження. Державна податкова служба України (ДПСУ) працює над удосконаленням ризик-орієнтовного підходу до контролю, зосереджуючи увагу на суб’єктах господарювання з високим рівнем ризику. Про це повідомила в.о. голови ДПСУ Леся Карнаух.

«Пріоритет для нас – наповнення державного бюджету, а тотальний податковий контроль суб’єктів господарювання не приносить відповідної ефективності і збільшення податкових надходжень. Тому витрачати ресурс служби на неефективні заходи – це не про податкову службу 2025 року», – зазначила вона.

Які зміни відбулися у перевірках?

За словами Карнаух, суттєво змінився підхід до фактичних перевірок. Завдяки цьому у серпні поточного року кількість фактичних перевірок зменшилась більше, ніж на третину – до 2,3 тисячі порівняно з липнем (3,6 тисячі).

«Для впровадження сучасного ризик-орієнтовного контролю використовуються світові практики та рекомендації міжнародних експертів. Працюємо над тим, щоб перевірки у 2026 році були заплановані на основі розроблених паспортів ризиків», – підкреслила вона.

Що відомо про результати перевірок?

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що податкова виявила, що окремі заклади харчування показують нереально низькі виторги. Як зазначають податківці, деякі господарські об’єкти ресторанного господарства декларують до 50 тисяч гривень на місяць. Після запровадження мораторію лише за серпень кількість фактичних перевірок Державною податковою службою скоротилась майже на третину із збереженням якості їх результативності.

Раніше повідомлялося, що за 8 місяців цього року 2 318 діючих резидентів Дія Сіті сплатили до зведеного бюджету 19,5 млрд гривень. Сьогодні у Реєстрі вже понад 2,8 тис. компаній, з яких 2,4 тис. – діючі резиденти.

Також раніше повідомлялося, що одночасно у 20-ти регіонах України відкрилися офіси податкових консультантів, де громадянин може отримати пораду, що зекономить йому час, гроші й нерви.

На Київщині проклали тестову ділянку дороги за інноваційною корейською технологією. Тестовий відрізок шляху довжиною у 750 метрів розташований на дорозі Залісся — Заворичі. Про це повідомляє Агентство відновлення.

Яка технологія використана для будівництва дороги?

В Україні вперше застосовано інноваційну технологію EcoSteelAscon для будівництва дороги. Корейські партнери проклали тестовий відрізок шляху довжиною у 750 метрів на ділянці дороги О100607 Залісся — Заворичі, що на Київщині. У Кореї технологію EcoSteelAscon використовують вже понад 10 років, і цей метод доводить свою ефективність. Наприклад, в місцях, які часто підтоплювались після рясних дощів, така проблема зникла, зазначає агентство.

Які переваги має нова технологія?

За класичною технологією для виготовлення асфальтобетонної суміші використовується щебінь. Це дороговартісний матеріал, яким забезпечені не всі регіони України, тому вартість його зростає ще й під час транспортування. У корейській технології замість природного щебеню використовується сталеплавильний шлак, що є продуктом діяльності металургійних підприємств.

Використання такого методу дозволяє підвищити стійкість дорожнього покриття та водночас знизити собівартість матеріалів для будівництва. Також така інноваційна технологія є екологічною, адже це не лише повторна переробка та використання сировини, а й скорочення викидів вуглецю у навколишнє середовище, – підкреслює агентство.

Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин розповів, що меморандум із SG, провідним виробником асфальтобетону в Кореї, підписали у травні. На Київщині коштом компанії тестово проклали 750 метрів за корейською технологією. Поряд — 150 метрів за традиційною.

Фахівці нашого Національного інституту розвитку інфраструктури, КОВА та компанії SG будуть моніторити стан покриття щомісячно та порівнювати витривалість. Після доведення міцності — використовуватимемо технологію ESA більш масштабно, — зазначив він.

Нагадаємо: З початку року служби відновлення ліквідували на автошляхах пошкодження, руйнування та деформації дорожнього покриття на загальній площі 3,6 млн м², у тому числі 2,4 млн м² на автомобільних дорогах у прифронтових регіонах. На Дніпропетровщині завершено ремонт 8 ключових прифронтових автошляхів області. Загальна протяжність ділянок ремонту – близько 200 км.

Раніше повідомлялося, що у 2025 році на ремонт та утримання автомобільних доріг в Україні виділено близько 17 млрд грн, що на 40% менше, ніж торік, і це покриває лише частину потреб. Дві третини тих коштів акумулюється саме на прифронтові дороги і регіони. На Херсонщині 264 кілометри доріг та критичних об’єктів планують облаштувати антидроновими сітками. Раніше повідомлялося, що у Запорізькій області збудували перший спеціальний антидроновий тунель для захисту цивільного і військового транспорту від атак ворожих FPV-дронів.