Правоохоронці оголосили підозру екскерівникові кар’єру, якого підозрюють у завданні державі збитків в особливо великих розмірах.

Як встановили співробітники територіального підрозділу ДСР в Черкаської області, перебуваючи на посаді керівник кар’єру організував незаконний видобуток корисних копалин. Попри зупинення дії спеціального дозволу, продовжував здійснювати видобування монцонітів і діоритів. Ці копалини використовується як будівельний матеріал та декоративне каміння.

Сума збитків, завдана державі, становить понад 450 млн грн.

На підставі отриманих доказів детективи слідчого управління поліції Черкаської області повідомили екскерівникові кар’єру про підозру за ч. 4 ст. 240 (Порушення правил охорони або використання надр) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк до восьми років.

Нагадаємо, на Харківщині затримали організатора кримінального угруповання, яке розграбувало надр на мільярд гривень.

Про це повідомляє Мінфін.

Котирування гривні проти долара на чорному ринку на 12:40 становлять 37,56 – 37,96 за долар, хоча ще о 10 ранку, напередодні оголошення Нацбанком підвищити офіційний курс гривні на 25%, він становив 36,73 – 37,06 за долар. Днем раніше долар на чорному ринку можна було продати за 36,55 грн, а купити – за 36,73 грн.

Банки переважно поки що не відреагували на рішення НБУ, про що свідчать дані готівкового курсу в касах.

Так, 21 липня середні курси валют в касах банків був такими:

Долар США – 36,4 – 37,15  грн (курс на 20 липня – 36,5 – 37,1  грн);

Євро – 36,8 – 37,7 грн (курс на 20 липня – 36,7 – 37,6  грн).

У розрізі банків, Приватбанк пропонує курс долара на рівні 36,3-36,8 грн, Ощадбанк – 36,65-37,4 грн, Укрексімбанк – 36,8-37,7 грн, Райффайзен – 36,7-37,2 грн.

Банки, при цьому, дещо підвищили курс за безготівковими розрахунками у валюті (наприклад, при оплаті карткою за кордоном). Так, курс у Приватбанку становить 36,9 грн за долар, в Ощаді – 36,75 грн, в Укрексімбанку – 37,15 грн за долар, а в Універсал Банку (monobank) – 36,82 грн.  

Про це 21 липня повідомила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

“Держави-члени погодили новий пакет санкції проти рф і погодилися з нашими посиленими, продовженими санкціями ЄС проти кремля. Я вітаю це”, — написала вона.

І зазначила, що таким чином ЄС посилає “потужний сигнал Москві: ми будемо тримати високий тиск скільки завгодно”.

Нові санкції передбачають обмеження на імпорт російського золота, зокрема золотих прикрас. рф є другим найбільшим експортером золота у світі.

Постійний представник Литви при ЄС Арнольдас Пранцкявічюс також повідомляв, що цей пакет санкцій передбачає новий експортний контроль, замороження активів “Сбербанку” та розширення санкційного списку на понад 50 нових фізичних і юридичних осіб: політиків, військових лідерів, олігархів та пропагандистів.

Про це йдеться у статті “Обозревателя”.

Як відомо, у березні 2020 року шведська газета Dagens Nyheter опублікувала розслідування, присвячене фінансовій піраміді Milton Group, що базувалася в Києві.

Офіційно компанія займається брокерським і IT-бізнесом. Насправді ж, це” фабрика шахрайства”, яка обманним шляхом тільки за 2019 рік виманила у пенсіонерів в Європі понад 65 млн євро.

Глава МЗС Швеції Анн Лінде під час візиту до Києва закликала владу України розслідувати діяльність “брокерів”, чий офіс розміщувався на верхніх поверхах столичного ТЦ Mandarin Plaza. Крім того, поліція Швеції звернулася в Європол для проведення міжнародного розслідування.

Відомо, що ТОВ “Мілтон груп” була заснована у 2016 році. Генеральним директором Milton Group на момент розслідування був Джейкоб Кесельман. Єдиний офіційний бенефіціар Milton Group, за даними журналістів, грузин Іраклі Дадівадзе. Реальним власником компанії називають ізраїльтянина грузинського походження Давида Тодуа.

Українські правоохоронні органи зацікавилися діяльністю Milton Group в травні 2018 року. Тоді ж в офісі компанії були проведені обшуки. Втім, до відкриття кримінальної справи ситуація так і не дійшла.

У березні 2020 року, після публікації резонансного розслідування про Milton Group, журналісти звернулися за коментарями в СБУ і Нацполіцію. І там, і там заявили, що діяльність компанії не розслідують.

Як писало раніше РБК-Україна, зараз компанія як і раніше має штаб-квартиру в Києві. Війна стала “зручним фоном” для Milton Group, оскільки фактично всі силові органи займаються захистом країни від вторгнення РФ.

У червні стало відомо, що приміщення, які орендує компанія, фігурують у розслідуванні ДБР щодо використання росіянами криптовалютних бірж для обходу санкцій.

Про це повідомили у пресслужбі НБУ, пише Depo.ua.

Як зазначається, таке рішення пов’язане з продовженням дії воєнного стану в Україні.

“Через війну значна частина українців перебуває за межами свого постійного місця проживання. Як наслідок, упродовж березня–червня 2022 року здійснено обмін лише 665 тис. штук монет номіналами 1, 2 та 5 копійок. Це вп’ятеро менше, ніж за аналогічний період минулого року (за березень–червень 2021 року обміняли 3,3 млн штук)”, — кажуть в установі.

Загалом вже обміняли майже 48 млн монет номіналами 1, 2, 5 копійок. Станом на 1 липня в обігу ще залишається майже 5,7 млрд.

Очікується, що завдяки продовженню терміну на один рік українці матимуть більше часу для обміну монет номіналами 1, 2 та 5 копійок, зокрема ті, хто був вимушений залишити свої домівки через бойові дії.

“Тим паче, досвід інших країн світу свідчить: найбільші обсяги вилучення монет припадають на останні два місяці до закінчення строку обміну”, – кажуть у Нацбанку.

Громадяни зможуть обміняти монети дрібних номіналів безкоштовно й без обмежень на монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, у сумах, кратних 10 копійкам, у підрозділах Національного банку та в низці відділень уповноважених банків (АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк “, АТ “ПУМБ”) до 30 вересня 2023 року включно.

Нагадаємо, що з 1 жовтня 2019 року українці не можуть використовувати монети номіналами 1, 2 та 5 копійок для готівкових розрахунків. 25 копійок – з 1 жовтня 2020 року.

Нагадаємо, Національний банк Хорватії оголосив новий тендер на дизайн монети номіналом один євро після того, як через звинувачення у плагіаті попередню заявку відкликали.