Вагоноремонтні підприємства Укрзалізниці прогнозують, що цей рік завершиться зі збитками у 600 мільйонів гривень. Основними причинами цього є падіння обсягів залізничних перевезень та профіцит вантажних вагонів на ринку. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Директор напрямку “Ремонт і виробництво” АТ “Укрзалізниця” Євген Шрамко зазначив, що “нові вагони майже не будуються через профіцит”. Він підкреслив, що з огляду на поточну ситуацію в галузі та динаміку перевезень, повернення до обсягів минулого року виглядає малоймовірним. За його словами, обсяги перевезень зменшилися на 40%, а перевезення вагонами державної компанії знизилися ще більше – на 58%.

Які кроки планує Укрзалізниця?

Через зменшення обсягів ремонтів, у собівартості яких майже 70% складають витрати на персонал, обсяги ремонтів також зменшилися на 55%. У зв’язку з цим компанія вирішила залучити міжнародних партнерів, які можуть допомогти “отримати гранти чи інше фінансування для трансформації вагоноремонтних підприємств без втрати персоналу та потенціалу”.

Шрамко також зазначив, що розглядаються різні варіанти, такі як оренда, державно-приватне партнерство та перепрофілювання, з метою максимально ефективного використання виробничих потужностей.

Які зміни очікуються в наступному році?

Наступного року, під час правильної поступової реорганізації, планується зайнятися і локомотиворемонтним напрямком, де потужності компанії також значні. Напрямок “Ремонт і виробництво” відповідає за ремонт, обслуговування, модернізацію та виготовлення вагонів, локомотивів, електропоїздів, а також виробництво критичних запчастин та технічного обладнання.

За даними, обсяги вантажних перевезень залізницею в Україні скоротилися зі 180 млрд т*км у 2021 році до 113 млрд т*км у 2024 році. Цього року очікується подальше зменшення до 106 млрд т*км.

Нагадаємо, що раніше у колонці для ЕП Євген Шрамко писав про стабільний позитивний фінансовий результат приватних акціонерних товариств напряму “Ремонт і виробництво”. У 2023–2024 роках їхній щорічний прибуток становив по 117 млн грн.

АТ “Укрзалізниця” планує у 2025 році скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад. Також оголошено тендер на залучення міжнародного юридичного радника для супроводу у процесі реструктуризації зовнішнього боргу, що перевищує мільярд доларів США.

Верховна Рада затвердила указ президента про примусове вилучення вагонів, які належать пов’язаним із Російською Федерацією суб’єктам. Йдеться про 1592 вагони орієнтовно на 2.2 млрд грн.

Станом на 1 серпня 2025 року кількість доступних для перевезення вагонів зменшилася на 189 через старіння та обстріли РФ.

Аеропорт Шопена у Варшаві повідомив про відкриття повітряного простору, що був закритий через наліт російських дронів у Польщу, однак попередив про затримки рейсів протягом дня. Про це йдеться у заяві аеропорту.

У ніч на 10 вересня у Польщі зупинили роботу чотирьох аеропортів, у тому числі Варшави, через безпрецедентну операцію повітряних сил зі знищення російських БпЛА. Повітряний простір над аеропортом Шопена знову відкрито, – йдеться у повідомленні летовища. Однак, з огляду на ситуацію, пов’язану з обмеженнями та закриттям повітряного простору, слід очікувати ускладнень та затримок рейсів, які можуть тривати весь день.

Аеропорт Шопена закликав пасажирів перевіряти актуальний статус рейсів на сайті аеропорту та отримувати детальну інформацію безпосередньо у перевізників.

Як повідомлялось, через вторгнення російських дронів у Польщу цієї ночі було тимчасово закрито два аеропорти Варшави, а також аеропорти Жешува та Любліна. Вночі 10 вересня Польща підтвердила порушення свого повітряного простору російськими БпЛА під час масованої атаки проти України, і вперше вирішила збивати їх.

Армія попередила громадян про підвищену загрозу для Мазовецького, Підляського, Люблінського воєводств. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск з раннього ранку скликав урядовців на термінове засідання через безпрецедентне порушення повітряного простору країни російськими БпЛА.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) завершило досудове розслідування щодо посадовців АТ “Полтаваобленерго”, які організували схему з ухилення від сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 49,5 мільйонів грн. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Раніше БЕБ повідомило про підозру голові правління, його заступнику та фінансовому директору АТ “Полтаваобленерго” через організацію цієї схеми.

Як була організована схема ухилення від податків?

Слідством встановлено, що вони задля зменшення податкових зобов’язань використали фіктивну компанію, з якою провели безтоварну операцію із закупівлі трансформаторів. Підставою для неї стала необхідність створення запасу електротехнічного обладнання у зв’язку з активними обстрілами РФ об’єктів критичної інфраструктури.

Де нібито закуповувалися трансформатори?

Як зазначають у Бюро, товар нібито імпортували з Туреччини. Проте насправді трансформатори там не закуповувалися, а схему використали виключно для збільшення витратної частини акціонерного товариства.

Нагадаємо: Колишній держсекретар Міністерства розвитку громад та територій України Василь Володін опинився під арештом. Його підозрюють у зловживаннях і незаконному отриманні вигоди.

Російський виробник електроніки “ПК Акваріус” за місяць отримав 16 позовів на суму понад 252 млн руб. через те, що перестав розраховуватися з контрагентами ще в січні 2025 року через великий касовий розрив. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на інформацію картотеки Арбітражних судів Москви.

У самій компанії назвали складнощі з виконанням платіжних зобов’язань тимчасовими та заявили про прагнення задовольнити усі юридично обґрунтовані вимоги в найближчому майбутньому. Проте джерело на ринку електроніки в РФ розповіло, що проблеми в “Акваріуса” спостерігаються вже давно: до них призвели відсутність плану розвитку та достатніх навичок управління, а також охолодження економіки.

Чому виникли проблеми з платіжними зобов’язаннями?

“Вільних грошей немає, нема чим платити: постачальникам, виробникам, замовникам. Вал заяв зростатиме, щоб спробувати в суді вирішити проблему кризи неплатежів”, – сказав співрозмовник.

Які наслідки для компанії?

Позови збіглися зі зміною складу власників “Акваріуса” – джерело одного з російських видань пов’язувало це з високим борговим навантаженням та нестачею коштів на операційну діяльність у компанії. “Акваріус” є власником виробничих майданчиків потужністю до 2,5 млн пристроїв на рік, випускаючи сервери, системи зберігання даних, комп’ютери, ноутбуки, планшети та іншу електроніку під власним брендом.

До 2024 року “Акваріус” займав п’яту частку ринку обладнання, яке входить до реєстру російської радіоелектронної продукції Мінпромторгу РФ і може брати участь у держзамовленнях.

Нагадаємо: Аграрії півдня Росії, на який припадає значна частина збору озимих зернових в країні, вже вдруге працюють в умовах посухи, а витрати на посівний матеріал, паливно-мастильні матеріали та добрива зросли на 15-20%.

Ціни на нафту зросли 10 вересня після того, як Ізраїль здійснив удар по керівництву ХАМАСу у Катарі, а президент США Дональд Трамп звернувся до ЄС з проханням запровадити тарифи для покупців російської нафти. Однак слабкі ринкові перспективи обмежили зростання.

Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 35 центів, або 0,53%, до 66,74 долара за барель, тоді як на американську нафту марки West Texas Intermediate – на 36 центів, або 0,57%, до 62,99 долара за барель. Ціни зросли на 0,6% протягом попередньої торгової сесії після того, як Ізраїль заявив про напад на керівництво ХАМАС у Досі, що, за словами прем’єр-міністра Катару, загрожувало зірвати мирні переговори між ХАМАС та Ізраїлем.

Чому ціни на нафту зросли?

Реакція цін на нафту вважалася відносно обмеженою через загальну слабкість ринку. Обидва контрольні показники зросли майже на 2% невдовзі після нападу, але потім знизилися після того, як США повідомили Досі, що подібне більше не повториться на їхній території.

Які наслідки для ринку нафти?

За даними джерел, Трамп закликав Європейський Союз запровадити 100% мита на Китай та Індію як стратегію тиску на президента Росії. Китай та Індія є основними покупцями російської нафти, що допомогло підтримувати казну РФ з моменту початку вторгнення в Україну у 2022 році, попри сильний санкційний тиск з боку США.

Аналітики LSEG зазначають: “Розширення вторинних тарифів на інших основних покупців, таких як Китай, може порушити експорт російської сирої нафти та звузити світові пропозиції, що є сприятливим сигналом для цін на нафту”. Однак залишається невизначеність щодо того, наскільки далеко зайде адміністрація, оскільки агресивні дії можуть суперечити зусиллям щодо управління інфляцією та впливу на Федеральну резервну систему з метою зниження процентних ставок.

Трейдери очікують, що Федеральна резервна система знизить процентні ставки на своєму засіданні наступного тижня, що сприятиме економічній активності та попиту на нафту. Але фундаментальні показники залишаються слабкими. Управління енергетичної інформації США попередило, що світові ціни на сиру нафту будуть під значним тиском у найближчі місяці через зростання запасів, оскільки ОПЕК+ збільшує видобуток.