Мета УЗ, яка зазнала збитків від війни та забезпечувала критичні перевезення пасажирів і гумвантажів – продовжити стабільну роботу, а для цього до кінця року держкомпанії потрібні додаткові 26 млрд грн, з яких 14 млрд грн планується отримати  з держбюджету, а 11,3 млрд грн – з бізнесу, за рахунок підвищення тарифів. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков “впевнений, що бізнес, який орієнтований передусім на зовнішні ринки, адаптує свою діяльність”. Але чи справді це можливо без значних втрат?

У нормальних умовах така сума була б не надто значною для металургів і аграріїв. Але зараз в цих галузях спостерігається криза. Вона пов´язана як із втратою виробничих потужностей, так і з ускладненням і здорожчанням логістики: морські порти заблоковані Росією, доводиться експортувати продукцію (передусім залізну руду і зерно) лише у західному напрямку, пише “ДС”.

Основним продуктом українського гірничо-металургійного комплексу (ГМК) на експорт є залізна руда, а в світі триває тенденція до зниження цін на неї: з початку червня вони впали на 20% (і ще більше на прокат). А в Європі, як зазначають експерти, котировки вже на рівні беззбитковості для наших виробників: залізорудна сировина торгується у межах $90-100 за тонну концентрату і $130-140 за тонну окатишів, тоді як транспортування до ЄС ще до підвищення залізничних тарифів коштувало $70 за тонну. Це означає, що збільшення вартості транспортної складової по Україні тепер має бути компенсоване не з кишені покупців, а з доходу українських продавців, при цьому в них вже може бути збиток, а не прибуток. На цьому фоні не стала несподіванкою новина про призупинення (або скорочення) діяльності на кількох ГЗК “Метінвесту”.

Збільшення витрат на перевезення залізницею стане додатковим фактором банкрутства для агропідприємств. Справа в тому, що через чотирикратне подорожчання логістики (не лише Україною) вартість внутрішніх цін на експортно-орієнтовану агропродукцію зменшилася, попри підвищення цін на продовольство у світі.  За оцінками Української зернової асоціації, до кінця року можуть збанкрутувати 50% виробників зерна. Для вирішення ситуації аграрії пропонують уряду накласти мораторій на підвищення тарифів під час воєнного стану та кількох місяців після нього (і скасувати останнє рішення УЗ), а також надати пріоритет саме зерноперевезенню залізницею. Відповіді немає.

Таким чином, маємо битву галузей за грошові ресурси. Та чи є кращий вихід, ніж просто допомогти “Укрзалізниці” за рахунок деяких інших бізнесів, що можуть перестати працювати? Так, з початку війни держава в особі Нацбанку безпосередньо “друкує” гроші для уряду під військові облігації на понад 200 млрд грн. На таких масштабах додаткові 11,3 млрд грн емісії для УЗ точно не матимуть значного впливу на інфляцію, але, можливо, дадуть змогу продовжити роботу підприємств, які залежать від залізничної логістики. У підсумку це буде краще для економіки і цінової стабільності.

Докладно про стан залізничної, аграрної та металургійної галузей, статистику перевезень і цінову кон´юнктуру на основні товари українського експорту, а також про можливості для примирення галузей у битві за ресурси – читайте в аналітичній статті Олексія Шевніна “Тарифи і війна. Як рятують “Укрзалізницю””.

Про це прем’єр-міністр Норвегії заявив під час брифінгу. 

“Я прибув, щоб заявити про підтримку народу України. Норвегія передасть на потреби людей 1 млрд євро до кінця цього року або на початку 2023 року”, — сказав він.

Кошти спрямують “на допомогу людям, які цього потребують, і на підтримку заходів щодо відновлення України”.

Норвегія вже передала Україні 4 тисячі одиниць протитанкової зброї М72, протиповітряні ракетні комплекси “Містраль”, 1500 бронежилетів, 5 тисяч касок, 15 тисяч польових пайків та інше спорядження.

Також вона передала Україні 22 гусеничні самохідні гаубиці M109, боєприпаси, запасні частини та інше спорядження.

Крім того, норвезький уряд обіцяє, що зробить свій внесок у фонд для закупівель військової техніки для України. Цю організацію очолює Велика Британія, яка координуватиме закупівлю та транспортування оборонної техніки. Уряд Норвегії планує виділити фонду 400 мільйонів норвезьких крон (близько 44 мільйонів доларів).

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю lb.ua, передає depo.ua.

“Перший важливий меседж: до кінця наступного опалювального сезону ніяких змін тарифів не буде. Ми це задекларували, ми це будемо дотримуватися. Це важливо. Люди повинні бути впевнені, що спокійно пройдуть цю зиму”, — сказав він.

Водночас Шмигаль констатував, що зима буде непростою.

“Про це говорять не тільки в Україні, про це говорять європейські керівники урядів. Тому, враховуючи війну, враховуючи, як Росія поводиться щодо України і Європи, ми не очікуємо легких рішень і легкого проходження цього опалювального сезону. Хто зараз поспішає переорієнтуватися на альтернативні джерела, хто встигає підготувати і утеплити свої будинки — правильний рух, правильні підходи”, — додав прем’єр.

Колишньому гендиректору лікарні на Буковині повідомлено про підозру.

За процесуального керівництва Чернівецької обласної прокуратури колишньому генеральному директору обласної лікарні повідомлено про підозру у заволодінні, зловживаючи службовим становищем, медикаментами, наданими медичному закладу як гуманітарна допомога (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 308 КК України).

За даними слідства, отримавши гуманітарну допомогу на понад 246 тис доларів США, посадовець лікарні не поставив на облік надану медичну продукцію, а використовував її для власного збагачення. Після звірки актів приймання-передачі встановлено часткову нестачу майже 20 тис одиниць медичних препаратів та виробів медичного призначення, у тому числі лікарських засобів, які містять психотропну речовину. Вартість присвоєної гумдопомоги сягає понад 1 млн грн.

Нагадаємо, волонтер з Дніпра продавав бронежилети з гуманітарки.

Правоохоронці викрили працівника волонтерського центру на продажі гуманітарки.

За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури викрито та повідомлено про підозру мешканцю м. Дніпра за фактом незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги під час воєнного стану (ч. 3 ст. 201-2 КК України).

За даними слідства, волонтер благодійного фонду під час воєнного стану продавав через месенджер Телеграм бронежилети 4-го класу військового призначення. Встановлено, що військове спорядження було передано як гуманітарну допомогу для бійців Збройних Сил України із Республіки Польща.

У ході спецоперації його затримано у порядку ст. 208 КПК України під час одержання пів мільйона гривень за продаж 16 бронежилетів.

Під час проведення обшуків за місцем мешкання та в автомобілі підозрюваного вилучено бронежилети, документацію, що підтверджує ввезення в Україну цього спорядження для потреб ЗСУ, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та грошові кошти.

Вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу – тримання під вартою. Встановлюється причетність до скоєння злочину інших осіб, зокрема серед працівників волонтерського центру.

Нагадаємо, на 25 млн грн продали гуманітарної військової амуніції на Львівщині. Організатору злочинного угрупування “світить” до 7 років ув’язнення. Усе вилучене під час обшуків передадуть ЗСУ.