Meta і TikTok виграли суд проти ЄС щодо зборів

Meta Platforms і TikTok у середу виграли судовий процес проти Європейського Союзу щодо накладення на них наглядових зборів відповідно до історичних технологічних правил. Про це повідомляє Reuters.

Що стало причиною позову?

Meta і TikTok, що належить ByteDance, подали позов проти Європейської комісії після того, як на них було накладено наглядний збір у розмірі 0,05% від їхнього річного чистого доходу в усьому світі для покриття витрат виконавчої влади ЄС на моніторинг дотримання ними Закону про цифрові послуги (DSA). Розмір щорічного збору залежить від середньої кількості активних користувачів на місяць для кожної компанії та від того, чи отримала кожна з них прибуток або збиток у попередньому фінансовому році.

Яке рішення ухвалив суд?

Загальний суд у Люксембурзі став на бік Meta і TikTok, давши регуляторам ЄС 12 місяців на виправлення своєї методології за допомогою іншого правового акту. “Ця методологія… мала бути прийнята не в контексті виконавчих рішень, а в делегованому акті, відповідно до правил, встановлених в DSA”, — заявили судді.

Які наслідки для компаній?

DSA, який набрав чинності в листопаді 2022 року, вимагає від великих онлайн-платформ вживати більше заходів для боротьби з незаконним контентом на своїх платформах. Згідно із Законом, компаніям можуть загрожувати штрафи в розмірі до 6% їхнього річного глобального обороту.

Нагадаємо: Адміністрація президента США Дональда Трампа може запровадити санкції проти чиновників ЄС або окремих держав-членів, які відповідають за реалізацію “Акта про цифрові послуги” (DSA).

Туристичний збір в Україні зріс на третину

У місцеві бюджети надійшло 142,6 млн грн туристичного збору. Це на третину більше, ніж за той самий період торік. Про це повідомляє Державна податкова служба.

У порівнянні до 2021 року сума зросла удвічі. 55% збору сплатили готелі та великі заклади розміщення, тоді як 45% — власники квартир та садиб.

Які регіони лідирують за надходженнями?

Найбільше грошей за туризм надійшло до місцевих бюджетів Києва, Львівщини та Івано-Франківщини. Разом вони забезпечили 58% усіх надходжень. Водночас Одеса втратила позиції, тоді як Буковина, Прикарпаття та Черкащина показали зростання у 3-4 рази порівняно з довоєнним періодом.

Що кажуть експерти про зростання зборів?

“Тіньовий сегмент скорочується, а надходження до місцевих бюджетів стають більш прозорими та стабільними. Як на мене, це і є одна із причин суттєвого зростання показників у 2025 році“, – прокоментував зростання туристичних зборів Денис Попов, адвокат та арбітражний керуючий.

Нагадаємо, що Київ отримав рекордний туристичний збір за пів року під час дії воєнного стану.

Голден Агро інвестує в переробку соняшника в Ізмаїлі

Компанія “Голден Агро” інвестує у дооснащення олієпресового заводу в Ізмаїлі для переробки соняшника. Про це повідомляє Latifundist.com. Спільно з компанією “ВЕРЕС”, яка нещодавно увійшла до її структури, “Голден Агро” планує запустити унікальний для України проект із переробки соняшника — виробництво каліброваного ядра. Партнером виступає компанія “Еліка”.

Які переваги нового проекту?

Некондиційне обрушене насіння соняшнику піде на виробництво олії. Як пояснив директор компанії “ВЕРЕС” Володимир Зубков, це дасть змогу здешевити виробничі процеси і отримати премію до 10%. Для цього планується дооснащення олієпресового заводу “Голден Агро” в Ізмаїлі. Відходи від переробки підуть на виробництво пелет.

Чому обрали нову технологію?

Компанія вирішила рухатися саме в цьому напрямку, а не йти у класичну переробку, бо тонна олії коштує близько $1 тис., а ядро соняшника вже сягає €2 тис. за тонну. Продукція орієнтована на експорт, зокрема, інтерес до неї вже проявили європейські покупці.

Початковий обсяг переробки становитиме 16 тис. т власного урожаю. Наразі проект перебуває на етапі підписання контракту та внесення авансу.

Нагадаємо, що у серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається дефіцит пропозицій соняшникової олії, який спричинили обмежена пропозиція соняшника та перехід більшості заводів на переробку сої та ріпаку. У липні частка української соняшникової олії в імпорті Індії вперше за два роки перевищила російську.

Єврокомісія призупинила підтримку Катару через конфлікт

Європейська комісія оголосила про призупинення своєї фінансової підтримки Катару через дії Ізраїлю в секторі Газа та обстріл території країни. Про це повідомляє Tagesschau. Президент Комісії Урсула фон дер Ляєн зробила цю заяву під час виступу в Європейському парламенті в Страсбурзі.

Які наслідки для співпраці з Ізраїлем?

Водночас, призупинення фінансової підтримки не вплине на співпрацю з ізраїльським громадянським суспільством або меморіалом Голокосту Яд Вашем. Єврокомісія також планує запровадити санкції проти міністрів та екстремістів, а також часткове призупинення Угоди про асоціацію в торговельних питаннях. Більш детальна інформація буде надана найближчим часом.

Що відбувається на ринку нафти?

Нагадаємо, що ціни на нафту зросли 10 вересня після того, як Ізраїль завдав удару по керівництву ХАМАСу у Катарі. Президент США Дональд Трамп звернувся до ЄС з проханням запровадити тарифи для покупців російської нафти, однак слабкі ринкові перспективи обмежили зростання цін.

Які дії вживають інші країни?

Іспанія оголосила про заборону заходити до її портів танкерам, які транспортують паливо для ізраїльської армії. Раніше влада Туреччини також оголосила про припинення всієї торгівлі з Ізраїлем, закривши свої порти для ізраїльських суден та повітряний простір для ізраїльських літаків.

Укрзалізниця очікує збитків у 600 млн гривень

Вагоноремонтні підприємства Укрзалізниці прогнозують, що цей рік завершиться зі збитками у 600 мільйонів гривень. Основними причинами цього є падіння обсягів залізничних перевезень та профіцит вантажних вагонів на ринку. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Директор напрямку “Ремонт і виробництво” АТ “Укрзалізниця” Євген Шрамко зазначив, що “нові вагони майже не будуються через профіцит”. Він підкреслив, що з огляду на поточну ситуацію в галузі та динаміку перевезень, повернення до обсягів минулого року виглядає малоймовірним. За його словами, обсяги перевезень зменшилися на 40%, а перевезення вагонами державної компанії знизилися ще більше – на 58%.

Які кроки планує Укрзалізниця?

Через зменшення обсягів ремонтів, у собівартості яких майже 70% складають витрати на персонал, обсяги ремонтів також зменшилися на 55%. У зв’язку з цим компанія вирішила залучити міжнародних партнерів, які можуть допомогти “отримати гранти чи інше фінансування для трансформації вагоноремонтних підприємств без втрати персоналу та потенціалу”.

Шрамко також зазначив, що розглядаються різні варіанти, такі як оренда, державно-приватне партнерство та перепрофілювання, з метою максимально ефективного використання виробничих потужностей.

Які зміни очікуються в наступному році?

Наступного року, під час правильної поступової реорганізації, планується зайнятися і локомотиворемонтним напрямком, де потужності компанії також значні. Напрямок “Ремонт і виробництво” відповідає за ремонт, обслуговування, модернізацію та виготовлення вагонів, локомотивів, електропоїздів, а також виробництво критичних запчастин та технічного обладнання.

За даними, обсяги вантажних перевезень залізницею в Україні скоротилися зі 180 млрд т*км у 2021 році до 113 млрд т*км у 2024 році. Цього року очікується подальше зменшення до 106 млрд т*км.

Нагадаємо, що раніше у колонці для ЕП Євген Шрамко писав про стабільний позитивний фінансовий результат приватних акціонерних товариств напряму “Ремонт і виробництво”. У 2023–2024 роках їхній щорічний прибуток становив по 117 млн грн.

АТ “Укрзалізниця” планує у 2025 році скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад. Також оголошено тендер на залучення міжнародного юридичного радника для супроводу у процесі реструктуризації зовнішнього боргу, що перевищує мільярд доларів США.

Верховна Рада затвердила указ президента про примусове вилучення вагонів, які належать пов’язаним із Російською Федерацією суб’єктам. Йдеться про 1592 вагони орієнтовно на 2.2 млрд грн.

Станом на 1 серпня 2025 року кількість доступних для перевезення вагонів зменшилася на 189 через старіння та обстріли РФ.