АТ “Укрзалізниця” цього року для стабілізації фінансового стану уряд вже виділив 13 млрд грн з резервного фонду, на наступний рік у бюджеті передбачено близько 16 млрд грн. Про це журналістам розповіла прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, повідомляє Укрінформ.

“Всі 16 мільярдів це різниця квитка в касі і його собівартості”, – зазначила Свириденко, чиї слова цитує Радіо Свобода. За її даними, цьогоріч вперше утворився суттєвий дисбаланс: раніше доходи від вантажних перевезень, які здійснювала компанія, покривали збиткові пасажирські перевезення “Укрзалізниці”, собівартість квитків на які в кілька разів вища за актуальні ціни.

Яка собівартість квитків?

“Наприклад, квиток до Херсона коштує приблизно 200 гривень, а його реальна собівартість у чотири рази більша”, – пояснила урядовиця.

Які втрати зазнала компанія?

Найбільших втрат компанія зазнала у перевезенні металургії та вугілля, зазначив Олександр Перцовський, голова правління “Укрзалізниці”. За його словами, раніше саме ці категорії становили 60% обсягу вантажних перевезень компанії. “Більше половини обсягів вантажу ми втратили через наближення фронту”, – каже Перцовський.

Нині ж, за його даними, дальнє слідування “Укрзалізниці” приносить компанії 7 млрд грн доходів. Водночас видатки компанії – 20 мільярдів гривень, зокрема, на заробітні плати працівників та на електроенергію. Різницю в 13 мільярдів гривень нині компенсує держава.

Сама компанія взяла на себе зобов’язання з оптимізації витрат власними ресурсами щонайменше на 10 млрд грн.

Нагадаємо: Раніше президент Володимир Зеленський анонсував програму, за якою українці зможуть безкоштовно скористатись поїздками АТ “Укрзалізниця” у межах трьох тисяч кілометрів. “Укрзалізниця” пояснила, що надаватиме безкоштовні 3 тисячі кілометрів у “низький” сезон паралельно з переходом держави до системної компенсації реальної собівартості пасажирських перевезень. “3 000 кілометрів” розгортаються паралельно зі стартом системної державної підтримки пасажирських перевезень УЗ.

У січні-вересні 2025 року у портах Одещини зафіксували 11 російських атак на судна, внаслідок яких постраждало 13 цивільних суден та один військовий корабель. Про це у Facebook повідомив керівник Моніторингової групи “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень” Андрій Клименко.

“За оновленою інформацією в січні-вересні 2025 наша моніторингова група зафіксувала 11 атак на судна в портах Одещини, внаслідок яких постраждало 13 цивільних суден і 1 військовий корабель”, – говориться у повідомленні.

Коли відбувалися атаки?

У вересні ударів по суднам не було, але у серпні було 5 атак (у тому числі росіяни нанесли удар по військовому кораблю), у липні – також 5 атак. Червень – 0, травень – 1, квітень – 0, березень – 3 судна, в січні-лютому – інформації не надходило, зазначає Клименко.

Судна зазнавали атак в Одеському МТП, МТП “Чорноморськ”, Ізмаїльському МТП, в портах Придунав’я, в прибрежній акваторії Чорного моря та гирлі Дунаю. Засобами атаки були балістичні ракети, ударні дрони, МБЕКи, морські міни, пише Клименко.

Які судна постраждали?

1 березня удар завдали по балкеру “SUPER SARKAS” (прапор Сьєрра-Леоне) та контейнеровозу “MSC LEVANTE F” (прапор Панами), обидва судна були атаковані балістикою в Одеському МТП; 11 березня постраждав балкер MJ Pinar (прапор Барбадосу) в Одеському МТП, пошкоджений внаслідок балістичної атаки на порт, загинуло 4 члени екіпажу.

“23 травня в Одеському МТП БР “Іскандер-М” був пошкоджений контейнеровоз (оприлюднена в ЗМІ інформація не підтверджена, назва судна не повідомлялась)”, – розповідає Клименко.

03.07.25 – балкер AJ ROSE (IMO 9217785, прапор Сент-Кітс і Невіс) був пошкоджений БР “Іскандер-М” в Одеському МТП (раніше повідомлялось про судно під прапором Сан-Томе і Принсіпі, назву якого встановити не вдалось). Загинуло двоє членів екіпажу.

06.07.25 – балкер Marika, місце ураження, характер пошкоджень та інші дані не встановлено. 06.07.25 – суховантаж Zeibek (IMO 8213732, прапор Молдови). Місце ураження, характер пошкоджень та інші дані не встановлено. 08.07.25 – балкер Amadore (IMO: 8520824, прапор Мальти). Місце ураження, характер пошкоджень та інші дані не встановлено.

23 липня в гирлі Бистрому р.Дунай стався підрив (ймовірно, на міні) цивільного судна-земснаряда “Інгульський”, що належить ДП “Адміністрація морських портів України”, загинуло троє членів екіпажу.

Серпень: 08.08.25 – балкер Moayad Y (IMO 9135482, прапор Comoros), дедвейтом майже 24 тис. т. Місце ураження, характер пошкоджень та інші дані не встановлено. 20.08.25 – танкер-хімовоз/продуктовоз Excellion (прапор Панами, IMO 9428437) – був серйозно пошкоджений в результаті атаки ударних БпЛА на портовий нафтовий термінал в Ізмаїльському МТП, ударною хвилею та наступною пожежею.

28.08.25 – в гирлі Дунаю біля причалу атаковано український військовий корабель “Сімферополь”. Один моряк загинув, кілька поранено. 31.08.25 – суховантаж NS Pride (IMO: 8815293, прапор Белизу) отримав пошкодження внаслідок підриву на невідомому боєприпасі при виході з порту “Чорноморськ”. 31.08.25 пошкоджено паром “Герої Шипки” під прапором України. Ймовірно, паром було пошкоджено в МТП “Чорноморськ”, характер пошкоджень не встановлено, зазначає Клименко.

Нагадаємо: Ввечері 23 липня на Дунаї вибухнуло судно-земснаряд філії “Дельта-лоцман” держпідприємства “Адміністрація морських портів України”. Судно перебувало на гирлі Бистре для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ. Земснаряд “Інгульський”, який раніше отримав пошкодження під час роботи у гирлі Бистре, підняли з дна. Судно направлено на технічне обстеження, за результатами якого буде визначено обсяги та порядок проведення ремонтних робіт.

Вранці 31 серпня унаслідок вибуху в районі порту Чорноморськ цивільне судно отримало пошкодження. Повідомлялося, що жертв серед екіпажу немає, судно отримало незначні пошкодження.

31 серпня Росія масовано атакувала Одеський район ударними безпілотниками, найбільше постраждало місто Чорноморськ та його околиці.

Раніше повідомлялося, що за час роботи українського морського коридору понад 5 300 суден перевезли понад 137 млн тонн вантажів, з яких понад 84 мільйони тонн – експорт агропродукції. За 8 місяців 2025 року морські порти України обробили 134 191 TEU, і це найбільший показник від початку повномасштабної війни.

Для відновлення української портової інфраструктури потрібно не менше 1 мільярда євро, заявив раніше заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.

Радника керівника Офісу президента та члена наглядової ради ‘Укрзалізниці’ Сергія Лещенка викликали на 5 листопада на 10:00 в залу Верховної Ради для доповіді щодо ініціативи ‘УЗ-3000’. Про це у своєму Телеграм-каналі написав народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що Лещенка викликали за його ініціативи. Таке рішення підтримали 150 депутатів зі 150 необхідних.

Які питання обговорюватимуться?

‘Має розповісти про цей популізм і потреби в грошах’, – зазначив Железняк. Як повідомлялося, ‘Укрзалізниця’ пояснила, що надаватиме безкоштовні 3 тисячі кілометрів у ‘низький’ сезон паралельно з переходом держави до системної компенсації реальної собівартості пасажирських перевезень.

Яка мета програми ‘УЗ-3000’?

‘3 000 кілометрів’ розгортаються паралельно зі стартом системної державної підтримки пасажирських перевезень УЗ. Лещенко захищає цю ініціативу, зазначаючи, що вона не діятиме на всі 365 днів та на всі 100+ потягів далекого сполучення. Програма діятиме тоді й там, де буде ресурс вільних місць.

Гроші бюджету для підтримки пасажирки УЗ потрібні в будь-якому разі. Незалежно, буде програма УЗ-3000 чи не буде. Бо так в Європі. Викручувалися, доки були вантажні прибутки. Зараз їх недостатньо. Бо скоро чотири роки війни. Тому вибір невеликий. Або повний колапс УЗ, зупинка пасажирських перевезень, закриття вокзалів, утилізація вагонів на металобрухт, звільнення сотень тисяч робітників, ну і так далі. Або компенсувати збитки пасажирських перевезень. І платники податків отримують як подяку від УЗ маленький бонус’, – пояснював він.

Нагадаємо: Раніше президент Володимир Зеленський анонсував програму, за якою українці зможуть безкоштовно скористатись поїздками АТ ‘Укрзалізниця’ у межах трьох тисяч кілометрів.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства затвердило розподіл коштів за вересневими заявками у межах програми компенсації 25% вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українських виробників. Про це йдеться на сайті Мінекономіки.

За даними міністерства, у вересні агровиробники подали 541 заявку на компенсацію вартості 861 одиниці техніки та обладнання на загальну суму понад 609 млн грн (з ПДВ). Вони придбали сівалки, жниварки, ґрунтообробну техніку, обладнання для ферм та інше обладнання українського виробництва. Часткова компенсація від держави склала 126,9 млн грн.

Які результати програми компенсації?

Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа зазначив, що в межах поточного етапу програми (з грудня 2024 р.) українські машинобудівники вже реалізували техніки та обладнання на майже 5 мільярдів гривень. “Це понад сім тисяч одиниць нової агротехніки та обладнання, які вже працюють у фермерських господарствах та на переробних підприємствах по всій країні”, – повідомив він.

Які умови отримання компенсації?

“Компенсацій покупцям з грудня нараховано понад 1 мільярд гривень. Держава й надалі буде системно підтримувати машиновиробників та аграріїв через програму компенсації 25%”,— повідомив чиновник. Щоб отримати компенсацію у 2025 році, треба встигнути подати заявку до 5 грудня. Скористатися програмою компенсації 25% вартості можуть агровиробники, які зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, додали у міністерстві.

Компенсація 25% вартості (без ПДВ) надається за українську сільськогосподарську техніку та обладнання, що мають не менше 60% локалізації. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів – діють спеціальні умови.

Програма реалізується в межах політики розвитку виробників “Зроблено в Україні”. Нагадаємо: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило 30 нових заявок на отримання грантів для переробних підприємств, загальний обсяг підтримки – 168,7 млн грн. 8 жовтня стартувала реєстрація на дві грантові програми, спрямовані на підтримку самозайнятих осіб і мікробізнесу, а також для малих і середніх підприємств в Україні.

Ціни на нафту знизилися 4 листопада, оскільки інвестори сприйняли рішення ОПЕК+ призупинити зростання видобутку в першому кварталі 2026 року як сигнал про надлишок пропозиції на ринку. Про це повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на сиру нафту марки Brent знизилися на 15 центів (0,2%) до 64,74 долара за барель. Американська нафта марки West Texas Intermediate подешевшала на 14 центів (також 0,2%) до 60,91 долара за барель.

Які рішення ухвалила ОПЕК+?

У неділю Організація країн-експортерів нафти та їхні союзники (ОПЕК+) домовилися про невелике збільшення видобутку нафти у грудні та призупинення його зростання у першому кварталі наступного року. ОПЕК+ підвищила цільові показники видобутку приблизно на 2,9 мільйона барелів на добу – або близько 2,7% світових поставок – з квітня, але уповільнила темпи з жовтня через прогнози щодо надлишку пропозиції.

Які прогнози щодо попиту на нафту?

“Ринок може розцінити це як першу ознаку визнання потенційної ситуації з надлишком пропозиції з боку країн ОПЕК+, які досі залишаються дуже оптимістичними щодо тенденцій попиту та здатності ринку поглинати додаткові барелі”, – сказав Сувро Саркар, керівник групи енергетичного сектору DBS Bank.

Однак у понеділок керівники деяких найбільших європейських виробників енергії поставили під сумнів прогнози щодо надлишку поставок нафти наступного року, вказавши на зростання попиту та зменшення виробництва. Заступник міністра енергетики США Джеймс Денлі заявив, що не вважає, що у 2026 році спостерігатиметься надлишок нафти.

Рішення ОПЕК+ зберегти цільові показники видобутку незмінними було прийнято після того, як Росія лобіювала паузу, оскільки їй буде важко збільшити експорт через західні санкції, повідомили чотири джерела в ОПЕК+. У жовтні США та Велика Британія запровадили санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній – “Роснефти” та “Лукойлу”.

Нагадаємо: Третього листопада ціни на нафту піднялися після рішення ОПЕК+ утриматися від підвищення видобутку в першому кварталі наступного року, що послабило зростаючі побоювання профіциту.